Психологія роботи у сфері цивільного захисту.
У Законі України "'Про правові засади цивільного захисту" цивільний захист визначається як система організаційних, інженерно-технічних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та інших заходів, які здійснюються органами влади, підпорядкованими їм силами і засобами, підприємствами, установами та організаціями, добровільними рятувальними формуваннями, що забезпечують виконання цих заходів з метою запобігання та ліквідації надзвичайних ситуацій, які загрожують життю та здоров'ю людей, завдають матеріальних збитків у мирний час і в особливий період. Цивільний захист здійснюється з метою забезпечення безпеки та захисту населення і територій, матеріальних і культурних цінностей та довкілля від негативних наслідків надзвичайних ситуацій у мирний час та в особливий період і подолання наслідків надзвичайних ситуацій
Стаття ІЗ вищезазначеного Закону визначає психологічний захист як запобігання або зменшення ступеня негативного психологічного впливу на населення та своєчасне надання ефективної психологічної допомоги, яку забезпечують шляхом здійснення таких заходів:
- планування діяльності та використання існуючих сил і засобів підрозділів психологічного забезпечення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту;
- своєчасне застосування психопрофілактичних методів;
- виявлення за допомогою психологічних та соціологічних методів чинників, шо сприяють виникненню соціально-психологічної напруги;
- використання сучасних технологій психологічного впливу для нейтралізації негативного впливу на населення.
Екстремальна психологія - науково-практичний розділ психології, який вивчає психологічні закономірності діяльності особистості при виникненні надзвичайних обставин та ситуацій, пов'язаних з підвищеним профе-38 сійним ризиком, небезпекою для життя та здоров'я, та розробляє науково обгрунтовані заходи психологічного забезпечення професійної та функціональної надійності працівників екстремальних професій при виконанні завдань в умовах, що потребують граничної мобілізації фізичних, психологічних та моральних якостей особистості. Екстремальна психологія здійснює синтез основ психологічних знань з питань діяльності особистості в особливих умовах, основ безпеки життєдіяльності та основних правових норм, які регулюють поведінку та взаємовідносини між індивідами, між особистістю та суспільством в умовах надзвичайних ситуацій, викликаних подіями техногенного, природного або соціального походження.
Завдання, які повинна вирішувати екстремальна психологія, визначаються різноманітністю та складністю теоретичних та практичних проблем, що входять до сфери діяльності органів та підрозділів МНС України. Дослідження в межах екстремальної психології мають своїм завданням удосконалювання психологічного відбору та психологічної підготовки персоналу МНС України, а також розробку засобів психологічного захисту особового складу та цивільного населення від травмуючого впливу психогенних факторів кризових та надзвичайних ситуацій (Екстремальна психологія, 2007).
Екстремальними називаються ситуації, що ставлять перед людиною великі об'єктивні і психологічні труднощі, зобов'язують її до повного напруження сил і найкращого використання особистих можливостей для досягнення успіху і забезпечення безпеки.
Екстремаїьна підготовка - система цілеспрямованої педагогічної і психологічної роботи, що забезпечує належний рівень підготовленості людини, груп до зустрічі з екстремальними ситуаціями й успішне подолання їхніх труднощів при реалізації життєвих і професійних намірів. Підготовка -система цілеспрямованої роботи з людиною; підготовленість - результат, продукт підготовки, те, що людина набула в результаті підготовки. Головна мета екстремальної підготовки - це підготовка людини до успішних дій і певною мірою забезпечення її безпеки в екстремальних ситуаціях, формування у неї екстремальної підготовленості і розвиток екстремальних здібностей. Екстремальна підготовка має психолого-педагогічну природу (Столяренко А.М., 2002).
Концепцію психологічного забезпечення службової діяльності працівників Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій!
КОНЦЕПЦІЯ
психологічного забезпечення службової діяльності працівників Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій (скорочено)
(Наказ МНС України від 23.11.2004 № 187)
/. Загальні положення
Специфіка службової діяльності персоналу Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій містить у собі постійний підвищений фактор ризику, напружене виконання завдань в умовах недостатньої, невизначеної інформації, дефіциту часу, високої відповідальності за результати праці. Ефективне виконання поставлених перед персоналом МНС України завдань можливе тільки при належній організації психологічного забезпечення, головною метою якої є надання допомоги особовому складу МНС України під час виконання службових обов'язків та у повсякденному житті.
Під системою психологічного забезпечення розуміють узгоджену діяльність між підрозділами психологічного забезпечення та керівниками ГУ (У) МНС України в регіонах, навчальними закладами МНС України, медичними закладами МНС України, організаціями, що здійснюють професійно-психофізіологічний відбір, науково - дослідними установами, яка спрямована на підвищення ефективності службової діяльності, захист психічного здоров'я усіх учасників надзвичайних подій, шляхом цілеспрямованого використання науково обгрунтованих форм, методів і засобів професійної психології.
Необхідність створення системи психологічного забезпечення обумовлена постійним виникненням складних надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, під час ліквідації яких особовий склад МНС України ризикує отримати фізичні та психологічні травми. Оптимальна розстановка сил, засобів та психологічна готовність працівників до дій в екстремальних ситуаціях знижує ризик отримання травм.
Належна організація діяльності служби психологічного забезпечення дозволить зберегти людський потенціал, підтримати високий рівень професійної готовності працівників, зведе до мінімуму шкоду від впливу на працівників небезпечних для життя і здоров'я психогенних факторів.
Ця концепція розроблена відповідно до Конституції України, Законів України "Про аварійно-рятувальні служби", "Про правові засади цивільного захисту", актів Президента України та Кабінету Міністрів України і визначає функціональне призначення служби психологічного забезпечення, мету, принципи та завдання.
Основною метою діяльності служби психологічного забезпечення є підвищення ефективності професійних дій особового складу ЕУ (У) МНС України в регіонах з попередження і ліквідації наслідків техногенних і природних катастроф та, одночасно, захист психічного здоров'я всіх учасників надзвичайних подій.
Цільовими групами, на які спрямовуються зусилля працівників служби психологічного забезпечення, є:
- працівники центрального апарату та ГУ (У) МНС України в регіонах, які здійснюють планування управлінської діяльності та оцінюють ефективність її виконання;
- особовий склад Служби цивільного захисту;
- працівники відомчих навчальних і наукових установ;
- населення, що постраждало внаслідок надзвичайних подій.
2. Принципи та напрямки психологічного забезпечення службової діяльності
В основу системи психологічного забезпечення покладено такі принципи;
Науковості. Полягає у науковому обгрунтуванні форм, методів та засобів психологічного забезпечення.
Комплексності. Реалізація системи психологічного забезпечення здійснюється комплексно, за умови взаємозв'язку і взаємодоповнення різних форм та методів роботи, об'єднаних спільною метою.
Правомірності. Уся діяльність системи психологічного забезпечення повинна здійснюватись у суворій відповідності до чинного законодавства та нормативних актів МНС України.
Об'єктивності. Цей принцип вимагає застосування в практиці психологічної служби апробованих психодіагностичних, психокорекційних методик з високим рівнем надійності і валідності, відповідної компетенції, кваліфікації та неупередженості психологів - практиків.
Гуманізму. Робота психологів - практиків спрямована на профілактику, передбачення негативних наслідків дії ггебезпечних факторів службової діяльності та запобігання цим проявам, на підвищення її ефективності шляхом розробки нових безпечних технологій, методик і методичних комплексів щодо формування у працівників психологічної готовності і стійкості до дій в екстремальних ситуаціях, поліпшення соціально - психологічного клімату в апаратах та підрозділах МНС України.
Діяльнісного підходу. Вимагає вивчення і врахування закономірностей індивідуальних та групових проявів психіки в професійній діяльності з метою підвищення її ефективності.
Реалізація викладених принципів полягає у наступних основних напрямках психологічного забезпечення;
- професійно-психологічний відбір кандидатів на службу і навчання ;
- психологічне супроводження проходження служби;
- професійно-психологічна підготовка працівників МНС України до дій в екстремальних ситуаціях;
- психологічне забезпечення діяльності працівників у складних умовах;
- психологічна допомога потерпілим, які постраждати внаслідок надзвичайних ситуацій;
- соціально-психологічна реабілітація працівників, які брали участь у складних та екстремальних ситуаціях службової діяльності.
Завданнями професійно-психологічного відбору є:
- сприяння оптимізації кадрового потенціалу МНС України шляхом професійної орієнтації кандидатів на службу та навчання до вищих навчальних закладів МНС України та їх професійно-психологічного відбору;
- оптимізація якісного складу керівної ланки шляхом поглибленого психологічного вивчення кандидатів на керівні посади апаратів та підрозділів МНС України, надання психологічних рекомендацій щодо формування резерву кадрів на висунення.
Завданнями психологічного супроводження проходження служби є:
- розробка та впровадження психологічних технологій за напрямками діяльності МНС України;
- здійснення заходів психопрофілактики, а також заходів психолого-педагогічного та психологічного впливу;
- надання допомоги керівникам усіх рівнів щодо зміцнення дисципліни й законності в системі МНС України шляхом створення ефективної системи забезпечення психологічної та психофізіологічної надійності особового складу;
- психологічний анаїіз причин та умов психологічного і фізичного травматизму, загибелі працівників під час виконання службових обов'язків та підготовка пропозицій до методичних рекомендацій щодо їх попередження;
- проведення психопрофілактичної роботи, спрямованої на зміцнення й відновлення соціально-психологічного благополуччя та здоров'я працівників підрозділів системи МНС України, попередження виникнення соціатьно-психологічної та особистісної дезадаптації;
- вивчення соціатьно-психологічного клімату в колективах підрозділів оперативно-рятуватьної служби з метою визначення основних чинників, які мають вплив на діяльність кожного його члена, та надання консультативної допомоги керівникам підрозділів у формуванні необхідного рівня сприятливості соціально-психологічного клімату шляхом створення умов високої вимогливості й взаємодопомоги;
- психолого-педагогічне супроводження навчатьно-виховного процесу в навчальних закладах та підрозділах початкової підготовки працівників оперативно-рятуваїьних служб.
Завданнями психологічної підготовки є;
- впровадження принципово нової комплексної форми професійно-психологічної підготовки особового складу МНС України - тренінгових технологій, формування у працівників відповідних професійно-важливих психологічних якостей, психологічної стійкості, навичок безпечної поведінки, уміння вирішувати свої психологічні проблеми та управляти конфліктними ситуаціями з урахуванням особливостей несення служби, а саме: при гасінні пожеж, рятуванні людей, наданні допомоги в ліквідації наслідків аварій та катастроф і стихійного лиха:
- здійснення організаційних і методичних заходів щодо посилення впливу психологічного забезпечення на досягнення позитивних результатів службової діяльності працівниками центрального апарату та ГУ (У) МНС України в регіонах шляхом застосування комплексу форм і методів психологічних знань у вирішенні завдань профілактики протипожежного стану та забезпечення громадської безпеки серед населення;
- участь у фундаментальних та прикладних наукових дослідженнях з проблем психологічного забезпечення службової діяльності працівників апарату та підрозділів МНС України.
Завданнями психологічного забезпечення діяльності працівників у складних умовах є:
- підтримка оптимального рівня психологічного стану, професійної працездатності працівників при вирішенні службових завдань у складних умовах, збереження оптимального психологічного стану;
- проведення системи взаємозалежних і безперервних заходів у два етапи:
підготовчий:
• психологічний добір працівників;
• психологічна підготовка;
• комплектування підрозділів.
психо чогічний супровід:
• проведення контролю за динамікою психічних станів працівників;
• виявлення факторів, що негативно впливають на психічний стан працівників, вживання заходів щодо їхнього усунення і профілактики;
• надання психологічної підтримки і проведення психокорекційних заходів:
• проведення психологічної експертизи і винесення висновку про доцільність відрядження (евакуації) працівників з урахуванням їх морально-психологічного стану;
• аналіз взаємин у колективі, профілактика і розв'язання конфліктів;
• соціометричний аналіз.
На етапі психологічного супроводу після повернення працівників до місця постійної дислокації вирішуються наступні завдання:
- психологічне обстеження працівників;
- здійснення заходів соціально-психологічної реабілітації працівників;
- організація соціально-психологічної підтримки в період адаптації до звичайних умов;
- здійснення психокорекційних заходів.
На етапі надання психологічної допомоги населенню, постраждалим внаслідок надзвичайних ситуацій вирішуються наступні завдання.
- надання екстреної психологічної допомоги (безпосередньо в ситуації проведення рятувальних робіт і за телефоном довіри):
- надання психологічної допомоги в кризових ситуаціях;
- проведення курсу психологічних консультацій для осіб, втративших близьких;
- інформування про організації, гцо надають допомогу в екстрених ситуаціях (оперативно-рятувальна служба, правоохоронні органи, медична допомога, соціальна допомога).
5. Основні критерії ефективної діяльності служби психологічного забезпечення
До основних критеріїв ефективності діяльності служби психологічного забезпечення відносять:
- мету професійної діяльності;
- професійні цінності (ціннісні орієнтації);
- психологічні функції та інструментарій їх реалізації;
- умови формування та розвитку системи психологічного забезпечення;
- організаційна структура психологічної служби;
- матеріально - технічне оснащення.
Мета професійної діяльності полягає у використанні досягнень психологічної науки в практичній діяльності рядового і начальницького складу с лужби цивільного захисту МНС України для підвищення її ефективності.
Професійні цінності. Для практичних психологів головною професійною цінністю виступає особистість. її унікальність, здатність до саморозвитку. Психолог керується не тільки правовими, але й етичними нормами (етичний кодекс психологів). Відповідно до цього кодексу він може використовувати у своїй роботі лише ті методи, що пройшли апробацію в рамках сучасної психологічної науки і не є небезпечними для здоров'я особистості.
Психолог у системі МНС України повинен забезпечувати конфіденційність психодіагностичної інформації, отриманої від працівника на основі "'особистої довіри". Психолог обов'язково попереджає обстежуваного про те. хто і для чого може використати результати тестування.
Дані, зібрані психологом у ході професійної діяльності, не повинні використовуватися в інтересах третіх осіб.
Основні психологічні функції та інструментарії їх реалізації
Психологічними функціями виступають:
Психологічна діагностика - це цілеспрямоване вивчення індивідуальних особливостей особистості і соціально-психологічних явищ у групах (колективах, неформальних об'єднаннях). Психологічна діагностика проводиться з метою професійного відбору й атестації, проведення психологічного консультування, психокорекційної роботи і розвитку особистості
Як інструментарій у процесі психодіагностики використовуються методи бесіди, спостереження в ситуаціях, вивчення продуктів діяльності, тестування тошо.
Психологічна корекція - це психологічний вплив на особистість з метою усунення негативних тенденцій в її розвитку (акиентуацій, стресових станів тощо).
Розвиток особистості - цілеспрямована робота психолога з формування професійно-вольових якостей і психологічних умінь (комунікативної, розумових, саморегуляції тощо), здійснювана в процесі професійної діяльності, спеціальної психологічної підготовки, проведення соціально-психологічних тренінгів, саморозвитку особистості.
Психологічна профілактика - цілеспрямована систематична робота психолога разом із керівниками підрозділів з попередження негативних явищ серед особового складу, виявлення групи посиленої психологічної уваги (на різних підставах ) і проведення з нею психокорекційної роботи.
Психологічна просвіта - підвищення компетентності і культури працівників у вирішенні психологічних проблем і розумінні сутності психологічної служби.
Психологічне консультування - надання конкретної допомоги працівникам, які звертаються при усвідомленні ними природи їх ускладнень, в аналізі психологічних проблем і прийнятті власних рішень. Здійснюється у формі індивідуальних і групових консультацій.
Психологічне прогнозування - здійснюється на основі аналізу та синтезу результатів психологічного супроводження службової діяльності з метою мінімізації негативних (деструктивних) проявів серед працівників та підвищення ефективності результатів діяльності в цілому.
Психологічна реабілітація - комплекс заходів психологічного впливу, спрямованих на відновлення психічного, психологічного, соціального благополуччя працівників МНС України.
4. Умови формування та розвитку служби психологічного забезпечення. Організація діяльності служби психологічного забезпечення
Основними умовами формування та розвитку системи психологічного забезпечення службової діяльності є:
- удосконалення системи управління підрозділами психологічного забезпечення МНС України;
- комплексний підхід до роботи у сфері психологічного забезпечення і посилення її впливу на покращення результатів пожежно-рятувальної діяльності;
- відбір, підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації фахівців у сфері психологічного забезпечення;
проведення наукових досліджень, розробка та оновлення форм і методів психологічного забезпечення, визначення його нормативів і стандартів на рівні сучасних досягнень науки і практики;
- розробка пакету відповідних нормативно-правових документів, необхідних для реалізації Концепції, та внесення змін і доповнень до чинних законодавчих актів:
- взаємодія з органами влади та місцевого самоврядування, правоохоронними органами, військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, науковими установами, творчими, громадськими, релігійними організаціями, засобами масової інформації з питань психологічного забезпечення:
- організація міжнародного обміну досвідом у сфері психологічного забезпечення;
- підвищення ефективності праці фахівців системи психологічного забезпечення, запровадження дієвих форм їх матеріального і морального заохочення;
- створення надійного інформаційно-методичного та програмного забезпечення у сфері психологічного забезпечення, а саме:
- банку інформаційно-довідкових матеріалів загального характеру стосовно особового складу за напрямками психологічного забезпечення, а також інформаційно-довідкових матеріалів професіографічного характеру: довідників, каталогів, профкарт, професіограм, психограм, даних про перспективи розвитку оперативно-рятувальних спеціальностей;
- методичних рекомендацій щодо технології проведення психологічного забезпечення;
- комп'ютерні версії психодіагностичного особистісного та групового тестування;
- комплексу методик надання психологічної допомоги працівникам на основі використання комп'ютерних систем штучного інтелекту (експертних систем).
Організація діяльності служби психологічного забезпечення полягає у:
- стратегічному керівництві всіма підрозділами, що виконують психологічну роботу і координацію їхньої діяльності;
- розробці науково-обгрунтованих концепцій подальшого розвитку психологічної служби в масштабах відомства;
- підготовці нормативно-правової бази, що регламентує діяльність служби на усіх рівнях;
- централізованому забезпеченні психологічної служби сучасними посібниками, психодіагностичними і психокорекційними методиками, виданні спеціальних журналів, бюлетенів:
- організації постійно діючих семінарів, нарад, конференцій для практичних психологів;
- організації централі юваної системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації фахівців-психологів;
- щорічному зборі та аналізі інформації про діяльність психологічної служби:
- узагальненні та поширенні позитивного досвіду (вітчизняного і закордонного).
Матеріально-технічна база - це передумова успішного функціонування психологічної служби. Для відкритого спілкування психолога з працівниками, кандидатами на службу та на навчання йому потрібен окремий робочий кабінет. Робоче місце повинно бути обладнане сучасною оргтехнікою для обробки результатів тестування, накопичення психологічної інформації.
5. Підготовки кадрів для служби психологічного забезпечення Служба психологічного забезпечення центрального апарату та ГУ(У)МНС України в регіонах комплектується фахівцями в галузі психології, психофізіології, педагогіки, які мають вищу освіту за вказаними спеціальностями та необхідні професійні якості і досвід роботи в системі МНС України.
Підготовка та перепідготовка фахівців для служби психологічного забезпечення, а також підвищення їх кваліфікації здійснюються Університетом цивільного захисту України (м. Харків) та іншими навчальними закладами Міністерства освіти і науки України на договірній основі.
Спеціалісти служби психологічного забезпечення зобов'язані підвищувати фахову кваліфікацію не рідше одного разу на п'ять років, перепідготовку - у разі необхідності.
Одна з головних умов ефективного функціонування психологічної служби - якісний склад психологів. Він визначається двома складовими: особистісними якостями і професійно-психологічною компетентністю (підготовленістю)
Завдання для самостійного опрацювання по темі № 7:
1.Завдання психопрофілактики в системі освіти.
2.Основи психологічного тренінгу як особливої форми навчання та перепрограмування моделі управління людської поведінкою та діяльністю.