Основні цілі та завдання консультування
Конкретні цілі і завдання психологічного консультування визначаються залежно від напряму діяльності соціально-психологічної служби, але існують загальні цілі й завдання, які характерні для будь-якого процесу психологічного консультування і саме які визначають його специфіку.
Консультування як основний вид психологічної практики переслідує такі цілі:
1. Надання оперативної допомоги клієнту у розв’язанні проблем, що виникли.
У людей часто виникають такі проблеми, які вимагають невідкладного розв’язання – такі, на розв’язання яких клієнт немає можливості тратити багато часу, сил і засобів. Подібні проблеми називають оперативними і аналогічна назва закріплюється за відповідними рішеннями. Отримання термінової психологічної допомоги у формі усної консультації при розв’язанні оперативних проблем стає незамінним. Наприклад, у батька дитини можуть виникнути такі серйозні ускладнення у взаєминах з нею, зберігання яких може призвести до негативних наслідків у стані фізичного і психічного здоров’я дитини.
2. Надання клієнту допомоги у розв’язанні тих питань, з якими він міг би самостійно справитися без втручання зі сторони, без безпосередньої і постійної участі психолога в його справах, тобто там, де спеціальні професійні психологічні знання, як правило, не потрібні і необхідна лише життєва, основана на здоровому глузді порада. Такою, наприклад, проблемою може стати визначення клієнтом оптимального для себе режиму праці і відпочинку, раціональний розподіл часу між різними видами діяльності.
3.Надання тимчасової допомоги клієнту, який насправді потребує тривалого, більш або менш постійного психотерапевтичного впливу, але в силу тих чи інших причин не в стані розраховувати на нього в даний момент часу. У цьому випадку психологічне консультування використовується у якості засобу надання оперативної допомоги клієнту, яка стримує прогресивний розвиток негативних процесів, що перешкоджають подальшому ускладненню проблеми, з якої зіткнувся клієнт. Наприклад, може виявитися нежданим поява у клієнта стану депресії.
4. Коли у клієнта вже є правильне розуміння своєї проблеми і він, в принципі, готовий сам приступити до її розв’язання, але в чомусь сумнівається, не повністю впевнений у своїй правоті. Тоді в процесі проведення психологічного консультування клієнт, спілкуючись з психологом-консультантом, отримує зі сторони необхідну професійну і моральну підтримку і надає йому впевненості в собі.
5. Надання допомоги клієнту в тому випадку, коли ніякої другої можливості, крім отримання консультації, у нього немає. У цьому випадку спеціаліст-психолог повинен дати зрозуміти клієнту, що він насправді потребує в отриманні більш ґрунтової, достатньо тривалої психокорекційної або психотерапевтичної допомоги.
6. Коли психологічне консультування застосовується не замість інших способів надання психологічної допомоги клієнту, а разом з ними, в доповненні до них з розрахунком на те, що не тільки психолог, але й сам клієнт займається розв’язанням проблеми, що виникла.
7. У тих випадках, коли готового розв’язання у психолога-консультанта немає, оскільки ситуація виходить за рамки його компетенції, він повинен надати клієнту хоча б якусь, нехай навіть мінімальну і недостатньо ефективну допомогу.
У всіх цих та інших подібних випадках психологічне консультування розв’язує наступні основні завдання:
1) Уточнення проблеми, з якою зіткнувся клієнт.
2) Інформування клієнта про суть проблеми, що виникла, про реальну ступінь її серйозності (проблемне інформування клієнта).
3) Вивчення психологом-консультантом особистості клієнта з метою вияснення того, чи зможе клієнт самостійно справитися з проблемою, яка виникла у нього.
4) Чітке формулювання порад і рекомендацій клієнту з приводу того, як найкращим чином розв’язати цю проблему.
5) Надання поточної допомоги клієнту у вигляді додаткових практичних порад, пропонованих в той час, коли він вже приступив до розв’язання своєї проблеми.
6) Навчання клієнта тому, як краще всього попередити виникнення у майбутньому аналогічних проблем (завдання психопрофілактики).
7) Передача психологом-консультантом клієнту елементарних, життєво необхідних психологічних знань і вмінь, освоєння і правильне вживання яких можливе самим клієнтом без спеціальної психологічної підготовки (психолого-просвітницьке інформування клієнта).
Основною метою психолога, що проводить консультацію, є допомога клієнтові в усвідомленні його проблеми та в пошуку шляхів і способів її якнайскорішого розв’язання. Ця мета реалізується через виконання таких завдань:
- психолог має уважно вислухати клієнта. Важливість цього аспекту діяльності консультанта підкреслюється в усіх відомих працях із психологічного консультування. Максимально терпляче, з використанням спеціальних прийомів вислуховування клієнта не лише близько знайомить психолога з ним та його проблемою, а й допомагає клієнтові краще усвідомити свою ситуацію, приносить йому полегшення і, в результаті, великою мірою визначає ефективність консультативної роботи.
- в процесі консультування психолог працює над розширенням уявлень клієнта про себе, свою конкретну життєву ситуацію, про навколишню дійсність. Саме таким шляхом здійснюється корекційний вплив психолога на клієнта, внаслідок чого останній починає по-новому бачити й оцінювати свою ситуацію, формулює альтернативні варіанти поведінки в ній.
- психолог проводить консультацію, маючи на увазі, що його клієнт – здорова людина, яка відповідає за себе і свої стосунки з оточуючими людьми. Але досягти того, щоб сам клієнт узяв на себе відповідальність за те, що з ним відбувається, – не легке завдання, оскільки клієнти психологічної консультації, як правило, звинувачують у своїх життєвих труднощах когось іншого. Поступове й цілеспрямоване обговорення з клієнтом проблеми вини та відповідальності має підвести його до висновку, що він сам відповідає за ситуацію, яка склалася, і спонукати до змін у своїх ставленнях і поведінці, результатом яких може бути і зміна самої ситуації. Внаслідок консультування клієнт має не тільки краще зрозуміти свою проблему і уявити шляхи її розв’язання, а й зрозуміти свою проблему і уявити шляхи її розв’язання, а й повірити у себе і бути готовим до реалізації знайдених способів подолання своїх труднощів.