Розташувати у порядку зменшення рангів психологічні причини нещасних таких випадків: невиконання правил безпеки (a), недосвідченість (b), неуважність (g), необережність (c).

1) b ® g ®c ® a;

2) g ® c® b ® a;

3) b ® g ®c ® a;

4) c ® b ® g ® a;

5) g ® c ® b ® a.

Як відомо, джерелом соціально-політичної небезпеки, зокрема конфлікту, є соціальна нерівність на рівні держави, соціуму, політизованих соціальних груп та має форми війни, тероризму. На відміну від діяльності такого соціального утворення, як трудовий колектив, небезпека натовпу пов’язана з її високим ступенем конформізму її індивідів. Вибрати із запропонованих інших характеристик натовпу домінуючий.

1) діють люди в натовпі дуже емоційно, одностайно;

2) діяти люди в натовпі можуть навіть агресивно;

3) натовп формується з появою ватажка (лідера), якому оточуючі безмежно довіряють і бачать в ньому такі риси, якими хотіли б володіти самі;

4) у натовпі виникає ефект навіювання (“внушения”), створеним ватажком, який активізує людей, дає їм відчуття мужності та спонукає їх до конкретних дій;

5) люди натовпу інформацію оцінюють не адекватно, а діють анонімно, з мінімальним ступенем критичності та відсутності відповідальності за власну поведінку.

Скільки послідовних вражаючих факторів має процес тероризму?

1) 2;

2) 3;

3) 4;

4) 5;

5) 7.

Розроблені принципи захисту населення від можливих терористичних дій і технологічного тероризму, серед яких домінують принципи невід’ємного права кожного громадянина на здорове довкілля, безумовного пріоритету безпеки, яка повинна бути раціональна. Який принцип суперечить принципу раціональної безпеки, який передбачає максимально можливе економічно обґрунтоване зниження ймовірності виникнення надзвичайних ситуацій і пом’якшення її наслідків?

1) принцип ненульового (прийнятного) ризику;

2) принцип плати за ризик;

3) принцип превентивної безпеки;

4) принцип необхідної достатності та максимально можливого використання наявних сил і засобів захисту населення і територій у разі загрози надзвичайних ситуацій;

5) правової забезпеченості функціонування системи захисту населення і територій під час надзвичайних ситуацій.

91. Інформаційно-психологічна безпека – стан захищеності окремих осіб чи соціальних груп від негативних інформаційно-комунікативних процесів і пов’язаних з цим інших життєво важливих інтересів особистості, суспільства, держави в інформаційному середовищі. Взаємодія психіки людини з інформаційним середовищем відрізняється якісною специфікою і не має аналогів у комунікації інших складних систем (біологічних, технічних, ергатичних). Комунікація – це не тільки передача інформації, обмін інформацією між людьми в соціумі на вербальному,невербальному і духовному рівнях, а й обмін змістом, сутністю, потоком переживань (екзистенцією) між індивідами. При комунікації можливе маніпулювання індивідом (групою людей), тобто вплив, управління його (їх) поведінкою, думками, емоціями за допомогою спеціальних прийомів і технологій. Серед запропонованих груп прийомів вибрати той, в якому шахрай, маніпулює жертвою шляхом пропонування декількох поглядів на визначене питання і одночасно непомітне виділення одного погляду, який нав’язливо характеризується позитивно або негативно.

1) “Приклеювання ярликів ”, “Висміювання ”, “Перетасування карт”;

2) “Повторення шаблонних фраз чи закликів ”, “Мультиплікативність і високий темп подання інформації”;

3) “Посилання на авторитети ”, “Просування через медіаторів”, “Метод негативних груп віднесення”;

4) “Узагальнення (блискуча невизначеність)”, “Емоційне підлаштування”;

5) “Гра в простонародність (“свої хлопці”)”,“Трансфер (перенесення)”, “Уявний вибір”.

92. Як відомо, співрозмовники переважно мислять словами (“аудіалісти”), образами (“візуалісти”), відчуттями (“кінестетики”). Для того, що б забезпечити свою психологічну безпеку при отриманні недостовірної (неправдивої) інформації від співрозмовника потрібно дотримуватися алгоритму, який нами складений з елементів, відповідно з порадами Чарльза Маккоя: c) старайтеся думати системно, почніть з того, що знаєте точно, провіряйте своє сприйняття інформації, поєднайте все разом; w) можете зробити підсумок: співрозмовник говорив правду (неправду); m) контролюйте якість свого мислення (образність, евристичність, чіткість, точність, ширина, здоровий глузд тощо), підходьте до вирішення проблеми творчо, відповідально відносьтеся до прийнятого рішення і можливих наслідків; k) складіть чітку картину про реальність, зосередьтеся на ключових фактах й аналізі ситуації, яку висвітлює співрозмовник; h) під час дискусії зі співрозмовником ставте запитання, думайте про інтерпретацію його слів, зважайте за всі “за” і “проти”, думайте про неочікуване та про неможливе; l) перед розмовою потрібно налаштуватися та зосередитися; a) зверніть увагу на таке: якщо співрозмовник висвітлює неправдиву інформацію, то його очі “бігають” або зіниці сильно звужені (розширені), його голос має трохи підвищений тон, він мимоволі смикає носком ноги і намагається ховати великі пальці рук, може мати чарівну усмішку тощо; n) думайте емпатично (співпереживаючи), не нехтуйте власною інтуїцією, виявляйте мотиви співрозмовника; e) враховуйте значимість і ймовірність наслідку розмови, раціонально сприймайте критику в свій адрес, прислухайтеся до свого внутрішнього голосу; t) думайте не поспішаючи, споглядайте, враховуйте те, на що акцентує увагу співрозмовник, відійдіть від шаблону; b) зробіть для себе висновок з розмови, підведіть короткий підсумок з співрозмовником, подякуйте йому за бесіду суттєво не “включаючи” емоції; g) після оцінки фактів вивчіть ситуацію, а потім аналізуйте її; d) використовуючи свою уяву, виробляйте сувору послідовність дій, не розривайте єдність загального і часткового.

1) g®d®t® n®l®a®k®c®m®h®e®b ® w;

2) n® m®h®e®b ® w®l®a®k®c®g®d®t;

3) l®a®k®c®g®d®t® n® m®h®e®b ® w;

4) c®g®d®t® l®a®k®n® m®h® e®b ® w;

5) e®b ® w®n® m®h® l®a®k®c®g®d®t.