Особливості організації дозвілля та позанавчальної діяльності студента
Як відомо, ефективність навчальної діяльності неабиякою мірою залежить від організації студентського дозвілля. Але саме таке дозвілля (або його відсутність) багато в чому визначають і формування професійної самосвідомості майбутнього психолога, його ставлення до психології (до своєї «альма матер»), і те, що називається «духом психологічного співтовариства», коли колишнім студентам-психологам просто «є, що пригадати» та ін.
На жаль, саме поняття «студентське життя» останніми роками зазнало не найкращих змін. В більш благополучні в соціально-економічному плані періоди суспільного життя у студентів було більше вільного часу, і вони могли реально витратити його не тільки на самоосвіту і професійну самопідготовку, але і на реалізацію своїх талантів у позанавчальній діяльності. Навіть в «епоху радянського тоталітаризму» були поширені безкоштовні студентські театри і студії, спортивні свята і змагання студентів (на любительській основі) та ін. Крім того, були ще студентські суботники, будівельні загони і «картопля». Це дозволяло розкриватися певним душевним якостям студентів і викладачів у складних і безглуздих умовах колгоспів і овочевих баз. У цих «заходах», навіть за їх економічної абсурдності і навіть нераціональності, формувалися добрі стосунки між студентами і викладачами.
Природно, що кращі традиції все-таки збереглися в окремих ВНЗ і до цього дня (десь навіть намагаються розвивати старі добрі студентські традиції), але в багато кому, особливо недержавних психологічних вузах ситуація дуже сумна. Але ж і в недержавних ВНЗ видають дипломи про вищу психологічну освіту, і їх випускникам реально доведеться працювати з людьми без повноцінно сформованої професійної самосвідомості, їм нічого буде пригадати про своє студентське життя. Таким чином, існує проблема, вирішити яку зараз складно (в Україні ще довго будуватимуть «ринок» і «розвиватимуть демократію»), але важливо хоча б усвідомити, що проблема реально існує.
Часто сам факт усвідомлення проблеми поступово формує засади і для її вирішення. Самі студенти можуть багато зробити для того, щоб роки навчання на психологічному відділенні виявилися більш насиченими і було що запам'ятати! До певної міри така проблема актуальна майже для всіх навчальних закладів, оскільки в цілому увага до гармонійного розвитку студентів помітно знизилася як з боку керівників, так і з боку багатьох викладачів, які змушені значні свої сили віддавати заробленню грошей. Молодіжна преса і телебачення майже не компенсує відсутності такої уваги, тим паче, що сучасні засоби масової інформації поширюють соціальну «фальш», вони загалом «продажні». Студентам-психологам потрібне живе людське спілкування, зацікавлене і спокійне (а десь навіть мудре) обговорення їх навчально-професійних, життєвих і особистісних проблем.
Студенти вельми зневажливо ставляться до власного здоров'я. Серцево-судинні і шлунково-кишкові захворювання, на жаль, стають майже нормою. Серед студентів поширені алкоголь і куріння. Нерегулярне та нездорове харчування - знущання над власним організмом. За хронічного недосипання організм не встигає ефективно виробляти необхідні йому речовини. Підвищене навантаження на органи зору, пов'язані з багатогодинним сидінням за комп'ютером або просто невмінням читати книги правильно (ми ж так любимо читати лежачи!) призводять до незворотніх наслідків. Організм потребує особливого піклування. Якщо розпорядок навчальної аудиторної діяльності визначається навчальним закладом, то все інше студенти повинні організовувати самі.
Отже, вища психологічні освіта має формальні і змістові аспекти. Основна освітня програма підготовки фахівця складається з дисциплін державного компоненту та дисциплін за вибором студента та факультативних дисциплін. Державний стандарт висуває ряд вимог до професійної підготовленості фахівця. У психологічній освіті поєднуються академічна психологія і психологічна практика. Головна мета університетського курсу це не тільки засвоєння відповідних знань, а формування у студента наукового методу пізнання та впливу на психологічну реальність.
Навчання у ВНЗ має свої соціально-організаційні особливості. Запорука успішного навчання є сформованість студента як суб’єкта навчально-професійної діяльності.
Запитання. Завдання.
1. Охарактеризуйте формальні аспекти діяльності вищої школи.
2. Охарактеризуйте змістові аспекти вищої психологічної освіти.
3. У чому полягає соціально-організаційна специфіка навчання у ВНЗ.
4. Охарактеризуйте студента-психолога як суб’єкта навчально-професійної діяльності.
5. Охарактеризуйте особливості стосунків студентів і викладачів.
6. Які проблеми виникають у особистісних стосунках студентів?
7. Дайте характеристику позанавчальної діяльності студентів.
8. У чому полягають особливості організації дозвілля студента-психолога?
9. Назвіть типові шляхи професійного розвитку психолога.