Кримінально-психологічна характеристика груп, які вчиняють злочин
Розглядаючи психології окремих груп-суб'єктів злочину, слід ураховувати, що кожна з них є, образно кажучи, живим організмом. У функціонуванні групи виникають передбачувані чи раптові зміни стану, умов, основних ліній розвитку. Відповідно розвиток — загальнопсихологічний і кримінально-психологічний — може відбуватися різними темпами, коли кожна з означених складових може інтенсифікувати чи послаблювати одна одну.
Все це приводить до того, що група переміщується у кваліфікаційному полі, може різною мірою відповідати основним різновидам груп, набувати проміжного чи навіть невизначеного становища.
Групи без попередньої змовита знекримінальною головною метою.
Названий різновид охоплює групи, досить несхожі за чисельністю, віком і статтю, підставою виникнення і функціонуванням. Показовими є групи неповнолітніх і молоді, групи випадкового, тимчасового знайомства; сімейно-побутові групи; натовп і учасники масових заходів — святкувань, концертів, спортивних змагань тощо.
У кримінально-психологічному плані їх поєднує реактивно-ситуативне скоєння злочинів, яке характеризується швидкоплинними, хаотичними, неузгодженими або частково узгодженими діями. Іншою єднальною підставою є безпосередня змова.Вона виникає перед чи у процесі вчинення злочину і показова більш узгодженими діями, зміною співучасників та об'єктів злочину. За безпосередньої змови домінує групова психологічна готовність,налаштованість на злочин без таких важливих елементів готування до нього, як підшукування засобів чи знарядь, усунення перешкод, створення сприятливих умов чи за наявності тільки окремих із них.
Групи неповнолітніх і молоді. Основними підставами виникнення і функціонування таких груп є проживання в одному й тому ж чи в будинках із загальним двором, на одній і тій же вулиці чи районі; спільне навчання в загальноосвітніх, професійно-технічних закладах; проведення дозвілля.
Найчастіше це — малі первинні групи, що можуть тимчасово поєднуватися під час участі в різних заходах. Вони не відзначаються постійністю складу, чіткою рольовою ієрархією, середньою чи високою психологічною організованістю. Лідерство має переважно ситуативний, поліособовий характер (інтелектуальний, фізичний, матеріально-майновий тощо).
Підґрунтям для вчинення злочину в таких групах виступають різні форми девіантної поведінки, вживання алкогольних напоїв, психотропних та одурманюючих речовин, ранні та безладні статеві контакти, а також захоплення відеофільмами насильницького, порнографічного характеру.
Для груп неповнолітніх і молоді типовими є:
^ злочини на ґрунті «пошуку розваг», вештання «своєю» територією (побиття чи пограбування випадкової особи, яка перебуває у сприятливому для вчинення злочину стані; угон автомототранспорту з метою покататися; пошкодження кіосків, телефонів-автоматів, ламання парканів, лавочок тощо);
^ групові та масові бійки з «конкурентами» із завданням тілесних ушкоджень;
^ участь у порушеннях громадського порядку та масових заворушеннях під час проведення публічних заходів.1
Групи випадкового, тимчасового знайомства. Основноюпідставою виникнення таких груп є відвідування закладів із сумнівною репутацією: кафе, закусочних, пивних барів і т. ін., які розташовані біля ринків, залізничних чи автобусних станцій, літніх танцювальних майданчиків, у парках, скверах. Зазвичай, це малі групи чисельністю 3—7 осіб, переважно чи винятково чоловічої статі, психологічно не структуровані, але які мають одного — двох «ініціаторів». Частина членів групи можуть бути попередньо знайомі між собою.
Вчинення злочинів здебільшого каталізується попереднім чи безпосереднім вживанням алкоголю, раптовим виникненням неприязні, намаганням «звести колишні рахунки» (борги, образи, обман і под.). Типовим злочином для груп випадкового, тимчасового знайомства є бійка із заподіянням тілесних ушкоджень, у поєднанні з пограбуванням жертви.
Сімейно-побутові групи. Такі групи створюються йфункціонують на підставі подружніх, родинних зв'язків, особистих симпатій на їхнім тлі, а також спільного проживання. Вони складаються з 3-5 осіб, мають рольову ієрархію, яка формально визнається чи не визнається окремими членами (вимушене несприятливе членство у групі).
Сприятливим супутнім чинником виступає спосіб життя окремих членів групи: безробіття, пияцтво, подружні зради, розірваний шлюб і вимушене проживання в одній квартирі. Каталізатором злочину зазвичай виступає сварка, алкогольне сп'яніння, спільне вживання алкоголю. На такому ґрунті актуалізуються образи та неприязнь, виникають бурхливі емоційні стани.
Типовим злочином для сімейно-побутових груп є з'ясування стосунків у вигляді бійки з необережним завданням тілесних ушкоджень, погрозою вбивства та вбивством.
Натовп і учасники масових заходів. Натовп — це короткочаснегрупове утворення на підставі загального інтересу до чогось або когось. Він характеризується скупченням на обмеженій території, рольовою невизначеністю, швидкоплинністю психічних станів — експресивного (радість, хвилювання, протест), екстатичного, діючого (панічного, агресивного). Учасники масових заходів можуть утворювати частину чи більшість натовпу. Вони відзначаються деякою організованістю, автономністю, локальною підставою для об'єднання на тлі загального інтересу. Наочними прикладами є локальні групи на дискотеках, територіальні групи спортивних «фанатів» у натовпі вболівальників, учасники неформальних святкувань за часів СРСР Дня прикордонника чи повітряно-десантних військ тощо.
Для натовпу й учасників масових заходів типовими злочинами є хуліганство, порушення громадського порядку, масові заворушення, опір працівникам правопорядку, втручання в їхню діяльність, насильство над ними.