Граматичний мінімум і принципи його відбору

Ÿ Принципи відбору граматичного мінімуму		Активний мінімум		s Принцип розповсюдженості в усному мовленні.
		s Принцип зразковості.
		s Принцип виключення граматичних синонімічних явищ.
	Пасивний мінімум		s Принцип розповсюдженості у книжково-письмовому стилі мовлення.
		s Принцип багатозначності.

Ÿ Основні вимоги до обсягу граматичного мінімуму для СШ		s Достатність для користування мовою, як засобом спілкування в обсязі вимог програми
	s Реальним для засвоєння в умовах середньої школи

Ÿ Фактори, які впливають на обмеженість граматичного матеріалу у середній школі		s Відсутність реальної можливості для оволодіння учнями всіма граматичними явищами конкретної іноземної мови в силу їх обсягу і необхідності формування граматичних навичок.
	s Неможливість їх автоматизації через обмеженість часу, який відводиться на вивчення іноземної мови у середній школі.
	s Наявність в мові синонімічних явищ на всіх рівнях, що породжує надлишковість.
	s Можливість опори на аналогічні явища в рідній мові

4. Методична типологія граматичних явищ (ГЯ)

Психологічна основа ГЯ – це система фразових стереотипів - внутрішніх сполучувальних систем (термін М. Жинкіна).

У процесі оволодіння рідною мовою – ці стереотипи формуються підсвідомо, що пояснюється існуванням природного оточення.

У процесі оволодіння ІМ - для формування фразових стереотипів необхідно спеціально організована і реалізована система навчання. Багаторазове повторення ГЯ, яке вивчається у різноманітних вправах.

При навчанні нового ГЯ, зокрема при його поясненні, необхідно спрямувати увагу учнів на наявність спільного чи відмінного у структурі і вживанні ГЯ іноземної і рідної мови. Таким чином необхідно запустити механізм позитивного перенесення і загальмувати процес негативного перенесення – інтерференції.

У граматичних системах індоєвропейської групи мов є багато спільного, що полегшує процес засвоєння ГЯ.

Граматичне явище	Рідна мова (РМ)	Іноземна мова
1.Категорія множини іменників	Ця категорія відома	Англійська, французька інша форма позначення, категорії іменника.
2.Категорії дієслова	Розуміння часів: теперішній, майбутній, минулий.	Аналогія розуміння категорії цих часів інтерференція; інша форма їх утворення; інша ситуація з розумінням часових форм: - Англійська мова: Present Continuous, Present Simple, які необхідно навчити розрізняти за значенням (Вони добре говорять німецькою мовою. Вони зараз про це говорять). - Також - відмінності на рівні значення на прикладі часових форм минулого часу - у німецькій мові: Perfect, Plus quamperfect, у французькій мові: Passé composé, Plus-que-parfait.

3.Категорія співвідношення: ü теперішній план-минулий-майбутній; ü минулий-теперішній –майбутній.	Відомо із РМ розуміється співвіднесеність до плану дії	У французькій та німецькій мовах – існує правило «узгодженість часів», що має відмінності і викликає труднощі.
4.Порядок слів у реченні	Вільний	Англійська, німецька, французька – фіксований порядок слів у розповідному реченні, інверсія – у питальних реченнях і інше.
5.Наявність артикля	Відсутність поняття в рідній мові	Наявність різних видів артикля і правила їх вживання у французькій, німецькій, англійській мовах; зміна артиклів за родом, відмінком в німецькій мові і інші приклади.

Врахування відмінностей і подібностей в рідній і іноземній мовах в процесі навчання іноземної мови є одним з критеріїв методичної типології граматичних явищ.

За ознакою відповідності/невідповідності методична типологія граматики англійської і німецької мов виокремлює чотири групи граматичних явищ:

із певною відповідністю за значенням і способом утворення (наприклад, Future Indefinite, Futurum 1);

із відповідністю за значенням, але невідповідністю за способом утворення (наприклад, присвійні займенники в німецькій та англійській мовах – український займенник «свій»);

із незбіжністю кількості значень і способу утворення (наприклад, одна форма минулого часу в українській - три форми минулого часу в німецькій; одна форма теперішнього часу в українській - Present Continuous, Present Simple в англійській);

ті, які відсутні в рідній мові (наприклад, артикль, вживання відносних часових форм, фіксований порядок слів).

Труднощі засвоєння граматичного матеріалу пов'язані також із характерними ознаками та структурою явища (просте - складне, однокомпонентне - багатокомпонентне). Вони залежать від кількості і складності розумових операцій, необхідних для використання цього явища у мовленні. У зв'язку з цим доцільно поступово залучати матеріал, який зумовлює труднощі, і так само організувати роботу по їх подоланню.