Серединні помилки пристрілювання цілі за допомогою далекоміра
| Тип далекоміра | Дальність засічки, км | Кількість засічених розривів у групі (nр) | |||||
| ДС-1 (ДС-0,9) ДС-2 Квантовий | У межах дальності дії за сприятливих умов спостереження У межах дальності дії за несприятливих умов спостереження | 30 1,2 54 2,2 92 3,7 150 6,0 25 1,0 30 1,2 43 1,7 66 2,6 96 3,8 130 5,2 28 1,1 45 1,8 | 22 0,9 41 1,6 68 2,7 112 4,5 18 0,7 21 0,8 33 1,3 51 2,0 70 2,8 100 4,0 21 0,8 32 1,3 | 19 0,7 35 1,4 58 2,3 95 3,8 15 0,6 18 0,7 29 1,2 46 1,8 65 2,6 88 3,5 17 0,7 27 1,1 | 17 0,6 32 1,3 52 2,1 86 3,4 13 0,5 15 0,6 26 1,0 42 1,7 60 2,4 81 3,2 15 0,6 23 0,9 | 15 0,6 30 1,2 48 1,9 80 3,2 11 0,4 14 0,6 25 1,0 40 1,6 57 2,3 76 3,0 14 0,6 21 0,8 | 14 0,6 28 1,1 46 1,8 75 3,0 10 0,4 13 0,5 24 1,0 39 1,6 55 2,2 73 2,9 13 0,5 20 0,8 |
Примітка. Значення помилок вказані: у чисельнику – у метрах, у знаменнику – у Вд.
Аналіз даних табл. 17 показує, що збільшення кількості засічених розривів у групі більше трьох не призводить до суттєвого підвищення точності пристрілювання. У той же час при засічці двох розривів у групі значення серединних помилок пристрілювання, як правило, не перевищують величини 2,5 Вд, що у більшості випадків дозволяє отримати найвигідніші умови ураження цілі після введення коректури по першій серії швидкого вогню (див. пояснення до ст. 73).
В цілому проведений аналіз значень серединних помилок пристрілювання цілі за допомогою далекоміра показує наступне.
1. Переходити до стрільби на ураження після засічки та визначення відхилення від цілі першого розриву недоцільно, бо точність пристрілювання при цьому, як показує досвід стрільб, може бути суттєво нижче точності, наведеної у табл. 16. Це пояснюється тим, що установки для відкриття вогню при пристрілюванні цілі будуть визначатися, як правило, способом скороченої підготовки, внаслідок чого відхилення першого розриву від цілі може бути значним.
З цієї ж причини розрив, що не потрапив у поле зору далекоміра, буде спочатку спостерігатися неозброєним оком, і тільки після цього буде вимірюватися дальність за хмарою розриву, яка під дією вітру ще більше відхилиться від цілі.
Крім того, значне віддалення першого розриву від цілі викличе помилку у розрахунку коректури дальності внаслідок неврахування нахилу місцевості в районі розташування цілі. Так, при стрільбі на середньо пересіченій місцевості (кут нахилу схилу 5-7°), середній дальності стрільби (кут падіння снарядів 30°) та відхилення розриву від цілі 300 м помилка коректури дальності, що викликана тільки нахилом місцевості в районі цілі, складає 45 м. Характер та рельєф місцевості в районі цілі впливає на достовірність засічки розривів квантовим далекоміром. Так, при проведенні бойових стрільб на середньопересіченій місцевості зазвичай достовірно засікаються 60-65 % розривів. На дуже пересіченій місцевості процент достовірно засічених розривів значно менше.
Таким чином, точність 35-40 % коректур, визначених по одному розриву, буде дуже низькою. Розрахунки та досвід стрільб свідчать, що зазначені обставини у декілька разів знижують точність пристрілювання, тому Правила стрільби рекомендують за зміненими відхиленнями першого розриву від цілі визначити коректури та на виправлених установках призначити групу пострілів.
2. Засічка першого розриву у групі також буде супроводжуватися, хоча і меншою мірою, помилками, які описані у п. 1, та точність пристрілювання після засічки першого розриву у групі буде у більшості випадків низькою.
І тільки наступні розриви у групі будуть потрапляти у поле зору далекоміра та засікатися найбільш точно та надійно. Збільшення кількості розривів у групі більше трьох несуттєво підвищить точність пристрілювання (див. табл. 17), а час пристрілювання збільшується. З цієї ж причини Правилами стрільби рекомендується призначити групу з трьох пострілів, а до стрільби на ураження переходити, ввівши коректури, визначені за відхиленням від цілі центру групи розривів (не менше двох).
3. Дані табл. 17 показують, що межа допустимого зниження точності пристрілювання до 2,5 Вд (див. пояснення до ст. 73) при надійній засічці 2-3 розриви у групі в середньому забезпечується при дальностях спостереження, що не перевищують 3 км для далекомірів ДС-1 (ДС-0,9), 5 км – для далекомірів ДС-2 та меж дальності дії – для квантових далекомірів.
До ст. 84
Точність визначення коректур дальності та напрямку за допомогою ПРК, ПУВ або МК практично не залежить від величини відхилення розриву за дальністю та напрямком, а також від величини поправки на зміщення. При визначенні коректур розрахунковим способом величина поправки на зміщення суттєво впливає на точність розрахунку коректур.
Дослідження показали, що при відхиленні розриву від цілі не більше 1-00 за напрямком та 300 м за дальністю (при
ПЗ < 5-00) точність визначення коректур за дальністю та напрямком для дальності спостереження 3 км відповідає вимогам до точності пристрілювання. Якщо ПЗ ≥ 5-00, тоді помилки розрахунку коректур різко зростають та значно перевищують помилки пристрілювання. Цим викликана рекомендація визначати коректури при ПЗ ≥ 5-00 за допомогою приладів, а при ПЗ < 5-00 – і розрахунком.
До ст. 87
Перехід до стрільби на ураження після введення коректур по одному розриву кожної батареї, надійно засіченому за допомогою квантового далекоміра, допускається з метою скорочення витрати снарядів на пристрілювання та часу пристрілювання. При цьому, як показують розрахунки, серединна помилка пристрілювання за дальністю не перевищує 2,5 Вд.