Симптоми пошкоджень мозочка

1. Атаксія - порушення координації рухів. Головним виявом є пору­шення узгодження рухів у зв'язку з порушенням взаємодії між центрами антагоністичних рефлексів і несвоєчасною зміною в кожному з них збуд-

ження й гальмування. Амплітуда й сила рухів втрачає відповідність з параметрами завдань. Рухи розмашисті, нерозмірні. Хода стає «півнячою», супроводжується високим підніманням стоп, широким розставлянням ніг . У ритмі ходи рухається голова, відбувається розхитування тіла в боки, хода «п'яна». Людина не може попасти в ціль: ложка не попадає до рота, із закритими очи-ла важко попасти пальцем в кінчик носа.

При дискоординації моворухових м'язів виникають розлади мови, які полягають у тому, цо мова стає повільною, уривчастою, скандованою - хворий розмовляє по складах, плу­тає наголос.

Механізм порушень пояснюється тим, що пропріоцептивнІ Імпульси, які генеруються в ефекторі, не одержують належного опрацювання в мозочку. Звідси порушення узгодженості в діяльності м'язів синергістів і анта­гоністів: флексія несвоєчасно замінюється на екстензію й навпаки. Відсутність узгодження яіж швидкими фазичними й повільними іонічними скороченнями м'язів призводить до гарушення плавності рухів. У нормальному :тані імпульси, що прямують по у-еферентних юлокнах до м'язових веретен, гальмуються мозочком. Цим своєчасно обривається ланцюг тропріоцептивних рефлексів за рахунок знижен-ія збудливості пропріорецепторів. При іошкодженні мозочка такий механізм страж­дає. Це призводить до коливань тіла, тремтіння, особливо на початку і в кінці руху.

Порушення межі довільних рухів носить чазву - діаметри. Вона має дві різновидності ;имптомів. Гіперметрія - перебільшення межі рухів, коли кінцівка промахується при досягненні бажаної мети. Гіпометрія -дефіцит межі рухів, коли при рухах кінцівка їупиняється до досягнення мети. У клініці ви(шршлшують спеціальні проби, які виявляють ці розлади. Серед них вказ­івна, пальце-носова, коліно-п'яткова (рис. 6.8).

Асинергія. Полягає в порушенні ко-ординації між м'язами синергіста-ми. При рухах будь-якої частини тіла зміщується центр маси й разом з ним проекція на площу опори. Мозочок рефлекторно регулює пересування цен­тру маси в протилежному напрямку. Ця синергія втрачається при пошкод­женнях мозочка, що виявляється пробою Бабінського. Людині, що лежить на спині, пропонують сісти, не спираючись на руки. Якщо вплив М вимкне­ний, людина підіймає одночасно зтулубом ноги, та сісти не може, оскіль-ки не може подолати ваги тулуба. Такий розлад виявляється й коліно-п'ятко-вою пробою.

Адіодахокінез. заміна будь-якого руху на проти­лежний відбувається повільно. Для виявлення атаксії пропонують швидко змінити пронацію кисті на супінацію. При цьому доводиться долати інерцію спокою на початку кожної фази та інерцію руху в кінці неї. При нормальній діяльності М інерція долається й зміна протилежних фаз відбувається швид­ко. Скорочення антагоністів починається завчасно під кінець попередньої фази для погашення інерції руху.

2. Астазія - порушення статичних рефлексів: установлювальних, пози. Звідси відсутність можливості підтримувати стійке положення, зберігати позу, втрата рівноваги, особливо із заплющеними очима (дшеквілібрація). Виявляється за допомогою симптома Ромберга. Спостерігається розхи­тування тулуба хворого, який стоїть із зімкнутими носками і п'ятами й опу­щеними руками; розхитування підсилюється, якщо хворий витягує руки вперед або закриває очі.

3. Атонія - значне зниження тонусу м'язів. Іноді цей вид порушень проявляється дистонією - комбінацією гіпер- і гіпотонусу. Мозочок безпе­рервно надсилає свої поправки на вплив ваги та інерції у вигляді Імпульсів до моторних клітин передніх рогів спинного мозку й до рухових черепних ядер. Сума цих безперервних імпульсів мозочка є певною частиною імпульсів, котрі одержують мотоиейрони як з периферії, так і з розташова­них вище центрів. Таким чином, мозочок приймає участь у створенні тону­су смугастих м'язів, і тому при його вимиканні тонус знижується.

4. Астенія - м'язова слабкість (кволість). Цей розлад пов'язаний не тільки з порушенням координації рухів, але й з порушенням трофіки, жив­лення І обмінних процесів тканин, аж до важкого ступеня виснаження.

У стоматологічній практиці можна зустріти слідуючі прояви пато­логії мозочка: гіперкінези - міоклонії (швидкі посмикування окремих м'я-

зових груп - ковтальних м'язів, м'якого піднебіння, стінок глотки); пору­шення мови - скандована мова; при порушеннях кровообігу в мозочку розвивається синдром Валленбєрга-Захарченка - розлади чутливості диця, параліч м'якого піднебіння і голосової зв'язки.

БАЗАЛЬНІ ЯДРА:

1) хвостате ядро, 2) лушпина, 3) бліда куля, 4) чорна речовина, 5) субталамічна ділянка, 6) огорожа, 7) мигдалеподібне тіло,

Хвостате ядро і лушпину віднесено до nеоstrіаtum, а бліду кулю - до раlеоstrіаtum, разом звуться смугастим тілом, соrрus strіаtum.

Це додаткова до пірамідної кортикоспинальної система регуляції мо­торних функцій (стара її назва - екстрапірамідна система). Як і мозочок, БЯ не мають прямого зв'язку з мотонейронами й впливають на них через інші рухові центри.

- БЯ отримують аферентні зв'язки від усіх ділянок кори великих півкуль, особливо від асоціативних і моторних; від таламусу й чорної субстанції {дофамінергічний шлях); еферентні зв'язки від стріатумабільшістю через бліду кулю прямують до чорної речовини, таламусу (вентрального пере­днього й вентрального латерального ядер) і до покрівлі середнього мозку. Є прямі зв'язки з моторною корою

Отже, БЯ відіграють головним чином роль проміжної ланки в ланцюгові, який з'єднує моторні ділянки кори з рештою її ділянок. У цьому відношенні БЯ подібні до мозочка: БЯ, як і півкулі мозочка із зубчастими ядрами, можна вважати аферентними по відношенню до прецентральної моторної ділянки кори; як і мозочок, посилають сигнали до кори через ядра таламусу.

Голов­ними функціями БЯ є : 1.регуляція м'язового тонусу із значною перевагою гальмівних впливів;

2.регуляція рухів;