Духовності старшокласників комунікативними

МЕТОДАМИ……………………………………………………………………….22

2.1. Методичне забезпечення та процедура проведення

констатувального експерименту………………………..………………….22

2.2. Програма розвитку духовності старшокласника комунікативними

методами…………………………………………………………………….26

2.5. Оцінка ефективності психологічного експерименту……………………..30

Висновки до другого розділу……………………………………………………32

ВИСНОВКИ………………………………………………………………………33

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………35

ДОДАТКИ ………………………………………………………………………..38

ВСТУП. У вступі обґрунтовано актуальність вибраної теми, подано характеристику сучасного стану досліджуваної проблеми, визначено мету курсової роботи й завдання, предмет, об’єкт дослідження, сформульовану гіпотезу дослідження, визначено методи дослідження та базу проведення дослідження. Необхідно звернути увагу на рівень розробленості теми у вітчизняній та зарубіжний літературі, виділити дискусійні питання та нерозв’язані проблеми. Рекомендований обсяг вступу – 2–3 сторінки.

Актуальність обраної теми – це її наукове та практичне значення, тобто усвідомлення того, що нового додасть ця робота до науки, де можна загалом або частково використати її результати.

Обґрунтування актуальності теми дослідження здійснюється на основі аналізу проблемної ситуації, яка відображає суперечність між реальним станом об’єкта дослідження та сучасними завданнями. Опис актуальності не повинен бути багатослівним – обсягом до 1 сторінки.

Стан розробленості проблеми – це стислий аналіз досліджень і публікацій щодо проблеми дослідження.

Надзвичайно важливо в науковому дослідженні визначити мету та окреслити його завдання.

Мета наукового дослідження – головний елемент структури і надзвичайно важливий методологічний інструмент дослідження.

Для правильного визначення мети дослідження потрібно чітко з’ясувати:

1. Сутність досліджуваної проблеми та її головні суперечності, основні проблемні питання теоретичного та експериментального характеру, які підлягають вирішенню шляхом наукового дослідження.

2. Сучасне теоретичне знання, яке може бути використане для пояснення структури і законів функціонування об’єкта, який вивчається.

3. Основні шляхи та обсяги необхідного теоретичного та експериментального обґрунтування предмета дослідження.

4. Відомі в психології методи і засоби для проведення теоретичного та експериментального вивчення предмета.

Не потрібно формулювати мету як “Дослідження…”, “Вивчення…”, тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.

Прикладивдало сформульованої мети дослідження: “Теоретично обґрунтувати та експериментально підтвердити вплив стилю виховання в сім’ї на формування самооцінки молодшого школяра”, “З’ясувати роль взаємин між дітьми в сім’ї на формування особистісних якостей дошкільників”.

У курсовій роботі мають бути окреслені конкретні завдання дослідження.Останні визначають вибір методів і розробку конкретних методик, які є основою проведення подальшого дослідження.

Основними методологічними вимогами до виокремлення завдань дослідження є такі:

1. Завданнями дослідження називають проблемні запитання, відповіді на які необхідні для досягнення мети дослідження.

2. Визначення, формулювання і послідовність викладу завдань дослідження мають чітко відповідати його темі, об’єкту, предмету, меті та гіпотезі.

3. Сукупність поставлених у дослідженні завдань повинна бути мінімальною, достатньою для досягнення мети дослідження.

Некоректно завдання дослідження формулювати як план написання роботи: Опрацювати наукову літературу, провести експеримент, статистично опрацювати отримані дані тощо.

Приклади вдало сформульованих завдань дослідження:

1.Проаналізувати теоретичні підходи до визначення сутності психологічної дезадаптації молодших школярів.

2.Розкрити специфіку взаємин дезадаптованих школярів у колективі однолітків.

3.Виявити вплив взаємин з однолітками на становлення у дітей уявлення про себе.

4.Встановити значущість налагодження у дитини взаємин з однолітками у зниженні психологічної дезадаптації.

5.Перевірити ефективність експериментальної програми щодо налагодження дитиною взаємин з однолітками та зниження психологічної дезадаптації.

Одночасно здобувачу вищої освіти потрібно визначити об’єкт і предмет дослідження.

Об’єкт дослідження – частина об’єктивної психологічної реальності, яку потрібно дослідити.

Предмет дослідження – якийсь конкретний напрям, аспект, властивість або відношення об’єкта дослідження. Об’єкт – це ціле; предмет – якась його частина. Предмет наукового дослідження міститься в межах об’єкта як вузька, чітко окреслена частина реальності, яка безпосередньо досліджується.

Чітке формулювання об’єкта і предмета дослідження (не занадто широкого та не дуже вузького) дає змогу дослідникові отримувати справді наукові, конкретні знання, які можна реально впроваджувати в навчальний процес.

Наприклад: об’єкт дослідження – процес розвитку мислення у молодшому шкільному віці, а предмет дослідження – особливості розвитку творчого мислення учнів початкової школи засобами активних методів навчання.

Гіпотеза дослідження– це зроблене на основі аналізу наукових джерел, власних умовисновків і спостережень припущення про основні результати дослідження. У ній можливо зазначити динаміку, розвиток визначених показників, які характеризують певне явище, передбачити умови ефективності одержаних результатів.

Для правильної розробки та побудови гіпотези потрібно:

1.Однозначно встановити рівень основних суперечностей між найменш розробленими питаннями проблеми дослідження.

2. Уточнити невизначені або заново введені наукові поняття як елементи предмета дослідження, на основі логіки дослідження дати їхнє однозначне трактування, якщо потрібно – визначити у вигляді припущення нове поняття.

3. Чітко визначитися в розумінні явища, яке є об’єктом дослідження, усвідомити його структуру, функції та зв’язки.

4. Дати критичний аналіз взаємозв’язку елементів, які вивчаються, та узагальнити (синтезувати) отримані знання в гіпотезу дослідження.

5. Чітко і лаконічно обґрунтувати основні моменти та методи теоретичної і емпіричної перевірки гіпотези.

Гіпотеза дослідження може бути як проста, констатувальна, так і рівнева.

Вступ до курсової роботи містить також узагальнений опис методів та організації дослідження. Метод дослідження – (від гр. μέυοδλξ – шлях дослідження, спосіб пізнання) – нормативний обґрунтований спосіб проведення наукового дослідження. Це шлях наукового пізнання, який випливає із загальних теоретичних уявлень про сутність об’єктадослідження.

Методи збору емпіричних фактів обираються за метою та завданнями дослідження:

· описати факти: спостереження, аналіз продуктів діяльності, бесіда, інтерв’ю, анкетування, вивчення життєвого шляху (біографічний метод) та ін.;

· виміряти психічні явища – тести;

· визначити особливості – констатувальний (природний або лабораторний) експеримент;

· знайти фактори, виявити психологічні умови розвитку та перетворити явище – формувальний психолого-педагогічний експеримент.

Для наукового вирішення психологічної проблеми зазвичай використовується комплекс методів, розробляється і реалізовується певна методика (сукупність методів у дії). У курсовій роботіперераховують використані наукові методи. Вибір методів дослідження повинен забезпечити достовірність отриманих результатів і висновків.

База дослідження. Необхідно вказати на базі яких освітніх закладів проводився психологічний експеримент і описати вибірку (хто був охоплений дослідженням і скільки випробуваних у ньому брало участь).

Таким чином, вступна частина курсової роботи дуже важлива за своєю значущістю, адже спрямовує подальшу дослідницьку роботу здобувача вищої освіти.