Ризик як кількісна оцінка небезпек

Самостійна робота № 1 Безпека людини, суспільства, національна безпека.

Культура безпеки як елемент загальної культури, що

реалізує захисну функцію людства. Аксіоми БЖД (1 год.)

Питання 1Безпека людини, суспільства, національна безпека

Б. людини - комплексний стан, при якому вірогідність здійснення негативного ризику мінімальна в будь-яких умовах її діяльності. БЖД людини стала особливо актуальною в наш час, коли могутність цивілізації стала порівняною з природною. У світі нараховується більше 500 млн. інвалідів і кожний п’ятий – результат нещасного випадку на виробництві, побуті чи в природі. В середньому протягом року на Землі травмується біля 20 млн., а гине 500 тис. людей. В Україні лише в побутових умовах гине в середньому 50000 людей за рік при щорічному зростанні майже на 10 %. Світова статистика свідчить, що 60-80 % нещасних випадків - результат невміння передбачити, розпізнати приховану н., невміння оцінити ризик й узгоджувати його зі своїми можливостями, які визначаються психофізіологічними власти-востями організму і станом техніки.

З усіх найбільших промислових аварій 56 % відбулися протягом останніх десятиліть, в тому числі третина з них в останні 15 років. Одночасно збільшилися руйнівні наслідки аварій.

Б. людини - поняття, що відображає саму суть людського життя, її ментальні, соціаль-ні, духовні надбання. Б. людини – невід'ємна складова характеристика стратегічного напряму людства, що визначений ООН як «сталий людський розвиток» – розвиток, який веде не тільки до економічного, а й до соціального, культурного, духовного зростання, сприяє гуманізації менталітету громадян і збагаченню позитивного загальнолюдського досвіду.

Б. суспільства - загальний термін на визначення зусиль, спрямованих на подолання сучасних загроз б. суспільства. Стосується спроможності суспільства продовжувати існування в його існуючому стані за мінливих умов і можливих чи реальних загроз.

Національна б. - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних і потенційних загроз національним інтере-сам. Складовими національної б. є:

- державна б.; - гуманнітарна б.;

- політична б.; - демографічна б.;

- економічна б.; - інформаційна б.;

- воєнна б.; - продовольча б.;

- технологічна б.; - енергетична б. тощо.

- екологічна б.;

Об'єктами національної б. є:

- людина і громадянин – їхні конституційні права і свободи;

- суспільство – його духовні, морально-етичні, культурні, історичні, інтелектуальні і матеріальні цінності, інформаційне і навколишнє природне середовище, природні ресурси;

- держава – її конституційний лад, суверенітет, територіальна цілісність і недоторка-ність.

Суб'єктами забезпечення національної б. є: Президент України, Верховна Рада, Кабінет Міністрів, Рада національної безпеки і оборони, міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк, суди, прокуратура, місцеві держадміністрації таоргани самоврядування, Збройні Сили, Служба безпеки, військові формування, громадяни та їх об’єднання.

Питання 2 Культура безпеки як елемент загальної культури, що

реалізує захисну функцію людства

Безпека є однією з найважливіших потреб нарівні з потребою людини в їжі, одязі, помешканні, спілкуванні. Це означає, що потреба в б. виникло разом із появою людини.

Тлумачні словники трактують поняття «безпека» як стан, коли фактори та умови, які можуть нести загрозу існуванню, наприклад, окремому індивіду, сім’ї, соціальній групі, сус-пільству відсутні. Розглядається як основна передумова існування держави, суспільства й індивіда. Її наявність дозволяє зберігати й примножувати певні суспільні цінності.

Розвиток інформаційних технологій, їх проникнення у всі сфери життя суспільства відкривають якісно нові можливості впливу на формування загальносуспільних цінностей та ідеалів, нав’язування чужорідних стереотипів поведінки, впливу на свідомість людини, її психіку, який може здійснюватися в антисоціальних, антигуманних цілях.

Одним із видів б. є культурна б. Культурна б.соціуму являє собою якісну характе-ристику функціонування і розвитку суспільства, стан, за якого відсутні реальні чи потенційні загрози його духовним і культурним цінностям.

Одні культури впливають на інші. Сьогодні стає все більш очевидним руйнівний характер зарубіжного впливу на народ України з метою гальмування духовно-інтелекту-ального розвитку, розмивання національних духовно-культурних цінностей, високих мораль-них якостей, традиційної народної етнокультури, національного мистецтва і музики. Насам-перед це проявляється в протиставленні самобутній українській етнокультурі чужого їй кос-мополітизму, нігілізму, псевдокультури. В результаті зростає реальна загроза руйнування культурної б. українського суспільства. Виникає необхідність розробки і забезпечення реалі-зації загальнодержавних і регіональних програм збереження і поширення власної культурної та етнічної ідентичності.

Культурна б. соціуму нерозривно взаємопов’язана з культурною б. особистості.

Культурна б. особистості - це тенденції розвитку й умови ЖД конкретного індивіда, забезпечення його душевного і психічного благополуччя, а з іншого – це захищеність куль-турних і духовних цінностей індивіда від потенційних і реальних загроз. Її сутність та зміст спрямовані на захист життєвих потреб (інтересів) особи, її сенсу життя.

Забезпечення культурної б. особистості сприяє її повноцінному гармонійному розвит-ку, розкриттю творчих та інших здібностей, зростанню значення духовних цінностей в житті людини. В результаті особистість дістає змогу повніше розкрити свої потенційні можливості, збагатитись матеріально та духовно, удосконалити свою діяльність.

Висновки: В умовах становлення інформаційного суспільства актуального значення набуває проблема забезпечення культурної б. соціуму та індивіда. Формування і забезпе-чення культурної б. особистості повинно стати основною метою, стержнем культурної політики держави.

Питання 3Аксіоми БЖД

Аксіома 1 – Техногенні н. існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії та інформації в техносфері перевищують порогові значення.

Порогові чи гранично допустимі значення (ГДЗ) н. встановлюються, виходячи з умов зберігання функціональної і структурної цілісності людини і природного середовища. Дотри-мання ГДЗ потоків створює безпечні умови ЖД в життєвому просторі і виключає нега-тивний вплив техносфери на природне середовище.

Аксіома 2 – Джерелами техногенних н. є елементи техносфери.

Аксіома 3 – Техногенні н. діють в просторі і в часі.

Аксіома 4 – Техногенні н. негативно впливають на людину, природне середовище й елементи техносфери одночасно.

Аксіома 5 - Техногенні н. погіршують стан здоров’я людей, призводять до травм, мате-ріальних витрат і до деградації природного середовища.

Аксіома 6 – Захист від техногенних н. досягається вдосконаленням джерел н., збіль-шенням відстані між джерелом н. та об’єктом захисту за рахунок використання захисних заходів.

Аксіома 7 – Компетентність людей щодо н. і здатність захиститися від них – необхідні умови досягнення БЖД.

Потенційна н. –це така н., яка має явний або прихований характер і може перетворитися в реальну за наявності трьох умов:

1) н. реально існує і діє; 2) людина перебуває в зоні дії н.;

2) людина не має ефективних засобів захисту.

Аксіома 8 про потенційну н.говорить, що в жодному виді діяльності не можна досягти абсолютної б., тобто будь-яка діяльність людини потенційно небезпечна. Згідно з цією аксіо-мою всі дії людей, всі компоненти життєвого середовища, крім позитивних властивостей і наслідків, мають здатність створювати н. При цьому будь-яка нова позитивна дія неминуче супроводжується виникненням нової потенційної н. чи групи н. (мобільний і стільниковий зв’язок, комп’ютер тощо). Навіть при найвищому рівні розвитку техніки абсолютне усунення джерел н. неможливе. Завдання полягає в тому, щоб звести цю н. до мінімуму.

Діяльність людини потенційно небезпечна, оскільки неминуче пов’язана з викорис-танням (виробництво, збереження і перетворення) хімічної, електричної та інших видів енергії, речовин та інформації.

Для перевірки засвоєння матеріалу самостійної роботи № 1 необхідно усно відповісти на питання:

1 Як Ви розумієте поняття «безпека людини»? Чому дане поняття є актуальним у сучасному

світі?

2 Поясніть поняття «безпека суспільства» і «національна безпека».

3 Доведіть, що проблема забезпечення культурної безпеки соціуму та індивіду в Україні є

основною метою політики держави.

4 Сформулюйте аксіоми БЖД.

5 Яку небезпеку називають потенційною? Про що говорить аксіома про потенційну небезпе-

ку будь-якого виду людської діяльності?

Термін виконання – 1 тиждень.

Самостійна робота № 2Системно-структурний підхід і системний аналіз

у БЖД. Система ЖД (1 год.)

Питання 1Системно-структурний підхід і системний аналіз у БЖД

Основним методологічним принципом БЖД людини є системно-структурний підхід, а методом, який використовують у ній, - системний аналіз.

Мета системного аналізу б. полягає в виявленні причин, що впливають на появу неба-жаних подій (аварій, катастроф, пожеж, травм тощо), і розробленні попереджувальних захо-дів, що зменшують імовірність їх появи.

Системний аналіз н. (САН) - сукупність методологічних засобів, що використову-ються для підготовки та обгрунтування рішень із складних питань, що існують або виника-ють в системах. Під системоюрозуміють сукупність взаємопов’язаних елементів, які взаємо-діють між собою таким чином, що досягається певний результат (мета), а під елементами (складовими частинами) системи - не лише матеріальні об’єкти, а й стосунки і зв’язки між цими об’єктами. Будь-який пристрій – це технічна система; рослина, тварина, людина – біологічна система; будь-які групи людей, колективи, спільноти – соціальні системи. Відомі також системи «людина-природне середовище», «людина-машина», «людина-машина-навко-лишнє середовище» тощо.

Кожний предмет розглядають як систему. Системи мають властивості, які не прита-манні компонентам (її складовим). Ця найважливіша властивість систем, що іменується емерджентністю,лежить в основі системного аналізу взагалі і проблем б. у цілому.

Принцип системності розглядає явища в їх взаємному зв’язку як цілісний набір або комплекс. Мету або результат, який дає система, називають елементом, що утворює систему. Наприклад, таке системне явище, як горіння (пожежа) можливе за наявності наступних компонентів: горюча речовина, окисник, джерело запалювання. Вилучаючи хоча б один із названих компонентів, буде зруйнована система.

У сфері наук про б. системою є сукупність взаємопов’язаних людей, процесів, буді-вель, обладнання, устаткування, природних об’єктів тощо, які функціонують в певному середовищі для забезпечення б.

Питання 2Система ЖД

Системою, яку вивчає дисципліна «БЖД», є система «людина-життєве середовище». Розглянемо характеристики компонентів цієї системи.

Будь-який живий об’єкт (організм, клітина) є відкритою системою, яка постійно обмінюється речовинами, енергією, інформацією з оточуючим середовищем. Сутність обміну в живих тілах складається з поглинання речовин ззовні і засвоєння їх (асиміляція) та розпаду складних речовин живого тіла, який супроводжується виділенням енергії і продуктів розпаду (дисиміляція).

Живі тіла є відкритими системами, які мають властивість черпати енергію зовні і залучати її в процеси своєї ЖД, що забезпечує можливість життя.

Життєве чи навколишнє середовище (довкілля) – це все, що оточує людину упродовж її життя. Воно є складною системою, компонентами якої є природне і штучне середовище.

Природне середовище –частина Землі й оточуючого простору, де зосереджене все живе. Є джерелом природних ресурсів для ЖД людини. Люди використовують воду, ліс, корисні копалини, грунт та інші багатства природи.

Штучне середовище– складова довкілля, яка створена людством за багато років його існування. Це середовище дає змогу задовольнити людські потреби в харчуванні, одязі, комфорті, культурному відпочинку, творчій діяльності тощо. Його умовно можна поділити на соціально-політичне і техногенне. Соціально-політичне середовище -форми спільної діяльності людей, єдність способу життя, комунікативної дії. Техногенне середовище –промислові, енергетичні об’єкти, установи, навчальні, лікувальні заклади, житло, транспорт, знаряддя праці, зброя, домашнє господарство тощо.

Техногенне середовище формувалося і формується в процесі трудової діяльності. Його поділяють на виробниче і побутове. Виробничим є середовище, де людина реалізує свою трудову діяльність (підприємства); до побутовогоможна віднести власний дім чи квартиру, сукупніть житлових будинків, комунально-побутових об’єктів, місця відпочинку та ін.

ЖД людства не може бути спокійною, на неї завжди впливають різні негативні чинни-ки, які виникають внаслідок діяльності людей і природного середовища. Аварії, стихійні лиха, збройні конфлікти порушують нормальну ЖД людей. Захист людей і природи є специ-фічним видом діяльності, і як правило покладається на державу і створені нею органи (армію, міліцію, війська, формування МНС).

Загалом під «системою ЖД» розуміють життя і діяльність людства на планеті Земля. Саму людину можна розглядати як систему ЖД, що складається з взаємодіючих органів єдиного організму.

ЖД окремої людини є часткою ЖД людства в межах якоїсь формації. Тому тут є багато спільного. Але ЖД окремої людини може відрізнятись від загальноприйнятих норм і традицій. У цьому і полягає унакільність кожної людської особи.

Питання 3Системний аналіз БЖД

У процесі діяльності можна виділити з одного боку працюючу людину, а з іншого – виробництво, де знаходяться предмети, знаряддя і навколишнє середовище і де виникає н.

Система б. діяльності складається з таких підпорядкованих структур (рисунок 3.1): людина, діяльність, система охорони праці, ергономіка, охорона здоров’я, гігієна.

Рівень індивідуальної захищеності людини від н. є результатом дії складної системи саморегуляції, яка ґрунтується на 4 чинниках:

- безумовні рефлекси самозбереження, захисні реакції людини і дублювання функцій окре-

мих органів;

- психологічні якості і стани довкілля;

- досвід, професійні навики і вміння;

- ступінь мотивації матеріально-практичної діяльності і б.

Підструктуру діяльність розглянемо як головне джерело н. Так, матеріально-практичну діяльність в вузькому значенні можна розглядати як виробництво. При цьому виділяють роботи з високою і невисокою категоріями н. Нещасні випадки частіше стаються під час виконання робіт із невисокою н. внаслідок того, що:

· до робіт із підвищеною н. допускають осіб, які прйшли спеціальну додаткову підго-товку з ТБ;

· на таких роботах використовують більш досконалу ТБ;

· небезпечних робіт значно менше ніж звичайних;

· висока оцінка помилки на роботі з підвищеною н. зумовлює серйозніше ставлення робітника до її виконання.

Духовно-практичну діяльність можна уявити як інтелектуальну, в якій основними н. є інформаційно-психологічні і духовні.

Підструктура «Система охорони праці» слугує розв’язанню 2 головних завдань: знижувати рівень виробничої н. і сприяти підвищенню захищеності життя і здоров’я людини.

Ризик як кількісна оцінка небезпек - student2.ru