Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

ФАКУЛЬТЕТ ПСИХОЛОГІЇ

Кафедра соціальної психології

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Заступник директора

з навчальної роботи

____________________

«____»___________20__ року

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

ПСИХОЛОГІЯ

Для студентів

напряму підготовки 0203 Історія

спеціальності– 6.020302 Історія

КИЇВ – 2015

Робоча програма дисципліни «Психологія» для студентів напряму підготовки 0203 Історія

«___» _____________ 2015 року - 37 с.

Розробник: к.психол.н., Романова Юлія Владиславівна

Робоча програма дисципліни «Психологія» затверджена на засіданні кафедри соціальної психології

Протокол № .....від “....” 20___ року

Завідувач кафедри _________________________ А.Б.Коваленко

(підпис)

«_____» ___________________ 20__ року

Схвалено науково - методичною комісією факультету психології

Протокол від «____» _____________ 20___ року №___

Голова науково-методичної комісії ________________________ Г.К.Юрчинська

(підпис)

«_____» _________________ 20___ року

ВСТУП

Навчальна дисципліна «Психологія» є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалав» з напряму підготовки – 0203 Історія.

Дана дисципліна входить у цикл дисциплін за вибором навчального закладу. Викладається у першомусеместрі ІVкурсубакалавратув обсязі – __ год. (3 кредити ECTS) зокрема: лекції – 34 год., самостійна робота – __ год. У курсі передбачено 2 змістових модулі. Завершується дисципліна – іспитом.

Мета дисципліни– формування у студентів цілісного систематизованого знання про основи психології; особливості протікання базових та пізнавальних психічних процесів, а також їх розвиток в онтогенезі; психологічні теорії темпераменту, характеру та здібностей людини; основні психологічні підходи до вивчення особистості.

Завдання– сприяти оволодінню студентами знаннями про особливості функціонування психіки людини, сутність та види психічних процесів; розуміти приховані психологічні механізми поведінки особистості у міжособистому спілкуванні; використовувати теоретичні знання у вирішенні соціальних та психолого-педагогічних проблем .

Курс складається з двох змістових модулів. Перший присвячений вивченню: загальних методологічних проблем психологічної науки, функціонуванню пізнавальних психічних процесів (когнітивної та афективної сфер особистості).

Другий – охоплює вивчення: загально психологічних характеристик особистості, її структури та дієво-практичної сфери; теоретичних принципів основних теорій особистості; базових психологічних проявів соціальних характеристик людини .

В результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

 етапи становлення психологічної науки та її місце в системі сучасних знань;

 структуру психологічної науки;

 особливості застосування методів психології;

 способи відображення індивідом предметів та явищ навколишньої дійсності;

 особливості протікання базових та пізнавальних психічних процесів, а також їх розвиток в онтогенезі;

 різновиди та форми людських переживань;

 теорії емоцій та почуттів;

 психологічні теорії темпераменту, характеру та здібностей людини;

 структуру особистості, закони та етапи розвитку особистості;

 основні психологічні підходи до вивчення особистості

вміти:

застосовувати одержані знання на практиці;

 використовувати знання з психології у своїй подальшій професійній діяльності;

 використовувати найпростіші методи психологічного дослідження при вивченні різних інтерперсональних взаємодій та соціальних явищ в цілому;

 визначати особливості протікання різних психічних процесів;

 використовувати алгоритми розв’язання різноманітних задач та техніки стимулювання творчого процесу;

 розрізняти емоційні переживання особистості та реакції на значимі життєві події та ситуації;

 розрізняти види темпераменту та прояви характерологічних особливостей людини;

 відслідковувати етапи розвитку та формування здібностей;

 пояснити складові елементи структури особистості та ролі несвідомого, свідомого й надсвідомого в психічній діяльності людини;

 використовувати теоретичні знання у вирішенні соціально-педагогічних та психолого-педагогічних проблем.

Місце дисциплінив системі підготовки фахівців у сфері психології: навчальна дисципліна «Психологія» є складовою циклу професійної підготовки бакалаврів-істориків.

Зв’язок з іншими дисциплінами. Навчальна дисципліна «Психологія» змістовно взаємопов’язана з такими навчальними дисциплінами як «Педагогіка», «Філософія», «Історія філософії», «Соціологія», «Фізіологія вищої нервової діяльності».

Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти

Контроль знань здійснюється за модульно-рейтинговою системою, яка передбачає дворівневе оцінювання засвоєного матеріалу.

Курс складається з двох змістових модулів.

У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми:

Тема 1. Природа психіки та предмет психологічної науки.

Тема 2. Методи психології.

Тема 3. Розвиток психіки та свідомості.

Тема 4. Відчуття та сприйняття як початкові ланки пізнавального процесу.

Тема 5. Пам`ять.

Тема 6. Увага як особлива форма психічної діяльності.

Тема 7. Мислення та інтелект.

Тема 8. Психологічні механізми уяви та творчості. Емоції та почуття.

Тема 9. Вольова активність особистості.

У змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми:

Тема 10. Теорії особистості.

Тема 11. Структура особистості.

Тема 12. Дієво-практична сфера особистості.

Тема 13. Темперемент.

Тема 14. Характер.

Тема 15. Здібності, обдарованість, талант.

Обов’язковим для ісптиу є оволодіння базовими поняттями та категоріями предмету «Психологія».

Оцінювання за формами контролю:

Модульна контрольна робота	ЗМ1	ЗМ2
Min. – 15 балів	Max. – 30 бали	Min. – 15 бали	Max. – 30балів
Тест
Індивідуальна семестрова робота
Іспит		25х1=25	40 х 1 =40

Результати навчальної діяльності студентів оцінюються за 100 бальною шкалою. Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – 30 балів для допуску до іспиту необхідно підготувати індивідуальну семестрову роботу, що оцінюються в 10 балів. Рекомендований мінімум для допуску до іспиту – 35 балів.

У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до «Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу» від 1 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо: