Явище «людського фактору» та його вплив на професійну діяльність майбутніх фахівців річкового та морського транспорту.
Тема. Вступ до психології моряка
Поняття «Психологічна культура» та «психологічний супровід» у професійній діяльності майбутніх моряків.
Явище «людського фактору» та його вплив на професійну діяльність майбутніх фахівців річкового та морського транспорту.
Сучасний етап розвитку суспільства характеризується зростанням ролі психологічної науки в громадському житті і житті кожної окремо взятої особистості. У морській практиці виникла необхідність формування у сучасних суднових фахівців певних якостей, які вони повинні мати у зв’язку з динамікою змін в громадському житті. З одного боку, сучасна людина повинна мати стійке тверде ядро, світогляд, соціальні і моральні переконання, а з іншого боку, індивід повинен мати високу психологічну лабільність, здатність засвоювати і переробляти нову інформацію і створювати щось нове протягом усього життя.
Нині, нагальною є потреба психологічного супроводу моряків, який повинен будуватися з урахуванням особливостей національного менталітету, а також з урахуванням специфіки психологічних рис плавскладу як особливої частини громадян.
Вставка 1.
Психологічні чинники умов праці моряків детерміновані роботою в замкненому просторі,сенсорною депривацією, підвищеною відповідальністю, тривалою емоційною напругою,обмеженими можливостями задоволення культурних потреб і спілкування.
( Депривáція (англ. deprivation) — це психічний стан, коли суб'єкт не має змоги задовольняти деякі свої основні (життєві) психічні потреби достатньою мірою впродовж тривалого часу. Тобто йдеться про втрату чогось такого, що необхідно індивіду для задоволення певних важливих потреб. Це призводить до різних моральних і психологічних відхилень у поведінці та діяльності.), Се́нсорна деприва́ція (англ. Sensory deprivation) — часткове або повне позбавлення зовнішнього впливу на одне або більше органів чуття., Короткі періоди сенсорної депривації мають розслабний вплив на людину, запускають процеси внутрішнього підсвідомого аналізу, структурування і сортування інформації, процеси самоналаштування і стабілізації психіки, в той час як тривале позбавлення зовнішніх подразників може призвести до надзвичайного неспокою, галюцинацій,депресії і асоціальної поведінки
В умовах плавання на ефективність професійної діяльності корабельних спеціалістів впливають такі соціально-психологічні чинники, як емоційна напруга, монотонія,гіподинамія, режим праці та відпочинку, режим сну і бадьорості, характер внутрішньогрупових відносин.
Монотонія. Це поняття частіше всього вживають для позначення психічного стану людини, яке виникає при виконанні одноманітної, повторної діяльності в бідних подразниками одноманітних умовах.
Монотонія це стан зниженої психічної активності, котрий проявляється в підвищеному почутті втоми та сонливості і пов'язаний із зменшенням здібності швидко реагувати, переключатись, а також з коливаннями в ефективності праці і її зниженням. Такий стан, визивається специфічними факторами життєдіяльності, а саме: одноманітністю, обмеженим полем спостережень, повторним характером роботи, тривалістю періоду роботи, малим ступенем складності виконуваної операції. Крім того, монотонія посилюється під впливом таких додаткових факторів: недостатнє освітлення в робочих приміщеннях, відсутність кольорового інтер'єру, ізольованість виконавців, відсутність можливості фізичних рухів, наявність ритмічних звуків. Всі перераховані фактори в тій чи іншій мірі присутні на сучасних об'єктах.
симптоми монотонії:
1) психологічні- почуття втоми, апатії, сонливості та отупіння;
2) фізіологічні- погіршення ритму серцевих скорочень, зниження артеріального тиску, зниження м'язового тонусу;
3) виробничі- коливання продуктивності праці, зменшення здатності переключатись та реагувати на сигнали робочих обставин.
В таких умовах високого рівня професіоналізму можна досягти, лише за допомогою високої психічної культури та позитивного ставлення до життя.
Психологічна культура - це комплекс розвинутих спеціальних потреб, здібностей і вмінь людини. Психологічна культура проявляється в самоорганізації і саморегуляції будь-якої життєдіяльності людини, різноманітних видах її базових прагнень і тенденцій, в ставленні особистості до себе, до людей, до живої і неживої природи, до світу в цілому.
Психологічна культура - це складова базової культури особистості як системної характеристики людини, яка дозволяє їй ефективно самовизначитися і самореалізуватися в житті, а також сприяє успішній соціальній адаптації і саморозвитку.
Психологічна культура (ПК) - напрацьована і засвоєна особистістю система конструктивних способів, умінь самопізнання, спілкування, саморегуляції емоцій і дій, творчого пошуку, ведення справ і саморозвитку. У розвиненому вигляді характеризується високою якістю самоорганізації і саморегуляції різних видів життєдіяльності. У межах можливого, вона виражається в хорошому самоврядування динамічними характеристиками своїх потреб і тенденцій, характерологічних рис, відносин і цінностей, а також в оптимальній побудові процесів їх здійснення. Це в першу чергу поведінкова, процесуальна складова життя особистості, що виявляється в її реальних діях, заснованих на широкому репертуарі вироблених умінь володіння собою. Тут є і ціннісний, мотиваційний аспект: для людини з розвиненою ПК важливо вести себе оптимальним чином, щоразу знаходити прийнятні для себе та інших, екологічні способи поведінки. Під словом «культурні» розуміються ті схеми поведінки, які створюються з урахуванням як бажань і цілей своєї особистості і свого організму, так і з урахуванням сприйняття інших людей і законів природи в цілому. Іншими словами, це розумні, довільні вчинки людини, що організовуються його суб'єктом (його оперативним Я).
Отже, психологічна культура особистості є однією з необхідних умов адаптації людини до суспільної творчої діяльності та продуктивного саморозвитку. Відсутність психологічної культури призводить до виникнення стресів, хворобливих станів, криз і навіть катастроф у життєдіяльності як окремих людей так і суспільства в цілому. Особливого значення психологічна культура набуває в умовах посилення міжетнічної, міжнаціональної і міжнародної напруженості тощо.