Організація праці підлеглих
Усі члени організації, крім першої особи, є підлеглимистаршого за посадою. Працівників одного рівня, не залежних один від одного, називають колегами.
Керівник і підлеглі формально однаково включені в організацію як засіб її діяльності. У той же час керівник має право встановлювати підлеглим норми поведінки, віддавати розпорядження, домагатися їх реалізації, контролювати результати. Таким чином, підлеглі додержуються готових норм, а для керівника норми є багато в чому результатом його діяльності.
Фігура підлеглого характеризується:
ü службовою залежністю від керівника;
ü вузьким діапазоном виконуваних функцій;
ü тісним зв'язком з первинним трудовим колективом і перевагою особистісних форм взаємодії при виконанні службових обов'язків;
ü значним підпаданням під вплив з боку осіб, що мають більш високу посаду й авторитет.
Розглянемо класифікацію підлеглих.
Таблиця 4.3
Класифікація підлеглих
| Ознака класифікації | Вид підлеглих | Характеристика |
| 1. Особливість взаємодії керівника з підлеглим | 1.1. Безпосередніпідлеглі | З ними керівник контактує без посередників. |
| 1.2. Прямі підлеглі | Хоча і знаходяться в сфері юрисдикції керівника, але безпосередньо йому не підпорядковуються. | |
| 2. Характер діяльності | 2.1. Штатні заступники | Курирують визначену функціональну сферу діяльності, є порадниками і консультантами керівника, близькими йому за рангом, і вільними від поточних справ. |
| 2.2. Заступники, що одночасно очолюють низові підрозділи | Керівник концентрується на стратегічних проблемах, визначенні основних напрямків роботи, а заступники – на її методах та поточних питаннях. Вони в основному діють від імені керівника, несучи за свої дії персональну відповідальність. Але цілком виконувати обов'язки першої особи вони можуть лише за її відсутності або при підготовці до заняття відповідної посади. | |
| 2.3. «Чисті» виконавці | Виконують розпорядження і вказівки керівництва. | |
| 3. Виконувані функції | 3.1. Підлеглі, що займаються основною діяльністю, профільною для даного підприємства. | |
| 3.2. Підлеглі, що займаються допоміжною діяльністю, що забезпечує здійснення основної. | ||
| 3.3. Підлеглі, що займаються діяльністю з обслуговування всього персоналу в цілому або керівників. |
Основні права й обов'язки підлеглих, як і будь-яких інших працівників, зафіксовані в трудовому законодавстві.
Відповідно до законодавства, кожний працівник має право на вільний вибір професії і роду діяльності; на справедливі умови праці, що відповідають вимогам безпеки і гігієни; на відпочинок, оплачувану щорічну відпустку; на справедливу заробітну плату не нижче встановленого законом мінімального розміру оплати праці; на просування службовими сходами з урахуванням продуктивності праці, кваліфікації і стажу роботи; професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації; на участь в управлінні підприємством; на захист трудових прав і свобод та ін.
Прав без обов'язків не буває, тому одночасно закон вимагає від працівника: сумлінно виконувати свої функції, розпорядження адміністрації; підвищувати продуктивність; поліпшувати якість продукції; дотримуватись трудової технологічної дисципліни, вимог з охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії; дбайливо відноситися до майна підприємства.
Офіційні обов'язки працівників можуть закріплюватися у посадових інструкціях, трудових договорах, правилах внутрішнього розпорядку, статутах, положеннях, а неофіційні – у неписаних правилах.
У рамках неофіційних обов'язків підлеглі повинні:
· дотримуватись чіткої межі між собою і керівником, не підкреслювати і не порушувати її, не намагатися ним командувати, не звалювати на нього свою роботу;
· не приймати серйозних рішень без попередньої консультації з керівником, навіть якщо ці рішення цілком входять у їх компетенцію, оскільки той краще знає загальну ситуацію й у її контексті більш правильно може оцінити всі наслідки намічуваних кроків;
· не втручатися у справи керівника, за винятком крайніх випадків, коли той припускається явних помилок, тому що у нього можуть бути причини на проведення своєї особливої політики, про які підлеглим не завжди відомо;
· завжди розглядати свою діяльність і її результати з погляду інтересів керівника, задовольняючись роллю «першої скрипки у другому ряду»;
· цінувати час керівника, не відволікати його дрібницями, за власною ініціативою надавати йому допомогу і сприяння; не допускати дискредитації керівника.
На відношення підлеглих до своїх обов'язків впливають:
Ø зміст і умови праці;
Ø характер завдання;
Ø організація роботи;
Ø необхідність виявляти ініціативу, творчий підхід.
Таким чином, підлеглі зобов'язані сумлінно виконувати доручення, при цьому мають право критикувати керівника при необхідності й у встановленому порядку оскаржити його дії.