Засічених розривів в групі, м

Репер	Кількість засічених розривів в групі
Наземний
Повітряний

З табл. 32 видно, що істотне зменшення значення серединної помилки визначення дальності до центру групи розривів наземного репера може бути досягнуте під час засічки трьох-чотирьох розривів в групі, а для повітряного репера – під час засічки чотирьох-п'яти розривів в групі.

Такий висновок підтверджується також розрахунками, проведеними і для інших умов. Тому в Правилах стрільби зазначено, що створення фіктивного репера закінчують, якщо в групі надійно засічено не менше чотирьох розривів як для наземного, так і для повітряного репера (розриви, що передували призначенню групи, в обробку не включаються).

Під час створення повітряного репера пристріляну поправку в установку підривника (трубки) можна визначити з найбільшою точністю при отриманні всіх повітряних розривів в групі. З цією метою вирахувану установку рівня збільшують на 10-20 поділок. Таке збільшення забезпечує отримання повітряних розривів з високою імовірністю.

До ст. 130

Під час постановки завдання начальнику радіолокаційної станції вказують прямокутні координати точки прицілювання.

За точку фіктивного репера приймається точка, що задана дальністю, яка відповідає вирахуваному куту підвищення і вирахуваному довороту від основного напрямку, які вказуються начальнику станції під час постановки завдання (ст. 99 ПСіУВ).

Начальник станції за допомогою наявної в ЕОМ станції допоміжного завдання визначає прямокутні координати точки фіктивного репера для введення в бортову ЕОМ.

Бортова ЕОМ радіолокаційної станції типу АРК екстраполює траєкторію польоту снаряда до будь-якої заданої висоти. Тому для спрощення розрахунків щодо визначення установок доцільно створювати репер при рівні 30-00, вказуючи замість висоти репера висоту вогневої позиції. У цьому випадку бортова ЕОМ станції проводитиме екстраполяцію траєкторії до горизонту гармати.

Визначення пристріляних поправок дальності, напрямку

і в установку дистанційного підривника (трубки)

До ст. 133-137

Для визначення пристріляної поправки дальності необхідно мати пристріляну дальність, яку знаходять за пристріляними установками прицілу і рівня.

Якщо установка рівня під час пристрілювання (створення) репера відповідала перевищенню репера над вогневою позицією, тоді знайдена за Таблицями стрільби дальність, що відповідає пристріляній установці прицілу, буде дорівнювати пристріляній дальності до репера.

Для визначення пристріляної дальності до репера у випадку, коли установка рівня під час пристрілювання (створення) репера не відповідала перевищенню репера над вогневою позицією, необхідно розрахувати пристріляний кут прицілювання , що відповідає горизонтальній дальності до репера.

Кут підвищення , при якому пристрілювання (створення) репера закінчено, складається з пристріляних установок прицілу і рівня Рв, зменшеного на 30-00, тобто:

, (1)

де = Р_в – 30-00.

Якщо фіктивний наземний репер створюється при установці рівня 30-00, то кут підвищення буде дорівнювати пристріляній установці прицілу .

З іншого боку, кут підвищення дорівнює сумі пристріляного кута прицілювання і поправки на перевищення репера , тобто:

.

Звідси пристріляний кут прицілювання:

. (2)

Підставляючи у формулу (2) значення кута підвищення з формули (1), отримаємо:

,

звідки видно, що пристріляний кут прицілювання дорівнює пристріляному прицілу тільки в тому випадку, якщо пристріляна установка рівня, зменшена на 30-00, буде дорівнювати поправці на перевищення репера над вогневою позицією, тобто тоді, коли . Якщо ця умова не виконується, тоді пристріляний кут прицілювання слід визначати як різницю між пристріляним кутом підвищення і поправкою на перевищення репера над вогневою позицією.

Під час створення репера за допомогою радіолокаційної станції типу АРК при установці рівня 30-00 бортова ЕОМ станції проводить екстраполяцію траєкторії до горизонту гармати. В цьому випадку установка прицілу дорівнює пристріляному куту прицілювання, а відповідна йому дальність є пристріляною дальністю. Вона відрізнятиметься від топографічної дальності на величину відхилення, отриманого за допомогою станції. Отримане відхилення, узяте з протилежним знаком, є пристріляною поправкою дальності. Якщо відняти цю поправку з пристріляної дальності, отримаємо топографічну дальність до репера.

До ст. 138

Пристріляну поправку в установку дистанційного підривника (трубки) визначають за формулою:

,

де – висота центру групи повітряних розривів (у п.к.) з вогневої позиції;

– кут місця з вогневої позиції на точку місцевості, над якою створюється повітряний репер;

– сумарні коректури рівня для отримання повітряних розривів;

– величина зміни установки підривника (трубки), що відповідає зміні кута місця розривів з вогневої позиції або зміні установки прицілу на 1 тисячну.

За табличних умов стрільби і пристріляна поправка дорівнює нулю. За наявності відхилень метеорологічних і балістичних умов стрільби від табличних і тоді пристріляна поправка .

У той же час величини і використовують під час визначення пристріляного кута прицілювання , за яким знаходять в Таблицях стрільби пристріляну дальність з метою отримання пристріляної поправки дальності на відхилення умов стрільби від табличних. У цьому випадку доцільно визначити табличну установку підривника (трубки) N_т,що відповідає пристріляній дальності, відняти її від пристріляної установки підривника (трубки) і отримати пристріляну поправку в установку підривника (трубки). Це спрощує розрахунок пристріляної поправки порівняно з наведеним вище, тому Правила стрільби рекомендують під час створення повітряного репера визначати пристріляну поправку в установку підривника (трубки) за формулою:

.

Величина отриманої пристріляної поправки в установку підривника (трубки) надалі уточнюється залежно від величини поправки кута прицілювання на кут місця репера.

Поправка кута прицілювання на кут місця репера призводить до зміни крутизни траєкторії, часу польоту снаряда. Отже повинна бути змінена і установка підривника (трубки). Тому Правила стрільби рекомендують з розрахованого значення пристріляної поправки в установку підривника (трубки) виключити (зі своїм знаком) поправку, що відповідає поправці кута прицілювання на кут місця репера. Величина цієї поправки дорівнює ( – поправка кута прицілювання на кут місця репера). Якщо за своєю величиною дорівнює або менше 1 тис., тоді відповідна їй величина поправки в установку підривника (трубки), зважаючи на її малість, не враховується, і отриману пристріляну поправку в установку підривника (трубки) беруть в незмінному вигляді.

Порядок визначення пристріляних поправок дальності, напрямку і в установку підривника (трубки) під час обробки результатів створення повітряного репера показаний на прикладі.

Приклад. Командиром батареї 122-мм самохідних гаубиць 2С1 на заряді повному створений повітряний репер осколково-фугасним снарядом ОФ-462Ж з підривником В-90 на установках: приціл 75 (шкала тисячних), підривник 50, рівень 30-15, основний напрямок лівіше 0-30. Кут місця репера (центру групи повітряних розривів), виміряний від горизонту спостережного пункту, M_R = 0-12, дальність до репера зі спостережного пункту Д_{R =} 2000 м, топографічна дальність до репера = 5000 м, топографічний доворот = –0-25, висота спостережного пункту h_cп = 120 м, висота вогневої позиції h_вп = 90 м.

Визначити пристріляні поправки дальності, напрямку і в установку підривника.

Рішення.

1. Визначаємо перевищення репера в метрах відносно спостережного пункту:

12 ∙ 2 = 24 м;

а з урахуванням 5%-ної поправки 25 м.

2. Визначаємо висоту репера:

120 + 25 = 145 м.

3. Визначаємо кут місця репера в поділках кутоміра з вогневої позиції:

+ 0-11.

4. Визначаємо пристріляний кут прицілювання і відповідну цьому куту пристріляну дальність ; оскільки = 0, то ; тоді

75 + (15 – 11) = 79 тис.; 5160 м.

5. Визначаємо пристріляні поправки дальності, напрямку і в установку підривника:

5160 – 5000 = + 160 м;

–0-30 – (–0-25) = –0-05;

50 – 51,5 = – 1,5 поділок.

Оскільки кут місця репера = +0-11 і кут прицілювання 75 тис. поправка кута прицілювання на кут місця репера дорівнює нулю, тому і . Величину в цьому випадку залишаємо без зміни.