Профілактика травматизму і негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом.
Травма— це пошкодження з порушенням цілісності тканин, викликане якою-небудь зовнішньою дією. При заняттях фізичною культурою частіше за все мають місце фізичні травми, переважають відкриті пошкодження (удари, розтягування, надриви, розриви і т.д.).
До причин спортивного травматизму можна віднести наступне :
— недоліки і помилки в методиці проведення занять (форсоване тренування, погана розминка без урахування віку, статей, фізичної підготовленості і таке ін.);
— недоліки в організації проведення занять (погане освітлення, непідготовлені снаряди, покриття і т.д.);
— незручний спортивний одяг, взуття;
— несприятливі кліматичні, гігієнічні умови (вологість, температура повітря, води в басейні);
— неправильна поведінка займаючогося (поспішність, неуважність.);
— вроджені особливості опорно-рухового апарату;
— перевтома, що приводить до порушення координації рухів;
— недотримання термінів відновлення занять після перенесених травм і захворювань;
— порушення лікарських вимог до організації процесу тренування (допуск до занять без лікарського огляду).
Профілактика травматизмупри заняттях фізичними вправами і спортом повинна включати:
— повноцінну розминку;
— дотримання санітарно-гігієнічних вимог (температура приміщення, вологість, освітленість, зручна спортивна форма та ін.);
— дотримання методичних принципів фізичного виховання ( не форсувати навантаження, враховувати підготовленість, вік, стать, систематичність занять, стан здоров'я та ін. );
— страховку і інші методичні прийоми, характерні для того або іншого виду занять.
До негативних реакцій організму при заняттях фізичними вправами і спортом, які можуть призвести до травм і захворювань можна віднести наступне : стомлення, перевтома, непритомний стан, гостре фізичне перенапруження, гравітаційний шок, ортостатичний колапс, гіпоглікемічний шок, сонячний і тепловий удари.
Перевтомлення - це фізичний стан організму, що виявляється у тимчасовому зниженні працездатності в результаті проведеної роботи. Це свого роду диспропорція між витрачанням і відновленням енергетичних речовин. Часта повторна фізична робота за відсутності відпочинку, на фоні недостатнього сну, нерегулярного харчування, а також при відхиленні у стані здоров'я може призвести до стану перевтоми. При вираженому важкому ступені перевтоми знижується опірність організму до простудних і інфекційних захворювань.
Непритомний станможе бути наслідком грубих порушень методичних і санітарно-гігієнічних вимог при проведенні занять. Надмірне фізичне навантаження на заняттях може викликати зниження венозного тонусу або спазм судин, що призводить до різкого зниження доступу крові у головний мозок і втрати свідомості. Короткочасна втрата свідомості може виникати при заняттях з тяжкістю, коли силові вправи виконуються з надмірним натуженням. Для надання першої допомоги потерпілого слід укласти на спину, щоб ноги і нижня частина тулуба розташовувалася трохи вище за голову, відкрити доступ свіжому повітрю.
Гостре фізичне перенапруженняз'являється, коли той, що займається переоцінює свої фізичні можливості і намагається виконати непосильні по тривалості і інтенсивності фізичні вправи. Причиною гострого фізичного перенапруження можуть . бути заняття фізичними вправами у хворому стані або заняття відразу після перенесених гострих інфекційних захворювань (грип, ангіна і т.п.)
Гравітаційний шок виникає при раптовій зупинці після інтенсивного бігу (частіше всього на фініші). У зв'язку з припиненням дії «м'язового насоса» велика маса крові застоюється в розкритих капілярах і венах м'язів нижніх кінцівок на периферії, і мозок недостатньо забезпечується киснем. В результаті виникає відносна анемія (знекровлення) мозку, на що вказують різка блідість обличчя, слабкість, запаморочення, нудота, втрата свідомості і зникнення пульсу. Для профілактики гравітаційного шоку не слід допускати раптової зупинки після інтенсивної фізичної роботи.
Ортостатичний колапс - різновид гравітаційного шоку. Це явище розвивається при тривалому знаходженні людини у напруженому стані при обмеженні рухової активності.
Гіпоглікемічний шок - наслідок недостачі в організмі цукру, гострого порушення вуглеводневого обміну в результаті тривалої напруженої фізичної роботи (перегони на тривалій дистанції, лижного марафону, подолання наддовгої дистанції у плаванні, велоспорті і т.д,). Основні симптоми — слабкість, блідість шкірних покривів, нездужання, сильне потовиділення, запаморочення, розширені зіниці, відчуття гострого голоду.
Для профілактики гіпоглікемічного стану корисно перед майбутньою тривалою м'язовою роботою (за 10-15 хвилин до старту і на дистанції) приймати цукор, спеціальні харчові суміші.
Сонячний і тепловий удари.
Сонячний удар виникає при тривалій дії сонячного проміння на голу голову і тіло. Тепловий удар — розвинений хворобливий стан, обумовлений перегрівом організму в результаті дії високої температури навколишнього середовища.
Для профілактики при заняттях в спекотну сонячну погоду необхідно надягати на голову світлий головний убір, уникати інтенсивних навантажень, періодично в тіні виконувати вправи на розслаблення.
При гострому міозитітих що займаються турбують болі у м'язах, особливо в перші тижні занять або тренувань. Це болі пов'язані з непідготовленістю м'язів до інтенсивних навантажень, накопиченням продуктів незавершеного обміну речовин в м'язах, в результаті цього виникає місцева інтоксикація.
З метою попередження гострого міозиту необхідно суворо виконувати методичні принципи: систематичності, поступовості, доступності, обліку індивідуальних можливостей.
Висновок
Різноманітність тестів, функціональних проб, а також самоконтроль тих що займаються фізичною культурою дозволить більш точніше оцінити їх фізичний стан, правильно підібрати або скоректувати навантаження, і цим уникнути травм і перетренування. Таким чином, можна сказати, що контроль, як лікарський, так і індивідуальний, необхідний для найбільшої ефективності занять фізичною культурою, а також досягнення високих спортивних результатів.
Додаток A
ЩОДЕННИК САМОКОНТРОЛЮ
_________________________________________________
(прізвище, ім'я, по батькові, рік і дата народження)
І. Показники фізичного розвитку
| Показники | Одиниця виміру | Дата | ||
| Зріст | см | |||
| Вага | кг | |||
| Обхват грудної клітки | ||||
| у стані спокою | см | |||
| вдих | см | |||
| видих | см | |||
| Обхват талії | см | |||
| Пропорційність грудного сегменту | % | |||
| Станова сила | кг | |||
| Динамометрія | кг | |||
| Спірометрія ЧСС | см3 | |||
| до тренування | за 1 хвил. | |||
| після тренування | за 1 хвил. | |||
| Ортостатичний зразок | за 1 хвил. | |||
| Проба з дозованим навантаженням | за 1 хвил. | |||
| Дихання | К-сть вдих. за 30 сек. | |||
| Проба із затримкою дихання | сек |
ІІ Показники фізичної підготовленості
| Показники | Одиниці виміру | дата | ||
| Підтягування на перекладині(чол) | Кількість разів | |||
| Вис на перекладині (жін) | сек | |||
| Згинання та розгинання рук: -в упорі на брусах (чол.) - в упорі лежачи (жін) | Кількість разів | |||
| Із положення лежачи на спині: - підйом тулуба в сід за 1 хвил. | Кількість разів | |||
| Стрибок у довжину з місця | см | |||
| Стрибок у висоту з місця | см | |||
| Біг на 100м, або човниковий біг 10* 10м | сек | |||
| Нахил вперед | см | |||
| Крос на 1 км (жін) на З км (чол.), або біг 12 хв. | хв/сек; км | |||
| Плавання | м |
| Показники | Дата | ||||
| Самопочуття | |||||
| Сон | |||||
| Апетит | |||||
| Настрій | |||||
| Бажання займатися | |||||
| Працездатність | |||||
| Біль у м'язах |
III Показники самопочуття
Показники оцінюються за табл. 3 ( добре (+), задовільно (0), погано (- )).
Перелік використаної літератури
1. Пономарьов Н.І., Столяров В.І. “Фізичне віховання”. – М.: Вища школа, 1983р.
2. Дударев И.Л., Путивльський И.И. «Тренеруйся сам». -2-е изд., перераб. и доп.-К.: Здоров’я,1986.-152с., ил.,1,96л.ил.
3. Загорский Б.И., Залетаев И.П., Пузир Ю.П. и др. «Физическая культура» - 2-е изд., перераб. и доп.- М.: Высш.шк.., 1989.-383с.: ил.
4. Новосельский В.Ф. «Методика урока физической культуры в старших классах»: Учебно-методическое пособие.- К.: Рад. шк., 1989.-128с.
5. Боген М.М. «Обучение двигательным действиям». – М.: Физкультура и спорт, 1985.-192с.
6. Зациорский В.М. «Физические качества спортсмена».- М.: Физкультура и спорт, 1970.-260с.
7. Ильин Е.П. «Психология физического воспитания». – М.: Просвещение, 1987.-288с.
8. Шевченко А.А., Перевощиков Ю.А. «Основы физического воспитания».- К.: Высш.шк., 1984,-184с.