Створення підстав для зупинення провадження

Суть.Поки розгляд справи зупинено, вона не розгляда­ється.

Застосування.Підстави зупинення провадження у справі поділяються на обов'язкові і факультативні.

Відповідно до ст. 221 ЦПК України, суд зобов'язаний зу­пинити провадження в справі у випадках:

1) смерті громадянина, якщо спірні правовідносини допус­кають правонаступництво, або припинення існування юридич­ної особи, які були стороною в справі;

2) втрати стороною дієздатності;

3) перебування відповідача в діючій частині Збройних Сил України або просьби позивача, який перебуває в діючій час­тині Збройних Сил України;

4) неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, що розглядається у цивільному, кримінальному чи адміністративному порядку.

Серед цих підстав лише остання та припинення юридичної особи можуть ініціюватися зацікавленими особами. Про «від­криття нових фронтів» йшлося вище.

Припинення юридичної особи відбувається у два способи: ліквідація та реорганізація. Правонаступництво відбувається лише під час реорганізації. З урахуванням ст. 224, в якій за­значено, що у випадку, передбаченому п. 1 ст. 221 ЦПК про­вадження зупиняється до вступу в справу або притягнення до справи правонаступника, можна дійти висновку, що прова­дження зупиняється лише у разі реорганізації юридичної осо­би. У разі ліквідації правонаступник не з'являється, а тому провадження у справі потрібно закривати за аналогією до п. 8 ст. 227 ЦПК України.

Реорганізація відбувається за рішенням вищих органів управління юридичної особи. Отже, якщо цей орган прийняв таке рішення, суд, отримавши відповідні докази, зобов'язаний зупинити провадження до вступу правонаступника.

Реорганізація здійснюється ліквідаційною комісією, яка створюється за рішенням органу, що прийняв рішення про реорганізацію. Максимальна тривалість цього процесу не об­межується. Не може встановити строки і суд. Усі процеси контролює той, хто призначив ліквідаційну комісію.

Відповідно до п. 4 ст. 34 Закону «Про підприємства в Ук­раїні» підприємство вважається реорганізованим з моменту виключення його з Державного реєстру України. Тобто відпо­відна довідка органу статистики, а саме вони ведуть цей реєстр, обов'язково має додаватися до справи.

Момент виникнення правонаступництва залежить від спо­собу реорганізації. У разі поділу та виділення правонаступни­цтво виникає з моменту підписання роздільного акта (балан­су). У разі приєднання - з моменту державної реєстрації від­повідних змін до установчих документів. У разі перетворення, злиття - з моменту державної перереєстрації.

Відповідно до ст. 222 ЦПК України, суд може на просьбу сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, а також із власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках:

1) перебування позивача або відповідача у складі Збройних Сил України на дійсній строковій службі або притягнення цих осіб до виконання будь-якого державного обов'язку;

2) тяжкого захворювання сторони, підтвердженого документами лікувального закладу;

3) розшуку відповідача;

4) знаходження сторони в тривалому службовому відрядженні;

5) призначення судом експертизи.

Наявність кожної із цих підстав повинна бути встановлена судом.

Відповідно до ст. 223 ЦПК України, на ухвалу суду про зупинення провадження у справі може бути подано скаргу. Ухвала про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження з факультативних підстав оскарженню не підлягає.

Приклад. Розглядаючи справу за позовом В. І. та Л. І. до П. Г, про вселення, судова колегія в цивільних справах Полтавсь­кого обласного суду задовольнила клопотання відповідачки і постановила ухвалу про зупинення провадження в цій справі до розгляду справи за її позовом до позивачів про виселення, яку вона порушила за місцем проживання у Крюківському ра­йонному суді м. Кременчуга.

У скарзі В. І. та Л. І. посилаються на те, що зупинення про­вадження у справі не викликалося необхідністю. Скарга була залишена без задоволення.