VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
Урок № 63 ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ Е, И, О В КОРЕНЯХ СЛІВ. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ, ЩО НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ, українська мова, 5 клас
Мета: ознайомити учнів з основними нормами літературної вимови голосних звуків; формувати орфографічні й орфоепічні вміння щодо написання й вимови голосних е, и, о в коренях слів, ненаголошених голосних, що не перевіряються наголосом; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до краси рідної природи, її багатств. Внутрішньопредметні зв’язки: Лексикологія: засвоєння нових слів.
Культура мовлення: правильна вимова наголошених і ненаголошених голосних; засвоєння складних випадків слововживання.
Тип уроку: урок осмислення нових знань, формування практичних умінь і навичок.
ХІД УРОКУ № 63 ВИМОВА ГОЛОСНИХ ЗВУКІВ І ПОЗНАЧЕННЯ ЇХ НА ПИСЬМІ. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ Е, И, О В КОРЕНЯХ СЛІВ. НЕНАГОЛОШЕНІ ГОЛОСНІ, ЩО НЕ ПЕРЕВІРЯЮТЬСЯ НАГОЛОСОМ, українська мова, 5 клас
I. Організаційний момент
II. Перевірка домашнього завдання
1. Мовна вікторина «Хто швидше?» З якої тканини можна зробити набір географічних карт? (Атлас — атлас). Як перетворити простий замок у великий будинок? (Змінити наголос) Що необхідно зробити, щоб повільне діяння висипати швидко закінчилося? (Змінити наголос)
2. Мовна вікторина «Хто більше?» Записати пари слів, які б різнилися наголосами. Усно ввести їх у прості речення, ускладнені вставними словами. Наприклад: Орган — оргАн.
3. Робота для взаємоконтролю. Учні читають записані зі всіма можливими переносами слова. Коментують за допомогою правил.
III. Установчо-мотиваційний етап
1. Психологічна настанова щодо вивчення теми уроку, ознайомлення зі структурою уроку. Акцентувати увагу п’ятикласників на відомостях щодо голосних букв і звуків.
2. Учням пропонується згадати основні правила вимови й написання голосних наголошених і ненаголошених.
3. Внутрішня мотивація навчально-розвивальної діяльності учнів з теми «Вимова й позначення на письмі голосних звуків».
IV. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Оголошення епіграфа
З-під землі біжить водичка, Але це не озерце, Не струмочок і не річка, А цілюще джерельце. О. Важеніна
V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок п’ятикласників Робота над епіграфом
1. Прочитати виразно віршований твір.
2. Дати відповіді на запитання:
а) Яка основна думка поезії?
б) Які цілющі джерела України ви знаєте?
в) Чим вони корисні?
3. Записати в зошит слова землі, озерце, джерельце, біжить, водичка, зозуля, урожай. Розставити наголоси.
Дати відповіді на питання:
а) Як вимовляються голосні звуки в наголошених складах?
б) Як вимовляються ненаголошені [е], [и], [о]?
в) Як вимовляються ненаголошені [а], [у], [і]?
Робота з теоретичним матеріалом узагальнювальної таблиці «Основні норми української літературної вимови голосних звуків»
1. Ненаголошені [е] та [и] у вимові зближуються і вимовляються то як [еи], то як [ие] | [веисна], [стеиповий], [жиеве], [виеш- невией] |
2. Ненаголошений [о] здебільшого вимовляється чітко. Лише в деяких словах перед складом з наголошеним [у], [і] він наближається у вимові до [у] | [вода], [молоко], [додому], [зоузул’а], [поур’іг] |
VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу Робота з теоретичним матеріалом задля зіставлення нових знань із базовими
В українській літературній вимові голосні під наголосом вимовляються завжди чітко: зелень, щебече, пити. В інших випадках, як правило, плутаються ненаголошений [е] з [и], [и] з [е], написання яких створює складність; [о] з [у] плутають лише перед складом з наголошеним [у] або [і].
Ненаголошені [е], [и] та [о], що перевіряються наголосом | |
У складах з ненаголошеним голосним пишеться та сама буква, що й під наголосом. | Голубка, бо голуб; розумний, бо розум; великий, бо велич; непримиренний, бо мир |
Ненаголошені [е], [и] та [о], що не перевіряються наголосом | |
Пишемо е, якщо при змінюванні слова неясний звук випадає або чергується з і в закритому складі | Вітер — вітру, каменя — камінь, але в кількох дієслівних коренях випадає и: згинати — зігну, починати — почну, проривати — прорву |
Пишемо е в кореневих буквосполу- ченнях -ере-, -еле- | Берег, стерегти, пелена, пелехатий, але на межі кореня і суфікса можливе буквосполучення -ери-, -ели-: величезний |
Пишемо и в кореневих буквосполученнях -ри-, -ли- у словах: | Бриніти, гриміти, дрижати, кривавий, криниця, тривати, тривога, глитати |
Пишемо о, якщо при змінюванні в наступному складі немає наголошеного у чи і | Поріг — порога, кожух — кожушина |
У деяких словах (переважно іншомовних) написання ненаголошеного голосного не перевіряється: левада, бензин, бетон, кишеня, пиріг. У таких випадках краще користуватися орфографічним словником.