Загальні вимоги до організації практики
ЗМІСТ
стор.
ВСТУП 5
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИКИ 7
2 МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ
ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 8
3 ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ 9
3.1 Загальна характеристика підприємства 9
Управління підсистемами підприємства 10
3.2.1 Управління організаційною підсистемою підприємства 10
3.2.2 Управління матеріально-технічною підсистемою 11
3.2.3 Управління виробничо-технологічною підсистемою
(операційна, маркетингова, комерційна, збутова діяльність) 12
3.2.4 Управління соціально-психологічною підсистемою підприємства 15
3.2.5 Управління фінансово-економічною підсистемою 16
3.2.6 Управління зовнішньоекономічною діяльністю підприємства 17
3.2.7 Управління стратегічним розвитком організації
та її конкурентоспроможністю 19
3.2.8 Управління інноваційною діяльністю 19
3.3 Розробка пропозицій щодо удосконалення діяльності
підприємства 20
4 МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ
ПРАКТИКИ 21
5 ЗМІСТ ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ 22
ІНФОРМАЦІЙНА БАЗА ВИРОБНИЧОЇ ТА
ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ 23
СТРУКТУРА, ЗМІСТ, ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ
ТА ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ЗВІТУ
З ВИРОБНИЧОЇ ТА ПЕРЕДДИПЛОМНОЇ ПРАКТИКИ 28
ВИСНОВКИ 30
Додаток А. НАПРЯМИ ТЕМАТИКИ ДИПЛОМНИХ РОБІТ СПЕЦІАЛІСТІВ ЗА СПЕЦІАЛЬНІСТЮ
МЕНЕДЖМЕНТ І АДМІНІСТРУВАННЯ» 31
Додаток Б. ЗРАЗОК ЛИСТА-ЗГОДИ ПІДПРИЄМСТВА 37
Додаток В. ЗРАЗОК ТИТУЛЬНОГО АРКУШУ ЗВІТУ 38
Додаток Г. ЗРАЗОК ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРО РОБОТУ
СТУДЕНТА ПІД ЧАС ПРАКТИКИ 39
ВСТУП
Виробнича та переддипломна практики є важливим заключним етапом підготовки спеціалістів у галузі менеджменту і адміністрування у сучасних організаціях. Вони повинні забезпечити закріплення теоретичних знань, отриманих студентами на лекціях, практичних, семінарських та лабораторних заняттях, придбання виробничих умінь і навичок за спеціальністю «Менеджмент організацій і адміністрування» (за видами економічної діяльності), використання теоретичних, практичних та виробничих знань, умінь і навичок для розробки напрямів удосконалення діяльності підприємства та перспектив його розвитку.
Виробнича та переддипломна практики проводяться у 10 навчальному семестрі 19 тетраместрі (для студентів денної форми навчання) та у 12 навчальному семестрі (для студентів заочної форми навчання) і слідують безперервно одна за одною. Тривалість виробничої практики – 4 тижні, тривалість переддипломної практики – 2 тижні.
Виробнича практика проводиться на базах практики, як відповідають певним вимогам.
Базами практики можуть бути підприємства різних форм власності, видів господарської діяльності, організаційно-правового статусу, які є юридичними особами і функціонують на ринку не менше двох років. Підприємства повинні відповідати сучасним вимогам, тобто мають застосовувати передові форми та методи управління й організації планово-економічної роботи, комерційної й маркетингової діяльності, бухгалтерського обліку, впроваджувати прогресивні технології виробництва, організації праці та управління. Крім того, штат підприємства має бути укомплектований висококваліфікованими фахівцями, здатними створити відповідні умови студентам у здобутті професійних навичок.
Розподіл студентів за об’єктами практики і призначенні керівників здійснюється випускового кафедрою, погоджується деканом та навчальним відділом і оформлюється наказом ректора. Після підписання наказу зміни в організаційних питаннях виробничої практики не допускаються.
До керівництва виробничою практикою залучаються досвідчені викладачі випускаючої кафедри. Загалом керівництво практикою викладачами полягає у видачі студентам індивідуальних завдань та необхідних інструкцій щодо проходження практики, а також наданні щотижневих (за графіком) консультацій в університеті, перевірці й прийомі звітів з практики.
Керівництво студентами-практикантами на робочих місцях здійснюється керівниками підприємств, провідними фахівцями іншими кваліфікованими спеціалістами з повною вищою освітою.
Практика організується і проводиться згідно з наказом та розпорядженнями по університету та підприємству, що є базою практики.
Вивчення діяльності підприємства повинне проводитися студентом за загальним планом практики. Особливо слід звернути увагу на матеріали, які дозволять студенту розкрити тему дипломної роботи.
Тема дипломної роботи (проекту) студента затверджується наказом по університету до початку виробничої практики та може бути змінена не пізніше двох тижнів після початку виробничої практики. Тема дипломної роботи (проекту) повинна бути узгоджена з керівником дипломної роботи (проекту) студента від університету та обрана залежно від сучасних проблем та інформаційних можливостей підприємства. Підставами для зміни теми дипломної роботи (проекту) є наступні: неспроможність підприємства надати у повному обсязі необхідну інформацію для розкриття обраної теми, актуальність для підприємства інших напрямів виконання дипломних робіт (проектів) студентами, припинення існування підприємства тощо. Зміна теми дипломної роботи (проекту) супроводжується відповідними службовими записками від підприємства, керівника виробничої та переддипломної практики від університету та змінами у наказі про теми дипломних робіт (проектів) по університету. Основні напрями тематики дипломних робіт (проектів) представлені у додатку А. Детальна тематика дипломних робіт (проектів) викладена у методичних вказівках до виконання дипломних робіт студентів спеціальності «Менеджмент і адміністрування», яка є окремим навчальним виданням та входить у методичне забезпечення дипломного проектування кафедри менеджменту.
Підставою для перебування студента на підприємстві є договір, укладений між підприємством-базою практики та ДВНЗ УДХТУ (для студентів денної форми навчання та студентів заочної форми навчання, що проходять практику з відривом від виробництва) або листом-згодою підприємства прийняти на виробничу та переддипломну практику студента заочної форми навчання без відриву від виробництва (зразок листа-згоди представлений у додатку Б). Договір між університетом та базою практики укладається договірним відділом університету та є типовим для будь-якої бази практики. Студент може обрати базу практики самостійно та укласти з нею заздалегідь до початку практики типовий договір, форма якого надається договірним відділом. Місця на переддипломну практику надаються договірними відділом університету на підставі договорів, укладених між університетом та підприємствами-базами практики, та індивідуальних договорів, укладених з базами практики за самостійним вибором та сприянням студента.
Терміни переддипломної практики затверджуються відповідним наказом по університету у жовтні-листопаді поточного навчального року. Договори (копія договору) та листи-згоди (оригінал листа) на виробничу та переддипломну практики повинні бути представлені студентами на кафедру менеджменту не пізніше 15 листопада поточного навчального року особі, відповідальній за організацію виробничої та переддипломної практики випускників-спеціалістів. У термін з 15 листопада по 15 грудня поточного навчального року узгоджується та затверджується на засіданні кафедри менеджменту тема дипломної роботи.
ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАКТИКИ
Студенти можуть проходити практику як на оплачуваних посадах управлінського та інженерно-технічного персоналу економічних служб, так і у якості стажерів, дублерів чи робітників відділів та служб підприємства.
Під час виробничої та переддипломної практики студент зобов’язаний:
- вивчити та суворо виконувати правила охорони праці, техніки безпеки та виробничої санітарії;
- повністю виконувати завдання, передбачені програмою практики;
- підкорюватися діючим на підприємстві правилам внутрішнього трудового розпорядку;
- брати активну участь у корпоративному житті колективу підприємства;
- нести відповідальність за виконання роботи та його результати на рівні зі штатними робітниками;
- вести щоденник практики, де записувати необхідний цифровий та інформаційний матеріал, основний зміст лекцій, бесід, тренінгів, що відбувалися під час практики;
- вести систематичний огляд літератури з напрямку теми дипломної роботи та особливостей сучасного стану галузі, в якій діє підприємство;
- після завершення практики студент зобов’язаний здати залік на підприємстві, надати на кафедру письмовий звіт про проходження практики, характеристику про роботу під час виробничої та переддипломної практики та щоденник практики.
Керівник практики від підприємства надає систематичні консультації, у разі необхідності, може бути командирований на підприємство та забезпечує проходження практики у відповідності з програмою та темою дипломної роботи.
В обов’язки керівники практики від університету входять:
- підготовка студентів до від’їзду на практику та приїзду до місця практики;
- організація разом з керівниками практики від підприємства забезпечення студента матеріалами, необхідними для виконання дипломної роботи, аналізу виробничих ситуацій, що виникають на підприємстві;
- проведення систематичних консультацій за програмою практики;
- контроль виконання календарного графіку проходження практики та збору матеріалів для виконання дипломної роботи.
В обов’язки керівника практики від підприємства входять:
- надання необхідних консультацій студенту у збиранні матеріалів для дипломної роботи;
- забезпечення проходження інструктажу з техніки безпеки та охорони праці;
- організація разом з керівником практики від університету проведення консультацій провідними фахівцями підприємства;
- контроль проходження практики студентами згідно з програмою практики;
- контроль дотримання студентами-практикантами виробничої дисципліни.
Календарний план-графік практики представлений у табл. 1.
Таблиця 1 – Календарний план-графік проходження виробничої та переддипломної практики
| № п/п | Найменування заходу | Кількість днів |
| 1. | Прибуття на місце практики | 1-2 |
| 2. | Інструктаж з техніки безпеки. Екскурсія по підприємству | |
| 3. | Участь у виконанні виробничих завдань | протягом практики |
| 4. | Учбові заняття та ділові ігри | протягом практики |
| 5. | Збір матеріалів для виконання дипломної роботи у відповідності з програмою практики | протягом практики |
| 6. | Написання звіту | протягом практики |
| 7. | Оформлення звіту з практики та щоденника, здача заліку | |
| 8. | Здача перепусток, літератури та майна підприємства | |
| 9. | Від’їзд |
Збір даних рекомендується проводити методом ситуаційного аналіз. Його мета – зробити «фотопортрет того стану, в якому а момент проведення аналізу знаходиться підприємство. Ситуаційний аналіз охоплює в комплексі всю діяльність підприємства та в кінцевому підсумку повинен привести до висування нових цілей, оцінки засобів їх досягнення, прийняття рішень, формування відповідних стратегій.
2 МЕТА, ЗАВДАННЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ПРОХОДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Метою виробничої практики з фаху є розвиток навичок і вмінь інформаційно-аналітичної, проектно-дослідницької, діагностичної, інноваційної та консалтингової діяльності для вирішення прикладних проблем управління підприємницькими структурами, удосконалення системи управління їх діяльністю в сучасних умовах господарювання; набуття вміння адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію передового досвіду підприємництва до умов діяльності конкретного підприємства; закріплення практичних навичок проведення економічного дослідження, формування його інформаційного, правового та методичного забезпечення, виходячи із суті проблем, що вирішуються, та обмежень, пов’язаних з діяльністю конкретного підприємства; впровадження розроблених рекомендацій та пропозицій у практичну діяльність підприємства.
Практична підготовка студентів передбачає безперервність та послідовність засвоєння потрібного обсягу практичних знань і умінь відповідно до кваліфікаційного рівню «спеціаліст».
Завдання виробничої практики. Під час виробничої практики студент повинен опанувати систему вмінь і набути навички щодо вирішення типових завдань відповідно до посад, які може обіймати випускник вищого навчального закладу, основним видом діяльності якого є управлінська діяльність.
Результатами виробничої практики є:
- проведення комплексного аналізу діяльності організації з використанням сучасних методик з позицій системного підходу;
- проведення наукових досліджень та впровадження їх результатів у практику діяльності підприємства;
- планування організаційних змін з урахуванням розроблених стратегій організаційного розвитку, у тому числі з використанням інструментарію реінжинірингу бізнес-процесів, реструктуризації та реорганізації;
- формування пропозицій щодо створення сприятливих умов для навчання та розвитку персоналу організації; заходів з оцінювання та стимулювання персоналу;
- дотримання професійної етики консультанта в процесі здійснення наукових досліджень на об’єкті практики, формування плідних консультант-клієнтних відносин тощо.
3 ЗМІСТ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
3.1 Загальна характеристика підприємства
Загальна системна характеристика підприємства:
- охарактеризувати статус підприємства (дату створення, юридичну адресу, форму власності, належність до певної організаційно-правової форми, основні цілі та обмеження діяльності);
- стисло описати історію створення і розвитку підприємства, форми власності та господарювання, їх трансформування за умов розвитку ринкових відносин, форми залучення інвестицій, визначити стадію життєвого циклу підприємства;
- ознайомитися зі статутом підприємства, проаналізувати його відповідність чинному законодавству, проаналізувати дотримання державних вимог щодо реєстрації та діяльності підприємства, ознайомитися з основними видами господарської діяльності (переважаюча спеціалізація), охарактеризувати галузеву належність підприємства.
Характеристика середовища функціонування підприємства:
- визначити характер ринку (міжнародний, національний, регіональний, міський, районний тощо), зібравши відповідну інформацію, зробити висновок про обсяг ринку, визначити тип ринку, на якому діє організація (монополістичний, олігополістичний тощо);
- зібрати інформацію стосовно кількості фірм, які діють на тому ж ринку, що й організація, що є базою практики, і які є її безпосередніми конкурентами. Оцінити ступінь інтенсивності конкуренції. Відповідно до моделі «п’яти сил конкуренції» М. Портера охарактеризувати складові конкурентного середовища організації;
- дати загальну характеристику середовища функціонування підприємства. З’ясувати місце підприємства у виробничо-господарському комплексі країни або регіону, скласти схему його взаємозв’язків з іншими підприємствами, організаціями і установами (зовнішнім середовищем), а саме:
1) постачальниками матеріально-технічних ресурсів;
2) покупцями продукції;
3) банками;
4) державними органами;
5) фондовою біржею, фінансовими посередниками та іншими учасниками фондового ринку;
6) науково-дослідними організаціями і т. д.;
- оцінити стабільність зв’язків, облік і контроль виконання господарських договорів, ступінь їх ефективності, вплив на діяльність підприємства та конфігурацію органів управління. Орієнтовно визначити авторитет підприємства як партнера у підприємницькому середовищі;
- ознайомитися з зовнішньоекономічною діяльністю підприємства, перспективами розширення зовнішньоекономічних зв’язків. За їх відсутності – з перспективами виходу на зовнішній ринок.