Словник основних термінів і понять
Автокомунікація – природна умова психологічної активності людини, постійне спілкування з самим собою, яке призводить при певних обставинах до внутрішньоособистісного конфлікту.
Авторитарність – соціально-психологічна характеристика особистості, яка відображає її прагнення максимально підкорити своєму впливу партнерів по взаємодії.
Авторитет – 1) вплив індивіда завдяки своєму положенню, статусу і т. ін.; 2) визнання за індивідом права на прийняття відповідальних рішень в умовах сумісної діяльності.
Агресія – індивідуальна або групова поведінка, спрямована на те, щоб завдати фізичних або психологічних збитків іншій особі або соціальній групі.
Адаптація соціальна – 1) постійний процес активного пристосування індивіда до умов соціального середовища; 2) результат цього процесу.
Арбітраж – спеціальний орган для розглядання колективних трудових спорів; комісія, яка формується з професійно підготовлених нейтральних осіб зі згоди учасників соціально-трудового конфлікту для розробки рекомендацій з питань врегулювання розбіжностей між ними.
Атрибуція – приписування соціальним об’єктам (людині, групі, соціальній спільноті) характеристик, які не представлені в полі сприйняття. Необхідність А. обумовлена тим, що інформація, яку може надати людині спостереження, є недостатньою для адекватної взаємодії і тому потребує «добудови».
Внутрішньогруповий конфлікт – зіткнення, розбіжності між особистістю і групою, що викликане відмінністю індивідуальних і загальних інтересів, послабленням згуртованості і сумісних дій або порушенням нори групової поведінки.
Внутрішньоособистісний конфлікт – конфлікт всередині психологічного світу особистості; являє собою зіткнення її протилежно спрямованих мотивів.
Внутрішня установка – суб’єктивне сприйняття особистістю свого статусу в групі.
Вплив – процес і результат зміни індивідом поведінки іншої людини, її установок, уявлень, оцінок тощо.
Група – обмежена в розмірах сукупність людей, яка виділяється з соціального цілого на основі певних ознак (характер діяльності, соціальної належності, структури, рівня розвитку тощо). Розмір, структура і склад групи визначаються цілями і завданнями діяльності, до якої вона включена чи заради якої створена.
Групова динаміка – сукупність внутрішньогрупових соціально-психологічних процесів і явищ, які характеризують весь цикл життєдіяльності групи та його етапи: утворення, функціонування, розвиток, стагнацію, регрес, розпад. До процесів Г. д. відноситься керівництво і лідерство; прийняття групових рішень; нормоутворення; формування функціональної структури групи; об’єднання; конфлікти, груповий тиск, тобто усі ті процеси, які фіксують і забезпечують зміни, що відбуваються в групі за часів її існування.
Груповий егоїзм – ціннісна орієнтація групи, яка характеризується переважанням групових інтересів і потреб щодо інтересів інших груп.
Демонстрація – масовий хід, одна з форм урегулювання колективних трудових спорів, соціальних конфліктів.
Джерела конфліктів – збіг несприятливих життєвих обставин, які впливають на поведінку людей, проблеми трудової мотивації, розриви комунікативних зв’язків тощо.
Динаміка конфлікту – процес поетапного розвитку конфлікту за етапами і фазами.
Диспозиція – готовність, схильність суб’єкта до певної поведінки, дії, їх послідовності.
Діагностика конфлікту – дослідження основних параметрів конфлікту з метою управлінського впливу на його перебіг та учасників конфлікту.
Екстраверсія – характеристика психологічних властивостей індивіда, за якої він зосереджує свої інтереси на зовнішньому світі, зовнішніх об’єктах за рахунок своїх власних інтересів, через приниження особистої значимості.
Завершення конфлікту – усунення об’єктивних та послаблення суб’єктивних причин, що викликали конфліктну ситуацію.
Запобігання конфлікту – діяльність, яку суб’єкт здійснює з метою недопущення виникнення конфлікту.
Згуртованість колективу – ціннісно-орієнтована єдність, яка визначається за рівнем збігу думок членів групи щодо найбільш значущих для неї об’єктів.
Інституціалізація конфлікту– встановлення чітких норм і правил конфліктної взаємодії, визначення робочих груп і комісій для управління конфліктом.
Інтерес – форма прояву пізнавальної потреби особистості, спрямована на той чи інший предмет, відношення до нього як до чогось для неї цінного.
Інтроверсія – характеристика психологічних властивостей індивіда, що характеризується фіксацією уваги особистості на своїх власних інтересах, своєму внутрішньому світі.
Інцидент – 1) зовнішнє відкрите протиборство сторін, яке виникло уперше; 2) зіткнення сторін, що взаємодіють, яке свідчить про перехід конфліктної ситуації в конфлікт; 3) збіг обставин, який є приводом для конфлікту.
Карта конфлікту – графічне зображення елементів графічного зіткнення з вказівкою проблеми, яка потребує рішення, констатацією інтересів та побоювань сторін.
Клімат соціально-психологічний – якісний бік міжособистісних відносин, який проявляється у вигляді сукупності умов, що сприяють або перешкоджають продуктивній сумісній діяльності і всебічному розвитку особистості в групі.
Компроміс – стратегія поведінки суб’єктів у конфлікті, яка орієнтована на певні взаємні поступки.
Конгруентність – адекватна реакція особистості на конфліктну ситуацію.
Конкуренція – це особливий тип суперництва, мета якого – отримання вигоди, прибутку чи сприятливого доступу до дефіцитних матеріальних і духовних цінностей. В К. чітко зазначені цілі, кінцевий результат. К. може супроводжуватися конфліктом, а може й не супроводжуватися. Особливість К. – у використанні тільки тих форм боротьби, які визнані як морально-правові в суспільстві чи організації.
Консенсус – загальне погодження зі спірного питання; домовленість, яка влаштовує обидві конфліктуючі сторони на підставі взаємних поступок.
Конфлікт – відносини між суб’єктами соціальної взаємодії, які характеризуються їх протиборством на підставі протилежно спрямованих мотивів чи суджень.
Конфлікт дисфункціональний – конфлікт, що призводить до зниження особистої задоволеності, групового співробітництва і ефективності організації.
Конфлікт за формулою «А»відображає залежність конфлікту (К) від конфліктогенів (КГ): КГ+КГ2+КГ3+…КГn= К.
Конфлікт за формулою «Б»відображає залежність конфлікту (К) від конфліктної ситуації (КС) та інциденту (І): К=КС+І.
Конфлікт за формулою «В»відображає залежність конфлікту (К) від декількох конфліктних ситуацій (КС): К=КС+КС2+КС3+…+КСn
Конфлікт «мінус - мінус» – це конфлікт, при якому в однієї особистості виникає необхідність приймати рішення, всі варіанти якого мають негативні наслідки.
Конфлікт «плюс - мінус» – це конфлікт, в якому приймається рішення за умови, що кожний з варіантів містить і позитивні, і негативні наслідки, а вибрати потрібно один, враховуючи вирішення загального завдання.
Конфлікт «плюс - плюс» - конфлікт, що передбачає вибір одного з двох сприятливих варіантів.
Конфлікт функціональний– конфлікт, що призводить до підвищення ефективності діяльності організації.
Конфліктна ситуація– накопичені протиріччя, пов’язані з діяльністю суб’єктів соціальної взаємодії, що об’єктивно створюють підґрунтя для реального протиборства між ними.
Конфліктогени – слова, дії (або відсутність дій), які можуть призвести до конфлікту, викликати обурення, лють, злість та інші негативні емоції.
Конфліктологія – наука, яка вивчає закономірності і механізми виникнення та розвитку конфліктів, а також принципи й методи управління ними.
Конформізм – пристосованість, пасивне сприйняття чужої точки зору, невиправдана поступка в конфлікті.
Лідер – член групи, здатний впливати на свідомість і поведінку інших членів групи завдяки своєму особистому авторитету (неформальний лідер) або посаді, яку займає (формальний лідер).
Медіація – переговорний процес щодо розв’язання конфлікту за участю посередника – медіатора.
Межі конфлікту – зовнішні структурно-динамічні межі конфлікту за кількістю учасників (суб’єктні межі), за територією, на якій виникає конфлікт (просторові межі), за тривалістю конфлікту (часові межі).
Міжгрупові конфлікти – зіткнення між окремими групами або підрозділами організації, які викликаються недосконалістю організаційної структури і недоліками функціональної взаємодії, необхідністю розподілу обмежених ресурсів, недостатністю інформації, відмінностями в поглядах на трудову мотивацію, форми стимулювання, соціальне партнерство, ділове співробітництво тощо.
Міжособистісні конфлікти – протиборство особистостей в процесі соціальної взаємодії, що виникає на основі протилежно спрямованих мотивів, суджень або особистих антипатій.
Мотивація – процес спонукання себе або інших людей до визначеної діяльності для досягнення певної мети.
Мотиви конфлікту – внутрішні спонукальні сили, які підштовхують суб’єктів соціальної взаємодії до конфлікту.
Нонконформізм – прагнення індивіда за будь-яких обставин поводитися всупереч позиції пануючої більшості і в усіх випадках стверджувати протилежну точку зору.
Об’єкт конфлікту – це те, на що претендує кожна з конфліктуючих сторін і що викликає їхню протидію.
Образ конфліктної ситуації – суб’єктивне відображення предмету конфлікту у свідомості суб’єктів конфлікту.
Особистість – стійка сукупність соціально-психологічних рис, яка характеризує індивіда як суб’єкта соціальних зв’язків.
Переговори– спосіб подолання конфліктного протиріччя, заінтересований діалог опонентів з метою врегулювання конфлікту.
Підбурювач – особа, організація чи держава, яка підштовхує якогось учасника до конфліктних дій.
Поведінка конфліктна – агресивні дії, спрямовані на те, щоб завдати збитку іншій стороні.
Позиція конфліктуючих сторін – це те, про що вони заявляють в ході конфліктної взаємодії або в переговорному процесі.
Попередження (профілактика) - вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на недопущення виникнення конфлікту.
Пособник – особа, організація чи держава, яка сприяє конфліктуючим сторонам порадами, технічною допомогою чи іншими засобами, допомагає учаснику конфлікту в його організації, розвитку і розв’язанні, .
Поступка – стратегія поведінки в конфлікті, яка характеризується прагненням ухилитися від конфлікту при сприйнятті його предмета як несуттєвого для себе і значимого для суперника.
Потреба – це усвідомлена необхідність у будь-чому, яка спонукає до дії.
Предмет конфлікту – об’єктивно існуюча проблема, яка є причиною розбрату між сторонами.
Примушування– стиль управління конфліктом, у рамках якого превалюють намагання окремого суб’єкту конфлікту примусити прийняти свою точку зору будь-якою ціною. Особа, яка використовує такий стиль, звичайно веде себе агресивно і для впливу на інших використовує владу, силу закону, зв’язки, авторитет тощо.
Прогнозування конфлікту – вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на виявлення причин конфлікту в його прихованому розвитку.
Протиборство – взаємодія двох сторін конфлікту, яка характеризується завданням взаємного збитку.
Регулювання– вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на послаблення і обмеження конфлікту, забезпечення його розвитку в бік вирішення.
Розв’язання – вид діяльності суб’єкта управління, пов’язаний із завершенням конфлікту.
Роль– певний шаблон, стереотип, модель поведінки людини, об’єктивно задана статусом особистості в системі суспільних зв’язків або особистих відносин.
Самоконтроль– усвідомлення і оцінка суб’єктом власних дій, психічних процесів і станів. Поява і розвиток С. визначається вимогами суспільства до поведінки людини.
Середовище конфлікту– сукупність об’єктивних умов, в яких протікає конфлікт.
Соціальна напруга – психологічний стан індивідів та груп, причинами якого є незадоволеність існуючим станом речей або ходом розвитку подій.
Соціальне партнерство – система заходів для забезпечення співробітництва найманих працівників, роботодавців і представників органів державної влади з метою узгодження соціально-економічних інтересів, договірного регулювання соціально-трудових відносин і цивілізованого розв’язання трудових спорів (конфліктів).
Соціально-трудовий конфлікт – зіткнення окремих осіб або груп, викликане розходженням приватних і загальних інтересів, несумісністю мотивів і цілей.
Соціограма– схематичне зображення міжособистісних взаємовідносин у колективі на площині за допомогою спеціальних знаків; результат використання соціометричного методу.
Співробітництво– стратегія поведінки в конфлікті, яка характеризується прагненням сторін, які протистоять одна одній, сумісними зусиллями розв’язати проблему.
Статус – позиція суб’єкта в структурі суспільних зв’язків або особистих відносин, яка визначає його права, обов’язки та привілеї.
Стиль (стратегія) конфліктної поведінки – спосіб спілкування та образ дій учасника конфлікту, спрямований на досягнення певних цілей. Визнано існування п’яти С. к. п.: ухиляння, поступка, суперництво, компроміс, співробітництво.
Стимулювання – вид діяльності суб’єкта управління, спрямований на провокацію, виклик конфлікту.
Стрес – нервова перенапруга, яка виникає в результаті вирішення протиріч між природним, соціальним та духовним аспектами особистості; захисна і пристосувальна реакція організму у відповідь на дію несприятливих життєвих обставин.
Стресор – фактор, який викликає стан стресу.
Структура конфлікту– сукупність стійких елементів конфлікту, яка створює цілісну систему.
Суб’єкт конфлікту – учасник (сторона, опонент) конфліктного зіткнення, який переслідує свої інтереси і має певний ранг, силу.
Суперництво– стратегія конфліктної поведінки, яка характеризується прагненням одержати перемогу над опонентом.
Толерантність– терпимість до чужого способу життя, думок, поведінки, цінностей тощо.
Трансактний аналіз – аналіз конфліктних міжособистісних взаємодій за трансактними категоріями («Дитина», «Батько», «Дорослий»).
Управління конфліктами – цілеспрямований, зумовлений об’єктивними законами вплив на динаміку конфлікту в інтересах розвитку або руйнування тієї соціальної системи, до якої має відношення конфлікт; діяльність з попередження, регулювання та розв’язання конфлікту.
Установка конфліктна – схильність та готовність діяти в можливому конфлікті певним способом.
Ухиляння– стратегія поведінки в конфлікті, яка характеризується прагненням ухилитися відійти від конфлікту, вважаючи його предмет несуттєвим як для себе, так і для суперника.
Фрустрація – психологічний стан наростаючої емоційно-вольової напруженості, який виникає у конфліктних ситуаціях і заважає досягненню мети.
Функції конфлікту – роль, яку виконує конфлікт, його вплив –позитивний (конструктивний) чи негативний (деструктивний) на суспільство, соціальну групу, організацію, індивіда.
Контрольні запитання і завдання для самоперевірки
4. Коли виникла конфліктологія як відносно самостійна теорія?
5. Дайте визначення предмету конфліктології.
6. Перерахуйте основні етапи еволюції конфліктологічних поглядів.
7. Наведіть визначення науки «конфліктологія».
8. Назвіть соціально-історичні і теоретичні передумови виникнення конфліктології.
9. Перерахуйте методи конфліктології.
10. Назвіть три напрями конфліктології як науки.
11. У чому проявляється взаємозв’язок між конфліктологією та управлінськими дисциплінами?
12. Назвіть прізвища вчених, з якими пов’язано становлення конфліктології як самостійної науки.
13. Дайте визначення конфлікту.
14. Сформулюйте необхідні і достатні умови для виникнення конфлікту.
15. У чому полягає основна відмінність конфліктної ситуації від конфлікту? Наведіть приклад.
16. Чим характеризується протиборство суб’єктів соціальної взаємодії?
17. Дайте визначення основних структурних елементів конфлікту: «суб’єкти конфлікту», «предмет конфлікту», «образ конфліктної ситуації», «мотиви конфлікту», «позиції конфліктуючих сторін».
18. Чому об’єкт конфлікту має бути неподільним у процесі виникнення спірної ситуації?
19. Визначте відмінності понять «конфліктна ситуація» та «інцидент».
20. Наведіть приклади інциденту в конфліктній ситуації із власного досвіду.
21. Назвіть позитивні і негативні функції конфлікту.
22. Дайте визначення функціонального і дисфункціонального конфлікту.
23. Як впливає культура суспільства на розвиток конфліктів?
24. Назвіть ознаки класифікації конфліктів.
25. Наведіть класифікацію конфліктів залежно від кількості учасників.
26. Чому за статистикою найбільш розповсюдженим конфліктом є міжособистісний?
27. У чому особливість внутрішньоособистісного конфлікту?
28. Наведіть приклад конфлікту «плюс – плюс».
29. Наведіть приклад конфлікту «мінус – мінус».
30. Наведіть приклад конфлікту «плюс – мінус».
31. Який з конфліктів (відкритий, прихований, потенційний) може завдавати найбільше неприємностей керівникові (при інших рівних умовах)?
32. Які види конфліктів найчастіше виникають у вашому колективі і чому?
33. Визначте три аспекти меж конфлікту.
34. Наведіть приклади загальних причин конфлікту.
35. Визначте часткові причини конфлікту.
36. Наведіть основні об’єктивні причини конфлікту.
37. У чому полягають суб’єктивні причини конфлікту?
38. У чому полягає суть динаміки конфлікту?
39. Назвіть основні етапи процесу конфлікту.
40. Побудуйте графік процесу конфлікту за його фазами.
41. Дайте визначення конфліктогенів.
42. У чому полягає сутність закону ескалації конфліктогенів?
43. Визначте механізм виникнення та способи розв’язання конфлікту за формулою «А».
44. Визначте механізм виникнення та способи розв’язання конфлікту за формулою «Б».
45. Визначте механізм виникнення та способи розв’язані конфлікту за формулою «В».
46. Дайте визначення поняття «управління конфліктом».
47. З якого метою проводиться діагностика конфлікту перед початком прийняття управлінського рішення?
48. Побудуйте схему діагностики конфлікту.
49. У чому полягає картографічний аналіз конфліктів?
50. Наведіть види діяльності з управління конфліктами і розкрийте їх зміст.
51. Назвіть відмінності понять «прогнозування конфлікту» і «попередження конфлікту».
52. Назвіть етапи регулювання конфлікту.
53. Наведіть технології регулювання конфліктів і розкрийте їх зміст.
54. Визначте зміст етапів моделі прийняття науково обґрунтованого рішення з управління конфліктом.
55. Перерахуйте принципи управління конфліктами.
56. Назвіть методи управління конфліктами.
57. Визначте форми управління конфліктами за структурними методами.
58. Перерахуйте міжособистісні стилі розв’язання конфліктів.
59. Визначте умови застосування кожного з міжособистісних стилів у розв’язанні конфліктів.
60. Розкрийте зміст понять «компроміс» і «консенсус».
61. Наведіть приклади застосування активної і пасивної форм компромісу за власним досвідом.
62. Визначте розбіжності в стилях «ухиляння» і «поступка».
63. Побудуйте двомірну модель стратегії поведінки особистості в конфлікті Томаса-Кілменна.
64. Визначте відповідність і розкрийте зміст способів розв'язання внутрішньоособистісних конфліктів.
65. Наведіть персональні методи управління конфліктами.
66. Визначте основні етапи проведення переговорів.
67. Наведіть варіанти посередництва в переговорному процесі.
68. Перерахуйте і визначте зміст моделей поведінки особистості у переговорному процесі.
69. З яких елементів складається психологічна структура особистості?
70. Назвіть фактори, які впливають на виникнення конфліктів у групах та колективах.
71. Сформулюйте і визначте зміст етапів проведення соціометричної процедури в колективі.
72. Наведіть основні групи конфліктів у суспільстві, охарактеризуйте найбільш типові конфлікти з кожної.
73. Сформулюйте основні протиріччя у сфері управління.
74. Визначте зміст таких форм конфліктів у сфері управління: неузгодженість, конфронтація, напруженість.
75. Дайте характеристику глобальних і регіональних конфліктів.
Ситуаційні завдання
Завдання 1
Визначте структурні компоненти конфліктів у сфері міжособистісних стосунків із власного досвіду. Охарактеризуйте свою поведінку в них.
Визначте рівень неминучості конфліктів у сфері зовнішньої політики України залежно від наявності конфліктної ситуації між нашою країною та її стратегічними партнерами.
Проаналізуйте конструктивну і деструктивну функції одного з виробничих конфліктів, свідком якого ви були під час виробничої практики.
Завдання 2
Визначте види конфліктів у таких ситуаціях.
1. Судовий розгляд з приводу розподілу спадщини.
2. Суперечки між радою директорів і рядовими акціонерами за внесення змін у статутні документи.
3. Протистояння між вкладниками комерційного банку та його керівництвом з приводу невиплати коштів з рахунків.
4. Внутрішній опір працівника на пропозицію керівництва працювати у вихідні дні над закінченням річного звіту.
5. Суперництво двох працівників за вакантну посаду керівника.
Завдання 3
Визначте природу конфлікту (тип «А», «Б», «В») в такій ситуації, сформулюйте правила його розв’язання.
Спілкуючись з претендентом на вакантну посаду керівник дає обіцянку в подальшому підвищити його на посаді. Працівник жваво починає працювати, виявляє високу працездатність та добросовісність. При цьому керівництво постійно збільшує навантаження, не підвищуючи заробітної плати і на посаді. Через деякий час працівник починає виявляти невдоволення. Назріває конфлікт.
Завдання 4
Проведіть трансактний аналіз на предмет конфліктно міжособистісної взаємодії в такій ситуації.
Керівник звертається до свого заступника зі словами докору: «Ви не змогли забезпечити своєчасність виконання поставленого завдання». Заступник: «Мене відволікли сімейні обставини».
Завдання 5
Зробіть картографічний аналіз конфлікту в такій ситуації.
Співробітниця Вашого відділу висловлює своїй колезі претензії з приводу численних і часто повторюваних помилок у роботі. Та, в свою чергу, сприймає висловлювані претензії як образу, внаслідок чого між ними виник конфлікт на підставі протилежних думок з цього приводу.
Завдання 6
Визначте алгоритм діяльності керівника з управління конфліктною ситуацією в такому прикладі.
Ви – керівник виробничої дільниці, на якій є «одиниця», яка стала «баластом» для колективу. Практично забезпечити роботою цю людину неможливо, а звільнити – немає юридичних підстав. Вона негативно впливає на працівників, особливо – на молодь. У колективі створюється атмосфера бездіяльності, виникають конфлікти.
Завдання 8
Побудуйте модель прийняття науково обґрунтованого рішення з управління конфліктом у такій ситуації.
Ви – керівник виробничого підрозділу. До Вас на роботу влаштовується працівник, якому Ви пообіцяли певні пільги в разі, якщо він проявить себе з кращого боку. Уже через півроку він продемонстрував свою високу кваліфікацію. Настала черга розподілу відпусток і цей працівник поскаржився майстру, що йому запропонували для відпочинку найменш підходящий для його сім'ї місяць. Потім Ви забули включити його до наказу про подяку, а путівку до будинку відпочинку, яку він просив виділити, отримав Ваш заступник. Ви просто забули про свої обіцянки щодо цього працівника. В результаті він подав заяву про звільнення.
Завдання 7
Визначте найбільш раціональні персональні методи управління конфліктами в таких ситуаціях.
Ви критикуєте свою співробітницю, вона реагує на це дуже емоційно. Ви змушені кожного разу припиняти бесіду, не доводячи розмову до кінця. Ось і зараз після ваших зауважень вона розплакалась. Як донести до неї свої думки?
Завдання 8
Під час ділової зустрічі з вами ваш співробітник з відділу реклами був дуже роздратований, не сприймаючи ваших зауважень з приводу ознайомлення з черговим рекламним проектом. Ви не можете дозволити підлеглому так поводитися, адже він підриває ваш авторитет. Якими будуть ваші дії?
Завдання 9
Проаналізуйте організаційні конфлікти в наведеній нижче ситуації і визначте зміст можливих варіантів їх розв’язання.
Працівники одного з цехів підприємства неодноразово заявляли керівництву про незадовільні умови праці, висловлювали побоювання за стан свого здоров’я (в цеху не приділяється належна увага забезпеченню безпеки праці). Два дні тому з одним із працівників на виробництві стався нещасний випадок. Їм уже більше трьох місяців не виплачували заробітну плату. У працівників увірвався терпець. Вони відмовилися від роботи і запросили на збори керівництво підприємства та профспілковий комітет.
Завдання 10
Проаналізуйте організаційні конфлікти в наведеній ситуації і визначте зміст можливих варіантів їх розв’язання.
Запровадження нових технологій у виробничий процес підприємства призвело до того, що, на думку головного технолога, існування однієї з дільниць складального цеху стало недоцільним. На одній із нарад головний інженер висунув ідею про злиття цієї дільниці з іншою, суміжною по технологічній лінії. Пропозиція головного інженера викликала опір збоку начальника цеху і начальника дільниці, що підлягає реорганізації.
Завдання 11
Проаналізуйте конфлікт у сфері управління з позиції форм дезорганізації управлінської взаємодії та визначте можливі дії до його розв’язання. «Ваш безпосередній керівник, обминаючи вас, дає термінове завдання вашому підлеглому, який вже виконує інше відповідальне завдання. Ви і ваш керівник вважаєте свої завдання невідкладними».
Завдання 12
Проаналізуйте наведений сімейний конфлікт, визначте його причини, знайдіть та обґрунтуйте можливі форми його розв’язання.
Чоловік приходить додому пізніше, ніж звичайно. Сьогодні він закінчив чергову «ліву» роботу і отримав за неї гроші. Він у хорошому настрої і трохи напідпитку. Дружина стомилася і ображена на чоловіка. Виникає конфлікт. Дружина звинувачує чоловіка в тому, що він зовсім не думає про сім’ю, що у нього своє особисте життя, а вона за своїми сімейними турботами нічого хорошого в цьому житті не бачить. Чоловік виправдовує свої часті затримки на роботі тим, що намагається заробляти більше грошей саме для сім’ї. Взаємні звинувачення набувають емоційного забарвлення.
БАЗОВІ ТЕСТОВІ ЗАВДАННЯ
з модуля «Конфліктологія»
Зміст базових тестових завдань ґрунтується на інформаційній базі, на основі якої формуються засоби об’єктивного контролю ступеня досягнення кінцевих цілей освіти та професійної підготовки студентів. Структура системи базових тестових завдань є основою проектування ситуаційних тестів. Даний тест може використовуватися як підсумковий тест з модулю.