Семінарське заняття – 2 год.

МВС України

ЛЬВІВСЬКИЙ ДЕРЖВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРШІНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального процесу

ЗАТВЕРДЖУЮ Завідувач кафедри кримінального процесу к.ю.н., доцент _____________ А.Я. Хитра «___»______________20__р.

КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС
ПЛАНИ ПРОВЕДЕННЯ СЕМІНАРСЬКИХ І ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ «КРИМІНАЛЬНИЙ ПРОЦЕС»
	шифр та назва галузі знань	0304 «Право»
		(шифр і назва напряму підготовки)
	шифр і назва спеціальності	6.030401 «Правоохоронна діяльність»
		(шифр і назва спеціальності)
	спеціалізація	підготовка співробітників підрозділів поліції громадської безпеки та кадрового забезпечення
		(назва спеціалізації)
	освітній ступінь	бакалавр
		(назва інституту, факультету, відділення)

Львів - 2015

Плани проведення семінарських і практичних занять та завдання з самостійного підготовки з навчальної дисципліни «Кримінальний Процес» для курсантів 2 курсу факультету №3 за напрямом підготовки «Право», спеціальністю «Правоохоронна діяльність». „25” грудня 2015 року - 64 с.

РОЗРОБНИКИ:

професор кафедри кримінального процесу факультету №1 кандидат юридичних наук, доцент Благута Р.І.; доцент кафедри кримінального процесу факультету №1 кандидат юридичних наук Кунтій А.І.

Обговорено та затверджено на засіданні кафедри кримінального процесу факультету №1

протокол від “25” грудня 2015 року, № 3

МОДУЛЬ 1

ТЕМА 1. ПОНЯТТЯ, ЗАВДАННЯ, ЗНАЧЕННЯ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ. КРИМІНАЛЬНЕ ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНИ

Семінарське заняття – 2 год.

Навчальні питання:

1. Поняття кримінального процесу, його завдання, значення.

2. Поняття стадій кримінального процесу, кримінальної процесуальної форми.

3. Кримінальні процесуальні функції, норми та їх види.

4. Кримінальні процесуальні гарантії. Кримінальні процесуальні інститути.

5. Чинність кримінального процесуального закону у просторі, часі і щодо осіб.

Завдання для самостійної роботи:

Опрацювати наступні додаткові питання:

1. Історичні форми кримінального процесу.

2. Зв’язок кримінального процесу з суміжними науками та галузями.

3. Структура кримінальних процесуальних правовідносин.

4. Методи науки кримінального процесу.

Теми рефератів, доповідей:

1. Закон як джерело кримінально-процесуального права.

2. Дія кримінально-процесуального закону в просторі.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Альперт С.А. Кримінально-процесуальні функції: поняття, система, суб'єкти: Конспект лекції. – X.: Національна юридична академія України, 1995. – 28 с.

2. Божьев В.П. Уголовно-процессуальные правоотношения – Москва: Юрид. лит., 1975 р.– 176с.

3. Даев В.Г. Взаимосвязь уголовного права и процесса // ЛГУ. – Ленинград: Изд-во ЛГУ, 1982 р.– 112с.

4. Куцева Э.Ф. Гарантии прав личности в советском уголовном процессе (предмет, цель, содержание). – М.: Юрид. лит., 1973. – 198 с.

5. Михеєнко М.М. Кримінальний процес: нова модель. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні. – К.: Юрінком Інтер. – 1999. – 239 с.

6. Смирнов А.В. Модели уголовного процесса. – СПб.: Наука, изд–во «Альфа», 2000. – 14с.

1. Гаврик Т. Правові гарантії // Вісник прокуратури. – 2003. –№ 6. – С.43–48.

2. Гавриш Т. Правові гарантії забезпечення права на свободу та особисту недоторканість особи, яка підлягає видачі, в майбутньому кримінально–процесуальному законодавстві України // Вісник прокуратури: –2003. – №6. – С.43–47.

3. Галаган О.І., Письменний Д.П. Кодифікація кримінально-процесуального законодавства як складова судово–правової реформи в Україні. // Науковий вісник НАВСУ: –2000. – Вип.1.. – С.8–11.

4. Голин В., Сверчков В. Соотношение уголовного материального и процесуального законодательств // Законность. – 2002. – № 5. – С.5–9.

5. Гульченко Л.В. Проблеми чинності закону в юриздикційній діяльності України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 15. – К., 2004. – С. 372–382.

6. Капліна О. До питання про аналогію кримінально-процесуального закону // Юридична Україна: –2005. – №1.

7. Козич І. В. Співвідношення форми кримінального процесу і його функціональної побудови // Наше право. – № 1, 2004. – С.57–59.

8. Лобойко Л. Методи і предмет кримінально-процесуального права // Прокуратура. Людина. Держава.: –2004. – №7. – С.42–51.

9. Лобойко Л.М. Поняття і види методів кримінально-процесуального права // Науковий вісник Дніпропетровської юридичної академії: –2004. – – С.298–306.

10. Михеєнко М.М.Історичні форми кримінального процесу // Михеєнко М.М. Проблеми розвитку кримінального процесу в Україні: Вибрані твори. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – С.162–170.

11. Надин О. Загальні принципи кримінально – правового регулювання // Право України – 2006 – № 7. – С. 35–42.

12. Назаренко А.О. Кримінально-процесуальна функція та її зміст у діяльності слідчого як суб’єкта доказування // Проблеми вдосконалення підготовки слідчих та експертів в умовах реформування правоохоронної системи в Україні. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції (10 червня 2005 р.). – Львів: Львівський юридичний інститут МВС України. – 2005. – С. 128–131.

13. Новиков М. Юридичний компроміс як додатковий метод правового регулювання // Право України – 2006 – № 9. – С. 34–38.

14. Радиш Д.Ю. Роль судової практики в системі джерел права України // Правова держава: Щорічник наукових праць Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Вип. 14. – К., 2003. – С. 406–410.

15. Рогатюк І. Функція обвинувачення – рушійна сила кримінального процесу // Право України. –2002. – №2. – С.79–82.

16. Сейтназаров К. Про момент виникнення функції обвинувачення у кримінальному процесі // Право України. – 1995. – № 11.

17. Смітієнко З.Д., Гевко В.В. Мета, завдання та засоби забезпечення кримінального процесу // Проблеми удосконалення кримінального та кримінально-процесуального законодавства. – К., 1993. – С. 122–131.

18. Чепурний О. Кримінально-процесуальні функції: проблеми визначення та законодавчого регулювання // Право України. – 2001. № 8. – С.80–82.

19. Якуб М.Л. О понятии процессуальной функции в советском уголовном судопроизводстве // Правоведение. – 1973. – № 5. – С. 87–93.