Дата постановления ухвали; 5 страница
10. Копія постанови слідчого судді, ухвали суду про звернення застави в
дохід держави протягом п'яти днів із дня набрання нею законної сили надси
лається слідчим суддею, судом, який її постановив, до органу казначейства, в
якому відкрито депозитний рахунок суду, на який було внесено заставу. Питан
ня про звернення застави в дохід держави може бути вирішене й вироком суду
(п. 14 ч. 1 ст. 368 КПК).
11. Вирішуючи питання про звернення застави в дохід держави, слід
чий суддя, суд зобов'язаний вирішити питання про застосування стосовно
підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшо
му розмірі або, якщо особа підозрюється, обвинувачується у вчиненні злочи
ну, за який передбачено основне покарання у вигляді штрафу понад три тисячі
неоподаткованих мінімумів доходів громадян, - у вигляді тримання під вартою (4.7 ст. 194 КПК).
За відсутності підстав для звернення застави в дохід держави суд при ухваленні вироку повинен прийняти рішення про повернення застави особі, яка її внесла (підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю). Якщо заставу було внесено підозрюваним, обвинуваченим, вона може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень, передусім на відшкодування завданої злочином шкоди. Таке звернення застави, внесеної заставодавцем, можливе тільки за його згодою.
12. Коли під час кримінального провадження застава як запобіжний захід скасовується, в тому числі у випадках закриття кримінального провадження з усіх передбачених законом підстав, або коли вона змінюється на інший запобіжний захід (за відсутності підстав для звернення її в дохід держави), слідчий суддя, суд повинен цією ж або окремою ухвалою прийняти рішення про повернення застави особі, яка її внесла.
Якщо з якихось причин питання про повернення застави під час кримінального провадження залишилось не вирішеним, особа, яка її внесла, має право звернутися до суду з клопотанням про його вирішення на стадії виконання судових рішень (ст. 537 КПК).
Стаття 183. Тримання під вартою
1. Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який за
стосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш
м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим
статтею 177 цього Кодексу.
2. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути за
стосований, окрім як:
1) до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні зло
чину, за який законом передбачено основне покарання у виді штрафу в
розмірі понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, -
виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених
статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що підозрюваний, обвинуваче
ний не виконав обов'язки, покладені на нього при застосуванні іншого,
раніше обраного запобіжногозаходу, або не виконав у встановленому по
рядку вимог щодо внесення коштів як застави та надання документа, що
це підтверджує;
2) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у
вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбав
леная волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором,
крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде дове
дено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудо
вого розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню
а»о їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
------- ,__________________________________________417
3) до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачуєтьсяу
вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбав
лення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором,
крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде дове
дено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудо-
вого розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню
або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину;
4) до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується
у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбав
лення волі на строк понад п'ять років;
5) до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачуєтьсяу
вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбав
лення волі на строк понад три роки;
6) до особи, яку розшукують компетентні органи іноземної держави
за кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким може бути вирішено
питання про видачу особи (екстрадицію) такій державі для притягнення
до кримінальної відповідальності або виконання вироку, в порядку і на
підставах, передбачених розділом IX цього Кодексу або міжнародним до
говором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
3. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язкиз передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливістьїї застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
4. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:
1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою
його застосування;