Причини та умови вчинення конкретного злочину

Орієнтований план

1. Загальні питання детермінації індивідуальної злочинної поведінки.

2. Причини вчинення конкретного злочину.

3. Умови, що сприяють учиненню конкретного злочину.

4. Поняття і роль несприятливої (криміногенної) життєвої ситуації. Привід до злочину.

5. Взаємозв’язок між причинами, умовами і криміногенною ситуацією у механізмі індивідуальної злочинної поведінки.

Б. Тестові завдання

I. До стану злочинності відноситься:

а) загальна кількість злочинів, учинених на певній території;

б) загальна кількість осіб, які вчинили злочини на певній, території;

в) загальна кількість злочинів та осіб, які їх вчинили на певній території за певний проміжок часу;

г) співвідношення злочинів, учинених на певній території і осіб, які на ній проживають.

II. Під загальним коефіцієнтом злочинності розуміють:

а) наявність тяжких злочинів у загальній структурі злочин­ності;

б) загальна кількість осіб, які вчинили злочини;

в) загальна кількість злочинів, учинених на певній терито­рії за певний проміжок часу;

г) співвідношення загальної кількості злочинів або осіб, які їх вчинили на 1, 10, 100 тис. осіб до кількості населення, що мешкає в певному регіоні.

III. Динаміка злочинності – це:

а) зміна стану злочинності;

б) кількісно-якісний показник злочинності;

в) якісний показник злочинності;

г) зміна структури злочинності.

IV. Ознакою злочинності є:

а) соціальний характер;

б) протиправність;

в) винність;

г) караність.

В. Ситуаційні задачі

І. У ході розслідування виявлено, що К. ріс і виховувався у несприятливому середовищі. Батько залишив родину, коли йому було лише три роки. Мати вела аморальний спосіб життя, досить часто вдома розпивала з чужими людьми спиртні напої, вихованням сина не займалася. Незабаром її було засуджено за крадіжку. Хлопчик став жити у бабусі. У школі він вчився погано. Свій вільний час проводив на вулиці з хлопцями, старшими за віком, почав пити, грати в азартні ігри. Двічі був засуджений за крадіжку і хуліганство.

У виправній колонії К. отримав спеціальність слюсаря з ремонту побутових приладів. Після відбуття покарання працевлаштувався в приватну майстерню з ремонту побутової техніки. Там часто пиячили, постійно відбувалися сварки.

Одного разу К. зустрів приятелів, з якими відбував покарання. Погрожуючи розправою, вони вимагали повернути їм старий борг. Тоді К. викрав з майстерні декілька відремонтованих приладів, продав їх, а гроші віддав у сплату боргу.

У чому причина вчинення К. нового злочину? Які умови сприяли його вчиненню? Які обставини викликали у нього рішучість скоїти крадіжку?

II. 19-річний П. після звільнення з місць позбавлення волі, де відбував покарання за грабіж, протягом року ніде не працював. Жив, за його словами, на “кишенькові” гроші, які давала мати. Інколи вдома був відсутній по декілька днів. Мати заявляла, що вона “аж ніяк не могла позитивно впливати на дорослого сина, який зовсім її не слухав”. Батько зловживав спиртними напоями, іноді разом із сином. Призову до армії П. не підлягав – за висновком медичної комісії він страждав на психічний розлад, який, проте, не виключає осудності.

Через деякий час П. залучив до злочинної діяльності неповнолітніх Ч. і К., мешканців сусіднього під’їзду. Разом вони вчинили шість розкрадань майна з магазинів району на загальну суму 25 тис. грн. Були затримані.

Слідством встановлені такі факти:

П. перебував на обліку у районного психіатра як хворий, що потребує регулярного обстеження (цього жодного разу не було зроблено). Після відбуття покарання адміністративний нагляд над ним не був встановлений, хоча адміністрація виправної колонії характеризувала його вкрай негативно, оскільки він порушував режим, часто не працював, неввічливо ставився до адміністрації колонії.

Школярі Ч. і К. вчилися в одному класі. Були недисциплінованими учнями. Часто збиралися у під’їзді з П., який мав кримінальний досвід і багато розповідав про злочинний світ.

Тут же вони разом пиячили. Іноді пропонували мешканцям будинку купити речі та продукти за низькими цінами. Громадяни про це в міліцію не заявляли, оскільки боялися розправи з боку “п’яниць, хуліганів, злодіїв”, і взагалі вважали, що це не їх справа.

До дільничного інспектора міліції надходили чутки про негативну поведінку компанії П., але ніяких заходів ним вжито не було.

У школі, де вчилися звинувачені неповнолітні, систематично виховна робота не проводилася. Класне керівництво здійснювалося формально. Індивідуальна робота з учнями носила поверховий характер. Директор школи одного разу повідомив кримінальну міліцію у справах дітей про непристойну поведінку Ч. і К. Там було вирішено запросити їх до міліції разом із батьками, але цей виклик не відбувся.

Сім’ї Ч. і К. зовні благополучні. Батьки були перевантажені роботою, особливої уваги дітям не приділяли, вважаючи їх поведінку нормальною.

За даними статистики, за останні три роки в районі спостерігалося помітне зростання рівня злочинності, у тому числі й серед неповнолітніх.

Визначте причинно-наслідковий комплекс, який зумовив учинення цих злочинів.

Методичні рекомендації

А. Дати відповідь на теоретичне питання можливо шляхом вивчення теми „Причини та умови конкретного злочину”. Для цього необхідно дослідити зміст причин та умов вчинення окремого злочину; з’ясувати співвідношення та взаємозв’язок вчинення злочину із загальними причинами злочинності; звернути увагу на механізм, мотиви злочинного поводження.

Б.Тестові завдання відповідають таким темам, як: „Особистість злочинця”, „Віктимологія та її наукова основа”, „Злочинність та її ознаки”.

В. Ситуаційні задачі можна вирішити після вивчення теоретичного питання: „Злочинність та її ознаки”.

Рекомендована література

Основна

1. Кримінологія і профілактика злочинів: Курс лекцій: У 2-х кн. Загальна частина / Александров Ю. В., Гаврилишин А. П., Джужа О. М. та ін. / За редакцією Лихолоба В. Г.; УАВС. - К., 1996.
2. Кримінологія: Спеціалізований курс лекцій зі схемами: Загальна та Особлива частини: Навчальний посібник / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Атіка, 2001.
3. Кримінологія: Підручник для студентів вищих навч. за­кладів / За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юрінком-Інтер, 2002.
4. Кримінологія: Навч. посіб. / Ю.Ф. Іванов, О.М. Джужа. – К. : Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2005. – 264 С.
5. Криминология / Под ред. В. М. Бурлакова, В. П. Сальни­кова. - Санкт-Петербург, 1998.
6. Криминология: Учебник для юридических вузов / Под общей ред. докт. юрид. наук, профессора А. И. Долговой. - М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА-М, 1999.
7. Кримінальне право України. Особлива частина.// За ред. М.І. Бажанова, В.В.Сташиса, В.Я. Тація. - К., Юрінком Інтер, 2002. – 496 с.
8. Кримінальне право України: Заг. частина: Підручник / Александров Ю. В., Антипов В. І., Володько М. В. та ін.; Відп. ред. Кондратьєв Я. Ю.; Наук. ред. Клименко В. А. та Мельник М. І. - К., Правові джерела, 2002. – 432 с.

Додаткова

А. 1. Алексеев А.И., Сахаров А.Б. Причины преступлений и их устранение органами внутренних дел. – М., 1982.

2. Антонян Ю.М. Роль конкретной жизненной ситуации в совершении преступлений: Учеб.пособие. – М., 1973.

3. Даньшин И.Н. Криминология (понятие, предмет, задачи и система криминологической науки): Учеб.пособие. – Х., 1994.

4. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб.пособие. – К., 1988.

5. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика- К., 1997.

6. Кудрявцев В.Н. Причинность в криминологии. – М., 1968.

7. Джужа О.М. Кримінологія. – К.: Юрінком – Інтер, 2002.

Б.1.Антонян Ю.М. Социальная среда и формирование личности преступника (неблагоприятное влияние на личность микросреды). – М., 1985.

2.Даньшин И.Н. К вопросу о понятии личности преступника // Проблемы социалистической законности. – Х., 1980. – Вып.6.

3.Дубинин Н.П., Карпец И.И., Кудрявцев В.Н. Генетика, поведение, ответственность. – М., 1982.

4.Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб.пособие. – К., 1988.

5.Франк Л.В. Потерпевшие от преступлений и проблемы виктимологии. - Душанбе, 1977.

6.Джужа О. М. Віктимологія на захисті прав і законних інтересів жертв злочину // Право України. — 2002. — № 2.

В. 1. Даньшин И.Н. Преступность: понятие и общая характеристика, причины и условия: Учеб.пособие. – К., 1988.

2. Преступность в Украине // Бюл. законодательства и юрид. практики Украины. – 1994. - №2.

3. Антонян Ю. М., Бородин С. В. Преступность и психиче­ские аномалии.- М.: Наука, 1987.

4. Литвак О. Злочинність, її причини та профілактика- К., 1997.

ВАРІАНТ 3

А. Теоретичне питання