Відбиття атаки противника на передній край наших військ є найважливішим завданням артилерії в обороні.

Цілі, по яких буде вести вогонь батарея, будуть, як правило, рухомими.

Вогонь батареї зосереджується на загрозливих ділянках атаки противника. Бій за утримання опорних пунктів на передньому краї ведеться з найвищою напругою. Про дії противника і виконання завдань командир батареї доповідає командиру дивізіону.

На окремих ділянках противник може уклинитись в оборону. У цих умовах управління батареєю значно ускладнюється. Головне завдання батареї – загороджувальним і зосередженим вогнем не допустити його подальшого просування у глибину і в сторони флангів. Часто батарея вимушена буде вести вогонь по цілях у безпосередній близькості від своїх військ. КСП батареї, командир батареї і особовий склад КСП можуть опинитися в оточенні, разом із загальновійськовими підрозділами вести бій із противником або разом із КСП командира загальновійськового підрозділу здійснювати маневр.

У ході Другої світової війни вогонь на себе застосовувався в обороні досить часто і, як правило, приводив до знищення противника, який прорвався у район КСП. Так, 30 квітня 1942 року гарматна батарея підтримувала стрілецькі роти в обороні. Ще не було закінчене обладнання КСП, як противник розпочав сильну артпідготовку і потім перейшов в атаку. Наша піхота почала відходити. Взвод управління батареї зайняв кругову оборону. Коли фашисти почали оточувати спостережний пункт і підійшли до нього, командир батареї, капітан Павлов, викликав вогонь батареї по своєму КСП. Вогнем батареї і взводу управління атаки противника були відбиті із значними для нього втратами. Положення наших військ було відновлено.

У цей період бою командир батареї може управляти вогнем батареї з командирської машини і повинен постійно бути готовим прийняти на себе управління вогнем дивізіону. Отримавши наказ (сигнал) на прийняття управління, командир батареї повідомляє про це по радіомережі управління решту командирів батарей, доводить до них координати свого КСП.

Управління вогнем і маневром батареї у ході бою здійснюється по радіо або по дротяних лініях зв’язку з використанням таблиці сигналів і кодованої карти.

У разі прориву противника в глибину оборони батальйону роти другого ешелону повинні нанести йому рішуче ураження із зайнятого, підготовленого рубежу і не допустити його подальшого просування. Батарея вогнем по окремих цілях і зосередженим вогнем у складі дивізіону наносить ураження противнику, який уклинився в оборону наших військ, загороджувальним вогнем забороняє подальше просування противника в глибину оборони, прикриває відкриті фланги.

Командир батареї особисто веде спостереження за противником і діями загальновійськових підрозділів. Про зміни обстановки негайно доповідає командиру дивізіону. За своєю ініціативою або згідно із вказівками командира загальновійськового підрозділу він виконує вогневі завдання щодо знищення і подавлення противника, який уклинився.

Вогневі завдання батарея виконує з основного або запасного району ВП. Маневр вогневих взводів у запасний район ВП здійснюється за командою (сигналом) командира дивізіону, а якщо батарея додана загальновійськовому підрозділу, - з дозволу його командира. Маневр повинен бути проведений у якомога коротший час.

Отримавши сигнал про зміну району ВП, командир батареї: передає його на ВП; вказує дирекційний кут основного напрямку стрільби; вказує час готовності батареї у новому районі, наприклад: „Дніпро. Перекат - 2. Промінь 43-00, Маяк 12-30”.

У разі прориву танків і мотопіхоти противника в глибину оборони командир батареї повідомляє про це старшого офіцера батареї. Вогневі взводи, продовжуючи виконувати вогневі завдання, готуються до знищення противника при прориві його у район ВП. З виходом противника у район ВП старший офіцер батареї: доповідає командиру батареї; управляє вогнем взводів прямим наведенням по танках і піхоті, які прорвалися.

У період артилерійської підготовки контратаки батарея знищує і подавляє протитанкові та інші вогневі засоби, танки, живу силу противника на напрямках контратаки, а також нововиявлені артилерійські і мінометні батареї.

Артилерійська підтримка контратаки здійснюється: зосередженим вогнем у складі дивізіону; вогнем по окремих цілях перед фронтом підрозділів, що контратакують.

Отримавши завдання від командира дивізіону, командир батареї: уточнює командиру взводу управління завдання з розвідки противника перед рубежем контратаки; за необхідності переміщує КСП; готує батарею до виконання отриманих вогневих задач. При цьому він передає на ВП: координати і номери розвіданих цілей; витрату боєприпасів; час готовності до відкриття вогню. командир батареї, прийнявши доповідь від старшого офіцера батареї про готовність вогневих взводів, доповідає командиру дивізіону і командиру загальновійськового підрозділу, якому батарея додана або дії якого підтримує.

У встановлений час за командою командира дивізіону батарея відкриває вогонь по запланованій цілі. При виході підрозділів, що контратакують, на рубіж КСП командир батареї встановлює особистий зв’язок з командиром роти і в подальшому переміщується разом з ним, підтримуючи дії роти вогнем по окремих цілях.

Командир батареї управляє вогнем батареї, як правило, з командирської машини використовуючи робочу карту і раніше встановлені сигнали.

Після проведення контратаки і відновлення положення, командир батареї: готує вогонь для закріплення досягнутого рубежу; організовує зміну ВП, поповнення запасів боєприпасів; готується до відбиття повторних атак противника.

У ході оборонного бою батарея може залучатись для знищення повітряного десанту противника. Отримавши завдання, командир батареї: встановлює особистий зв’язок із командиром загальновійськового підрозділу, якому він призначений для підтримки; доводить завдання підлеглим; виводить батарею в призначений район. Після розгортання батареї у бойовий порядок: організовує розвідку противника; виконує завдання щодо заборони маневру десанту противника, закріплення його на вигідному рубежі. Перед атакою загальновійськових підрозділів батарея уражає вогнем живу силу і вогневі засоби противника на напрямку атаки. З переходом в атаку командир батареї переміщується разом з загальновійськовим командиром, підтримуючи атаку вогнем по окремих цілях.

Після виконання отриманого завдання щодо знищення противника батарея переміщається в район, зазначений командиром дивізіону.