Практичне заняття №28-29. Основні чинники експериментального спілкування, які можуть спотворю­вати результати експерименту і способи їх контролю

План

1. Особистість і діяльність експериментатора. Типи помилок експериментаторів при оцінці результатів діяльності досліджуваного. «Ефект Пігмаліона» і його конкретні прояви. Помилки "ставлення до спостережуваного".
2. Особистість і діяльність досліджуваного. Помилки, пов'язані з мотивацією досліджуваного. Помилки особистісного впливу, пов'язані із сприйняттям досліджуваним особистості експериментатора.

Рекомендована література

Базова

1. Галян О.І., Галян І.М. Експериментальна психологія. [Навч. посібн.] / О.І.Галян, І.М.Галян., – К.: Академвидав, 2012. – 400с.

14. Галян О.І., Галян І.М. Експериментальна психологія. /Упор. Галян О.І., Галян І.М. – Львів, 2008. – 428с.

15. Бондарчук О. І. Експериментальна психологія: [Курс лекцій] – К.: МАУП, 2003. – 120 с.

16. Максименко С. Д., Носенко Е. Л. Експериментальна психологія (дидактичний тезаурус). [Навч. посібник] – К.: МАУП, 2002. – 128 с.

17. Константинов В.В. Экспериментальная психология. Курс для практического психолога. – СПб.: Питер, 2006. – 272с.

18. Дружинин В. Н. Экспериментальная психология. – [2-е изд., доп.] – СПб.: Питер, 2000. – 320 с.

Допоміжна

11. Кэмпбелл Д. Модели экспериментов в социальной психологии и прикладных исследованиях. – СПб.: Соц.-психол. центр, 1996. – 392 с.

12. Гудвин Дж. Исследование в психологии: методы и планирование. – СПб.: Питер, 2004. – 558 с.

13. Сидоренко Е. В. Методы математической обработки в психологии. – СПб.: Речь, 2001. – 349 с.

14. Практикум по общей, экспериментальной и прикладной психологии / Под ред. А. А. Крылова, С. А. Маничева. – СПб.: Питер, 2000. – 560 с.

15. Мартин Д. Психологические эксперименты. – СПб.: пройм–ЕВРОЗНАК, 2002.

3. Методичні рекомендація до виконання самостійної роботи з навчальної дисципліни

«Експериментальна психологія»

Самостійна робота студента (СРС)– це самостійна діяльність-учіння студента, яка планується й виконується за завданнями, під методичним керівництвом і контролем науково-педагогічного працівника, але без його прямої участі. Важливу роль при вивченні навчальної дисципліни відіграють раціональні засоби: методи організації самостійної роботи, умови праці, режим дня, техніка праці та ін.

Під час вивчення навчальної дисципліни „Експериментальна психологія” виділяються такі види самостійного учіння студента:

– слухання лекцій, участь у семінарських заняттях, виконання практичних робіт;

– відпрацювання тем лекцій та семінарських занять, виконання практичних робіт студентами заочної форми навчання (ЗФН);

– підготовка рефератів;

– підготовка до модульного контролю та екзаменів;

– робота з літературою та ін.

Кожен із зазначених видів потребує від студентів наполегливої самостійної праці.

Треба пам’ятати, що на студента впливають три групи труднощів: соціальні, навчальні, професійні. Соціальні труднощі викликані зміною місця мешкання, новими умовами життя, особливостями спілкування зі значним колом нових людей (науково-педагогічного працівниками, колегами, обслуговуючим персоналом); необхідність самостійно вести свій бюджет, влаштовувати власний побут, звикати до нового режиму і розпорядку дня та інше. Тут науково-педагогічним працівникам варто організувати і провести 1-2 ділові гри „Знайомство”, під час яких дати змогу студентам познайомитися між собою, а також з науково-педагогічними працівниками і навчально-допоміжним персоналом, з якими студенти (курсанти) мають спілкуватися під час навчання. Доречними можуть бути розповіді декана про факультет та ВНЗ у цілому, про його підрозділи. Потрібна окрема розповідь про бібліотеку, читальні зали, навчально-методичні кабінети. З цією метою варто використати також екскурсію по ВНЗ.

У свою чергу, навчальні труднощі викликані новими формами і методами учіння, особливостями організації самостійної роботи, контролю за нею з боку науково-педагогічних працівників і командирів (начальників) щодо курсантів. Тому науково-педагогічні працівники мають, по-перше, ознайомити студентів з психолого-педагогічними особливостями видів, форм і методів організації навчання у вищій школі. По-друге, допомогти в оволодінні методами і прийомами навчальної роботи. Це має здійснюватися як на окремих заняттях, так і в процесі читання лекцій, проведення семінарських, лабораторних і практичних занять. По-третє, дотримуватися спеціальної методики читання лекцій для студентів і курсантів-першокурсників у перші два-три місяці, поступово збільшуючи структуру і темп. За цей час студентів (курсантів) слід навчити прийомів слухання лекції, запису її змісту, методиці підготовки до семінарських, практичних і лабораторних занять.

Крім цього, науково-педагогічним працівникам слід чітко дозувати завдання на кожне заняття, а також контроль й оцінювання самостійної роботи.

Професійні труднощі можуть виявитися в тому, що окремі студенти (курсанти) можуть розчаровуватися у своєму професійному виборі. Курсантам може не сподобатися режим військового закладу, сувора дисципліна, безумовне підпорядкування командирам (начальникам). Тому науково-педагогічні працівники повинні роз’яснити процес оволодіння спеціальністю практичного психолога і працівника органів внутрішніх справ, їх перспективністю і значимістю.

Перехід до модульної побудови змісту навчання передбачає інтеграцію різних видів і форм навчання, які підпорядковуються загальній темі навчального предмету. Для кожного змістовного модуля формують набір довідкових та ілюстративних матеріалів, які студент одержує перед початком його вивчення. Модуль забезпечується списком рекомендованої літератури. Кожен студент переходить від змістовного модуля до змістовного модуля в міру засвоєння матеріалу і проходить етапи поточного контролю.

Для них на початку кожного семестру організується і проводиться настановна сесія. У процесі настановної сесії з навчальної дисципліни „Практикум з психологічного консультування” здійснюється начитка лекцій та проводяться деякі семінарські, практичні і лабораторні заняття.

Першою завжди проводиться настановна лекція, в ході якої науково-педагогічний працівник (НПП), який викладає дисципліну«Експериментальна психологія» зобов’язаний:

– ознайомити студентів з актуальністю, метою і завданнями вивчення навчальної дисципліни «Посттравматична стресова реабілітація», їх місцем, роллю і значенням у підготовці практичних психологів;

– визначити загальний обсяг навчальної дисципліни „Посттравматична стресова реабілітація» та обсяг розділів і тем на поточний семестр;

– довести і роздати студентам ЗФН програму навчальної дисципліни „Посттравматична стресова реабілітація» та робочу навчальну програму;

– пояснити зміст і структуру тематичного плану, послідовність вивчення розділів і тем;

– пояснити студентам методику самостійного відпрацювання семінарських, практичних занять;

– роздати студентам завдання на контрольну (контрольні) роботу, пояснити їм алгоритм її виконання, вияснити чи зрозуміли вони завдання;

– довести питання які виносяться на екзамен;

– дати головну і додаткову літературу до кожної теми;

– уточнити форми і методи контролю знань студентів;

– довести графік проведення консультацій для студентів з навчальної дисципліни, під час настановної сесії та в період до заліково-екзаменаційної сесії (ЗЕС);

– розкрити методику самостійного опрацювання студентами розділів і тем навчальної дисципліни „Посттравматича стресова реабілітація”. на даний семестр;

– відповісти на всі запитання студентів пов’язані з вивченням навчальної дисципліни „Посттравматича стресова реабілітація”.

Далі НПП проводять більшою мірою оглядові лекції, які, як правило, охоплюють кілька тем. У процесі цих лекцій НПП охоплює найважливіші та найскладніші аспекти й питання навчального матеріалу. Проте оглядові лекції мають бути логічними і завершеними та охоплювати весь навчальний матеріал, який вивчається в даному семестрі.

У кінці кожного семестру для студентів проводиться заліково-екзаменаційна сесія, яка в непарних семестрах, як правило, поєднується з настановною сесією на наступний семестр.