Трудові ситуації, які пред’являють різні вимоги до темпераменту працівника

1. VARCH 2. REPSC 3. USI 4. DCP 5.DEPL 6. ISOL 7. INELU 8. PUS 9. SIC 0. МVС X. FIF Y. STS

Ситуації, пов’язані з широким колом обов’язків, що постійно змінюються. Ситуації, пов’язані з короткими повторювальними циклами, які здійснюються в певній послідовності відповідно до встановлених правил. Ситуації, що не вимагають самостійних дій і прийняття рішень. Ситуації, пов’язані з управлінням, плануванням і контролем своєї і чужої діяльності. Ситуації, що припускають необхідність встановлення контактів, крім тих, які передбачені інструкцією. Ситуації, що припускають роботу в умовах відносної ізоляції від людей. Ситуації, що вимагають керівництва людьми, і вплив на них. Ситуації, пов’язані з несподіваними діями і ризиком і вимагають пильності і самокритичності. Ситуації, що вимагають швидкої сенсорної оцінки положення і прийняття рішень. Ситуації, які вимагають оцінки інформації за допомогою вимірювальних приладів. Ситуації, що припускають інтерпретацію почуттів, ідей або фактів. Ситуації, що вимагають точних знань про допуски і стандарти.

Шість типів особистості, описані Шпрангером, не були пов’язані ні з анатомічною будовою, ні з життєвими складнощами людини, ні з її професійними перевагами, а швидше виражали ставлення до світу в цілому. Кожний може самоактуалізуватися у будь-якій сфері, стати творцем власного життя, якщо знайде для себе нішу, в якій і реалізує свої основні потреби [2; 3; 10].

Для теоретичної людини такою потребою є пізнання закономірностей життя. Чим би вона не займалася – створенням генетичної зброї чи вирощуванням хліба, вона прагне побачити внутрішній зв’язок явищ, і її основна нагорода – встановлення цих зв’язків.

Економічна людина, на відміну від теоретичної, хоче домогтися користі від пізнання, хоче поставити знання на службу людині.

Естетична людина пізнає світ через самовираження, в будь-якій діяльності вона прагне залишити частину себе, і найбільше покарання для неї – це умови, за яких вона повинна дотримуватись жорстких вимог життя, що не залишають свободи для творчості.

Соціальна людина шукає себе в інших, визнання і можливість зробити щось для світу – близьких або дальніх – для неї основна життєва потреба.

Політична людина не може обійтися без того, щоб не володарювати над оточуючими, – чи є ними виборці, учні, колеги, чи просто власна сім’я.

І, нарешті, релігійна людина (яка, до речі, може бути і атеїстом) почувається добре, тільки коли відчуває наповненість свого життя значенням.

Шпрангер у своїй класифікації вказав не зони вразливості, а, навпаки, напрями для зростання і розвитку особистості, її самоактуалізації. Серед виділених ним типів немає поганих і хороших, здорових і хворих, проте підкреслюється той факт, що і ці якості можуть бути привнесені неправильним вихованням без розуміння основних потреб людини.

У вітчизняній психології спрямованість особистості вивчалася з дещо інших позицій: підкреслюючи здатність і бажання суб’єкта виділяти власну персону як фігуру на фоні соціального буття, виділяють три типи орієнтації людини [8].

Орієнтація на себе, як зазначає Неймарк, пов’язана з вираженою центрацією на собі, своїх думках, почуттях, переживаннях. Вона характеризується такими показниками, як тривожність, турбота про фізичне благополуччя, висока недовірливість, егоцентризм, детермінована поведінка своїм самопочуттям і настроєм. Переважаючими мотивами при цьому є особисті досягнення, прагнення до самоствердження.

Наступний вид орієнтації – на предметну діяльність (на справу, на об’єкт) – характеризується вираженими потребами в пізнанні, освоєнні предметного і комунікативного середовища.

Нарешті, орієнтація на інших (на групу) виявляється впозитивному ставленні до спілкування, а переважаючі мотиви визначаються в основному мотивами та інтересами інших людей. Очевидно, що зміст орієнтації може бути допустимим для даної професії або протипоказаним їй.

Орієнтації, належачи до рівня духовно-світоглядних характеристик, піддаються зміні стихійно або в процесі психотерапевтичної і коректувальної роботи, наприклад, завдяки участі у тренінгу професійного самовизначення.