Система морально-психологічного забезпечення застосування військ

Систему морально-психологічного забезпечення складає сукупність функціонально пов’язаних сил і засобів, технологій і методик впливу на свідомість і поведінку військовослужбовців, захист їх психологічних (психофізіологічних) властивостей, реабілітація психотравмованих, які забезпечують реалізацію морально-психологічного потенціалу військ під час війни (збройного конфлікту).

Основними складовими цієї системиє:цілі, завдання, зміст, принципи, форми, методи, суб’єкти й об’єкти МПЗ, його результат.

Цілі, завдання, зміст, принципи, суб’єкти й об’єкти МПЗ ми з вами розглянули в першому навчальному питанні.

Безперечно, особистість воїна, її духовний світ, психічні та психофізіологічні якості та військовий колектив, його соціально-психологічні риси й якості є конкретним і головним предметом морально-психологічного впливу. Форми прояву психічного світу військовослужбовця і соціально-психоло-гічних явищ військового колективу надзвичайно різноманітні та багатогранні. У зв’язку з цим, як ми вже з вами побачили, зміст МПЗ є різноманітним і багатогранним, торкається всіх сфер життєдіяльності військовослужбовця і військового колективу, організації та виконання бойових завдань.

Для практичної реалізації вищеназваних принципів і напрямів морально-психологічного забезпечення його суб’єкти активно використовують наявний арсенал форм і методів роботи з людьми.

Методи – це способи впливу на свідомість, психіку, діяльність, поведінку, мотиви й інтереси військовослужбовців. До них відносяться:

· метод довіри, поваги до особистості військовослужбовця та його гідності;

· метод формування у потрібному напрямі свідомості особистості воїна (понять, суджень, переконань, оцінок);

· метод особистого прикладу командира (начальника);

· метод доручення підлеглому;

· метод завдання підлеглому;

· метод вправи з підлеглими;

· метод створення спеціальних виховних ситуацій у військовому колективі, спрямованих на формування колективної думки;

· метод заохочення військовослужбовців;

· метод аварійних ситуацій;

· метод стресових впливів;

· метод примусу.

Форми морально-психологічного забезпечення – це низка заходів, які цілеспрямовано плануються, ретельно готуються і якісно проводяться з метою досягнення бездоганного виконання військовослужбовцями своїх посадових обов’язків, вимог статутів і наказів, встановлених порядку і правил. Вони залежать від стану військової дисципліни та правопорядку у підрозділі (військовій частині, на кораблі), рівня морально-психологічного стану особового складу, поставлених перед військовими формуваннями навчально-бойових завдань, погодно-кліматичних і матеріально-побутових умов життєдіяльності підрозділів, рівня всебічного матеріально-технічного забезпечення та багатьох інших чинників. Найчастіше застосовуються такі форми як: наради-інструктажі, збори особового складу, бесіди, лекції, співбесіди, розмови, поради, допомога, рекомендації, консультації, вислуховування, заслуховування звітів, спонукання до прийняття і виконання зобов’язань, роз’яснення вимог законів, військових статутів і наказів, застосування щодо військовослужбовців заходів заохочення і стягнення, які передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, та багато інших.

У бойових умовах перевага надається оперативним формам роботи, таким як: передбойовий мітинг, короткі збори особового складу підрозділів, голосні читки і роз’яснення важливих документів і статей, інформації, повідомлення про героїчні вчинки окремих воїнів та успішні бойові дії підрозділів, обмін бойовим досвідом, розповіді про найбільш характерні судові процеси над порушниками присяги, виступи військових юристів із роз’ясненнями законів воєнного часу, випуск листівок-блискавок про те, хто і як відзначився в бою, на кого рівнятися тощо. Дуже важливо своєчасно підтримати цінну ініціативу, почин найсміливіших і відважних. Важливу роль у цій справі відіграють армійські газети, в кожному номері яких публікуються статті та кореспонденції про бойові подвиги, про досвід, про цінну ініціативу.

Безпосередньо під час бою не зробиш доповідь, не проведеш бесіду. До бою людей потрібно готувати раніше (в ході підготовки до бою, під час перепочинку). Якщо заздалегідь не поговориш з воїнами відверто, задушевно, не роз’ясниш толком бойову задачу кожному, то потім буде важко це надолужити. У бою головне – бити, знищувати ворога. Тут ніколи займатися навіюванням і роз’ясненням.

Найголовніший вплив під час бою командира, його заступника з виховної та соціально-психологічної роботи, усіх офіцерів і сержантів – це особистий приклад їх героїчної поведінки та героїчних дій, який викликає могутні стимули для героїзму військовослужбовців.

Сили морально-психологічного забезпечення –це система суб'єктів морально-психологічного забезпечення і, зокрема,органи з виховної та соціально-психологічної роботи в їх організаційно-штатній структурі.

Засоби морально-психологічного забезпечення – це система матеріальних засобів та елементів суспільної діяльності, які використовуються з метою підтримання належного морально-психологічного стану особового складу, його мобілізації на виконання покладених бойових завдань.

До засобів морально-психологічного забезпечення належать:

- засоби масового інформування;

- спеціалізоване програмне забезпечення;

- ремонтні майстерні і сховища технічних засобів виховання;

- культурно-просвітницькі заклади, заклади дозвілля;

- технічні засоби виховання, література.

МПЗ організують командири спільно зі штабами і органами з виховної та соціально-психологічної роботи:

командири:

– відають розпорядження щодо морально-психоло-гічного забезпечення;

– здійснюють контроль за виконанням своїх розпоряджень;

– корегують їх;

– дають оцінку морально-психологічному забезпеченню;

– ставлять завдання щодо покращення морально-психо-логічного забезпечення;

органи з виховної та соціально-психологічної роботи:

– узгоджують зі штабами термін і місце проведення заходів із морально-психологічного забезпечення;

– відповідають за виконання розпоряджень щодо морально-психологічного забезпечення;

– організують забезпечення, складають плани;

– доповідають командирам і вищим органам з виховної та соціально-психологічної роботи про морально-психологічний стан особового складу та проведені заходи МПЗ;

– здійснюють методичну підготовку командирів та їх заступників з виховної та соціально-психологічної роботи;

– надають допомогу і здійснюють контроль;

– особисто проводять заходи МПЗ;

– вивчають та запроваджують передовий досвід;

– виявляють недоліки та розробляють шляхи їх усунення;

– активно застосовують заохочення;

– готують і підбивають підсумки МПЗ;

– відпрацьовують пропозиції до розпоряджень з МПЗ.

В умовах мирного часуморально-психологічне забезпечення завдань, які покладені на військові формування, організовується на навчаннях усіх рівнів, у тому числі й командно-штабних, при проведенні бойових пусків і стрільб, несенні бойового чергування, внутрішньої і вартової служби, водіння бойових машин. У процесі вирішення завдань підготовки військ воно зосереджується на підготовці особо-вого складу до стійкого й адекватного функціонування в умовах складної навчально-бойової та бойової обстановки з урахуванням можливого цілеспрямованого інформаційного, психологічного та іншого впливу на війська і населення країни.

Головним методом підготовки психіки військово-службовця до виконання завдань як в мирних умовах, так і під час бою, є створення навколо нього ситуації, максимально наближеної до бойової, яка б реалізовувала принцип “вчити тому, що необхідно на війні”, при цьому особливе місце надається формуванню та підтриманню морального духу командного складу військ, у тому числі вищого.

У воєнний часголовні зусилля морально-психологічного забезпечення зосереджуються на досягненні та збереженні у військовослужбовців необхідного для перемоги морально-психологічного стану, створенні і підтриманні морально-психологічної переваги над противником. Воєнно-політичне керівництво держави, командири, штаби, органи виховної роботи військових формувань зосереджують свої зусилля на недопущенні деморалізації суспільства, військ, збереженні їх від морально-психологічної поразки. Разом із тим великого значення набуває і робота з підриву морального духу противника, його морально-психологічного пригнічення, дезінформації, позбавлення волі до продовження агресії.

Напрямки морально-психологічного забезпечення в основних видах бою:

– формування у військовослужбовців стійкої системи світогляду, розуміння політики держави, переконливості в їх правильності, свідомого ставлення до мети і завдань бойової діяльності;

– розвиток в особового складу високих морально-психологічних якостей, звички до суворого дотримання норм загальнолюдської моралі, довіри до командирів, дисциплінованості, згуртованості військових колективів;

– формування та підтримка в особового складу психологічної стійкості, здатності ефективно діяти в небезпечній обстановці;

– сприяння зміцненню здоров’я військовослужбовців;

– формування в особового складу правової свідомості і глибокої поваги до законів;

– створення в частинах соціально-правових умов, які забезпечують виконання особовим складом своїх функціональних обов’язків;

– дотримання особовим складом загальної культури поведінки, культурне обслуговування особового складу;

– організація активної протидії інформаційно-психо-логічному впливу противника на особовий склад.

Основні завдання морально-психологічного забезпечення у різних видах бою:

– виховання у військовослужбовців високої особистої відповідальності за виконання бойового завдання;

– аргументоване і переконливе розкриття причин і характеру війни;

– оперативне доведення до особового складу рішень Верховного Головнокомандувача, Уряду, бойових наказів;

– безперервне і цілеспрямоване суспільно-політичне, бойове, правове і технічне інформування особового складу;

– всебічне зміцнення свідомої військової дисципліни, організованості і порядку;

– недопущення безчинств до населення;

– зміцнення єдиноначальності і авторитету командирів;

– протидія інформаційно-психологічному впливу противника і його морально-психологічне придушення;

– виховання у військовослужбовців віри в силу своєї зброї і відповідальності за її підтримаання у постійній бойовій готовності;

– організація взаємодії з місцевими органами влади, з органами виховної роботи інших збройних формувань, з питань морально-психологічного забезпечення бойових дій;

– глибоке вивчення поповнення, турбота про його правильний розподіл і підготовку до бойових дій;

– надання медичної і психологічної допомоги пораненим, хворим і тим, що отримали психологічні травми;

– збір, узагальнення і пропаганда передового досвіду бойових дій;

– задоволення культурних і релігійних потреб військовослужбовців.

Успіх морально-психологічного забезпечення бою досягається:

– своєчасною постановкою командирами бойових завдань;

– конкретним плануванням і визначенням форм і методів морально-психологічного забезпечення;

– постійним знанням офіцерами з виховної та соціально-психологічної роботи обстановки, форм і методів морально-психологічного забезпечення в різних видах бою;

– підтримкою постійного зв’язку і обміну інформацією зі штабом;

– підбором і розстановкою у кожному підрозділі бойового активу;

– особистим прикладом і бездоганною старанністю офіцерів;

– оперативною і достовірною інформацією про обстановку і морально-психологічний стан особового складу.

Таким чином, проведення заходів морально-психологічного забезпечення має на меті:

-формування та підтримання морально-психологічної переваги над противником;

- створення позитивних соціально-психологічних умов бойового застосування військ;

- морально-психологічний супровід бойових дій.

Морально-психологічна перевага над противником досягається за умов, коли рівень морально-психологічного стану наших військ перевищує відповідний рівень противника. Це може характеризуватися перевагою за наступними показниками:

- свідомим ставленням особового складу до причин, характеру, мети війни (воєнного конфлікту) та покладених на Збройні Сили завдань;

- упевненістю в перемогу над ворогом за будь-яких умов обстановки; позитивним ставленням до дій військово-політичного керівництва держави;

- високим ступенем розуміння необхідності виконання отриманих бойових завдань;

- вірою у свої сили, підготовленість, майстерність, бойовий досвід;

- повною довірою до своїх командирів;

- упевненістю у товаришах і колективі, готовністю до взаємовиручки;

- відсутністю сумніву в надійності та бойової ефективності штатної зброї і бойової техніки;

- добрим самопочуттям, подоланням страху та боязливості перед поставленим бойовим завданням, психологічною загартованістю тощо.

Позитивні соціально-психологічні умови бойового застосування військ – це сприятливе ставлення переважної більшості населення країни, окремого регіону (району, міста, селища) до застосування військ, яке проявляється через допомогу та висловлення підтримки громадян діям особового складу.

Морально-психологічний супровід бойових дій – це використання доцільних організаційних форм, окремих заходів, методів, засобів морально-психологічного забезпечення, які призначені забезпечити виконання отриманих бойових завдань.

Таким чином, підбиваючи підсумки розгляду другого навчального питання, можна зробити такі висновки:

1. МПЗ спрямовано на підтримання високої боєздатності та готовності військ до виконання бойових завдань шляхом створення високого МПС власних військ і забезпечення морально-психологічної переваги над військами противника.

2. Вирішення завдань, що стоять перед військами, із заданою ефективністю можливе за умов надійного функціювання системи їх морально-психологічного забезпечення, як одного з видів всебічного забезпечення військ.