Особливості дій військ в умовах застосування противником високоточної зброї.
Вирішити успішно поставлені задачі перед підрозділом, частиною можна лише за умов їх боєздатності. Боєздатною вважається така частина, у якій втрати особового складу і техніки не перевищують 30% і збережене управління. Тому найважливішою задачею командирів усіх ланок є запобігання втрат від ударів противника. Для цього треба знати можливості і характер дій противника із застосуванням високоточної зброї.
Прогноз росту бойової ефективності ВТЗ дає підстави вважати, що ця зброя може справити значний вплив на характер дій військ на полі бою і викликати особливості у порівнянні з діями військ без застосування ВТЗ.
1. Безперервний вплив на противника, що виражається прагненням нанести масований удар не тільки по військах першого ешелону угруповання противника, але і по найважливішим об`єктам у глибині оперативної побудови військ. Тенденція до «глибоких ешелонованих ударів» у сучасній операції, на думку зарубіжних воєнних спеціалістів, обумовлена значним підвищенням вогневих і ударних можливостей військ.
Масований удар ВТЗ може здійснюватися тактичною авіацією на глибину 250 – 300 км, винищувально-бомбардувальною на глибину до 500 км, розвідувально-ударними комплексами – на 70 – 150 км, армійською авіацією – до 70 км, артилерійськими системами до 30 км (очікують збільшення дальності стрільби артилерійських систем до 70 км). Прийняття на озброєння деяких армій нових систем зброї, які здатні діяти у розвідувально-ударному варіанті, забезпечить надійну одночасну дію на війська, що розташовані у тактичній і оперативно-тактичній глибині.
2. Для організації зосередженнязначних сил на вибраному напрямку в умовах застосування ВТЗ виключається необхідність створення великих угруповань військ на ділянках прориву. Дійсно, застосування ВТЗ збільшеної дальності дає змогу концентрувати вогневі удари по противнику без зосередження їх на обмежених по фронту і глибині вибраних напрямках. Противник має можливість нанесення ударів ВТЗ та створювати бреші у обороні, різко і швидко міняти співвідношення сил і засобів на свою користь та вирішувати задачі меншими чим завжди силами.
3. Підвищення рухомості військ і їх озброєння ефективними системами високоточної зброї, дає змогу реалізувати високу прихованість і раптовість нанесення ударів до початку операцій. Одним із шляхів досягнення раптовості бойових дій, на думку американських військових фахівців, є нанесення противнику превентивного удару ВТЗ в поєднанні з рішучими діями передових угруповань Збройних Сил. А одним із варіантів розв`язання війни, як пересвідчує досвід навчань військ НАТО, є здійснення нападу створеними мирним часом угрупованнями військ без попереднього проведення мобілізаційних заходів і розгортання з`єднань і частин вздовж державних кордонів.
4. Оснащення військ ВТЗ, використання лазерних радіолокаторів та інших способів вдосконалення наведення на ціль дозволить підвищити втричі точність попадання боєприпасів, забезпечить виконання вогневих задач меншими силами. У зв`язку з цим відпадає необхідність у створенні угруповань для прориву оборони противника на найбільш слабких ділянках. Американські військові дослідники вважають, що сучасна, а тим більше перспективна звичайна зброя має потужність прирівняну до потенціалу ядерних боєприпасів. Тому ВТЗ буде застосовуватися ( при достатній кількості її накопичення) по зосередженим головним силам противника.
5. Головні зусилля високоточної та інших видів зброї зосереджуються для завдання втрат противнику ще до безпосереднього зіткнення з ним. Поява високоефективних бойових засобів відкриває широкі можливості для пошуку нових способів їх застосування і здійснення вогневого ураження заданим об`єктам і окремим угрупуванням військ противника ще до вводу в бій своїх військ.
6. Характерним для дій військ буде цілеспрямованість і наступальність. Це підтверджується висновками концепції «глибоких ударів», зміст якої заключається у зосереджені перших ударів ВТЗ по других ешелонах і резервах противника з метою паралізувати їх дії. По розрахунках західних військових спеціалістів, сучасні звичайні озброєння можуть ефективно вражати техніку і живу силу противника на глибину до 400 – 600 км і більше.
Масове оснащення з`єднань і частин ВТЗ придає бойовим діям швидкоплинний і рішучий характер, дозволить поєднати широкий маневр військ з масованим застосуванням високоефективних засобів поразки на велику глибину, значно розширює можливості застосування наступальних дій у ході досягнення цілей і в стислі строки надає процесу бойових дій цілеспрямований характер, забезпечить можливість використати результати ударів ВТЗ до відновлення боєздатності противником.
7. Новим змістом поповнюється маневреність військ. Саме поява швидкодіючих систем траєкторіями, маневр вогневими ударами і вогневими засобами на театрі воєнних дій, а також суміжних дій з`єднань і частин.
Використання швидкодіючих систем ВТЗ передбачає відповідну маневреність угруповань сухопутних військ. У зв`язку з цим, Польовим статутом армії США під час першої операції передбачається викидання (висадка) значної кількості оперативних і тактичних десантів (до 100, а інколи і більше), а також наявність у складі наступаючих угруповань високомобільних елементів, призначених для швидкого використання ударів ВТЗ і забезпечення високих темпів наступу.
Таким чином, застосування ВТЗ викликає суттєві зміни у характері дій військ і може завдати великих втрат противнику. Тому необхідно велику увагу звернути на захист військ від ударів ВТЗ.
Досвід локальних війн і конфліктів останніх десятиріч, оперативної підготовки військ та результати наукових досліджень дозволяють визначити такі шляхи забезпечення живучості військ в умовах застосування ВТЗ які умовно можна поділити на активні і пасивні заходи.
Активні – це знищення ВТЗ та систем, що забезпечують її застосування.
Пасивні можна поділити на дві групи: оперативно-тактичні і технічні.
Оперативно-тактичні заходи:
попередження щодо загрози застосування противником ВТЗ;
виховання психологічної стійкості у особового складу;
маскування, яке зменшує імовірність ураження в 1,7 рази;
маневр силами і засобами;
розосередження підрозділів при розташуванні на місці і під час пересування, знижує втрати на 30-50%;
інженерне обладнання позицій, зменшує втрати у 3-4 рази;
обмеження у роботі радіоелектронних засобів;
використання засобів захисту від зброї, що сама наводиться на джерело випромінювання електромагнітної енергії.
Технічні заходи:
навчання особового складу діям в умовах застосування противником ВТЗ знижує втрати на 5-10%;
ефективне застосування техніки і озброєння для ураження противника;
Комплексне вдосконалення техніки, озброєння, засобів захисту, використання оперативно-тактичних і технічних засобів при високому рівні підготовки особового складу може значно знизити втрати військ в умовах широкого застосування противником ВТЗ.
При здійсненні маршу за сигналом про повітряного противника взвод (відділення), діючи на БМП (БТР), танку продовжує рух, а вогневі засоби приготовляються до відкриття вогню по повітряних силах. Напад повітряного противника відбивається за командою командира взводу показано на рис. 7.2.8.
|
| |||
|
| |
|
а) з використанням стрілецької зброї б) з укриття ( окопу, вирви, траншеї)
особовим складом відділення
в) з використанням переносного г) з використанням кулемета
зенітного ракетного комплексу (ПЗРК)
д) у складі взводу (відділення)
Рис. 7.2.9.а, б, в, г, д. Відбиття нападу повітряного противника особовим складом мв (мвід) при діях в пішому порядку
При нападі наземного противника механізоване відділення, взвод, рота може його знищувати без спішування з БМП, БТР або спішуючись показано на рис. 7.2.10.
Танковий взвод при нападі наземного противника під час здійснення маршу розгортається в бойовий порядок в бік нападу противника і знищує його, якщо на танках є десант то він спішується за командою командира танку показано на рис. 7.2.11.
Рис. 7.2.10. Знищення противника механізованим підрозділом із спішуванням з БМП (БТР)
Рис. 7.2.11. Знищення противника танковим підрозділом з розворотом в бік нападу противника