Пристрілювання за допомогою секундоміра

До ст. 92 та 93

При пристрілюванні за допомогою секундоміра виходять з припущення, що швидкість звуку є величина постійна (1000/3 м/с).

Насправді швидкість звуку залежить від метеорологічних умов. Тому, беручи для зручності розрахунків швидкість звуку за постійну величину, припускаються помилки.

Якщо засічка цілі та розривів відбувалася за однакових метеорологічних умов, ця помилка суттєво не вплине на точність пристрілювання, бо вона має місце як при визначені дальності до цілі, так і при визначенні дальності до розривів. Тому Правила стрільби рекомендують пристрілювання цілі за допомогою секундоміра проводити безпосередньо після засічки цілі.

На точність визначення відліку секундоміра по цілі впливає кількість засічок. При чотирьох засічках точність підвищується вдвічі. Але у бойовій обстановці не завжди можна зробити чотири засічки. Тому дозволяється, якщо неможливо отримати чотири відліки, визначати дальність до цілі, що звучить, за 2-3 відліками. При цьому точність пристрілювання знижується не більше, ніж у 1,4-1,2 рази, що можна вважати допустимим.

На результат пристрілювання можуть впливати помилки, що виходять внаслідок запізнення пуску та зупинки секундоміра. При недостатньому тренуванні в роботі з секундоміром спостерігач одноманітно реагує на світові та звукові явища при кожній засічці, тому припустимі їм систематичні помилки за своєю величиною будуть постійними і, відповідно, суттєво не вплинуть на результат пристрілювання. Для різних спостерігачів та різних секундомірів систематичні помилки будуть різними. Тому засікати цілі, що звучать, та свої розриви необхідно одному і тому ж спостерігачу та одним і тим же секундоміром, щоб виключити вплив систематичних помилок на пристрілювання.

При дотриманні цих умов серединні помилки засічки цілі та розриву за дальністю для середніх умов стрільби рівні, тобто Ед_зц = Ед_зр = 67 м.

Пристрілювання за допомогою підрозділу

Звукової розвідки

До ст. 94-97

Підрозділ звукової розвідки (ПЗР) може робити визначення координат цілей та розривів снарядів з характеристикою «точно» або «наближено».

Визначення координат з характеристикою «точно» досягається при виконанні наступних умов:

координати центрів акустичних баз визначені за картою масштабу 1 : 50 000 або 1 : 100 000 за допомогою навігаційної апаратури (приладів), відстані від центру акустичної бази до звукоприймачів ЗП-2 та ЗП-3 (плечі акустичної бази) визначені з точністю 1 м, дирекційні кути пліч визначені гіроскопічним (астрономічним) способом;

засічка цілей проведена з урахуванням систематичної помилки;

довжина акустичних баз 300-600 м;

кут засічки не менше 5-00;

підрежим роботи базних пунктів – автоматичний з контролем або автоматичний;

координати цілі визначені не менше, ніж за трьома пострілами.

Якщо будь-яка з перерахованих умов не виконана, то координати цілей (розривів) вважаються наближеними.

Серединна помилка засічки цілі (розриву) за дальністю для ПЗР внаслідок урахування або неврахування систематичної помилки (розподілення метеоелементів за висотою) визначається за формулою:

Ед = Ед = ,

де Е_δ – серединна кутова помилка засічки цілі (розриву), под. кут.;

Д_з – дальність засічки, м;

γ – кут засічки, под. кут.

Серединна кутова помилка засічки цілі (розриву) при роботі ПЗР з характеристикою «точно» складає 0-02, а з характеристикою «наближено» – 0-10...0-20. Серединні помилки визначення координат цілі (розриву) у цих випадках складають 0,8 та 1,5-2 %Д_з відповідно. Серединні помилки пристрілювання за дальністю за допомогою ПЗР можуть бути визначені за формулами:

а) якщо координати цілі визначалися тим же ПЗР, то:

;

б) якщо координати цілі визначалися іншими засобами, тоді:

де Ед_зц(Ед_зр) – серединна помилка засічки цілі (розриву) ПЗР за дальністю внаслідок різниці часу проходження звуку до постів однієї і тієї ж акустичної бази, м;

– серединна помилка визначення різнобою гармат батареї відносно, %V₀;

– таблична поправка дальності на відхилення початкової швидкості снарядів на 1%, м;

Еφ_п – серединна помилка перевірки прицільних пристроїв гармати за дальністю, под. кут.;

ΔX_тис – табличне значення зміни дальності стрільби при зміні установки прицілу на 1 тис, м;

Вд – середина помилка розсіювання снарядів за дальністю, м;

n_ц(n_р) – кількість засічок цілі (засічених у батарейній черзі розривів), за якими визначаються її координати (коректури);

Ед_ц – серединна помилка визначення координат цілі, що пристрілюється, м;

– серединна помилка топогеодезичної прив’язки позиції ПЗР.

При засічці цілі та розривів за допомогою одного і того ж ПЗР, як видно з наведених формул, помилки засічки, що повторюються, не впливають на точність пристрілювання. Тому Правила стрільби рекомендують за допомогою ПЗР проводити пристрілювання цілей, засічених тим же підрозділом. Якщо ж координати цілі визначені іншими засобами, то, як показують результати розрахунків (табл. 20) та експериментальних стрільб, обов’язковими умовами є засічка розривів з характеристикою «точно» та пристрілювання кожною батареєю. Тільки за таких умов досягається точність, що необхідна для переходу до стрільби на ураження. При цьому у кожній батарейній черзі повинно бути засічено не менше трьох розривів, бо при скороченні кількості засічених розривів (див. табл. 21) різко знижується точність пристрілювання. Кількість засічок цілі більше трьох, як показують результати розрахунків (табл. 21), не призводить до суттєвого підвищення точності пристрілювання.

Таблиця 20