Тема: Розробка рекламного звернення
Рекламне звернення є центральним елементом усієї реклами.
Рекламне звернення -це повідомлення комунікатора адресатові, яке має конкретну форму і надходить до адресата за допомогою певного каналу комунікації з метою інформаційного або емоційного впливу на нього.
Форми рекламного звернення : візуальна, текстова, символічна.
На етапі розробки рекламного звернення комунікатор приймає рішення „що сказати?”, „як сказати?”, „у якій формі це зробити?”. Відповіді на ці запитання визначають відповідно зміст, форму, і структуру рекламного звернення.
Цілі реклами повинні відповідати цілям СМК і визначають зміст рекламного звернення.
Основні цілі: інформування, мотивування, нагадування, формування (прихильності, іміджу тощо).
Зміст рекламного звернення повинен враховувати мотиви, що будуть спонукати адресата до певних дій.
Усі мотиви поділяють на три групи:
1) раціональні - мотиви вигоди, надійності, якості, гарантії, зручності тощо;
2) емоційні - самовираження, іміджу, задоволення тощо;
3) моральні (соціальні) - ті, що апелюють до справедливості, порядності, чесності, прагнення бути корисним тощо.
У одному зверненні можна використовувати декілька мотивів.
Ефективне рекламне звернення повинно впливати на адресата.
Ступінь впливу суттєво залежить від форми звернення, його тональності та стильового вирішення.
Тон звернення може бути серйозний і діловий, м’який і довірливий, гумористичний і іронічний.
Форма звернення повинна відповідати таким вимогам:
- привертати увагу;
- бути цікавою;
- здатною переконувати;
- запам’ятовуватися
- відповідати особливостям цільової аудиторії.
Вибір форми звернення визначається відповідно до запитання „як сказати?” і залежить від носія реклами.
Структура рекламного звернення:
1. Заголовок - повинен привертати увагу і стимулювати прочитання основного тексту. Часто заголовок подають у вигляді слогану (короткий рекламний девіз, заклик, афоризм).
2. Ілюстрація - використання фотографій, замальовок, схем. Для теле- і радіореклами значеннямають голос, музика, відиоелементи.
3. Інформаційний блок (основний текст) - безпосередньо звернення яке повинно бути конкретним, повним, може бути довгим, якщо несе необхідну інформацію.
4. Довідкова інформація - містить адресу рекламодавця, контактні телефони, факс тощо.
5. Ехо–фраза - прикінцева фраза, яка повторює слоган або основний мотив звернення дослівно чи за змістом.
Найбільш поширені форми рекламного звернення:
1. Рекламне звернення містить тільки назву фірми та, інколи - слоган. Такі повідомлення використовують переважно при проведенні інформаційної і нагаду вальної реклами. Наприклад: „Навколо світу” – мандрівка на будь-який смак”.
2. Використання позитивних відгуків, тих хто вже скористався даним продуктом.
3. Акцент на реальних вигодах споживача.
4. Створення певного настрою, що надалі має асоціюватися з продуктом, що рекламується.
5. Створення романтичної, екзотичної обстановки (виділити „родзинку”).
6. Підкреслення професійної майстерності. Основний акцент роблять на досвід роботи з надання послуг.
7. Подання інформації у формі новин, що підвищує інтерес до продукту.
8. Створення гумористичної ситуації, що сприяє кращому запам’ятовуванню, створює позитивні емоції, викликає бажання переказати іншим.
9. Створення фантастичної обстановки (напр. „Спішіть у Альпи – через 60 млн. років їх не стане”).
10. Використання елементів естетики - „красота - добре продається”.
При розробці рекламного звернення слід використовувати теорію мотивації. Маючи інформацію про мотивації споживачів, розробники рекламного звернення можуть посилити дію тих чи інших спонукальних мотивів.
У забезпечені ефективності рекламного звернення значну роль відіграють зорові елементи – хороші ілюстрації можуть містити значно більше інформації ніж текст і викликають сильніші емоційні реакції.
Ефективність реклами суттєво залежить від обраного стилю реклами.
Основні функціональні стилі в рекламі:
- офіційно-діловий;
- науково-професійний;
- публіцистичний;
- літературно-розмовний;
- фамільярно-розмовний.
Вибір стилю рекламного звернення залежить від цільової аудиторії.
Самостійне вивчення