Вольові якості, готовність до ризику

Воля тісно пов'язана з емоціями, тому їх часто розглядають у єдності, як спільну емоційно-вольовусистему особистості. Але якщо емоції лежать на нижчому рівні еволюції психіки, то воля є її верши-

ною. Емоції притаманні також і вищим тваринам, а воля - це суто людська психічна якість.

Воля- це здатність людини свідомо контролювати свою діяльність та поведінку і активно керувати ними, переборюючи перешкоди і підпорядковуючи їх свідомо поставленій меті.

Вольові дії,виконуючи дві взаємопов'язані функції - спонукаль­ну, яка забезпечує активність людини, і гальмівну, яка виражається в стримуванні, виявляються:

• в ситуації вибору рівних за значенням мотивів і цілей;

• при відсутності в індивіда актуальних потреб у дії;

• при наявності зовнішніх і внутрішніх перешкод і т.д.

У структуру волі як засоби саморегуляції входять: мотивація, ба­жання, потяг та ін.

Потяг- це мотив діяльності, що являє собою ще недиференційо-вану, недосить чітко усвідомлену потребу.

Бажанняяк мотив діяльності характеризується досить точно ус­відомленою потребою.

Воля характеризується певними вольовими якостями і є основою саморегуляції¹⁸.

Воля буває слабкою і сильною. До якостей сильної волі відносять наполегливість, рішучість у досягненні поставленої мети.

Одним із характерних проявів волі є поведінка людини в умовах ризику.

Ризик- це характеристика діяльності при невизначеності для суб'­єкта її наслідків і наявності передбачень про можливі негативні на­слідки на випадок неуспіху (покарання, біль, травма, втрата прести­жу тощо).

¹⁸ Саморегуляція як вияв волі розрізняється за типами. Першийвизначаєть­ся як морально-вольовий. Другий- як аморально-вольовий. Третій- як абуліч­ний, або слабкий. Четвертий- імпульсивний. Існують, звичайно, і проміжні типи. Перших два типи характеризуються високорозвинутою саморегуляцією, але відрізняються моральними якостями. Другі - зі слабкою саморегуляцією і нестійкою мораллю.

Морально-вольовий типсаморегуляції - позитивний тип, якому судилися великі пориви і звершення. Така людина - господар своїх слів, вона здатна до­могтися соціально і особистісно значущих цілей, незважаючи на труднощі. її здібності використовуються на повну силу і розвиваються саме завдяки їх фун­кціонуванню. Це цільна особистість у повному розумінні цього слова.

Аморально-вольовий тип- це індивідуаліст, який переслідує завжди і всю­ди егоїстичні цілі. Це тип - асоціальний, цілісний у своїй аморальності, розум­ний у визначенні шляхів досягнення намірів.

воля

Еволюція психіки

ЕМОЦІЇ Рис. 3. Спільна емоційно-вольова система особистості

Функція спонукання (підштовхувальна)

Рис. 4. Дві взаємопов'язані функції вольових дій

Ризик буває:

• ситуативним(ризик на виграш; величина виграшу на ви­
падок успіху перевершує величину втрат на випадок не­
успіху);

• надситуативним(безкорисним, або «ризик заради ризику»);

• виправданим;

• невиправданим.

Отже, які саме якості сильної волі необхідно мати менеджеру? Безперечно, наполегливістьі рішучість.А впертість?Напевно, не завжди. Тому що впертість відкидає можливість гнучкості поведінки, діалектичності підходу до розв'язання завдання.

Чи повинен менеджер бути схильним до ризику? Необхідність цієї якості є очевидною. Але в яких ситуаціях? - У ситуаціях «розумно­го» ризику: коли виграш на випадок успіху буде значним, а програш на випадок неуспіху - мінімальним.

Ризик має бути виправданим, тобто якщо без ризику можна обій­тись і досягти успіху без втрат, то не потрібно ризикувати. Краще «сім разів відміряти, а потім уже відрізати».

Не повинен менеджер ризикувати заради ризику, як у відомому афоризмі: «Хто не ризикує, той не п'є шампанського». Ризик заради ризику - це імпульсивність вчинків і поведінки, непрогнозованість. Людина, яка так ризикує, може в один момент втратити все, що на­була сама або що набули інші за багато років.

Однією із методик, яка вимірює схильність людини до ризику, є «Опи-тувальник К8К для оцінки схильності до ризику» (за Г. Шубертом).

Наведемо кілька прикладів, які характеризують вольові якості «класичного» мільйонера із відомого роману Теодора Драйзера «Ти­тан»¹⁹. Вони і будуть нам підтвердженням необхідності наявності вольових якостей у менеджера.

«Едісон, людина не такої сильної волі, хоча по-своєму теж досить впертий, здивувався сміливості Каупервуда і його умінню володіти со­бою. Сам він ніколи не відважився б на таку відчайдушну авантюру».

Які ж слова характеризують силу волі і схильність до ризику Ка­упервуда? Це такі: впертість, сміливість, володіння собою, відважність, відчайдушність, авантюризм.

Як бачимо, наш «герой» має крайні сильні характеристики волі і ризикованості.

Наведемо ще одну цитату із «Титана», де охарактеризована вит­римка Каупервуда, уміння «заглушити» своє самолюбство, «не підня­ти рукавичку», якщо це іде на користь його справі.

«Тим часом Каупервуд, виявивши ні з чим не зрівняну витримку, такт і стоїчну зневагу до уколів самолюбства, зумів врешті-решт

¹⁹Тут і далі цит. за: Драйзер Т. Титан. - Л.: Лениздат, 1988. - С. 17, 501, 22, 216,76,53,220.

відновити, бодай на якийсь час, попередні матеріальні стосунки із сімейством Картерів. Для місіс Картер він був, як і раніше, послан­цем небес».

Як показує практика, сильні вольові якості, «розумна» ризико­ваність мають бути притаманні і в наш час, і в нашій ситуації, і за нашої ментальності менеджерам як найвищого, так і звичайного со­ціального статусу.