АРІНР при бактеріологічному (біологічному) ураженню
В осередку бактеріологічної (біологічного) поразки організуються і проводяться:
- бактеріологічна розвідка і індикація бактеріальних засобів;
- карантинний режим або обсервація відповідно до рішення старшого начальника;
- санітарна експертиза;
- контроль зараження продовольства, харчової сировини, води, фуражу, їхнє знезаражування;
- протиепідемічні, санітарно-гігієнічні, спеціальні профілактичні, лікувально-евакуаційні, протиепізоотичні, ветеринарно-санітарні заходи, а так само санітарно-роз'яснювальна робота.
При організації робіт з ліквідації осередку бактеріологічної поразки враховуються:
- здатність бактеріальних засобів збуджувати інфекційні захворювання серед людей і тварин;
- здатність деяких мікробів і токсинів тривалий час зберігатися в навколишнім середовищі;
- наявність і тривалість інкубаційного періоду виявлення хвороби;
- складність лабораторного виявлення відповідного збудника і тривалість визначення його виду;
- небезпека зараження особового складу формувань і необхідність використання засобів особистого захисту.
У випадку виявлення ознак застосування бактеріальних засобів, у район негайно висилається бактеріологічна розвідка. На підставі отриманих даних установлюється зона карантину або зона обсервації; намічається обсяг і послідовність проведення заходів, а так само порядок застосування сил і засобів для ліквідації осередку бактеріологічної поразки.
Після того, як буде визначений вид збудника, проводиться екстрена профілактика - застосування специфічних для даного збудника препаратів: антибіотиків, сироваток і ін., своєчасне використання, яких зменшить кількість жертв, і буде сприяти прискореній ліквідації осередку поразки.
Для проведення заходів щодо ліквідації осередку бактеріологічної поразки залучаються в першу чергу сили і засоби, що перебувають на території осередку, у тому числі СЕС, ветеринарні станції, пересувні протиепідемічні бригади, лікарні, поліклініки і ін. медичні і ветеринарні установи і формування.
Правила безпеки при проведенні аварійно рятувальних і
Інших невідкладних робіт
Проведення аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт при ліквідації НС вимагає, відповідно до законодавства, спеціальної фізичної і психологічної підготовки.
Центральне місце в системі підготовки особового складу АРФ грає професійна спеціальна підготовка - рятувальника загального призначення, рятувальників спеціалізованих формувань - газорятівників, горнорятівників, рятувальників на водних об'єктах і водному середовищі, професійних пожежних підрозділів, формувань медицини катастроф і т.д.
Виходячи з різноманіття конкретних надзвичайних ситуацій і можливих небезпек, правила безпеки при проведенні АРІНР можна умовно, але досить обґрунтовано розділити на 2 рівні:
- загальні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт;
- спеціальні норми і правила безпеки при проведенні певних робіт.
Принципово будь-яка аварійно-рятувальна робота сполучена з небезпекою, тому що здійснюється в умовах НС і в зонах поразки (райони НС). У загальному випадку, незалежно від класу, групи і виду НС, це можуть бути цілком певні небезпеки. Це можливість травматичної поразки (механічного впливу на організм), екстремального температурного впливу - опіків і переохолодження, токсичного впливу - поразки органів подиху і токсикація, отруєння і поразка шкірного покриву токсичного походження.
Правила безпеки при проведенні АРІНР передбачають, насамперед, забезпечення, при їхньому дотриманні, здоров'я і життя рятувальників і, тим самим, підтримка ефективності аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.
Разом з тим ці норми і правила рівною мірою стосуються населення, що опинилося в зонах поразки.
Дотримання мер безпеки сприяє зниженню кількості нещасних випадків серед населення і втрат у рядах рятувальників.
Забезпечення безпеки проведення рятувальних і інших невідкладних робіт закріплено законодавчо. Рятувальники повинні бути екіпіровані відповідно до конкретних умов ліквідації НС, забезпечені відповідним спецодягом, взуттям, захисним одягом.
Розглянемо основні правила безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт.
1. Ділянки проведення робіт повинні бути чітко позначені, всю відповідальність за безпеку на ділянці несе уповноважений керівник по ліквідації НС.
2. Уповноважений керівник по ліквідації НС зобов'язаний при локалізації і ліквідації аварійних ситуацій на комунально-енергетичних мережах погодити свої дії із представниками відповідних служб і організацій.
3. При виконанні інженерних робіт повинні використатися тільки штатні інженерні засоби пристосування і механізми.
4. При організації розшукових робіт у дозволених будинках і спорудженнях, у завалах, а також у зимовий час, при повенях, при пожежах пошукові групи повинні бути не менш 2-х чоловік.
5. При ліквідації НС, пов'язаних з ХНР, рятувальники мають право входу в зону зараження тільки з особистими (закріпленими) засобами індивідуального захисту.
6. При роботі вантажопідйомних засобів обов'язково повинен бути призначений старший на ділянці крановик і стропальники, що мають посвідчення встановленого зразка на проведення розвантажно-навантажувальних робіт.
7. Робота рятувальників на висоті повинна обов'язково передбачати страховку (пояса, лонжі, страхувальні троси).
8. При проведенні робіт в умовах поганої видимості і у нічний час площадки робіт повинні бути освітлені. При цьому електрика повинне бути автономна (забороняється підключатися до мереж).
9. Небезпечні місця і ділянки на проїздах і дорогах, у районах зруйнованих будинків і споруджень повинні бути відзначені спеціальними знаками (у нічний час світловими знаками).
10. Всі роботи, пов'язані з гасінням пожеж, повинні виконуватися тільки в спеціальному одязі, у касках.
11. Робота рятувальників у зонах радіоактивного зараження повинна вестися в строгій відповідності з нормами радіаційної безпеки.
12. У зонах задимлення, хімічного зараження робота рятувальників повинна здійснюватися з підтримкою зорового зв'язку.
Таким чином, дотримання правил безпеки при проведенні аварійно-рятувальних і інших невідкладних робіт є одним з важливих факторів ефективної протидії надзвичайним ситуаціям, сприяє підтримці високої готовності аварійно-рятувальних і аварійно-відбудовних формувань.