Поширенню речовин, небезпечних для життя багатьох людей; 7 страница

5. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розгля­
даються слідчим суддею місцевого суду згідно з правилами судового розгляду,
передбаченими ст.ст. 318-380 КПК, з урахуванням положень коментованої гла­
ви КПК.

6. В будь-якому разі, скарга, що надійшла до суду, має бути розглянута у
відкритому судовому засіданні. Розгляд скарги здійснюється слідчим суддею
одноособово. Для розгляду скарги запрошуються скаржник, його захисник,
представник та законний представник, слідчий чи прокурор, рішення,

____________________________________________________ 653

дії чи бездіяльність яких оскаржується, а також інші особи, чиї інтереси безпосередньо зачіпаються в зв'язку із розглядом поданої скарги. У випадку неявки викликаних у засідання осіб слідчий суддя перевіряє своєчасність їх оповіщення про дату, час та місце розгляду скарги і розглядає питання про можливість прийняття рішення по скарзі за відсутності будь-кого з названих

осіб.

7. Скаржник, його захисник, представник чи законний представник мо­
жуть надати судові відповідні дані, які є необхідними для правильного та
об'єктивного вирішення поданої скарги. З цією ж метою слідчий суддя вправі
витребувати необхідні матеріали за своєю ініціативою.

8. Обгрунтування скарги заявником у судовому засіданні полягає в
роз'ясненні та аргументуванні доводів, викладених у скарзі, їх підтвердженні
наявними у скаржника фактичними даними та документами. Право виступити
з реплікою означає для скаржника відреагувати на виступи осіб, що беруть
участь у розгляді скарги, зокрема, на думку прокурора з приводу наявності чи
відсутності підстав для задоволення скарги.

9. При дослідженні обгрунтованості скарги слідчий суддя має перевіри­
ти, чи дотриманий процесуальний порядок винесення оскаржуваного рішен­
ня чи проведення оскаржуваної дії, чи мала посадова особа, котра допустила
прийняття оскаржуваного рішення, здійснення дії чи бездіяльності, необхідні
повноваження, чи немає обставин, що тягнуть закриття провадження.

10. Якщо слідчий суддя скасовує оскаржувані рішення чи визнає неза­
конними оскаржувані дії чи бездіяльність слідчого та прокурора, він вказує,
які порушення норм кримінального матеріального чи процесуального зако­
ну були допущені та які дії належить припинити або здійснити слідчому чи
прокурору.

Стаття 307. Рішення слідчого судді за результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування

1. За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність
слідчого чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього
Кодексу.

2. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення,
дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про:

1) скасування рішення слідчого чи прокурора;

2) зобов'язання припинити дію;

3) зобов'язання вчинити певну дію;

4) відмову у задоволенні скарги.

3. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішен­
ня, дію чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена,
окрім ухвали про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття
кримінального провадження.

1. Ухвала слідчого судді за результатами перевірки законності і обгрунто­
ваності рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора має бути законною,
обгрунтованою та вмотивованою (про вказані властивості судового рішення
див. коментар до ст. 370 КПК).

2. Відповідно до ч. З ст. 371 КПК ухвали постановляються у нарадчій
кімнаті у випадках, передбачених КПК. Оскільки коментована стаття не містить
вказівки про те, що ухвала за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи
бездіяльність слідчого, прокурора постановляється із виходом до нарадчої
кімнати, треба вважати припустимим постановления такої ухвали і без виходу
до нарадчої кімнати. В такому випадку відповідно до ч. 4 ст. 371 КПК ухвала
заноситься секретарем судового засідання у журнал судового засідання.

3. Зміст ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи безді­
яльність слідчого, прокурора має відповідати вимогам ч. 2 ст. 372 КПК (див.
коментар до ст. 372 КПК).

4. Слідчий суддя при перевірці поданої скарги на рішення, дії чи бездіяль­
ність слідчого, прокурора та при винесенні рішення за результатами розгляду
такої скарги не повинен вирішувати питання, що можуть стати предметом су­
дового розгляду в цьому кримінальному провадженні.

5. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії
чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасуван­
ня рішення слідчого чи прокурора. Визнання слідчим суддею рішення, дії чи
бездіяльності слідчого, прокурора незаконним тягне втрату таким рішенням
юридичної сили та виникнення обов'язку посадової особи усунути припуще­
не порушення; 2) зобов'язання припинити або вчинити певну дію. Одночасно
із визнанням рішення, дії чи бездіяльності слідчого, прокурора незаконним
або необгрунтованим в ухвалі слідчий суддя може зазначити про те, що він
зобов'язує посадову особу усунути допущене порушення, визначивши, яку
саме дію необхідно припинити чи вчинити. Треба враховувати, що слідчий
суддя самостійно не може прийняти те рішення, яке має бути прийняте слідчим
чи прокурором на виконання ухвали, прийнятої за результатами розгляду скарги
на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора; 3) відмову у задоволенні
скарги. У випадку встановлення, що провадження, стосовно якого надійшла
скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора, направлено до суду
для розгляду по суті або в цьому провадженні винесено остаточне рішення,
слідчий суддя виносить ухвалу про відмову у відкритті провадження по скарзі
або про відмову у задоволенні скарги у випадку, якщо провадження по скарзі
вже відкрито, в зв'язку із тим, що досудове слідство закінчено та провадження
направлено до суду або справа закрита відповідно до ст. 284 КПК. Одночасно
скаржнику роз'яснюється, що питання про незаконність та необґрунтованість
рішень, дій чи бездіяльності слідчого, прокурора на стадії досудового
розслідування він вправі поставити перед судом під час судового провадження,
а також при надходженні кримінального провадження до апеляційної та
касаційної інстанцій. Ухвала про відмову у задоволенні скарги на рішення, дії

---------------------------------------------------------------------------- ,__________ 655

чи бездіяльності слідчого, прокурора також виноситься у випадку встановлення законності прийняття оскаржуваних рішень чи здійснення оскаржуваних дій (бездіяльності) слідчим, прокурором.

6. Ухвали за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність
слідчого, прокурора оголошуються негайно після їх постановления.

7. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію
ухвали суду. Копія ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надси­
лається учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому
засіданні.

8. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дію
чи бездіяльність слідчого чи прокурора не може бути оскаржена, крім ухвал
про відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального
провадження. Такі ухвали оскаржуються в апеляційному порядку (див.
коментар до ст. 310 КПК).

Стаття 308. Оскарження недотримання розумних строків

1. Підозрюваний, обвинувачений, потерпілий мають право оскаржи­
ти прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, про­
курором під час досудового розслідування.

2. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом
трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення
надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо
строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуаль­
них рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомля­
ється про результати її розгляду.

3. Службові особи, винні в недотриманні розумних строків, можуть
бути притягнуті до відповідальності, встановленої законом.

1.Під час досудового розслідування підозрюваний, обвинувачений, по­
терпілий мають право оскаржити не тільки рішення, дії чи бездіяльність, визна­
чені в ст. 303 КПК, до слідчого судді, а й звернутись зі скаргою до вищого про­
курора на недотримання розумних строків слідчим, прокурором. Про поняття
розумних строків у кримінальному провадженні див. коментар до ст. 28 КПК.

2. Скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором по­
даються прокуророві, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час
досудового розслідування та має право вимагати від слідчих органів усунення
порушень законодавства, що були припущені під час дізнання та досудового
слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Скарга може бути подана прокуророві
на особистому прийомі або шляхом передачі її в канцелярію прокуратури, слід­
чого органу або через посадову особу, дії якого оскаржуються.

3. Керівник органу досудового розслідування при отриманні скарги
зобов'язаний без зволікань направити її прокуророві. Слідчий скаргу, що на­
дійшла до нього на його дії, терміново направляє прокуророві. У разі потреби

вони докладають до скарги свої пояснення з приводу причин і підстав по­дачі скарги. При цьому керівник органу досудового розслідування має право зі свого боку з'ясувати обставини, що викликають подання скарги, прийня­ти заходи з усунення виявлених порушень або недоліків і запобігання їх у майбутньому.

4. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом
трьох днів з моменту її подання. Закон не передбачає підстав, за яких цей строк
може бути подовжений.

5. Прийняттю рішення по скарзі може передувати відповідна перевірка -
ознайомлення з матеріалами кримінального провадження, з матеріалами по
розгляду заяв і повідомлень про злочини, опитування скаржника, витребування
пояснень від осіб, поведінка яких оскаржується, витребування відповідних до­
кументів тощо.

6. Розглядаючи скаргу, прокурор зобов'язаний всебічно перевірити ви­
кладені в ній обставини і аргументи. В ході перевірки прокурор має право вико­
ристати всі засоби, надані йому як органу нагляду за процесуальною діяльністю
органів дізнання і досудового слідства (див. коментар до ст. 36 КПК). Прокурор
має також повноваження з розгляду і вирішення скарг, що передбачені ст.ст. 12
і 30 Закону України «Про прокуратуру».

7. У разі потреби прокурор має право викликати до себе скаржника для
уточнення відомостей, що наводяться в скарзі, або отримання додаткових даних.
Інформація, що надається скаржником, оформляється письмово і включається у
матеріали провадження за скаргою. Скаржникові також може бути запропоновано
представити документи, що підтверджують викладені в скарзі факти.

8. Прокурор вищого рівня у разі наявності підстав для задоволення
поданої скарги зобов'язаний надати відповідному прокурору обов'язкові для
виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або
прийняття процесуальних рішень. Якщо прокурор визнає скаргу обгрунтованою,
він повинен задовольнити вимоги скаржника: скасувати незаконну постанову
слідчого; дати вказівку слідчому щодо проведення певних процесуальних дій,
спрямованих на усунення порушень прав і законних інтересів скаржника, що
були припущені внаслідок недотримання розумних строків під час досудового
розслідування.

9. При виявленні фактів порушення кримінального процесуального зако­
нодавства в ході досудового слідства прокурор має право вимагати усунення
допущених порушень, направивши копію постанови про задоволення скарги
у відповідний слідчий орган. Керівник органу досудового розслідування має
у зв'язку зі скаргою вжити необхідних заходів для ліквідації несприятливих
наслідків дій (бездіяльності) слідчого, включаючи скасування його незаконних
і необгрунтованих рішень, надання вказівок по кримінальному провадженню,
усунення слідчого від подальшого здійснення розслідування.

10. Прокурор, виявивши в результаті перевірки дані, що вказують на
ознаки кримінальних правопорушень в діях посадових осіб, вмотивованою

постановою направляє матеріали до відповідного слідчого органу, керуючись положеннями ст. 216 КПК, для вирішення питання про здійснення криміналь­ного провадження. Також відповідно до ст. 36 КПК прокурор уповноважений ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про від­сторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених КПК, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування.

11. За результатами розгляду кожної скарги прокурор повинен виносити
постанову про її повне або часткове задоволення або про відмову в її задово­
ленні, в необхідних випадках вживаючи захід прокурорського реагування.

12. Прокурор відмовляє в задоволенні скарги або задовольняє її частково,
не знайшовши підстав для її задоволення в повному обсягу. Відмова в задо­
воленні скарги передбачає переконливу аргументацію її підстав зурахуванням
можливого звернення скаржника з повторною скаргою.

13. Рішення прокурора, керівника слідчого органу за результатами роз­
гляду скарги повинно мати форму постанови, що містить короткий виклад ар­
гументів заявника, їх аналіз, підсумки перевірки і мотиви ухвалення рішення.

14. Повідомлення про результати розгляду скарги може бути зроблено в
письмовій або усній формі залежно від наявних можливостей реально спові­
стити скаржника про прийняте прокурором рішення. Одночасно роз'яснюється
порядок оскарження цього рішення. Скаржнику має бути видана чи надіслана
копія постанови прокурора.

15. Повна або часткова відмова прокурора в задоволенні скарги на недо­
тримання слідчим розумних строків під час досудового розслідування може бути
оскаржена прокуророві вищого рівня в порядку, передбаченому ч. 2 ст. 303 КПК.

§ 2. Оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування

Стаття 309. Ухвали слідчого судді, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування

1. Під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеля­ційному порядку ухвали слідчого судді про:

1) відмову у наданні дозволу на затримання;

2) застосування запобіжного заходуу вигляді тримання під вартою
або відмову в його застосуванні;

3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його про­
довженні;

4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або
відмову в його застосуванні;

5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продо­
вженні;

6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або від­
мову в такому поміщенні;

7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподіль-
нику для дітей або відмову в його продовженні;

8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіа­
тричної експертизи або відмову у такому направленні;

9) арешт майна або відмову у ньому;

10) тимчасовийдоступ до речей і документів, яким дозволено вилу­
чення речей і документів, які посвідчують користування правом на здій­
снення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізич­
на особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості
здійснювати свою діяльність;

11) відсторонення від посади або відмову у ньому.

2. Під час досудового розслідування також можуть бути оскаржені в
апеляційному порядку ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні
скарги на постанову про закриття кримінального провадження, повернен­
ня скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або відмову
у відкритті провадження по ній.

3. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають
і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого прова­
дження в суді.

1. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судо­
вий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії
та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоуправління,
громадських об'єднань та посадових осіб. Значення адекватного реагування
вищого суду на апеляційні скарги, їх розгляді і відповідній перевірці законності,
обґрунтованості та справедливості судових актів полягає в наданні можливості
вищим судам виявити помилки і недоліки правозастосовної діяльності нижчих
судів та правоохоронних органів.

2. Новелою КПК є чітке визначення вичерпного переліку рішень слідчого
судді, що можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового
розслідування. Скарги на інші ухвали слідчого судді оскарженню не підлягають
і заперечення проти них можуть бути подані під час підготовчого провадження
в суді.

3. Відповідно до ч. 1 коментованої статті під час досудового розслідуван­
ня можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про:
1) відмову у наданні дозволу на затримання (ст. 190 КПК); 2) застосування за­
побіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосу­
ванні (ст. 183 КПК); 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в
його продовженні (ст. 197 КПК); 4) застосування запобіжного заходу у вигляді
домашнього арешту або відмову в його застосуванні (ст. 181 КПК); 5) продо­
вження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні (ст. 181
КПК); 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову
в такому поміщенні (ст. 499 КПК); 7) продовження строку тримання особи в

--------------------------------------------------------------------------- .__________ 659

приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні (ст. 499 КПК); 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатрич­ної експертизи або відмову у такому направленні (ст. 509 КПК); 9) арешт майна або відмову у ньому (глава 17 КПК); 10) тимчасовий доступ до речей і доку­ментів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують корис­тування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за від­сутності яких фізична особа- підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність (глава 15 КПК); 11) відсторонення від посади або відмову у ньому (глава 14 КПК); 12) відмову у задоволенні скарги на постанову про закриття кримінального провадження (ст.ст. 284, 303 КПК); 13) повернення скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора (ст. 304 КПК); 14) відмову у відкритті провадження по скарзі на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора (ст. 304 КПК).

СтаттяЗЮ. Порядок оскарження ухвал слідчого судді 1. Оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному по­рядку.

1. Коментована стаття має загальний та одночасно відсилочний характер,
визначаючи необхідність звернення до глави 31 КПК, яка визначає порядок
провадження в суді апеляційної інстанції.

2. Коло осіб, що можуть подати апеляцію на ухвали слідчого судді, визна­
чено ст. 393 КПК.

3. Про порядок та строки апеляційного оскарження ухвал слідчого судді
див. ст. 395 КПК.

4. Про вимоги до апеляційної скарги див. ст. 396 КПК.

5. Про наслідки подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді див.
ст. 400 КПК.

6. Про порядок перевірки ухвал слідчого судді див ст. 422 КПК.

7. Про повноваження апеляційного суду за наслідками розгляду апеляцій­
ної скарги на ухвалу слідчого судді див. ч. З ст. 407 КПК.

8. Про підстави скасування ухвали слідчого судді судом апеляційної ін­
станції див. ст. 409 КПК.

9. Про зміст ухвали апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної
скарги на ухвалу слідчого судді див. ст. 419 КПК.

10. Про порядок повернення матеріалів кримінального провадження до
суду першої інстанції після апеляційного провадження за скаргою на ухвалу
слідчого судді див. ст. 423 КПК.

§ 3. Оскарження сличим рішень, дій чи бездіяльності прокурора

Ст а т т я 311. Рішення, дії чи бездіяльність прокурора, які можуть оскаржуватися слідчим

1. Під час досудового розслідування слідчий, який здійснює розсліду­вання певного кримінального правопорушення, мас право оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті або вчинені у відповідному досудовому провадженні, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

1. Відповідно до п. 14 ч. І ст. З КПК прокурором є Генеральний прокурор
України, прокурор Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та
Севастополя, міжрайонні прокурори, прокурори міст і районів та прирівняні
до них, заступники, помічники прокурора, начальники підрозділів органів
прокуратури, їхні заступники, прокурори підрозділів органів прокуратури,
прокурори-криміналісти, які діють у межах своїх повноважень. Прокурор
виступає посадовою особою органів прокуратури, представляє її укримінальних
процесуальних правовідносинах та зобов'язаний при застосуванні закону
керуватися нормами Конституції України, Кримінального процесуального
кодексу, іншими нормативними та правовими актами. Про повноваження
прокурора див. коментар до ст. 36 КПК.

2. Згідно з п. 16 ч. 1 ст. З КПК слідчим єслужбова особа органу вну­
трішніх справ, органу безпеки, органу, що здійснює контроль за додержанням
податкового законодавства, уповноважена в межах компетенції, передбаченої
КПК, провадити досудове розслідування кримінальних правопорушень. Також
треба враховувати, що згідно з ч. 2 ст. 41 КПК під час виконання доручень слід­
чого, прокурора співробітник оперативного підрозділу набуває повноважень
слідчого, в тому числі й передбачених коментованою статтею.

3. Слідчий є процесуально самостійною особою і у своїй діяльності керу­
ється законом. Всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих
дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передба­
чено одержання згоди від суду (слідчого судді) або прокурора. В ч. 4 ст. 40 КПК
також передбачено, що слідчий зобов'язаний виконувати доручення та вказівки
прокурора, які надаються у письмовій формі. Невиконання слідчим законних
вказівок та доручень прокурора, наданих у порядку, передбаченому КПК, тягне
за собою передбачену законом відповідальність. Частина 3 ст. 41 КПК визна­
чає, що доручення слідчого, прокурора щодо проведення слідчих (розшукових)
дій та негласних слідчих (розшукових) дій є обов'язковими для виконання опе­
ративним підрозділом. Водночас коментована стаття закріплює право слідчого
оскаржувати прокурору вищого рівня будь-які рішення, дії чи бездіяльність про­
курора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні.

4. Крім того, в ч. З ст. 40 КПК передбачено окремий випадок перегляду
рішення прокурора про відмову у погодженні клопотання слідчого до слідчого

_____________________________________________________ 661

судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про­ведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій. Так, у випадках відмови прокурора у погодженні клопотання слідчого до слідчого судді про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, про­ведення слідчих (розшукових) дій чи негласних слідчих (розшукових) дій, слід­чий має право звернутися до керівника органу досудового розслідування, який після вивчення клопотання за необхідності ініціює розгляд питань, порушених у ньому, перед прокурором вищого рівня, який протягом трьох днів погоджує відповідне клопотання або відмовляє у його погодженні.

5. У коментованій статті передбачено право слідчого оскаржувати будь-які рішення, дії чи бездіяльність прокурора, прийняті (вчинені) у відповідному досудовому провадженні за винятком випадків, передбачених КПК. Наприклад, рішення прокурора про об'єднання чи виділення досудового розслідування не може бути оскаржене (див. коментар до ст. 217 КПК).

Стаття 312. Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності прокурора

1. Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора
повинна подаватися в письмовій формі не пізніше трьох днів з моменту
прийняття або вчинення оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності.

2. Скарга слідчого подасться до прокуратури вищого рівня щодо про­
куратури, в якій обіймає посаду прокурор, рішення, дія чи бездіяльність
якого оскаржується.

3. Оскарження слідчим рішень, дій чи бездіяльності прокурора не зу­
пиняє їх виконання.

1.Скарга слідчого на рішення, дію чи бездіяльність прокурора повинна
подаватися в письмовій формі. Будь-яких спеціальних вимог до її форми та
змісту немає. Однак, як мінімум, скарга повинна містити назву органу проку­
ратури та посаду прокурора, до якого вона адресована, на рішення, дії чи без­
діяльність якого прокурора скарга подається, та бути підписана скаржником.
Законодавець, встановлюючи лише письмову форму оскарження рішень, дій чи
бездіяльності прокурора до прокурора вищого рівня, таким чином, підкреслює
необхідність надання цьому прокуророві матеріалів досудового провадження
та письмових заперечень щодо оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності про­
курора, що здійснює нагляд за дотриманням законності під час дізнання та до­
судового слідства. Надання слідчому права подання скарги на рішення, дії чи
бездіяльність прокурора виступає суттєвою гарантією незалежності слідчого
під час провадження досудового розслідування.

2. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність прокурора, передбачені комен­
тованою статтею, можуть бути подані не пізніше трьох днів з моменту прийнят­
тя (вчинення) оскаржуваних рішення, дії чи бездіяльності. В цьому випадку
необхідно враховувати, що: 1) якщо рішення прокурора оформлюється поста-

662________________________________________________________________

новою чи письмовою вказівкою, строк подання скарги починається із вхідної дати отримання кореспонденції слідчим; 2) якщо оскаржуються дії прокурора, строк подання скарги починається з дня здійснення оскаржуваних дій (прове­дення процесуальних, слідчих (розшукових) та негласних слідчих (розшуко­вих) дій); 3) якщо оскаржуються дії прокурора, про які скаржникові не було відомо, строк подання скарги починається з дня отримання слідчим протоколів проведення оскаржуваних дій; 4) якщо оскаржується бездіяльність прокурора, строк подання скарги починається з дня, наступного після останнього дня тер­міну виконання дій, які прокурор зобов'язаний був вчинити у визначений КПК строк.

3. Скарги подаються прокурору вищого рівня щодо того, чиї дії (безді­
яльність), рішення оскаржуються. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про
прокуратуру» органи прокуратури України становлять єдину централізова­
ну систему, яку очолює Генеральний прокурор України, з підпорядкуванням
прокурорів прокурорам вищого рівня.