Безпека життєдіяльності» для студентів 2 курсу медичного, 1 курсу стоматологічного та фармацевтичного факультетів
1. Безпека життєдіяльності вивчає:
1. засоби особистого захисту
2. способи особистого захисту
3. *основи захисту особистості
4. інструменти захисту особистості
5. індивідуальні і колективні засоби захисту
2. Безпека – це:
1. *збалансований стан людини, держави, соціуму.
2. незбалансований стан людини, держави, соціуму.
3. розбалансований стан людини, держави, соціуму.
4. стан людини, яка чекає небезпеку
5. стан людини після виниклої небезпеки.
3. Небезпека – це
1. *умова, яка існує в навколишньому середовищі і здатна призвести до небажаного вивільнення енергії і спричинити шкоду, поранення, пошкодження.
2. ситуація у навколишньому середовищі, яка постійно існує і призводить до пошкодження людей.
3. ситуація або умова, яка існує у навколишньому середовищі але не може призвести до вивільнення енергії і спричинити шкоду людям, тваринам.
4. умова або ситуація у навколишньому середовищі, яка вимушена призвести до вивільнення енергії і спричинити шкоду людям.
5. спричинення шкоди людям за рахунок вивільнення енергії, яка виникає при стихійному лисі, катастрофі, аварії.
4. Безпека життєдіяльності – це
1. *наука, яка вивчає загальні підходи до розробки і реалізації відповідних заходів по створенню і підтримці здорових та безпечних умов життя і діяльності людини.
2. наука, яка вивчає фактори безпеки для запобігання небезпеки.
3. наука, яка вивчає шкідливі і нешкідливі фактори, що впливають на створення здорового способу життя.
4. наука, що вивчає вплив небезпечних факторів на організм людини для створення безпечного життя.
5. наука, яка вивчає і забезпечує безпечне життя людини.
5. Що є нехарактерним для визначення категорії життя?
1. одна із форм існування матерії.
2. здатність до розмноження.
3. можливість пристосуватися до середовища.
4. реакція на подразнення.
5. *наявність системи дихання.
6. Безпека людини прямо пропорційна індексу розвитку країни: чим багатша країна, тим більше захищена людина. Що віднесете ви до другорядного, яке мало вплине на створення безпечних умов життя:
1. питомий об’єм продукції на душу населення.
2. середня тривалість життя людини.
3. освіченість населення.
4. високий рівень заробітку, соціальний захист.
5. *забезпечення транспортом населення.
7. У класифікації небезпек за наслідками не виділяють:
1. загибель.
2. травми.
3. захворювання.
4. зниження працездатності.
5. *інвалідність.
8. Класифікація та систематизація явищ, процесів, що здатні завдавати шкоди для здоров’я людини називається:
1. Ідентифікація небезпек
2. Квантифікація небезпек
3. Номенклатура небезпек
4. *Таксономія небезпек
5. Класиномія небезпек
9. Виявлення типу небезпеки та її характеристик, необхідних для розробки заходів щодо її запобігання та ліквідації наслідків називається:
1. Таксономія небезпек
2. *Ідентифікація небезпек
3. Квантифікація небезпек
4. Типіфікація небезпек
5. Номенклатура небезпек
10. Перелік назв, термінів, явищ, що здатні завдавати шкоди систематизованих за певними ознаками називається:
1. Таксономія небезпек
2. Систематизація небезпек
3. Ідентифікація небезпек
4. Квантифікація небезпек
5. *Номенклатура небезпек
11. Введення кількісних характеристик для оцінки ступеня (рівня) небезпеки називається:
1. *Квантифікація небезпек
2. Таксономія небезпек
3. Номенклатура небезпек
4. Інтегралізація небезпек
5. Ідентифікація небезпек
12. До першої (катастрофічної) категорії небезпек відносять:
1. серйозну травму.
2. стійке захворювання.
3. *смертельний випадок.
4. інвалідність І групи.
5. інвалідність, що потребує догляду.
13. Прийнятий рівень ризику у світовій практиці становить
1. 10-5.
2. 10-4.
3. *10-6.
4. 10-7.
5. 10-8.
14. Будь-який....... при певних умовах можуть створювати небезпеку для людини чи довкілля(підставити пропущені слова)
1. суб’єкт.
2. об’єкт.
3. ризик та непевність.
4. *суб’єкт, об’єкт, явища, інформація
5. ризик. суб’єкт, об’єкт, явища, інформація
15. Безпека життєдіяльності – це наука про
1. технічні пристрої
2. охорону праці
3. надзвичайні ситуації
4. стихійні лиха
5. *людину
16. Вчення про аналізатори як про сукупність нервово-рецепторних структур, що забезпечують сприйняття зовнішніх подразників, трансформацію їхньої енергії у процес нервового збудження і проведення його в центральну нервову систему створив:
1. І.М.Сеченов
2. *І.П.Павлов
3. К.Бернар
4. А.Вебер
5. Г.Фехнер
17. Шкірний аналізатор складається з відчуттів:
1. тактильних
2. температурних
3. больових
4. рухових
5. *всі відповіді вірні
18. Людині притаманні такі види поведінки:
1. інстинкт, навички
2. реакція на подразнення
3. *інстинкт, навички, свідома поведінка
4. адекватна, неадекватна
5. реакція на слова, дії
19. Періодично повторювані зміни характеру та інтенсивності біологічних процесів та явищ в живих організмах – це:
1. психіка
2. *біологічні ритми
3. психічні властивості
4. психічні процеси
5. психофізіологічні властивості
20. Сукупність взаємодіючих утворень периферичної і центральної нервової системи, які здійснюють сприймання та аналіз інформації про явища, що відбуваються як у навколишньому середовищі, так і всередині самого організму – це:
1. рецептори
2. *аналізатори
3. гомеостаз
4. психіка
5. чутливість
21. У сучасній фізіології, враховуючи анатомічну єдність і спільність функцій, розрізняють:
1. шість аналізаторів
2. п’ять аналізаторів
3. *вісім аналізаторів
4. сім аналізаторів
5. десять аналізаторів
22. Біль, який вказує на наявність та локалізацію захворювання, називається:
1. *симптоматичним
2. локальним
3. вісцеральним
4. соматичним
5. патологічним
23. Здатність мозку відображати об'єктивну дійсність у формі відчуттів, уявлень, думок та інших суб'єктивних образів об'єктивного світу – це:
1. *психіка
2. психічні процеси
3. психічні стани
4. психічні властивості
5. фізіологічні властивості
24. Психофізіологічний закон Вебера-Фехнера:
1. *інтенсивність відчуттів пропорційна логарифму інтенсивності подразника
2. спроможність аналізаторів пропорційна логарифму інтенсивності подразника
3. інтенсивність подразника пропорційна логарифму інтенсивності відчуттів
4. інтенсивність властивостей аналізаторів пропорційна логарифму інтенсивності механорецепторів
5. інтенсивність відчуттів оберено пропорційна логарифму інтенсивності подразника
25. Розрізняють такі основні види рецепторів:
1. механорецептори
2. хеморецептори
3. терморецептори
4. фоторецептори
5. *всі відповіді вірні
26. В системі взаємодії людини з об'єктами навколишнього середовища головними або домінуючими при виявленні небезпеки виступають такі аналізатори:
1. вісцеральний, нюховий
2. руховий, смаковий
3. *зоровий, слуховий, шкірний
4. вестибулярний, зоровий
5. шкірний, нюховий, смаковий
27. За місцем виникнення розрізняють наступні види симптоматичного болю:
1. локальний, місцевий
2. гострий, тупий
3. *вісцеральний, соматичний
4. внутрішній, зовнішній
5. хронічний, гострий
28. Короткочасні процеси отримання, переробки інформації та обміну нею – це:
1. психічні властивості
2. психічні стани
3. *психічні процеси
4. поведінка
5. свідомість
29. Дії, вчинки, які успадковуються людиною – це:
1. *інстинктивна поведінка
2. свідома поведінка
3. поведінка за навичками
4. фізіологічні властивості
5. психологічні властивості
30. Стан внутрішньої динамічної рівноваги природної системи, що підтримується регулярним поновленням основних її структур, матеріально-енергетичного складу і постійною функціональною саморегуляцією у всіх її ланках – це:
1. нервова система
2. психіка
3. *гомеостаз
4. аналізатори
5. регуляторний апарат
31. Сприйняття об’єктів у двовимірному та тривимірному просторі характеризується:
1. *полем зору та глибинним зором
2. спектральною чутливістю
3. рухом трьох пар м’язів, що повертають очне яблуко
4. гостротою зору
5. немає вірної відповіді
32. Сталі душевні якості, що утворюються у процесі життєдіяльності людини і характеризують її здатність відповідати на певні дії адекватними психічними діями – це:
1. психіка
2. *психічні властивості
3. психічні стани
4. психічні процеси
5.інстинктивна поведінка
33. Дії, які склалися і застосовуються у навчанні до автоматизму або шляхом спроб і помилок, або шляхом тренувань – це:
1. свідома поведінка
2. *поведінка за навичками
3. інстинктивна поведінка
4. звички
5. психічні стани
34. Біоритми за частотою чи періодом поділяються на такі групи:
1. малі, середні, великі
2. видатні, значні, не значні
3. *високо-, середньо-, низькочастотні
4. тижневі, місячні, річні
5. ультра радіанні, циркадіанні, інфрадіанні
35. Стереотипи поведінки, набуті людиною у постійних умовах зовнішнього середовища, які формувалися в процесі всієї попередньої історії розвитку і передаються у спадковість – це:
1. умовні рефлекси
2. *безумовні рефлекси
3. свідома поведінка
4. інстинктивна поведінка
5. навички
36. Відображення порівняно тривалих душевних переживань, що впливають на життєдіяльність людини – це:
1. *психічні стани
2. психічні властивості
3. психічні процеси
4. психіка
5. інстинктивна поведінка
37. Складне відчуття, яке виникає при подразненні рецепторів шкіри, зовнішніх поверхонь слизових оболонок та м'язево-суглобового апарату – це:
1. *дотик
2. біль
3. вісцеральний біль
4. соматичний біль
5. подразнення
38. Найвищий рівень психічного відображення дійсності та взаємодії людини з навколишнім світом, що характеризує її духовну активність у конкретних історичних умовах – це:
1. поведінка за навичками
2. психічні властивості
3. психіка
4. *свідома поведінка
5. інстинктивна поведінка
39. Сукупність структур в організмі, яка об'єднує діяльність усіх органів і систем і забезпечує функціонування організму як єдиного цілого в його постійній взаємодії із зовнішнім середовищем – це:
1. психіка
2. психічні властивості
3. *нервова система
4. гомеостаз
5. аналізатори
40. Біль, який вказує на наявність та локалізацію захворювання, називається:
1. локальним
2. *симптоматичним
3. соматичним
4. вісцеральним
5. рецепторним
41. Комплекс процесів, що відбуваються в центральній нервовій системі і забезпечують нагромадження, зберігання та пригадування або актуалізацію того, що збереглося – це:
1. свідомість
2. *пам’ять
3. увага
4. мислення
5. сенсомоторні реакції
42. Залежно від волі увага буває:
1. швидка, повільна
2. свідома, рефлекторна
3. *активна, пасивна
4. абстрактна, конкретна
5. узагальнена, точна
43. Емоції бувають:
1. нижчі і вищі
2. позитивні і негативні
3. стенічні і астенічні
4. емоційні реакції та стани
5. *всі відповіді вірні
44. Змінення сприйняття та усвідомлення особою інформації в екстремальній ситуації – це:
1. емоційно-поведінковий субсиндром стресу
2. *когнітивний субсиндром стресу
3. соціально-психологічний субсиндром стресу
4. вегетативний субсиндром стресу
5. фізіологічний субсиндром стресу
45. М.Фрідман і Р.Розенман відзначили взаємозв'язок стресу і захворювань серцево-судинної системи залежно від типу реагування на стресор. Автори виділили два полярні типи поведінки:
1. *тип А і Б
2. тип Х і У
3. тип Б і С
4. тип Д і Е
5. немає вірної відповіді
46. Пам’ять, яка зберігає інформацію протягом обмеженого, як правило, невеликого проміжку часу, називається:
1. оперативна
2. *короткочасна
3. довготривала
4. емоційна
5. спадкова
47. Тривалість привертання уваги до одного й того самого об'єкта або завдання – це:
1. *стійкість уваги
2. концентрація уваги
3. розподіл уваги
4. переключення уваги
5. неуважність
48. Емоційна реакція, яка має особливо інтенсивний характер і змушує людину частково втрачати контроль над собою, кричати або робити незапрограмовані чи непродумані вчинки, називається:
1. стресом
2. стенічні емоції
3. астенічні емоції
4. *афектом
5. психогенії
49. Виникнення емоційно-чуттєвих реакцій на екстремальні умови – це:
1. *емоційно-поведінковий субсиндром стресу
2. когнітивний субсиндром стресу
3. соціально-психологічний субсиндром стресу
4. вегетативний субсиндром стресу
5. фізіологічний субсиндром стресу
50. Гострі реакції на стрес перебігають у вигляді панічних реакцій, гніву, агресії, аутоагресії, плачу тощо. Їх тривалість:
1. тривала
2. середня
3. довготривала
4. *короткочасна
5. помірна
51. Пам’ять, яка розрахована на довгий, заздалегідь не визначений термін збереження інформації, називається:
1. короткочасна
2. *довготривала
3. оперативна
4. генетична
5. набута
52. Здатність людини одночасно концентрувати увагу на декількох об'єктах, що дає можливість виконувати одразу декілька дій – це:
1. концентрація уваги
2. переключення уваги
3. *розподіл уваги
4. стійкість уваги
5. обсяг уваги
53. Вольовими якостями є:
1. дисциплінованість
2. самовладання
3. рішучість
4. наполегливість
5. *всі відповіді вірні
54. Зміна спілкування людей і самоізоляція або згуртованість в стресогенних ситуаціях – це:
1. емоційно-поведінковий субсиндром стресу
2. когнітивний субсиндром стресу
3. *соціально-психологічний субсиндром стресу
4. вегетативний субсиндром стресу
5. фізіологічний субсиндром стресу
55. За даними Національного інституту психічного здоров'я в США психоемоційні та психогенні розлади при життєнебезпечних ситуаціях, розділяються на:
1. *чотири фази
2. дві фази
3. три фази
4. п’ять фаз
5. шість фаз
56. Пам’ять, яка займає проміжний стан і розрахована на збереження матеріалу під час раніше заданого терміну, називається:
1. короткочасна
2. генетична
3. набута
4. довготривала
5. *оперативна
57. Зворотні дії людини на будь-які відчуття, які сприймаються органами чуттів – це:
1. біль
2. *сенсомоторні реакції
3. свідома поведінка
4. інстинктивна поведінка
5. фізіологічні властивості
58. Сукупність найбільш стійких психічних рис особистості людини, які виявляються у її вчинках та діях – це:
1. темперамент
2. *характер
3. рішучість
4. воля
5. емоції
59. Виникнення хвороб стресу або адаптації до його елементів – це:
1. емоційно-поведінковий субсиндром стресу
2. когнітивний субсиндром стресу
3. соціально-психологічний субсиндром стресу
4. *вегетативний субсиндром стресу
5. фізіологічний субсиндром стресу
60. За даними З.Фрейда, коли внутрішня небезпека переходить в зовнішню – невротичний страх перетворюється в той, що здається реальним – це є суттєвою ознакою:
1. втоми
2. *фобії
3. емоційного стресу
4. фізичного стресу
5. дистресу
61. На розвиток і якість пам’яті впливають:
1. фізичний і психічний стан
2. тренованість
3. професія
4. вік
5. *всі відповіді вірні
62. За Е. Маслоу існують рівні потреб людини:
1. фізіологічні, безпеки
2. спілкування
3. прихильності, любові та поваги
4. самовираження (реалізації здібностей)
5. *всі відповіді вірні
63. Індивідуальна особливість психіки людини, в основі якої лежить відповідний тип нервової системи – це:
1. характер
2. *темперамент
3. воля
4. впертість
5. емоції
64. Швидко перехідні не психотичні розлади будь-якого характеру, як реакція на екстремальну психічну ситуацію або фізичне навантаження, таку, як стихійне лихо або бойові дії, і котрі звичайно щезають через декілька годин або днів – це:
1. *гострі психоемоційні реакції
2. психогенії
3. стрес
4. емоційні впливи
5. страх
65. Фаза, що продовжується декілька годин, характерна героїчна (часто без особливих підстав) поведінка – це фаза:
1. *героїзму
2. «медового місяця»
3. розчарування
4. відбудови
5. гальмування
66. Успішність запам’ятовування залежить від:
1. мотивів, забування
2. обсягу пам’яті
3. *мотивів, зацікавлення, емоційності
4. фізичного і психічного стану
5. професії, віку
67. Потреби поділяються на:
1. природні, соціальні
2. *біологічні, соціальні, ідеальні
3. прості, складні
4. пасивні, активні
5. конкретні, абстрактні
68. До чинників, які підвищують індивідуальну ймовірність наразитись на небезпеку відносять:
1. вади органів чуття
2. неврівноваженість емоційних процесів
3. дефекти, що виникають в узгодженості координації рухів
4. порушення зв’язку між сенсорними та руховими центрами вищих відділів нервової системи
5. *всі відповіді вірні
69. Всі чинники зовнішнього або внутрішнього середовища, які можуть порушувати здоров'я людини або тварини і наявність яких викликає стрес-реакцію, називаються:
1. захисна реакція організму
2. страх
3. *стресори
4. фізичний вплив на організм
5. втома