Темперамент — це система емоційних і динамічних (тих, що харак­теризують швидкість психологічних реакцій і активність) властивос­тей особистості.

У сучасній психології широко поширена базова типологія темпе­раментів, що включає чотири їхні типи: сангвінік, меланхолік, холе­рик, флегматик (табл. 8.2).

Таблиця 8.2.

Якість темпераменту особистості

Якості		Типи темпераменту
Холерик	Сангвінік	Флегматик	Меланхолік
Урівноваженість	Погана	Добра	Дуже добра	Дуже погана
Настрій	Нестійкий	Стійкий	Стійкий	Нестійкий
Емоції	Сильні,	Слабкі,	Слабкі,	Сильні,
	короткочасні	короткочасні	тривалі	тривалі
Мова	Гучна, нерівна	Гучна, плавна	Тиха, плавна	Тиха, нерівна
Терпіння	Низьке	Помірне	Високе	Низьке
Адаптація	Добра	Відмінна	Повільна	Складна
Контактність	Висока	Помірна	Невисока	Низька
Ставлення до критики	Агресивне	Спокійне	Байдуже	Образливе
Ставлення до но­вого	Позитивне	Байдуже	Негативне	Невизначене
Поведінка у склад­них ситуаціях	Необачлива	Обачлива	Спокійна	Розгублена
Самооцінка	Значно завищена	Певною мірою завищена	Реальна	Занижена
Схильність до впливу	Помірна	Слабка	Слабка	Висока

Холерики є нестабільними, а сангвініки — стабільними екстравертами; меланхоліки — нестабільні, а флегматики — стабіль­ні інтроверти.

Екстраверсія - це психологічна орієнтація людини на зовнішнє се­редовище, спілкування з іншими людьми, відкритість та активність. Екстра­верти, як правило, є гарними організаторами і лідерами у колективі. У сис­темі управління для них оптимальними є ролі керівників нижчого і серед­нього рівнів, у яких значна частина часу йде на спілкування з підлеглими.

Інтроверсія — прямо протилежний тип, що передбачає спрямова­ність уваги особистості на власний внутрішній світ та інтереси, підви­щену рефлексивність, зосередженість на внутрішніх емоціях, зовніш­ню пасивність, замкнутість. Інтроверти є акуратними, педантичними, обачливими; вони мають більш високий рівень інтелекту та за умови стабільного типу поведінки є ідеальними менеджерами ви­щого рангу, головна сила яких полягає в умінні аналізувати і стратегі­чно мислити. При нестабільній поведінці можливості інтровертів, які інтелектуально перевищують своє оточення, не можуть адекватно реа­лізуватися у службовій кар’єрі, тому вони найчастіше перебувають у підприємстві у ролі рядових виконавців.

Знання та врахування особливостей темпераменту — важлива умо­ва забезпечення групової сумісності та ефективності діяльності, а та­кож оптимального розподілу завдань між працівниками.

У групі негативні риси одного темпераменту можна зрівноважити позитив­ни­ми рисами іншого, наприклад, песимізм і замкнутість мелан­холіка — оптимізмом і товариськістю сангвініка. Легкість зміни на­строїв і захоплень холерика добре доповнюють спокій, логічність і стійка цілеспрямованість флегматика.

Існують і більш складні типології особистісних характеристик, що спираються на інші методики, тести та інструментарій. На базі особис­тісних темпераментів виділяються різні риси характеру як стійкі пси­хологічні якості, що визначають став­лення працівника до справи, до себе, інших людей і т.д. Риси характеру мо­жуть бути дуже різними: серйозність — легковажність, принциповість — безприн­цип­ність, ко­лективізм — індивідуалізм, альтруїзм — егоїзм, акуратність — не­охайність і т.п. Урахування й оптимальне сполучення різноманітних особистіс­них характеристик є важливим чинником групової сумісності та ефективності діяльності колективу.

Найкраще використання індивідуальних і ділових якостей праців­ників може бути забезпечене за допомогою різних механізмів психоло­гічної сумісності:

1. Схожість якостей взаємодіючих працівників (необхідна, напри­клад, під час формування екіпажів літаків або судів, при роботі на конвеє­рі із заданим темпом).

2. Взаємодоповнення (компліментарність) якостей взаємодіючих працівників (необхідна, наприклад, під час розробки проектів: фантазія, креативність, широта мислення одних доповнюється тверезістю, урів­новаженістю і прагматизмом оцінок інших).

3. Контрастність властивостей і якостей працівників. Цей механізм сумісності зустрічається досить рідко і виявляється в основному лише тоді, коли у всіх працівників спостерігається яскра­во виражена спрямованість до загальної колективної мети. У цьому випадку працівники із контрастними якостями повніше відображають і сприймають реальність, наприклад, надмірний оптимізм одних пра­цівників у можливостях реалізації мети знижують песимісти, що го­тують групу до гіршого варіанта розвитку подій.

4. Гомеостазис — саморегулювання системи, що забезпечує під­тримку рівно­ва­ги за допомогою обміну інформацією; перерозподіл ролей і функцій, що має на меті стійкість і ефективність групової ді­яльності. Явище гомеоста­зису найбільш яскраво спостерігається у високомотивованих, згуртованих колективах і виявляється, зокрема, у тому, що група під впливом вимог ситуації гнучко реагує на неї, сама пере­розподіляє функції її членів, виконує роботу відсутніх (наприклад, хворих), вишукує сховані резерви.

Сумісність — одна з найважливіших умов групової згуртованості та ефективності. У загальному плані групова згуртованість залежить і від таких параметрів, як вік, рівень освіти, тривалість роботи у підпри­ємстві, спільність соціальних ціннісних орієнтації, політичних і релі­гійних поглядів, широта групових комунікацій, особистість і стиль ке­рівника та ін.

До умов, що забезпечують соціально-психологічну сумісність пра­цівників, належать: відповідність особистих можливостей кожного працівника структурі і змісту його діяльності, схожість моральних позицій працівників, однорідність основних мотивів діяльності та індивідуальних цілей членів колективу, можливість реаль­ного взаємодоповнення й органічного сполучення здібностей пра­цівників, раціональний розподіл функцій між членами колективу (рис. 8.4).

Рис. 8.4. - Умови забезпечення соціально-психологічної сумісності працівників.

Наслідками згуртованості колективу є поліпшення індивідуальної адаптації до оточення і більш активне залучення людей у його діяль­ність; відчуття ними особистої безпеки.