Відтворення психологічних факторів екстремальної ситуації в процесі тренувань

Сучасні форми і методи психологічної підготовки є досить різноманітними, вони визначаються характером і умовами діяльності, а також тими вимогами, які вона пред’являє психологічним якостям особистості. Одним із способів психологічної підготовки є моделювання в процесі тренування (навчання) незвичайних (у тому числі й екстремальних) ситуацій та відпрацювання при цьому необхідних дій. Завдяки цьому, виникаюча в реальній дійсності екстремальна ситуація є для людини вже не настільки несподіваною, вона виявляється більш підготовленою до неї.

Для відтворення психологічних факторів екстремальної ситуації використовуються різні прийоми моделювання екстремальної обстановки. Їх прийнято класифікувати за:

− засобами моделювання екстремальної ситуації;

− модальністю впливу (на зорове, слухове, тактильне або інше сприйняття).

За засобами моделювання факторів екстремальної ситуації виділяють наступні прийоми психологічної підготовки:

− словесно-знакові. При цьому моделюванні вплив на військовослужбовців здійснюється через другу сигнальну систему за допомогою слів, знаків, інформативних жестів. Це може бути розповідь про майбутні важкі умови виконання службово-бойової діяльності, можливості отримати травму тощо;

− наочні. При цьому моделюванні вплив здійснюється шляхом показу різних предметів, наприклад, підірваних на мінах військових транспортних засобів та автомобілів спотворених у автомобільних катастрофах тощо;

− комп'ютерні. Вплив на військовослужбовців здійснюється шляхом моделювання факторів екстремальної ситуації під час вирішення завдань та ігор при роботі на комп’ютері;

− тренажерні. Вплив здійснюється шляхом моделювання факторів екстремальної ситуації (наприклад, екстремального водіння) з використанням технічних засобів, сприяючих виробленню тих або інших навичок і вмінь;

− імітаційні. Вплив на військовослужбовців здійснюється з використанням засобів імітації зовнішніх ознак екстремальної обстановки;

− екстремальні. Вплив здійснюється шляхом моделювання факторів екстремальної ситуації з використанням військової і спеціальної техніки (наприклад, водометів), озброєння і підручних засобів, що застосовуються при діях у тих чи інших екстремальних ситуаціях (наприклад, лебідок, домкратів, вогнегасників тощо, які стають у нагоді під час техногенних і природних катастрофах).

За модальністю впливу виділяють наступні прийоми психологічної підготовки:

- вплив на психіку військовослужбовців через слух. Для цього використовується такий засіб впливу, як крики і стогони. Цей метод застосовується в найбільш напружені моменти навчань: заздалегідь підготовлені військовослужбовці несподівано для інших імітують поранених з вогнепальної зброї чи військовослужбовців, що постраждали у ДТП. Підвищити напруженість можна за допомогою провокаційних вигуків, наприклад, „Попереду розлив аміаку”, „Стовп високої напруги впав на трасу” тощо.

Гонги, дзвінки, сирени, дзвони, записи скандувань зі спортивних та політичних заходів, що передається через гучномовець. Цей вплив краще застосовувати в невеликому просторі (в приміщеннях, укриттях, моделях кабін автомобілів), так як це підвищує напруженість.

Звукозаписні і радіотрансляційні засоби. У цьому випадку відтворюються звуки врізання автомобілів під час автокатастроф, руйнування мосту під час потопів та інших екстремальних ситуацій і різні незвичайні звуки (зсуву ґрунту на трасу, гуркіт обвалів каміння на гірських трасах, свист ураганного вітру).

Вибухові речовини. Тут ефективність досягається тривалістю впливу, а не його силою.

- вплив на психіку військовослужбовців через зір. Світлові ефекти (спалахи вибухів, ламп, прожекторів, кольорових мигалок).

Засліплення, відволікання уваги за допомогою світлових ефектів у поєднанні з необхідністю виконання поставленого учбового службово-бойового завдання приводить до підвищення психологічної напруженості.

Руйнування, руїни, згарища, манекени, що імітують загиблих чи частини тіл. Викликаючи з їх допомогою почуття відрази, страху, пригніченості і вимагаючи при цьому виконання учбового службово-бойового завдання, можна навчити військовослужбовців долати негативні емоції.

Демонстрація дії зброї і техніки на предмети. Безпосередньо спостерігаючи вплив зброї і техніки на предмети, військовослужбовці виробляють у себе стійкість до психологічних факторів службово-бойової обстановки.

- вплив на психіку військовослужбовців через нюх.

Так, навмисно можна створювати ділянки імітації зараження місцевості навчальними рецептурами отруйних речовин (наприклад, аміачною водою), ділянки з різкими запахами смороду, гару, на яких військовослужбовці в засобах захисту чи без них будуть відпрацьовувати питання службово-бойової підготовки. Можна наблизити умови їх діяльності до реальних, що виникають в умовах техногенних, природних катастроф та інших екстремальних ситуацій.

- вплив на психіку військовослужбовців через тактильні відчуття. Крім того, що військовослужбовець чує, бачить, для формування у нього нових психічних образів велике значення мають тактильні відчуття. Коли військовослужбовець має можливість потримати в руках кулю, оскільки саморобного вибухового пристрою, розбите лобове скло автомобіля, відчути вплив ударної хвилі, діяти в осередках пожеж, заражень, у нього формується більш повне уявлення про реальну картину екстремальних ситуацій.

- вплив на психіку військовослужбовців через вестибулярний апарат. Численні швидкі переміщення, дії в нічних умовах, невеликий, закритий простір броньованих машин, труднощі орієнтації, характерні для багатьох екстремальних ситуацій, пов’язаних з управлінням технікою, висувають підвищені вимоги до вестибулярного апарату. Різні фізичні вправи (перекиди, вправи на брусах, перекладині, дії на обмежених площадках, розташованих на висоті, пересування в темряві) зміцнюють вестибулярний апарат, а також формують впевненість у власних силах.

Відзначимо, що для успішного вирішення завдань психологічної підготовки недостатньо лише знання методів моделювання психологічних факторів екстремальної ситуації. Необхідна вміла організаторська робота командирів, штабів та органів виховної роботи, які повинні активно впроваджувати обґрунтовані і перевірені на практиці прийоми психологічної підготовки, допомагати офіцерському складу у розробці нових методів впливу на підлеглих.

Формуючи психологічну готовність особового складу до дій у різних екстремальних ситуаціях командири повинні враховувати специфіку цих ситуацій. Наприклад, в ході участі військових частин у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС джерелом небезпеки була радіація, і специфіка діяльності полягала в тому, що людині психологічно важко усвідомити таку небезпеку: радіації не видно, не чути, вона не має запаху. Обстановка не несла в собі звичних ознак небезпеки, що зумовлювало можливість спотвореного сприйняття особовим складом наявного ризику (як його переоцінки, так і недооцінки).

Тренувальна психологічна підготовка має вирішальне значення для успішної діяльності військовослужбовців в екстремальних ситуаціях. Для її ефективності необхідно враховувати специфіку екстремальних умов, в яких належить діяти. При цьому методи моделювання психологічних факторів екстремальної ситуації в ході навчальної діяльності є різноманітними, і чим більший арсенал засобів і прийомів психологічної підготовки використовує офіцерський склад, тим вище її ефективність. Крім того, велике значення має досвід організації психологічної підготовки, вміння командирів проводити заняття, а також матеріальне забезпечення психологічної підготовки.

Інший напрям психологічної підготовки пов'язаний з удосконаленням і тренуванням професійно важливих психологічних якостей. Тренуванню в першу чергу підлягають ті з них, які є найбільш важливими і найбільш легко тренованими. Для тренування використовуються як спеціальні методичні прийоми (наприклад, згадувані вище правила мнемотехніка), так і спеціальні психологічні тренажери. Існують, наприклад, тренажери пам’яті, уваги, реакцій тощо. Така спеціальна психологічна підготовка здійснюється з метою досягнення необхідної дієздатності системи спеціальних знань, навичок, умінь, навичок поведінки в екстремальних ситуаціях.

Цільова психологічна підготовка спрямована на формування у військовослужбовців установок на вирішення конкретного службово-бойового завдання, активізацію, настрій психіки, вироблення психологічної готовності на її безумовне і якісне рішення. Важливим тут є доцільний розподіл і перерозподіл особового складу по підрозділах, командах, бойових групах, з урахуванням вимог службово-бойового завдання до психологічних можливостей, досвіду військовослужбовців і тієї функції, яку вони виконують у колективі.

Військовослужбовці в процесі цільової психологічної підготовки повинні бути адаптовані до природно-географічних (гори, ліс, море тощо), погодно-кліматичних (висока, низька температура повітря, високий та низький тиск тощо), техніко-технологічних, режимних й інших умов діяльності.

Важливе значення має адаптація військовослужбовців до системи зв’язків і стосунків, до необхідності неухильно дотримуватися вимог дисципліни, беззаперечного підкорення командирам. Кожен прибулий до частини військовослужбовець повинен з перших днів зрозуміти, що таке дисципліна і субординація.

Одним із центральних завдань формування психологічної готовності військовослужбовців до дій в екстремальних умовах є завдання ритму і інтенсивності функціонування їх психічної діяльності, характерних для обстановки техногенних і природних катастроф, масових заворушень тощо. Тому весь уклад життя, розпорядок дня, рівень напруженості навчально-бойової діяльності повинні настільки ж повно задіяти психіку військовослужбовців, як і службово-бойові заняття.