Особливості стрільби і управління вогнем при виконанні вогневих завдань у внутрішніх збройних конфліктах
До глави ХХІІІ
ОСОБЛИВОСТІ ПІДГОТОВКИ СТРІЛЬБИ І УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ, СТРІЛЬБИ НА УРАЖЕННЯ І ОРГАНІЗАЦІЇ УПРАВЛІННЯ ВОГНЕМ
До ст. 571
В ході організації взаємодії при супроводі колон командирові дивізіону встановлюють сигнали виклику (відкриття), припинення і перенесення вогню.
З початком руху колони з вихідного пункту дивізіон знаходиться в готовності до відкриття вогню по першій запланованій ділянці. Після проходження колоною цієї ділянки маршруту, за встановленим сигналом дивізіон перенацілюється на чергову підготовлену ділянку. Так здійснюють протягом всього періоду супроводу колони.
У разі нападу противника за встановленим сигналом виклику відкривають вогонь і ведуть його до отримання сигналу на перенесення або припинення вогню.
До ст. 572 та 573
Вогневі прочісування є різновидом супроводжувального вогню, особливість якого полягає у веденні вогню по ділянках місцевості (лісових масивах, лісових смугах, чагарниках і т.п.), де потайки може розташовуватися жива сила противника. Вогневе прочісування ведеться з метою завдати їй ураження, заборонити маневр і ведення прицільного вогню.
Вогневе прочісування може застосовуватися при супроводі колон на ділянках місцевості, зручних для влаштування засідок, а також при підтримці загальновійськових підрозділів при проведенні атак і рейдових дій.
При веденні вогню по противнику, який знаходиться у лісових масивах і лісових смугах, крони дерев є перешкодою для осколків снарядів при стрільбі з дистанційним підривником (трубкою) і стрільби снарядом з радіопідривником. Тому застосування цих снарядів за даних умов неефективне.
Кількість вогневих засобів, що залучаються до ведення вогню, визначається розмірами ділянки місцевості, яку необхідно прочесати. Розміри ділянки вогневого прочісування визначаються залежно від поставленого завдання і умов обстановки, що склалася. Фронт вогневого прочісування підрозділу (з розрахунку не більш 50 м на гармату) призначають, виходячи з характеру цілі, що уражається – відкрито розташована жива сила і вогневі засоби противника (див. пояснення до ст. 188-191).
Відстань між рубежами вогневого прочісування призначають у зазначених межах з таким розрахунком, щоб забезпечувався рівномірний обстріл всієї ділянки прочісування.
Одержавши завдання від командира дивізіону (батареї) на вогневе прочісування, начальник штабу дивізіону (старший офіцер батареї):
визначає установки по ближньому і дальньому рубежах;
за номером дальнього рубежу визначає загальну кількість рубежів і кількість перенесень вогню, які необхідно здійснити при веденні вогневого прочісування;
інтерполяцією визначає установки по решті рубежів прочісування.
Порядок визначення установок для стрільби по рубежах вогневого прочісування наведений в прикладі.
Приклад. Від командира батареї 122-мм гаубиці Д-30 старшому офіцерові батареї надійшла команда: "Слива". Увага. Прочісування. "Вовк". Фронт 300. Центр. "Вовк-1": х = 21780, у = 46325, висота 125; "Вовк-6": х = 22375, у = 46500, висота 120. Снарядом з радіопідривником, низький. По 3 снаряди швидкий. Зарядити".
Старший офіцер батареї, одержавши команду, визначає:
установки по ближньому і дальньому рубежах:
"Вовк-1" - приціл 332 тис., рівень 30-04, доворот від основного напрямку правіше 0-30;
"Вовк-6" - приціл 376 тис., рівень 30-03, доворот від основного напрямку правіше 0-44;
загальна кількість рубежів – 6;
кількість перенесень вогню
6 – 1 = 5;
стрибок прицілу і довороту
установки по решті рубежів вогневого прочісування, додаючи стрибок прицілу і доворот до установок, визначених по попередніх рубежах:
"Вовк-2" - приціл 332 + 9 = 341 тис., рівень 30-04, основний напрямок правіше (0-30) + (0-03) = 0-33;
"Вовк-3" - приціл 341 + 9 = 350 тис., рівень 30-04, основний напрямок правіше (0-33) + (0-03) = 0-36;
"Вовк-4" - приціл 350 + 9 = 359 тис., рівень 30-03, основний напрямок правіше (0-36) + (0-03) = 0-39;
"Вовк-5" - приціл 359 + 9 = 368 тис., рівень 30-03, основний напрямок правіше (0-39) + (0-03) =0-42.
Розділ дев’ятий