Надмірна залежність чоловіка від його батьків

До числа причин із яких звертається один із членів подружжя в консультацію належать скарги на несамостійність партнера, залежність від батьків, нездатність незалежно будувати й розвивати подружні стосунків. Часто такі скарги виникають, тоді коли контакт із батьками чоловіка дійсно дуже тісний - молода родина живе разом з родичами чоловіка або дружини, батьки беруть активну участь у вихованні дітей чоловіка й жінки і т. д. Приводом для скарг можуть бути ситуації, у яких перевага віддається думці батьків, а не дружини або той факт, що він/вона проводить занадто багато часу зі своїми родичами, надміру посвячує їх у сімейні проблеми і т. д.

Зовсім не завжди ці і подібні до них претензії об'єктивні. Так, наприклад, в умовах спільного проживання з батьками спроби дружини "згладити" якісь ситуації, прояви ввічливості або допомога їм у побуті можуть сприйматися як "зрадництво". Безумовно, психолог не може вирішувати, що є надмірним, а що достатнім у стосунках подружжя зі своїми батьками: у кожній родині - свої норми стосунків і поведінки, тому відповісти на запитання, наскільки адекватні претензії клієнта, неможливо, у той час як для визначення загального ходу терапії це буває важливо. У зв'язку з цим варто спробувати розібратися, що саме вимагає клієнт від партнера: більшої уваги стосовно власної родини, просто більшої самостійності й незалежності в житті або з батьками дружини можуть бути конкурентами в боротьбі за увагу й любов дружини/чоловіка.

Консультантові може допомогти розібратися просте і часто несподіване для клієнта питання: "А чим, власне кажучи, вам заважає залежність вашого чоловіка від своїх батьків?". Почасти реакція на це питання виявляється дуже проективною, що розкриває власні проблеми клієнта, що прийшов із скаргою на консультацію. Наприклад, зустрічається така відповідь: "Але я ж не ставлюся так до своїх батьків", що наочно свідчить про те, що за претензіями до чоловіка в числі інших існують проблеми з власними батьками, образа на них, заздрість до кращого варіанта розвитку батьківсько-дитячих стосунків.

Існує і ще один важливий момент, на який варто звернути увагу на самому початку бесіди. Вступаючи в протидію з батьками чоловіка, клієнт часто сам претендує на їхнє місце, тобто прагне завоювати авторитет і позицію старшого стосовно партнера, яким керують батьки. Саме тому і засоби боротьби, використовувані клієнтом, часто виявляються дещо прямолінійними - приниження, критика, глузування. У такій ситуації дружин виявляється в позиції "дичини", за якою женуться два мисливці:, з одного боку - батьки і, з іншого боку - партнер по шлюбу; в кінцевому рахунку перевага віддається тому, хто більш значимий, тобто батькам. Якщо подібні тенденції виявляються в розповіді клієнта про свою сімейну ситуацію дещо явно, консультант може відразу ж перейти до їх, обговорення. Це означає, що самостійність партнера не є наслише важливою, як вирішення власних авторитарних тенденцій. Так, перш ніж працювати із ситуацією, яка походить із внутрішньосімейної проблеми, консультантові необхідно допомогти клієнтові розібратися в неоднозначності й суперечливості власної позиції, в авторитарних, власницьких тенденціях стосовно партнера. Іноді ця тема стає основною у бесіді, затьмарюючи собою первинний привід звернення до консультанта.

Обговорюючи сімейний контекст, що відбувається, важливо розібратися в тому, які стосунки самого клієнта з батьками чоловіка, як він/вона ставиться до них, а також які стосунки між членами сім'ї, почасти з'ясовується, що стосунки в подружній парі не склалися, їм не вистачає близькості й теплоти. Не одержуючи цього у власній родині, чоловік починає орієнтуватися на родину своїх батьків, що у зв'язку з цим виявляються ворогами й конкурентами клієнта, оскільки вони дають дружині/чоловіку те, що він/вона не може одержати у власній родині. Намагаючись знайти якісь виправдання для себе, клієнт починає розглядати стосунки дружини/чоловіка з батьками як прояв надмірної залежності, знімаючи із себе в такий спосіб відповідальність за ситуацію, що склалася.

Таким чином, виявляється, що локус скарги в клієнта "зрушить" - замість того, щоб говорити з консультантом про власні труднощі у взаєминах із дружиною/чоловіком, клієнт намагається обговорити з консультантом фіктивну проблему - залежність дружина чоловіка від батьків. Основним завданням в цій ситуації є демонстрація клієнтові його реальних проблем і робота над їхнім вирішенням.

Але почасти випадки, коли подружжя дійсно надмірно залежить від батьків (принаймні, розповідь клієнта дає дещо підстав, для того щоб розглядати це як реальну проблему в процесі консультування). Найбільш переконливим свідченням справедливості цього можуть бути наступні особливості ситуації: відсутність у клієнта глибоких, особистісних претензій до батьків дружини/чоловіка; дещо спокійне й зріле ставлення до них; те, що стосунки батьків і дружини були близькими завжди, незалежно від характеру подружніх стосунків; відповідна поведінка чоловіка: неконтрольована відвертість у розповідях про власну родину, впевненість у правоті батьків завжди й усьому, перевага їхніх інтересів на інтересами власної родини і т. д.

Однак навіть коли залежність чоловіка від батьків є очевидною, сам клієнт, звичайно, вкладає чималий "внесок" у її розвиток і зміцнення. У цьому внеску можна умовно вирізнити два моменти: об'єктивний і суб'єктивний.

До моментів, що об'єктивно зміцнюють залежність чоловіка від батьків, можна віднести опору на їхню допомогу і спільне проживання з ними (по суті, залежними при цьому є обоє - і чоловік, і сам клієнт, оскільки допомога, звичайно, виявляється родині в цілому). У цьому випадку орієнтація подружньої пари на роздільне проживання з батьками, на самостійне заробляння грошей і догляд за дітьми може значною мірою зменшити існуючу залежність. Як це не дивно на перший погляд, але часто на шляху подібної орієнтації на самостійність стоять не лише об'єктивні обставини, але і погляди й уявлення клієнта, "голосуючого" за незалежність. Таке, наприклад, розповсюджене уявлення про те, що краще жити з батьками в чеканні власної квартири, ніж знімати квартиру і витрачати на це гроші. Звичайно ж, консультантові не варто "проповідувати" якісь погляди, але іноді варто зайвий раз продемонструвати клієнтові, що "заощаджуючи" він/вона утрачає свого чоловіка. Зрозуміло, можна знайти масу заперечень - зняти квартиру важко й надзвичайно дорого, так само важко або дорого улаштувати дитину в дитячий садочок і т. п. Усе це правда, але, пасуючи перед життєвими обставинами, клієнт у кінцевому рахунку демонструє власну непристосованість до життя, прагнення покладатися на когось і бути залежним. До того ж, як не парадоксально, клієнти, що пред'являють подібні скарги, часто, як з'ясовується в ході бесіди, мають або можуть дістати необхідні кошти або допомогу збоку, для того щоб більш незалежно улаштувати своє сімейне життя, але просто не докладають до цього необхідних зусиль. І питання, чому вони цього не роблять, може стати предметом спеціального обговорення в процесі консультування.

Переконати клієнта в тому, що він невірно поводиться, аж ніяк не значить вирішити проблему надмірної орієнтації дружини на своїх батьків. Людина, яка звернулась за допомогою, повинна зрозуміти, що необхідна умова вирішення цієї проблеми - наявність гарних, партнерських стосунків між подружжям. Зміцнення й формування таких стосунків - спеціальна задача, яку варто докладно обговорити під час прийому. У кожної подружньої пари є свої можливості для зміцнення почуття партнерства, відчуття "ми" - це і спільні походи в кіно або театр, відвідування виставок, активна допомога один одному, довірливі розмови і т. д. Консультантові варто допомогти намітити кілька можливих заходів, реалізація яких може полегшити клієнтові зближення з чоловіком/дружиною.

Лише коли власні стосунки чоловіка й жінки дещо зміцнилися, клієнт може спробувати почати спеціальні кроки для зменшення залежності партнера від батьків. Хоча буває, що саме по собі зміцнення подружніх стосунків знімає проблему залежності від батьків із порядку денного. У цьому клієнтові може допомогти відверта й довірча розмова з чоловіком, запорукою успіху якої є гарні стосунків. У ході такої розмови варто спробувати розповісти партнерові про власні почуття й переживання, пов'язані із ситуацією, коли інший більше орієнтований на батьків, а не на партнера. Чим більше клієнт зможе розповідати про власні почуття і переживання, а не доводити і висувати претензії, тим більше переконлива й важлива виявиться бесіда чоловіка й жінки. Краще, якщо взагалі не будуть уживатися такі слова, як "несамостійність" або "залежність", що самі по собі звучать дещо образливо.