Ролі які може виконувати психолог.

Психологія – це наука, що допомагає вивчити й зрозуміти внутрішній світ, що виникає в процесі взаємодії людини з навколишнім зовнішнім світом, у процесі активного відбиття цього світу.

Психолог – досить нова постать у нашому громадському житті. Не все ще чітко вимальовано з його місцем у суспільстві, не всім зрозумілі його функції: кого він конкретно покликаний обслуговувати і як саме. Потік популярної психологічної літератури створює орієнтацію в читачів на те, що психолог обслуговує негаразди в системі «людина – суспільство – людина», і його дії спрямовані на корекцію індивідуальності. Таке розуміння основної функції психолога дає можливість порівнювати його до психіатрів і психотерапевтів, створюючи таким чином їм конкуренцію. В історії людства відомі різні постаті, що перебирали на себе функції психологів – це знахарі, віщуни, ворожбити. Ні, психолог – це зовсім інший професіонал. Спробую розкрити його завдання, визначити деякі нюанси його конкретної допомоги школі й сучасній родині.

Дитина від народження – істота тендітна й беззахисна. Вона потребує допомоги й підтримки з перших днів, щоб виживати й успішно адаптуватись у навколишньому світі. Таку допомогу їй мають надати насамперед батьки за умови психологічної освіти. Але діти не вибирають батьків, а батьки не мають підручника щодо виховання немовляти. Батьків цього не навчають в інститутах і академіях, вони не пишуть дипломів з даної тематики. Такі труднощі ніби запрограмовані в нашому сучасному суспільстві. Саме тому існує психологія, як наука. Та психологи, які виконують найрізноманітніші ролі у нашому суспільстві.
Роль педагога:
Всі дорослі люди, що працюють в установах освіти, вирішують загальну задачу - забезпечують навчання і виховання підростаючого покоління. При цьому кожен з них відіграє певну роль і займає своє певне місце в навчально-виховному процесі, має свої завдання, цілі та методи. Практично психолог приходить в дитячо-освітня установа теж як фахівець, а не як «швидка допомога» для вихователя або вчителі і «нянька» для дітей.
Психолог - Рівноправний член педагогічного колективу і відповідає за цю сторону педагогічного процесу, яку, крім нього, ніхто професійно забезпечити не може, а саме - за психічний розвиток і психологічне здоров'я дітей і школярів.
У своїй роботі він спирається на професійні знання про зворотних закономірності та індивідуальному своєрідності психічного розвитку, про витоки психічної діяльності та мотиви поведінки людини.
Сенс будь-якої установи освіти - сприяти дорослішання дитини, поступово готувати її до самостійного життя в суспільстві. Кожен дорослий реалізує цей сенс у відповідності зі своєю предметної програмою: гра, малювання, математика, література тощо. А психолог?
Практичний психолог має справу з дітьми різного віку. При цьому він бачить вік дітей не в статиці, а в динаміці - на його очах діти ростуть, дорослішають, переходять з одного ступеня на інший, більш складну і змістовну. Зарадити цьому переходу - одне з найскладніших завдань психолога. Тому в центрі його уваги - психологічна готовність дитини до нових поступальним віковим етапам його життя і як підсумок - до самовизначення.
Психологічна готовність до самовизначення формується поступово, з моменту народження дитини - у спілкуванні з дорослими і однолітками, у грі, у посильній праці. Потім дитина вступає до школи, щоб там, протягом 11 років готуватися до дорослого життя - отримати достатнє знання, навчитися вчитися, думати, працювати, дружити, орієнтуватися в ідеях, цінностях, усвідомити свою індивідуальність. До моменту закінчення школи при нормальному процесі розвитку у кожного випускника повинна бути сформована психологічна готовність до нового життя поза школою, до самовизначення в ній.
Психологічна готовність до самовизначення передбачає:
· Сформованість на високому рівні всіх психологічних структур, насамперед самосвідомості;
· Розвиненість потреб, які забезпечують змістовну наповненість, внутрішнє багатство особистості, серед яких центральне місце займають моральні установки, розмаїття почуттів і переживань, часові перспективи, ціннісні орієнтації, життєві смисли;
· Становлення передумов індивідуальності як результати розвитку і усвідомлення своїх інтересів, здібностей, особливостей кожним випускником школи.
Разом з тим психологічна готовність увійти в доросле життя і зайняти в ній гідне місце передбачає незавершені у своєму формуванні психологічні структури і якості, а певну зрілість особистості, яка полягає в тому, що у старшокласника сформовані психологічні утворення і механізми, що забезпечують йому психологічну готовність безперервного зростання зараз і в майбутньому. Саме за забезпечення даної можливості і відповідають практичний психолог освіти і психологічна служба освіти в цілому, саме в цьому полягає її змістовний основний сенс. Здійснення цього сенсу вимагає високої підготовки психолога як фахівця.
Основною роллю і видами діяльності дитячого психолога є: психологічне просвітництво, психологічна профілактика, психологічне консультування, психологічна діагностика, психологічна корекція.
У будь-якої конкретної ситуації кожен вид роботи може бути основним в залежності від тієї проблеми, яку вирішує психолог, і від специфіки тієї установи, де він працює.
Практичний психолог шукає шляхи та умови психічного розвитку дитини, визначає форми, методи і зміст своєї роботи залежно від того, якими науковими уявленнями про розвиток він керується.

Роль психолога у процесі рекламного виробництва:
Можливості додатки психологічних знань існують також у сфері реклами. Психологія реклами як прикладна галузь знань перебуває на стику економічної та соціальної психології.

У 1920-ті роки в Росії був випущений ряд книг, присвячених рекламі, які переказували зарубіжні публікації на цю тему.
У 1960-70-ті роки для реклами представляли інтерес роботи в області психолінгвістики та теорії комунікації. У 1977 році була видана книга Л. Школьника та Є. Тарасова "Мова вулиці", яка стосувалася психології реклами. Сьогодні практикам рекламного ринку добре відомі імена психологів Леоніда Школьника та Юрія Шерковіна. "Реклама - це на 50% психологія" - сказано на першій сторінці одного з популярних вітчизняних посібників з реклами.

Однак широке використання психології в рекламі почалося тільки в 1990-х роках, коли в економіці з'явилася справжня конкуренція фірм.
Перша задача, яка вирішується в рекламі, - звернути на себе увагу в потоці різнорідних пропозицій. Поряд з оперативною інформацією починає розвиватися зовнішня реклама та "паблік рілейшнз". З'являється друга хвиля рекламних агентств - при відеостудії, дизайн-студіях, підприємствах якісної поліграфії. Приходить розуміння того, що реклама - це ще й мистецтво. Далекоглядні керівники стали замислюватися про імідж. Рекламісти шукають, за рахунок чого можна обійти конкурентів. Виникає цілий ряд нових періодичних видань для професіоналів реклами: "Кампанія", "Рекламний світ", "Рекламіст", "Московське рекламне огляд".

Перехід від квазіреклами до справжньої рекламі на цьому етапі розвитку ринку закономірно породив попит на професіоналів-психологів з боку рекламного бізнесу. Психологи виступають в якості дослідників, викладачів, тренерів і консультантів. Ця тенденція руху реклами та психології назустріч один одному лише недавно стала набувати виразні риси і, безсумнівно, повинна тільки посилюватися в майбутньому

Поки рекламних психологів небагато, якщо рахувати тих, хто має базову освіту і сформований уявлення про рекламний ринок та рекламної діяльності, а також певний досвід практичної участі у прикладних дослідженнях або інших роботах з реклами. Число ж експертів-психологів, які добре знають різноманітні можливості психології у додатку до реклами і різні сторони рекламного ринку, здатних самостійно визначати цілі, планувати потрібні заходи і вирішувати нестандартні завдання, і того менше.

Деякі спеціалізовані фірми створюються самими психологами. Наприклад, дві з них - Соціально-психологічний центр МДУ в Москві, і Незалежна аналітичний центр в Санкт-Петербурзі - спеціалізуються на маркетингових та інших масштабних соціологічних і соціально-психологічних опитуваннях і дослідженнях. Інші, наприклад Психологічна Асоціація Рекламних Досліджень та науково-виробнича фірма "Сенс" (обидві знаходяться в Москві), проводять вивчення ефективності сприйняття реклами.

Тенденція зростаючої інтеграції психологів у рекламний ринок стала особливо важливою з 1994-95 років, коли почався новий етап його розвитку.

З цього часу конкуренція стає правилом і зміщується в сферу реклами. Вже недостатньо, щоб тебе помітили, треба, щоб тебе вважали за краще настільки ж помітним конкурентам. Пропозиції на ринку все більше вирівнюються. Там, де раціональна аргументація не може виявити переможця, на перший план виходить ірраціональна. Оригінальність у рекламі може працювати на шкоду, якщо вона не підкріплюється ретельно пропрацював текстом і зоровим рядом. Приходить розуміння необхідності довгострокової рекламної стратегії. А в таких умовах недостатньо робити рекламу за законами мистецтва - її треба проектувати за законами науки. Психологічне забезпечення реклами починає знаходити своє місце в практиці роботи рекламних агентств. Новий тип агентств - це агентства, що ставлять у главу кута творчі моменти реклами та провідні соціологічні та психологічні дослідження, дані яких використовуються у створенні реклами. Нові рекламні технології - це, перш за все, психологічні технології.

Які ж завдання вирішують психологи в сфері реклами? Практики рекламного справи звертаються до психолога за консультацією, за оцінкою рекламного матеріалу, за психологічним обгрунтуванням рекламної кампанії в цілому. Психолог-консультант на основі знання найважливіших принципів ефективного впливу вказує, чого не вистачає рекламному ролику або оголошенням, які елементи знижують його ефект і що в ньому слід змінити, щоб цей ефект підсилити. Такі рекомендації фахівець дає на основі наукових даних з психології сприйняття, уваги, враховує мотиваційні, емоційні і когнітивні фактори поведінки особистості. Тому подібна консультативна діяльність вимагає великого обсягу психологічних знань і вміння їх аналітично використовувати в прогнозах. Але, навіть при щирому прагненні уникнути суб'єктивізму в оцінках, рекомендації однієї людини будуть залежати від його 'смаків і наукових інтересів. Тому краще, якщо це буде невеликий колектив експертів, що проводять, крім консультацій, та емпіричні дослідження.

Практичні дослідження являють собою ще одне завдання психологів у підтримці реклами. Вони поділяються на кількісні і якісні. До перших належать опитування при вимірюванні рейтингів, і їх результатом є показники поширення уявлень про рекламований товар або послугу серед населення, а також про ступінь його популярності в порівнянні з товарами фірм-конкурентів. Різниця цих показниках до і після проведення рекламної кампанії свідчить про зроблений рекламному ефекті. Якісні методи орієнтовані головним чином на з'ясування причин популярності товару.

Роль психолога у психіатричних закладах та установах:
Психіатричних установ багато: психіатричні лікарні, психіатричні диспансери, міські та обласні, психіатричні кабінети, служба соціально-психологічної допомоги з телефоном довіри, судово-психіатрична експертиза, психіатричні лікарні для хворих, які вчинили правопорушення, наркологічні установи (кабінети, диспансери, стаціонари), будинки для психохроників, відділення неврозів при звичайних лікарнях і пр. У кожному їх них є свої особливості , свої нюанси. Про все не розкажеш. Але хоча б про дещо. Психіатрична служба давно мала у своєму штаті медичного психолога. Зазвичай це був психолог-діагност. Роль його величезна. Коли людина страждає важким психозом, це зрозуміло не тільки лікаря, але і обивателю. Але є випадки, де відокремити норму від патології буває вкрай важко І тут допомога медичного психолога є неоціненною. Якщо ставиться діагноз, що людина психічно хворий, необхідно проводити одні заходи (примусове, недобровольное стаціонірованія, лікування тощо); якщо здоровий, тоді він сам визначає свою долю. Помилки в будь-яку сторону можуть плачевно закінчитися для людини. Порахувати здоровим хворої людини і залишити його без лікування або позбавити прав здорового, але з якимись психологічними особливостями людини - і те, і те погано.

Істотна допомога медичного психолога при судово-психіатричній експертизі осудності / неосудності та дієздатності / недієздатності. І тут помилки чреваті тяжкими наслідками не тільки для самого обстежуваного, а й для багатьох інших. Адже питання як стоїть в разі помилки: посадити у в'язницю хворої людини або відпустити на свободу закоренілого злочинця, скасувати руйнівну угоду, зроблену хворою людиною, або врятувати людину від покарання за його дурість (дурні визнаються дієздатними).

Величезною є роль медичного психолога-діагноста в роботі медико-педагогічних комісій. Вони вирішують питання, де вчитися дитині: у звичайній школі або в школі для розумово недорозвинених дітей, так званих дебілів. Направити педагогічно запущеного дитини в таку школу - це означає погіршити його стан тим, що не буде тренуватися його розум.

Роль психолога у юриспруденції:
Застосування психологічних знань сприяє розкриттю і розслідуванню злочинів і перевиховання осіб, що скоїли злочини . Тому психолога часто використовують в якості консультанта у справі на попередньому слідстві. У практиці роботи слідчих при розкритті складних кримінальних справ буває чимало ситуацій, успішному вирішенню яких сприяє допомога психолога в якості спеціаліста-консультанта або експерта. У ряді випадків (наприклад, розкриття серійних вбивств, скоєних на сексуальному грунті, планування розкриття діяльності організованого злочинного угруповання) така допомога є головним фактором, що визначає успіх у розкритті цих злочинів. Психолог може дати інформацію довідкового характеру про типові особливості сприйняття, пам'яті і мислення дітей певного віку або людей похилого віку, про характерне вплив на психічні процеси і поведінку людини різних психічних станів, - алкогольного чи наркотичного сп'яніння, стресу, сильного страху, дефіциту часу. Консультації можуть бути дані і по конкретних кримінальних справах, наприклад, психолог може задати напрямок вивчення особистості обвинуваченого в залежності від виду вчиненого ним злочину, підказати можливі джерела інформації про людину, дати рекомендації по встановленню з ним психологічного контакту.

Для проникнення в сферу несвідомого підозрюваного може використовуватися, наприклад, асоціативний експеримент. При цьому людині пропонують швидко відповідати на пропоновані слова будь-яким словом, що прийшли в голову. Виявляється, що після кількох десятків спроб у відповідях випробуваного починають з'являтися слова, пов'язані з його прихованими переживаннями.

2.Вибрати професію,особу в цій професії, охарактеризувати цю особу з різних сторін.

Професія журналіста:
Журналіст- людина, яка займається збором, створенням, редагуванням, підготовкою та оформленням інформації дляредакціїзареєстрованогозасобу масової інформації, що пов'язаний з нею трудовими чи іншимидоговірними відносинами, або займається такою діяльністю за власною ініціативою.
Привабливі боки журналістики:

· можливість самореалізуватися;

· мати творчу характером роботу;

· доносити до людей правду, примножувати в світі добро, боротися за справедливість;

· впливати на формування суспільної свідомості, громадської думки;

· спілкуватися з видатними людьми, прожити цікаве життя;

· першим опинятися в гущині подій, осягати глибинний зміст явищ, причини і наслідки, витлумачувати їх для загалу;

· стати знаменитим, мати гарні заробітки, посідати престижне місце в структурі суспільства

Труднощі спеціальності:

· стресовість,

· потреба таланту,

· необхідність безкінечного самовдосконалення,

· моральна відповідальність за кожен журналістський твір,

· мистецтво постійного спілкування,

· налаштованість на універсальність.

Журналіст так само як і психолог має вправно володіти словом, та вміти донести свою думки до оточующих. Він має розуміти, впрвно та менш болючіше донести боудь яку новину до будь якої людини.
Загалом можнна сказати, що психолог може займати майже будь яку посаду, чи принайні бути корисним у деяких її аспектах.
Психологія- доволі багатограна наука, яка може бути використана будь де і будь якій сфері діяльності.

Список літератури:

1. Карандашев В.Н. . Психологія: Введення в професію

2.Бабосов Є.М. Загальна соціологія: Навчальний посібник для студентів вузів
3. Лебедєва С.О. Соціологія: навчальний посібник.

4. Платонов Ю.П. Соціальні статуси і ролі

5. Комаров М.С. Введення в соціологію: підручник для вузів