Методичні рекомендації та пояснення. Після опрацювання лекції студенти самостійно вивчають відповідні підручники, навчальні посібники, наукові статті

Після опрацювання лекції студенти самостійно вивчають відповідні підручники, навчальні посібники, наукові статті, матеріали судово-слідчої практики. При цьому вони повинні звернути особливу увагу на поняття примусових заходів медичного характеру та примусового лікування, його види, підстави застосування, а також на коло осіб, до яких вони застосовуються.

Студенти мають твердо засвоїти й уміти дати визначення поняття примусових заходів медичного характеру, охарактеризувати їх мету. Так, під примусовими заходами медичного характеру слід розуміти надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила су­спільно небезпечне діяння, передбачене Особливою частиною КК України, до спеціального лікувального закладу з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України). Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування" № 7 від 3 липня 2005 року підставою для застосування примусового лікування, передбаченого ст. 96 КК України, є сукупність юридичного й медичного критеріїв – установ-лення в діянні винного складу злочину та наявності в нього хвороби, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб, а умовами – висновок судово-медичної експертизи про наявність у суб’єкта злочину такої хвороби, його потребу в лікуванні та засудження такої особи до покарання будь-якого виду.

Треба зазначити, що примусові заходи медичного характеру суд може застосовувати лише до тієї категорії осіб, що передбачена в ст. 93 КК України.

У ч. 1 ст. 94 КК України перелічуються види примусових заходів медичного характеру, до яких належить:

а) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку;

б) госпіталізація до психіатричного закладу зі звичайним наглядом;

в) госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом;

г) госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.

Цей перелік примусових заходів медичного характеру є вичерпним. При виборі зазначених заходів суд ураховує характер і тяжкість захворювання, тяжкість скоєного діяння.

Студенти повинні розглянути порядок продовження, заміни або припинення застосування примусових заходів медичного характеру, передбачених ст. 95 КК України.

Продовження, заміна чи припинення застосування при­мусових заходів медичного характеру здійснюються вик­лючно судом за заявою представника психіатричного закладу, що надавав особі психіатричну допомогу, до якої додається обґрунтований висновок комісії лікарів-психіатрів (двох або більше фахівців у сфері психіатрії, які колегіально вирішують питання, пов’язані з наданням психіатричної допомоги).

Згідно зі ст. 96 КК України примусове лікування суд може застосувати, незалежно від покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб. Підставою для застосування примусового лікування є сукупність таких умов:

а) засудження особи за вчинений злочин до покарання;

б) наявність в особи захворювання, що становить небезпеку для здоров’я інших осіб.

У разі призначення покарання у вигляді позбавлення чи обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання. При призначенні інших видів покарань примусове лікування здійснюється в спеціальних лікувальних закладах.

Готуючись до семінарського заняття, студенти можуть перевірити свої знання шляхом самоконтролю, відповівши на питання за темою.

Питання для самоконтролю

1. Яким законодавством реґулюються питання застосування примусових заходів медичного характеру?

2. Що таке примусові заходи медичного характеру?

3. Що є підставою та умовами застосування примусових заходів медичного характеру?

4. Які критерії враховує суд у разі призначення певного виду примусових заходів медичного характеру?

5. До кого застосовуються примусові заходи медичного характеру?

6. На який термін призначаються примусові заходи ме-дичного характеру і за яких умов вони підлягають скасуванню?

7. Які види примусових заходів медичного характеру передбачено КК України?

8. Що означає надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку?

9. Що таке психіатричний заклад?

10. Що є підставою для зміни виду примусових заходів медичного характеру?

11. Що є підставою для припинення застосування примусових заходів медичного характеру?

12. Що таке примусове лікування?

13. Що є підставою та умовами застосування примусового лікування?

14. У чому полягає відмінність між примусовими заходами медичного характеру і примусовим лікуванням?

Додаткова література

4. Верещак В.М. Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування // Вісник Верховного Суду України. – 2005. – № 10. – С. 38 – 41.

5. Глушенко Н. Применение принудительных мер медицинского характера // Советская юстиция. – 1981. – № 7. – С. 9 – 10.

6. Гончар Т.О. Проблема вдосконалення законодавства щодо порядку примусового лікування обмежено осудних осіб // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 1998. – Вип. 1. – С. 49 – 52.

7. Зайцев О.В. Обмежена осудність у кримінальному праві України: Монографія. – Х.: Майдан, 2007. – 240 с.

8. Козаченко И.Я., Спасенков Б.А. Вопросы уголовной ответ­ственности и наказания лиц, страдающих психическими рас­стройствами, не исключающими вменяемости // Государство и право. – 1998. – № 5. – С. 69 – 74.

9. Лень В.В. Примусові заходи медичного характеру: шляхи удосконалення // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 1998. – Вип. 3 (5). – С. 118 – 123.

10. Лень В.В. Проблеми застосування примусових заходів медичного характеру на Русі і Російській імперії періоду X – початку XX ст. // Вісник Запорізького юридичного інституту МВС України. – 2000. – № 1. – С. 275 – 279.

11. Лень В.В., Дерибас Т.В. Примусові заходи медичного лікування душевнохворих: Історія та шляхи реформування // Запорізькі правові чітання: Матеріали міжнародної наук.-практ. конф. (30 червня 2004 р.) – Запоріжжя: ЗДУ, 2004. – № 2. – С. 160 – 164.

12. Лень В.В., Кравченко К.В. До проблеми узгодженості примусових заходів медичного лікування душевнохворих // Життя і право. – 2004. – № 6. – С. 66 – 68.

13. Митрофанов І. Правове регулювання примусового лікування наркозалежних осіб, що вчинили злочини (порівняльний аспект) // Юридична Україна. – 2006. – № 1. – С. 79 – 83.

14. Музика А.А. Примусові заходи медичного і виховного характеру. – К.: НАВС України, 1997. – 125 с.

15. Ткачук О.І. Види примусових заходів медичного характеру за КК України 2001 р. // Вісник Одеського інституту внут­рішніх справ. – 2005. – № 2. – С. 184 – 187.

16. Шаренко С.Л. Кримінально-процесуальні проблеми застосування примусових заходів медичного характеру: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.09 / Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого. – Х., 2000. – 19 с.

17. Шардико С.Т. Обоснование уголовной ответственности за преступления, совершенные в состоянии опьянения // Вопросы государства и права. – 1999. – Вып. 1. – С. 141 – 156.

18. Юношев О.В. Застосування правоохоронними органами примусового лікування як форма захисту прав людини // Науковий вісник Дніпропетровського юридичного інституту МВС Ук­раїни. – 2000. – № 2. – С. 154 – 158.

19. Юношев О.В. Примусове лікування як захід, що попереджує злочинність // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. – Донецьк: Донецький ін-т внутр. справ. – 2000. – Вип. 3. – С. 46 – 55.

20. Юношев О.В. Проблеми примусового лікування як кримінально-правового інституту // Вісник Луганської академії внут­рішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. Спецвипуск. – 2002. – Ч. 1. – С. 60 – 65.

Тема 19: «Особливості кримінальної відповідальності та покарання неповнолітніх»

Семінарське заняття

Мета заняття: розглянути особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності; охарактеризувати види покарань, які застосовуються до неповнолітніх, і особливості їх призначення; з’ясувати особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування, а також специфіку припинення судимості.

Основні поняття: звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності із застосуванням примусових заходів виховного характеру; звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності; покарання, які застосовують-ся до неповнолітніх; звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування; погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.

Питання до семінару

1. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх як прояв гуманізму кримінального законодавства України.

2. Підстави та порядок звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.

3. Види покарань, які застосовуються до неповнолітнього, особливості їх призначення.

4. Особливості звільнення неповнолітніх від покарання та його відбування.

5. Припинення судимості щодо неповнолітніх осіб.