Iv напрямок: робота з батьками.

Психологічний клімат в сім'ї дуже важливий для кожної дитини скільки б років їй не було. Якщо дитина відчуває або знає, що не виправдала сподівань батьків, і її за це засуджують, то ні про яку відкритість і довіру не може бути й мови. Підліток ще більше зневіриться у своїх силах, він замикається в собі і культивує негатив навкруги, в них накопичується внутрішня агресія, тривожність, часто формується девіантна поведінка. Тільки любов і віра батьків будуть тими сприятливими факторами, що допоможуть віднайти своє місце в житті, адекватно та позитивно оцінювати все, що відбувається навкруги.

Варто зважувати на те, що більшість учнів Центру є з сімей «групи ризику»: сімей, що опинились в скрутному становищі, неповних чи багатодітних сімей, дистанційних сімей, де один чи обоє батьків вживають алкоголь чи проявляють насилля та ін..

1. Групові тренінгові заняття, де учні мають можливість відкрити одноліткам свій світогляд, думки, почуття, комплекси та почути від них позитивні характеристики у свій бік. Використовуються такі терапевтичні вправи, як: гарячий стілець, коло довіри, тунель доброзичливості та ін..

Розроблено ряд тренінгових занять по роботі з учнями підліткового та юнацького віку

2. Арттерапія – має діагностичний та корекційний характер. Це колажі, групові малюнки, індивідуальні тематичні малюнки композиції з використанням пластиліну та підручних матеріалів. (Додаток 3)

3. Індивідуальна робота з учнями:

- бесіди, консультації,

- малюнки,

- вправи спрямовані на деструктивні дії (щось знищити, порвати) – це зменшує фізичне напруження дитини.

4. Програвання в групі життєвої психодрами, участь та головні ролі у психологічному театрі. Дана робота дає можливість учневі розкритись, подивитись на себе і навколишній світ з іншого боку, зрозуміти, що оточення не вороже до нього.

5. Робота психолога з травмами дитини (проективні методики), за умови наявності досвіду та знань у даному питанні. Так як найперша наша мета: не зашкодити.

Дуже ефективними у роботі з такими дітьми є асоціативні карти. Я застосовую карти «ОН», «Креатив», карти «Бути. Діяти. Володіти.», ТАТ. (Додаток 4)

Профілактична та творча робота займає важливе місце в роботі психолога з дітьми схильними до агресивної та аутоагресивної поведінки. Не існує 100% ефективного лікування від схильності до суїциду, так само як дуже складно виявити того, хто дійсно має намір скоїти суїцид. Тому профілактика в цьому питанні дуже важлива.

До профілактичних засобів я відношу:

a. Довірливі стосунки учня з майстром, класним керівником, вихователем, психологом.

b. Проведення виховних заходів на тематику проти насилля, участь в них. Виступи психологічного театру з номерами, що є актуальними в житті неповнолітніх: «Насилля в нашому житті», «Буллінг, як допомогти дитині?», «Нас б’ють…»

c. Година психолога – лекції, групові бесіди, інтерактивні уроки, тренінги на теми «Конфлікти», «Я в колективі», «Гнів», «Страх», «Профілактика вживання наркотиків та алкоголю» тощо.

d. Належну увагу слід приділити інтересам та здібностям учня. З боку батьків, майстра чи класного керівника обов’язково має бути контроль над відвідуванням учнем гуртків за вибором, де вона може віднайти себе у вокалі, танцях, малюванні, вишиванні, виробленні виробів паперу, бісеру тощо. Адже людина в стані інтересу мало приділяє часу деструктивним думкам та діям.

e. Ігри на свіжому повітрі, екскурсії та походи. Так як агресивність у дітей має тенденцію до збільшення в замкнутому просторі, там де є нестача свіжого повітря

Зв’язки з громадськістю – це залучення до роботи з такими дітьми правоохоронних органів, Служби у справах з дітьми, Служби у справах дітей, сім’ї та молоді, органів місцевої влади.

Бесіди з батьками: про необхідність змінити свої стосунки між собою, до дитини проявляти більше турботи та любові, виключити із дозвілля дитини комп’ютерні ігри тощо.

Необхідно відмітити, що основною метою роботи психолога з дітьми, що мають аутоагресивну поведінку, є витягнення ауто-агресії назовні, а вже потім працювати за методиками роботи з агресивними дітьми. Так як поведінка інтровертованих та замкнутих дітей із схильністю до саморуйнування та суїциду повністю непередбачувана. І тому має бути організована плідна співпраця класного керівника, майстра, адміністрації, психолога, соціального педагога та батьків.