Кримінально-психологічна характеристика груп, які вчиняють злочин

Розглядаючи психології окремих груп-суб'єктів зло­чину, слід ураховувати, що кожна з них є, образно кажу­чи, живим організмом. У функціонуванні групи виника­ють передбачувані чи раптові зміни стану, умов, основних ліній розвитку. Відповідно розвиток — загальнопсихологічний і кримінально-психологічний — може відбуватися різними темпами, коли кожна з означених складових мо­же інтенсифікувати чи послаблювати одна одну.

Все це приводить до того, що група переміщується у кваліфікаційному полі, може різною мірою відповідати основним різновидам груп, набувати проміжного чи на­віть невизначеного становища.

Групи без попередньої змовита знекримінальною го­ловною метою.

Названий різновид охоплює групи, досить несхожі за чисельністю, віком і статтю, підставою виникнення і функціонуванням. Показовими є групи неповнолітніх і молоді, групи випадкового, тимчасового знайомства; сімейно-побутові групи; натовп і учасники масових за­ходів — святкувань, концертів, спортивних змагань то­що.

У кримінально-психологічному плані їх поєднує ре­активно-ситуативне скоєння злочинів, яке характеризується швидкоплинними, хаотичними, неузгодженими або частково узгодженими діями. Іншою єднальною під­ставою є безпосередня змова.Вона виникає перед чи у процесі вчинення злочину і показова більш узгоджени­ми діями, зміною співучасників та об'єктів злочину. За безпосередньої змови домінує групова психологічна го­товність,налаштованість на злочин без таких важливих елементів готування до нього, як підшукування засобів чи знарядь, усунення перешкод, створення сприятливих умов чи за наявності тільки окремих із них.

Групи неповнолітніх і молоді. Основними підставами ви­никнення і функціонування таких груп є проживання в од­ному й тому ж чи в будинках із загальним двором, на одній і тій же вулиці чи районі; спільне навчання в загальноосвіт­ніх, професійно-технічних закладах; проведення дозвілля.

Найчастіше це — малі первинні групи, що можуть тимчасово поєднуватися під час участі в різних заходах. Вони не відзначаються постійністю складу, чіткою ро­льовою ієрархією, середньою чи високою психологіч­ною організованістю. Лідерство має переважно ситуа­тивний, поліособовий характер (інтелектуальний, фі­зичний, матеріально-майновий тощо).

Підґрунтям для вчинення злочину в таких групах ви­ступають різні форми девіантної поведінки, вживання алкогольних напоїв, психотропних та одурманюючих речовин, ранні та безладні статеві контакти, а також захоплення відеофільмами насильницького, порнографіч­ного характеру.

Для груп неповнолітніх і молоді типовими є:

^ злочини на ґрунті «пошуку розваг», вештання «своєю» територією (побиття чи пограбування випадко­вої особи, яка перебуває у сприятливому для вчинення злочину стані; угон автомототранспорту з метою поката­тися; пошкодження кіосків, телефонів-автоматів, ла­мання парканів, лавочок тощо);

^ групові та масові бійки з «конкурентами» із завдан­ням тілесних ушкоджень;

^ участь у порушеннях громадського порядку та масо­вих заворушеннях під час проведення публічних заходів.1

Групи випадкового, тимчасового знайомства. Основ­ноюпідставою виникнення таких груп є відвідування закладів із сумнівною репутацією: кафе, закусочних, пивних барів і т. ін., які розташовані біля ринків, заліз­ничних чи автобусних станцій, літніх танцювальних майданчиків, у парках, скверах. Зазвичай, це малі групи чисельністю 3—7 осіб, переважно чи винятково чоловічої статі, психологічно не структуровані, але які мають од­ного — двох «ініціаторів». Частина членів групи можуть бути попередньо знайомі між собою.

Вчинення злочинів здебільшого каталізується попе­реднім чи безпосереднім вживанням алкоголю, раптовим виникненням неприязні, намаганням «звести колишні рахунки» (борги, образи, обман і под.). Типовим злочи­ном для груп випадкового, тимчасового знайомства є бій­ка із заподіянням тілесних ушкоджень, у поєднанні з по­грабуванням жертви.

Сімейно-побутові групи. Такі групи створюються йфункціонують на підставі подружніх, родинних зв'язків, особистих симпатій на їхнім тлі, а також спільного прожи­вання. Вони складаються з 3-5 осіб, мають рольову ієрар­хію, яка формально визнається чи не визнається окреми­ми членами (вимушене несприятливе членство у групі).

Сприятливим супутнім чинником виступає спосіб життя окремих членів групи: безробіття, пияцтво, под­ружні зради, розірваний шлюб і вимушене проживання в одній квартирі. Каталізатором злочину зазвичай висту­пає сварка, алкогольне сп'яніння, спільне вживання ал­коголю. На такому ґрунті актуалізуються образи та не­приязнь, виникають бурхливі емоційні стани.

Типовим злочином для сімейно-побутових груп є з'ясування стосунків у вигляді бійки з необережним зав­данням тілесних ушкоджень, погрозою вбивства та вбивством.

Натовп і учасники масових заходів. Натовп — це корот­кочаснегрупове утворення на підставі загального інтере­су до чогось або когось. Він характеризується скупченням на обмеженій території, рольовою невизначеністю, швидкоплинністю психічних станів — експресивного (радість, хвилювання, протест), екстатичного, діючого (панічного, агресивного). Учасники масових заходів можуть утворювати частину чи більшість натовпу. Вони відзначаються деякою органі­зованістю, автономністю, локальною підставою для об'єднання на тлі загального інтересу. Наочними прикла­дами є локальні групи на дискотеках, територіальні групи спортивних «фанатів» у натовпі вболівальників, учасни­ки неформальних святкувань за часів СРСР Дня прикор­донника чи повітряно-десантних військ тощо.

Для натовпу й учасників масових заходів типовими злочинами є хуліганство, порушення громадського порядку, масові заворушення, опір працівникам право­порядку, втручання в їхню діяльність, насильство над ними.

Наши рекомендации