Словник психологічних термінів. Вольове зусилля— стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини (пам'ять, мислення

Вольове зусилля— стан емоційного напруження, який мобілізує внутрішні ресурси людини (пам'ять, мислення, уяву тощо) і створює допоміжні мотиви до дії.

Вольові якості особистості— відносно стійкі, незалежні від конкрет­ної ситуації риси особистості, що засвідчують рівень свідомої саморегуляції поведінки.

Воля— психічна діяльність людини, яка виявляється у її здатності діяти щодо свідомо поставленої мети, долаючи при цьому внутрішні і зовнішні перешкоди.

Впізнавання— відтворення інформації в умовах повторного її сприй­мання.

Вправи— багаторазове виконання певних дій з метою їхнього засвоєння, яке ґрунтується на розумінні і свідомому контролі.

Врівноваженість нервової системи— баланс між збудженням і галь­муванням нервових процесів.

Вторинна увага— див. довільна увага.

_________ Г________

Галоефект— див. ефект ореолу.

Галузь психології— певна ділянка психологічної науки, яка зай­мається вивченням властивих лише їй теоретичних та практич­них питань.

Гаптичний образ— образ, який утворюється в результаті дотикових сприймань.

Гедонічні почуття(від гр. hedone — насолода) — почуття, пов'язані з задоволенням потреби у тілесному і душевному комфорті.

Генезисний метод(від лат. genesis — походження, породження) — інтерпретаційний метод, який розкриває «вертикальні» зв'язки між фазами чи рівнями розвитку психіки, встановленими у дослідженні.

Геніальність— вищий ступінь творчих проявів, які мають важливе значення для життя суспільства.

Гештальтпсихологія (ґештальтизм)(від нім. Gesta.lt — образ, конфігурація) — напрям психології, який виник на початку XX ст. і який предметом психології вважав цілісні структури психіки.

Гіперболізація— прийом створення образів уяви шляхом значного рівномірного перебільшення всіх частин образів об'єктів чи явищ або збільшення кількості частин предмета.

Гіпертимія— постійний веселий, бадьорий, піднесений настрій.

Глоричні почуття(від лат. gloria — слава) — почуття, пов'язані з по­требою у самоствердженні, славі.

Гнів— переживання сильного обурення.

Гностичні почуття (інтелектуальні)(від лат. gnosis — знання) — по­чуття, які виникають і виявляються у пізнавальній діяльності людини.

Гострота зору— мінімальна відстань між двома точками, при якій людина бачить ці точки як роздільні.

Гра— вид непродуктивної умовної діяльності, спрямований на відтворення та засвоєння суспільного досвіду.

Група— соціальна спільнота осіб, об'єднаних за певною ознакою, які взаємодіють між собою і усвідомлюють свою приналежність до неї.

Група членства— група, до якої реально належить індивід, однак нор­ми якої для нього не є суттєвими.

Групова ідентифікація— параметр групового розвитку, який полягає у тому, що людина, спираючись на моральні принципи, ставить­ся до інших членів групи, як до самої себе, а до себе — як до інших.

Групова увага— увага декількох осіб даної групи на сумісному за­вданні.

Групові норми— загальні правила поведінки, яких дотримуються члени групи.

Групові санкції— механізми, за допомогою яких група примушує своїх членів виконувати групові норми.

Гуманістична психологія(від лат. humanus — людяний, людський) — напрям психології, який виник у 60-х роках XX ст.; предметом свого дослідження проголосив унікальну та неповторну особистість людини у цілісності її психічних явищ.

_______ д_______

Дедукція (від лат. deductio — виведення) — умовиводи від загального до конкретного.

Словник психологічних термінів