Міжособистісні відносини в групі
Виробничий колектив, що являє собою специфічне соціально-психологічне утворення, наповнений системою міжособис-тісних відносин, що виявляється у вигляді групової активності. Міжособистісні відносини трудового колективу опосередковані цілями й завданнями, що стоять перед підрозділом господарства. Тут відносини, природно, відповідають ідейно-політичним настановам нашого суспільства.
Кожна окрема людина орієнтована на цілком визначену систему цінностей, тобто в кожної людини є своя ціннісна орієнтація. Сукупність індивідуальних ціннісних орієнтацій становить цін-нісно-орієнтаційну єдність колективу (ЦОЄ). Якщо колектив має ЦОЄ, що виявляється в спільно-корисній діяльності, то і професійні міжособистісні відносини членів колективу будуть упорядкованими. За таких умов люди, втягнуті в процес вирішення групових задач, усі свої внутрішні проблеми відсувають на другий план: у ході активної роботи майже не залишається місця для особистих переживань.
Дослідження психологів свідчать, що феномен ЦОЄ притаманний усім колективам нашого суспільства. Звідси зрозуміло: щоб успішно керувати міжособистісними відносинами трудового колективу, потрібно знати рівень його ЦОЄ.
ПСИХОЛОГІЯ УПРАВЛІННЯ
З метою оцінювання цього феномена вдаються до спеціальної методики, яку запропонував Р. Вайсман. Сутність її полягає в тому, що членам колективу пропонується перелік якостей особистості, і кожний повинен вибрати з нього п'ять таких якостей, котрі він вважає найбільш цінними для успішної спільної діяльності. Якості, що містить опитувач, враховують професійну спрямованість досліджуваного колективу. Рівень ЦОЄ, %, визначається за формулою:
ЦОЄ- ЯЛТМ-100, (8.1)
N
Де
Н — сума виборів, що припадають на п'ять якостей, які одержали в даній групі максимальну перевагу;
М — сума виборів, що припадають на п'ять якостей, які одержали в даній групі мінімальне число виборів;
N — загальне число виборів, зроблених членами даної групи.
Відповідно до формули, якщо всі без винятку члени колективу виберуть ті ж самі якості особистості, то загальна кількість виборів, що припадають на відповідні п'ять якостей, фактично дорівнюватиме сумі всіх виборів, зроблених членами колективу, тобто Я дорівнюватиме N ,а М — нулю; уся формула зводитиметься до одиниці. У результаті значення показника становитиме 100 %, що є свідченням збігу думок групи щодо ціннісних факторів. Якщо ж розподіл виборів виявиться випадковим (не буде збігів), то показник ЦОЄ дорівнюватиме нулю. Про успішне управління міжособистісними відносинами на рівні професійної діяльності колективу свідчить зростання рівня ЦОЄ. Низький рівень ЦОЄ є показником непогодженості думок і насторожує, оскільки означає, що в міжособис-тісному спілкуванні колективу існують якісь збої. Якщо незважаючи на зусилля, докладені з метою активізації спільної діяльності працівників щодо вирішення завдань, що стоять перед підрозділом, поліпшення в міжособистісних відносинах не спостерігається, то є підстави припускати, що в колективі існують негативні тенденції на рівні неформальних груп.