Формування ґендерної ідентичності

На психологічні особливості дітей впливають батьки, ідентифікація зякими визначає розвиток ґендерної ідентичності. Діти, спілкуючись зі своїми батьками, поводяться більш відповідно до статево-рольових сте­реотипів жіночої та чоловічої ролі, ніж діти, спілкування яких у ранньому віці порушено або є недостатнім. Дослідження показали, що хлопчики краще засвоюють чоловічу роль і сильніше ідентифікують себе з батьком, коли батько поводиться з теплотою та емоційно підтримує дитину (Мш-8еп, Кииіегїопі, 1963). На тендерний розвиток дитини мають вплив члени сім'ї та інші діти, переконання та знання про рольову поведінку, що відповідає статі.

Статево-рольові стереотипи в сучасному суспільстві значно транс­формовані. Мало хто наполягатиме, що покликання жінки - лише вихо­вання дітей та заняття домашнім господарством. Так само щодо чоловіків сумнівним є твердження, що вони мають віддавати всі сили роботі, а не займатись вихованням дітей та своєю сім'єю. Разом з тим, відповідна статево-рольовим стереотипам поведінка більше заохочується та винаго­роджується в суспільстві. Теорія соціального навчання дотримується саме такого розуміння формування ґендерної ідентичності: статево-рольова поведінка проявляється тому, що її вважають більш правильною та зао­хочують до неї.

Когнітивна теорія розвитку Тендерної поведінки Кольберга ствер­джує, що ґендерна ідентичність є властивою дітям, визначає орієнтацію дитини на поведінку представників своєї статі, яких вони прагнуть на­відувати. За Кольбергом, тендерна ідентичність проходить (і це під­тверджується емпіричними дослідженнями) такі три стадії розвитку.

1. Базова ґендерна ідентичність.Має місце у віці з 2 до 5 років: діти знають про свою стать, однак вірять, що її можна змінити, наприклад одягнувши одяг, що відповідає іншій статі.

2. Ґендерна стабільність(5-6 років): досягається усвідомлення, що стать стабільна та незмінна характеристика в часі (з дівчаток виростають жінки, з хлопчиків - чоловіки), однак щодо різних ситуацій - це уявлення не є усталеним (наприклад, залучення до різних видів занять чи зміна одягу).

3. Ґендерна постійність(6-7 років): на цій стадії дитина усвідомлює, що стать не змінюється ні з плином часу, ні зі зміною ситуації. Починаючи з цієї стадії, діти з більшою цікавістю спостерігають за представниками своєї статі, ніж на попередніх стадіях.

Статево-рольова ідентичність проявляється більш яскраво після того, як ґендерна ідентичність дитини повністю сформується. Разом з тим, дослідження показують, що поведінка дітей розрізняється вже з другого року життя, тобто ще до того, як у них сформується ґендерна постійність (О'Вгіеп, Низіоп, 1985, 1985). Порівняльно-культурні дослідження пока­зують, що у всіх культурах послідовність стадій на шляху до повноцінної ґендерної ідентичності однакова. Доповненням до когнітивної теорії роз­витку ґендерної ідентичності, на нашу думку, є теорія Тендерних схем Мартіна та Галверсона (Магип, Наїуегзоп, 1987). Дослідники вважають, Що у дітей 2-3 років, у яких сформована базова ґендерна ідентичність, формуються тендерні схеми.Тендерні схеми являють собою організовані переконання щодо кожної статі, які визначають фокус уваги дитини і спрямовують процес інтерпретації інформації про світ. Тендерні схеми формуються поступово і структурують досвід дитини. Перша схема «свій-чужий» містить інформацію про те, яка діяльність, іграшки відпо­відають хлопчикам, а які - дівчаткам. Друга рання схема - схема власної ^статі: як слід поводитися відповідно до своєї статі. Як вважають Мартін та його колеги, розвиток тендерних схем проходить три етапи:

1) дитина засвоює деякі специфічні ознаки, що асоціюються з належ­ністю до кожної статі;

2) у 4-5 років дитина пов'язує окремі судження, які вона має про свою стать, створюючи складніші ґендерні схеми, однак лише щодо власної статі;

3) починаючи з 8 років, діти формують схожі ґендерні схеми щодо ^пРотилежної статі.

100 Копець Л. В. Психологія особистості

Далі діти використовують власні ґендерні схеми і на їх основі осмис­люють світ.

Значну роль у тендерному розвитку відіграють біологічні чинники, однак сучасній людині треба враховувати особливості соціальних чин­ників та ті зміни, що відбуваються у статево-рольовій поведінці в останні роки. Кожна людина самостійно активно долучається до власного роз­витку і такого аспекту розвитку особистості, як тендерна ідентичність. Разом з тим «чоловіча» та «жіноча» особистість у кожній окремій особі розрізняються (індивідуалізовані) та роблять «свій» внесок у цілісну осо­бистість.