Впровадьте свій новий сценарій у життя.

Випробуйте свою нову роль і діяльність, притаманну їй, на прак­тиці в реальних ситуаціях.

Схематично ці три стадії показані на рис. 48.

Вибір критеріїв нового образу «Я»

Уживання в новий образ «Я»

Апробація нового

образу «Я» і перехід

від образу «Я» до власне «Я»

Рис. 48. Схема трансформації нового образу «Я» у власне «Я»¹⁽

На першій стадії пропонується така технологія вибору нових рис характеру: в одну колонку записуються «риси характеру, яких я хочу позбутися», а в другу - «риси характеру, яких я хочу набути». Потім, не замислюючись, методом «штурму мозку», називають риси характе­ру, записують в одну і другу колонки, ранжують, останні відкидають.

Ця технологія, за Д.Г Скотт, стосується тільки «внутрішнього» іміджу - рис характеру.

Але подібним чином необхідно вибрати також критерії зовнішнього іміджу, бо відомо, що зміст і форма мають бути в єдності. Скільки б ви мене не переконували, що ви мільйонер, але якщо у вас несвіжа сорочка і по­дерті туфлі, то, вибачте, я вам повірю не одразу. І потрібні будуть вагомі

¹⁰²Схема і переформулювання (нова назва) стадій наші.

аргументи, щоб ви це довели. Навіть якщо ви довели це з допомогою чеко­вої книжки чи чогось іншого, довірчі стосунки з першого погляду будуть втрачені. Виникне відчуженість. І для налагодження нормальної ділової комунікації необхідно буде тонко і дипломатично «виходити» з глухого кута.

І все це - через некомунікабельний зовнішній імідж!

Отже, ви повинні продумати свій зовнішній вигляд, який підкрес­лював би як ваші загальнолюдські чесноти, так і фахові достоїнства. Це - зачіска, костюм, манера слухати, говорити, рухатися, сидіти, вітатися; марка сигарет, одеколону; житло, місця відпочинку, розваг, коло знайомих, література і т.д. Далі, як і в попередньому випадку, ці дані треба записати в дві колонки, де перша має назву «Як я вигля­даю і що мене оточує», а друга - «Як я хотів би сприйматися», про-ранжувати критерії і створити новий зовнішній образ «Я».

* * *

Побачити себе подумки в новій ролі пропонується за допомогою трьох видів образів:

1) образ кольору,

2) образ тварини,

3) образ експерта.

Рекомендується уявляти, що вас оточує той простір, якість якого ви хочете придбати. Наприклад, аби бути більш енергійним, товарись­ким, динамічним чи настійливим, уявіть червоний колір активності.

Щоби бути сердечнішим і дружелюбнішим, уявіть теплий оранже­вий колір. Жовтий колір асоціюється з інтелектом, голубий з якістю.

Можна уявити тварину чи звіра, які символізують для вас ту чи іншу рису характеру. Наприклад, лев символізує велич, тигр - силу, кошеня - лагідність, олень - швидкість і стрімкість. Аби чіткіше ви­класти вголос думку, уявіть собі папугу, яка говорить.

При використанні методу викликання образу експерта ви дивитесь на себе очима експерта, чи, наприклад, члена журі в якомусь телешоу.

У свій зовнішній образ можна вжитися спочатку наодинці перед дзер­калом (звикати до зачіски, певних елементів одягу), потім серед публі­ки, де вас не знають, тобто видавати себе за того, ким хочете стати.

Далі необхідно зробити висновки з того, як вас сприймає в новому образі незнайома публіка і «підправити» свій імідж. Таким чином відбу­вається ваша адаптація до нової ролі. І коли через деякий час ви з'явитесь серед своїх, ваша поведінка і манери будуть органічно збігатися із вашим зовнішнім виглядом. Наприклад, ви будете так поводити себе в новенько-

му костюмі, наче все життя міняли їх через день, шпурляти «дипломат», наче їх у вас десяток, і так рахувати гроші, наче їх у вас «кури не клюють».

Апробуючи новий образ «Я» і переходячи від образу «Я» до власне «Я», головне - постійно пам'ятати про свою нову роль, контролювати себе. У разі втрати контролю погрібно вміло «іти в тінь», виходити з гри і, обмірку­вавши ситуацію, знову і знову «невеликими дозами» трансформувати себе.

Якщо ви самі повірите, що «ви» вже «не ви», то інші повірять також. З цього приводу в одній із своїх книг психолог Володимир Леві сказав приблизно таке: треба поводити себе так, аби всі думали, що ти не Серьожа Іванов, який уявляє себе Оводом, а ти - Овод, який чомусь замаскувався під Серьожу Іванова.

■ ТЕСТ

ІНСТРУКЦІЯ. Назвіть правильні відповіді, обвівши цифри. Варіанти: від «всі неправильні» до «всі правильні» (для запитання 1). І. Подається переклад слова «імідж» з англійської та його «не­формальне», але адекватне вживання в практиці ділових стосунків.

Імідж- це:

1. Образ 6. Відображення

2. Конфлікт 7. Статус

3. Ікона 8. Спілкування

4. Інтеріоризація 9. Подоба

5. Лице 10. «Честь мундира»

II. Американська дослідниця Д.Г. Скотт пропонує побачити себе в новій ролі з допомогою трьох видів образів. Виберіть правильні три із десяти:

1. Образ ріки 6. Образ кольору

2. Образ дерева 7. Образ неба

3. Образ тварини 8. Образ квітки

4. Образ пустелі 9. Образ експерта

5. Образ дороги 10. Образ поля

Теми для обговорення на семінарських заняттях

1. Використання теоретичних висновків гештальтпсихології для практики іміджології.

2. Внутрішній зміст і зовнішня форма іміджу. Відповідність між
ними.

3. Обгрунтування структури іміджу організації.

4. Імідж фірми в своїй державі і за рубежем.

5. Дизайн та ергономіка робочих місць у структурі іміджу.

6. Значення реклами для іміджу.

7. Механізм створення нового іміджу особистості.

Теми і запитання для рефератів

1. На чому грунтується імідж великих західних корпорацій?

2. Імідж американської, японської та західноєвропейської про­
дукції.

3. Психологія сприйняття людини людиною.

4. Чим характерний імідж держави Швейцарії?

Теми для самостійної дослідницької роботи

1. Прогнозування міри економічного успіху організації на основі
зовнішнього вигляду офісу та облаштування інтер'єру і робочих
місць.

2. Взаємозв'язок між зовнішнім виглядом, поведінкою і манера­
ми людини та її успішною діяльністю.

3. Основні поняття, в яких розкривався імідж організації чи лю­
дини у вітчизняній практиці управління. Обгрунтуйте ці поняття на
прикладах.

4. Формування іміджу фірми засобами масової інформації.

ЛІТЕРАТУРА

1. СкоттД.Г. Сила ума: Описание пути к успеху в бизнесе (Как создать по
своєму желанию индивидуальность и имидж): - К.: Внешторгиздат, 1991.
-С. 104-115.

2. Шиепанис Маркос. Имидж страньї, фирмьі, товара // Междунар. жизнь.
- 1990.-№ 6.-С. 78-84.

3. Шепель В.М. Имиджелогия: Секретьі личного обаяния. - М.: Изд. Обьед.
«ЮНИТИ», «Культура и спорт», 1994. - 320 с.

4. Шлепаков А. Що створює імідж банку // Політика і час. - 993. - №2. -
С.31-34.

Розділ 10

ПСИХОЛОГІЧНА СЛУЖБА ОРГАНІЗАЦІЇ¹⁰³

Вступ до теми. Інтегральна структура психологічної служби організації. Складові ланки психологічної служби: їх завдання, функції, кадри, підпорядкування, взаємодія з іншими підрозділами.

10.1. Вступ до теми

Існування психологічної служби в будь-якій великій організації є проблемою необхідності, а не розкоші хоча б з такої причини: напев­не, ніхто не заперечить, що для того, щоб вам піддавався матеріал металу, потрібно знати його властивості, а для того, щоб виростити тварин на фермі, треба знати природний цикл їх розвитку, фізіологічні потреби, умови існування, інстинкти, поведінку тощо.

А щоб керувати людьми, хіба не потрібно знати психологію люди­ни? А це, звісно, в компетенції фахівців-психологів, які «озброєні» на­уковими знаннями і повинні допомагати керівникам у їхній роботі.

За колишнього стану суспільства розвиткові психологічних служб на виробництві чи в організаціях сприяли мало, а якщо десь вони існували, то були «кишеньковими», тобто реально не впливали на стан справ, а були «рупором» номенклатурного керівництва. Йдеть­ся насамперед про ті психологічні дослідження, які могли якимось чином вплинути на формування світогляду чи «сіяти смуту» в душі людей (щодо розстановки кадрів, соціально-побутових умов різних категорій працівників, дотримання соціальної справедливості, сти­мулювання праці тощо).

Що ж стосується профдобору, плинності кадрів, релаксації пра­цівників із тяжкими умовами праці, безпеки машин та обладнання, наукової організації праці, психологічної сумісності та адаптації кос­монавтів, то такі роботи більшою чи меншою мірою здійснювалися. (Тут ми маємо на увазі дослідження у формі діяльності психологіч­них служб на місцях, а не наукові дослідження взагалі.)

⁵ Розроблено нами. - Авт.

Але якщо в минулому в розвитку психологічних служб (ПС) існу­вали ідеологічні перешкоди, то в наш час ці обмеження є суто еконо­мічними - ПС повинна себе окупати! Ця окупність може бути як пря­мою(наприклад, економічний ефект від зниження кількості нещас­них випадків), так і опосередкованою(як, наприклад, від наявності телефону чи радіоточки). У другому випадку ефективність діяльності ПС вимірюється ефективністю діяльності всієї організації.

Структура психологічної служби розробляється залежно від функцій організації, її побудови, кінцевих продуктів діяльності.

Психологічна служба не тільки «тримає в полі зору» психологічні аспекти діяльності впродовж виробничого циклу, а й екстраполює їх на побут і соціальну сферу персоналу. Поняття організації в даному разі витлумачується в широкому (універсальному) розумінні - це підприємство, установа, науково-дослідний інститут, заклад освіти, фірма, мале підприємство тощо.

Для кожного типу організації потрібна своя психологічна служба, яка «супроводить» цикл діяльності і людський чинник, притаманний саме цій організації. Тому ПС заводу, установи чи торговельного закла­ду будуть різними за структурою, хоча й матимуть багато спільного.

Інтегральна структура