Тема: Психофізіологія поведінки

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №1

Тема: Психофізіологія, як наука. Безумовні рефлекси. Умовні рефлекси. Рух нервових процесів в корі великих півкуль головного мозку (збудження і гальмування).

Мета: Ознайомитись з основними поняттями павлівської фізіології ВНД та фізіологічними механізмами безумовно-рефлекторної діяльності. Ознайомитись з методами вироблення та класифікацією УР. З’ясувати роль гальмування у рефлекторній діяльності організму.

Професійна спрямованість курсу:з’ясування фізіологічних механізмів психічної діяльності сприяє глибшому розумінню студентами її закономірностей;

Основні поняття: захистні рефлекси, зберігаючі рефлекси, підготоча та виконавча стадія рефлексу, екстерорецептивні, інтерорецептивні, натуральні, штучні, наявні, слідові рефлекси; умовне та безумовне гальмування.

Теоретичні питання

  1. Предмет, задачі та методи психофізіології.
  2. Безумовні рефлекси. Класифікація безумовних рефлексів.
  3. Умовні рефлекси. Класифікація умовних рефлексів. Механізми вироблення УР
  4. Види та рух нервових процесів по корі ГМ.
  5. Функціональні стани організму.

Питання для самостійного опрацювання

  1. Безумовні рефлекси. Безумовний слиновидільний рефлекс.
  2. Співвідношення безумовних та умовних рефлексів у поведінці.
  3. Методики вироблення умовних рефлексів
  4. Класифікація умовних рефлексів.
  5. Механізм утворення умовних рефлексів.
  6. Роль підкіркових структур та кори в утворенні умовних рефлексів.
  7. Рух нервових процесів по корі при формуванні тимчасового зв’язку.
  8. Безумовне (зовнішнє) гальмування. Умовне (внутрішнє) гальмування. Взаємодія різних видів гальмування
  9. Генералізація та спеціалізація УР. Автоматизація УР.
  10. Динамічна та статична іррадіація збудженя.
  11. Іррадіація та концентрація гальмування.
  12. Позитивна фаза індукції нервових процесів. Негативна фаза індукції нервових процесів.
  13. Взаємодія руху та індукції нервових процесів.
  14. Аналітико-синтетична діяльність мозку.
  15. Види сну. Стадії сну.
  16. Теорії сну.
  17. Стрес, як функціональний стан. Види стресу.

Тематика рефератів

  1. Біль і його фізіологічні механізми
  2. Психофізіологія сну.
  3. Дослідження адаптаційного синдрому (Г. Селье).
  4. Сучасні психологічні та психофізіологічні теорії сну.
  5. Фізіологічні та психофізіологічні механізми болю.
  6. Філогенез УР.
  7. Теорія рефлекторної дуги і рефлекторного кільця (Р. Декатр, І.М. Сечєнов).
  8. Системні основи психофізіології.

Основна література

  1. Чайченко Г.М., Харченко П.Д. Физиология высшей нервной деятельности. - К.: Вища школа, 1981. – С.34-47.
  2. Общий курс физиологии человека и животных (под редакцией проф. А.Д. Ноздрачёва). – М.: Высшая школа, 1991. – Т.1. – С. 250-268; 348-365.
  3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 1. О психологических системах. М.: Педагогика, 1982. С. 109-131.
  4. Александров Ю.И. (ред.) Психофизиология: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: 2001.
  5. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 1998.
  6. Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975.

Додаткова література

1. Буреш Я., Бурешова О., Хьюстон Д.П. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. М.: Высшая школа, 1991.

2. Беленков Н.Ю. Принцип целостности в деятельности мозга. М.: Медицина, 1980.

3. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и по физиологии активности. М.: Медицина, 1966.

4. Бехтерева Н.П., Бундзен П.В., Гоголицын Ю.Л. Мозговые коды психической деятельности. Л.: Наука, 1977.

5. Естественнонаучные основы психологии / Под ред. А.А. Смирнова, А.Р. Лурия, В.Д. Небылицына. М.: Педагогика, 1978.

6. Иваницкий А.М., Стрелец В.Б., Корсаков И.А. Информационные процессы мозга и психическая деятельность. М.: Наука, 1984.

7. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984.

8. Чуприкова Н.И. Психика и сознание как функция мозга. М.: Наука, 1985.

9. Хэссет Дж. Введение в психофизиологию. М.: Мир, 1981.

10. Ярвилехто Т. Мозг и психика. М.: Прогресс, 1992.

ЛАБОРАТОРНЕ ЗАНЯТТЯ №2

Тема: Психофізіологія поведінки

Мета: Ознайомитись з психофізіологічними механізмами виникнення потреб і формування мотивацій, механізмами виникнення емоцій, керування емоціями і їх роллю у формуванні поведінки. Сформувати поняття про нейробіологічні основи поведінки. Ознайомитись з поняттям про свідомість та рухову активність.

Професійна спрямованість курсу:з’ясування фізіологічних механізмів психічної діяльності сприяє глибшому розумінню студентами її закономірностей;

Основні поняття: потреби, мотивації, емоції, свідомість, кома, поведінковий акт, міжпівкульна взаємодія

Теоретичні питання

1. Потреби. Мотивація, як фактор поведінки.

2. Психофізіологія емоцій. Роль емоцій у формуванні поведінки.

3. Нейробіологічні основи поведінки. Формування поведінкового акту.

4. Свідомість. Свідомість і міжпівкульна взаємодія. Роль кори головного мозку у забезпеченні свідомості.

5. Психофізіологія рухової активності.

Питання для самостійного опрацювання

1. Психофізіологічні механізми виникнення потреб.

2. Фізіологічні теорії мотивацій.

3. Теорія функціональних систем і мотивація.

4. Мозкові структури відповідальні за виникнення емоцій.

5. Міжпівкульна асиметрія і емоції

6. Теорії емоцій.

7. Методи вивчення і діагностики емоцій.

8. Структура поведінкового акту.

9. Роль агресії для формування поведінкових реакцій.

10. Набута поведінка. Розумова діяльність.

11. Взаємозв’язок свідомості, рівнів бадьорості, уваги.

12. Нейрофізіологічні основи свідомості.

13. Свідоме та несвідоме сприйняття зовнішніх подразників.

14. Змінені стани свідомості (кома, гіпноз, медитація)

15. Будова рухової системи. Класифікація рухів. Вищі рухові центри.

Тематика рефератів

1. Теорії інструментального навчання.

2. Основні концепції біхевіоризму.

3. Основні етапи розвитку етології

4. Біологічні та соціальні потреби тварин і людей.

5. Психологічні та психофізіологічні дослідження феномену «пошук нових переживань».

6. Принцип домінанти (А. А. Ухтомський).

7. Нейрофізіологічні основи емоційних процесів.

8. Психологічні та психофізіологічні теорії емоцій.

9. Вплив позитивних та негативних емоцій на фізіологічний стан організму

10. Принцип стадійності розвитку в процесі онтогенезу людини.

11. Взаємозв’язок потреб, емоцій і поведінки.

12. Психофізіологічні дослідження змінених станів свідомості.

13. Порушення свідомості і їх психофізіологічні дослідження.

14. Матеріалістичні та ідеалістичні підходи до вирішення проблеми співвідношення мозку і психіки.

Основна література

1. Чайченко Г.М., Харченко П.Д. Физиология высшей нервной деятельности. - К.: Вища школа, 1981. – С.34-47.

2. Общий курс физиологии человека и животных (под редакцией проф. А.Д. Ноздрачёва). – М.: Высшая школа, 1991. – Т.1. – С. 250-268; 348-365.

3. Выготский Л.С. Собр. соч.: В 6 т. Т. 1. О психологических системах. М.: Педагогика, 1982. С. 109-131.

4. Александров Ю.И. (ред.) Психофизиология: Учебник для вузов. 2-е изд., перераб. и доп. М.: 2001.

5. Данилова Н.Н. Психофизиология. М.: Аспект Пресс, 1998.

6.Анохин П.К. Очерки по физиологии функциональных систем. М.: Медицина, 1975.

Додаткова література

1. Буреш Я., Бурешова О., Хьюстон Д.П. Методики и основные эксперименты по изучению мозга и поведения. М.: Высшая школа, 1991.

2. Беленков Н.Ю. Принцип целостности в деятельности мозга. М.: Медицина, 1980.

3. Бернштейн Н.А. Очерки по физиологии движений и по физиологии активности. М.: Медицина, 1966.

4. Бехтерева Н.П., Бундзен П.В., Гоголицын Ю.Л. Мозговые коды психической деятельности. Л.: Наука, 1977.

5. Естественнонаучные основы психологии / Под ред. А.А. Смирнова, А.Р. Лурия, В.Д. Небылицына. М.: Педагогика, 1978.

6. Иваницкий А.М., Стрелец В.Б., Корсаков И.А. Информационные процессы мозга и психическая деятельность. М.: Наука, 1984.

7. Ломов Б.Ф. Методологические и теоретические проблемы психологии. М.: Наука, 1984.

8. Чуприкова Н.И. Психика и сознание как функция мозга. М.: Наука, 1985.

9. Хэссет Дж. Введение в психофизиологию. М.: Мир, 1981.

Семінарське заняття № 1

Тема: Психофізіологія сфери пізнання (сприйняття, увага, пам'ять, мовлення, мислення)

Мета: Ознайомитись з механізмами сприйняття, формування уваги, процесами памяті. Сформувати поняття про механізми мислительних процесів та значенням мовлення.

Професійна спрямованість курсу:з’ясування фізіологічних механізмів психічної діяльності сприяє глибшому розумінню студентами її закономірностей.

Основні поняття: просторово-часова організація психіки, асиметрія півкуль, міжпівкульні взаємодії, пам'ять, мовлення, друга сигнальна система, уява, увага.

Теоретичні питання

1. Психофізіологія сприйняття. Кодування інформації в ЦНС.

2. Психофізіологія уваги. Орієнтувальна реакція.

3. Психофізіологія пам’яті. Класифікація видів пам’яті.

4. Психофізіологія мислення. Психофізіологічний підхід до інтелекту.

5. Психофізіологія мовних процесів. Мозкові центри мови. Мова і міжпівкульна взаємодія.

Питання для самостійного опрацювання

1. Види аналізаторів.

2. Електроенцафалографічні дослідження сприйняття.

3. Топографічні аспекти сприйняття.

4. Сприйняття і асиметрія півкуль ГМ.

5. Локалізація мовного центра

6. Типи вищої нервової діяльності тварин і людини, за І.П. Павловим.

7. Нейрофізіологічні механізми уваги.

8. Методи вивчення і діагностики уваги.

9. Теорії пам’яті.

10. Біохімічні дослідження пам’яті.

11. Нейронні коди.

12. Психофізіологічні аспекти прийняття рішення.

13. Немовні форми комунікації.

14. Мова, як система сигналів.

15. Периферичні системи забезпечення мовлення.

Тематика рефератів.

1. Роль півкуль ГМ в сприйнятті зорової інформації.

2. Теорія В. Д. Глезера рівней обробки зорової інформації.

3. Історична роль вчення Й. Мюллера про специфічну енергію органів чуття.

4. Дослідження орієнтувальної реакції в школі І. П. Павлова.

5. Порівняльний аналіз модально – неспецифічної та модально – специфічної уваги.

6. Еволюційні форми уваги.

7. Синаптична теорія пам’яті та її історичний розвиток.

8. Етапи еволюції комунікації між тваринами.

9. Вчення про другу сигнальну систему та його сучасні положення.

10. Мозкові центри мови та нейропсихологічні дослідження.

11. Розвиток мови та спеціалізація півкуль в онтогенезі

Література

1. Блум Ф., Лайзерсон А., Хофстедтер Л. Мозг, разум и поведение. М.: Мир, 1988.

2. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. М.: МГУ, 1989.

3. Костандов Э.А. Функциональная асимметрия полушарий мозга и неосознаваемое восприятие. М.: Наука, 1983.

4. Лурия А.Р. Основные проблемы нейролингвистики. М.: МГУ, 1975.

5. Морозов В.П., Вартанян И.А., Галунов И.И. и др. Восприятие речи. Вопросы функциональной асимметрии мозга. Л.: Наука, 1988.

6. Спрингер С., Дейч Г. Левый мозг, правый мозг. М.: Мир, 1983.

7. Ушакова Т.Н. Функциональные структуры второй сигнальной системы. М.: Наука, 1979.

8. Физиология речи. Восприятие речи человеком. Л.: Наука, 1976.

9. Хризман Т.П., Еремеева В.П., Лоскутова Т.Д. Эмоции, речь и активность мозга ребенка. М.: Педагогика, 1991.

10. Чуприкова Н.И. Слово как фактор управления в высшей нервной деятельности человека. М.: Просвещение, 1967.

11. Чайченко Г.М., Харченко П.Д. Физиология высшей нервной деятельности. - К.: Вища школа, 1981.

12. Общий курс физиологии человека и животных (под редакцией проф. А.Д. Ноздрачёва). – М.: Высшая школа, 1991. – Т.1.

13. Глезер В.Д. Зрение и мышление. Л.: Наука, 1985.

14. Лебедев А.Н. Психофизиологические закономерности восприятия и памяти. М.: Наука, 1985.

15. Меерсон Я.А. Высшие зрительные функции. Л.: Наука, 1986.

16. Невская А.А., Леушина Л.И. Асимметрия полушарий и опознание зрительных образов. Л.: Наука, 1990.

17. Переслени Л.И., Михалевская М.В., Гусев А.Н. Вызванные потенциалы, восприятие и циклические процессы / Физиология человека. Т. 13, № 6. 1987.

18. Прибрам К. Языки мозга. М., Прогресс, 1975.

19. Соколов Е.Н., Вайткявичус Г.Г. Нейроинтеллект. От нейрона к нейрокомпьютеру. М.: Наука, 1989.

20. Сомьен Дж. Кодирование сенсорной информации в нервной системе млекопитающих. М.: Наука, 1975.

21. Рутман З.М. Вызванные потенциалы в психологии и психофизиологии. М.: Наука, 1979.

22. Хьюбел Д. Глаз, мозг, зрение. М.: Мир, 1991.

23. Данилова Н.Н., Крылова А.Л. Физиология высшей нервной деятельности. М.: МГУ, 1989.

24. Дубровинская Н.В. Нейрофизиологические механизмы внимания. Л.: Наука, 1985.

25. Кочубей Б.И. Об определении понятия ориентировочной реакции у человека. / Вопросы психологии. 1979. N 3.

26. Мачинская Р.М., Мачинский Н.О., Дерюгина Е.И. Функциональная организация правого и левого полушария мозга человека при направленном внимании // Физиология человека. 1992. Т. 18. N 6.

27. Наатанен Р., Алхо К., Сомс М. Мозговые механизмы селективного внимания // Когнитивная психология. М.: Наука, 1986.

28. Нейрофизиологические механизмы внимания // Под ред. Е.Д. Хомской, М.: МГУ, 1979.

29. Соколов Е.Н. Нервная модель стимула и ориентировочный рефлекс. / Вопросы психологии. 1960. N 4.

30. Суворов Н.Ф., Таиров О.П. Психофизиологические механизмы избирательного внимания. Л.: Наука, 1985.

31. Хомская Е.Д. Мозг и активация. М.: МГУ, 1973.

32. Айзенк Г. Интеллект: новый взгляд // Вопросы психологии. 1995. № 1.

33. Бехтерева Н.П., Гоголицын Ю.П., Кропотов Ю.Д., Медведев С.В. Нейрофизиологические основы мышления. Л.: Наука, 1985.

34. Иваницкий А.М., Стрелец В.Б., Корсаков И.А. Информационные процессы мозга и психическая деятельность. М.: Наука, 1984.

35. Лазарев В.В. Информативность разных подходов к картированию ЭЭГ при исследовании психической деятельности человека // Физиология человека. Т. 18, N 6. 1992.

36. Ливанов М.Н. Пространственная организация процессов головного мозга. М.: Наука, 1972.

37. Максимова Н.Е., Александров И.О. Феномен Р300 и психофизиология поведения // Мозг и психическая деятельность. М.: Наука, 1984.

38. Павлова Л.П., Романенко А.Ф. Системный подход к психофизиологическому исследованию мозга человека. Л.: Наука, 1988.

Наши рекомендации