Внутрішнього трудового розпорядку для робітників та службовців підприємств, установ, організацій

I. Загальні положення

1. Відповідно до Конституції громадяни держави мають право на працю, тобто на одержання гарантованої роботи з оплатою праці відповідно до її кількості і якості і не нижче встановленого державою мінімального розміру, включаючи право на вибір професії, роду занять і роботи відповідно до покликання, здібностей, професійної підготовки, освіти і з урахуванням суспільних потреб.

Дисципліна праці - це не тільки суворе дотримання правил внутрішнього трудового розпорядку, але і свідоме, творче відношення до своєї роботи, забезпечення її високої якості, продуктивне використання робочого часу.

Трудова дисципліна забезпечується створенням необхідних організаційних і економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим відношенням до праці, методами переконання, виховання, а також заохоченням за сумлінну працю. До порушників трудової дисципліни застосовуються міри дисциплінарного і суспільного впливу.

2. Правила внутрішнього трудового розпорядку мають на меті сприяти вихованню робітників та службовців у дусі позитивного відношення до праці, подальшому зміцненню трудової дисципліни, організації праці на науковій основі, раціональному використанню робочого часу, високій якості робіт, підвищенню продуктивності праці й ефективності суспільного виробництва.

3. На основі дійсних Типових правил трудові колективи підприємств, установ і організацій затверджують по представленню адміністрації і профспілкового комітету правила внутрішнього трудового розпорядку стосовно умов роботи даного підприємства, установи, організації.

4. Питання, пов'язані із застосуванням правил внутрішнього трудового розпорядку, вирішуються адміністрацією підприємства, установи, організації в межах наданих їй прав, - спільно чи за узгодженням із профспілковим комітетом. Ці питання вирішуються також трудовим колективом відповідно до його повноважень.

II. Порядок прийому і звільнення

Робітників та службовців

5. Робітники та службовці реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації.

6. При прийомі на роботу адміністрація підприємства, установи, організації зобов'язана вимагати від прибулого:

а) пред’явлення трудової книжки, оформленої у встановленому порядку, а звільнені з рядів Збройних Сил держави зобов'язані пред'явити адміністрації військовий квиток;

б) пред'явлення паспорта відповідно до законодавства про паспорти.

Прийом на роботу без пред'явлення зазначених документів не допускається.

При прийомі на роботу, що вимагає спеціальних знань, адміністрація підприємства, установи, організації вправі зажадати від працівника пред'явлення диплома чи іншого документа про отриману освіту чи професійну підготовку.

Забороняється вимагати від трудящих при прийомі на роботу документи, представлення яких не передбачено законодавством.

Прийом на роботу оформляється наказом (розпорядженням) адміністрації підприємства, установи, організації, що оголошується працівнику під розписку. У наказі (розпорядженні) повинно бути зазначене найменування роботи (посади) відповідно до тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій працівників чи штатним розкладом і умови оплати праці.

Фактичне допущення до роботи відповідною посадовою особою вважається укладання трудового договору незалежно від того, чи був прийом на роботу оформлений належним чином.

7. При надходженні робітника чи службовця на роботу чи при переведенні його у встановленому порядку на іншу роботу адміністрація зобов'язана:

а) ознайомити робітника чи службовця з дорученою роботою, умовами й оплатою праці, роз'яснити його права й обов'язки;

б) ознайомити його з правилами внутрішнього трудового розпорядку і колективним договором, що діють на даному підприємстві, в установі, організації;

в) проінструктувати з техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієні праці, протипожежній охороні й іншим правилам по охороні праці.

8. На всіх робітників та службовців, що пропрацювали понад 5 днів, ведуться трудові книжки в порядку, установленому чинним законодавством.

9. Припинення трудового договору може здійснюватись тільки на підставах, передбаченим законодавством.

Робітники та службовці мають право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений термін, попередивши про це адміністрацію письмово.

Після закінчення термінів попередження робітник чи службовець вправі припинити роботу, а адміністрація підприємства, установи, організація зобов'язана видати працівнику трудову книжку і розрахуватися з ним.

За домовленістю між працівником і адміністрацією трудовий договір може бути розірваний і до закінчення терміну попередження про звільнення.

Строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково за вимогою працівника у випадку його хвороби чи інвалідності, що перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення адміністрацією законодавства про працю, колективного чи трудового договору та за інших поважних причин.

Розірвання трудового договору з ініціативи адміністрації підприємства, установи, організації не допускається без попередньої згоди профспілкового комітету підприємства, установи, організації за винятком випадків, передбачених законодавством країни.

Припинення трудового договору оформляється наказом (розпорядженням) адміністрації.

10. У день звільнення адміністрація зобов'язана видати робітнику чи службовцю його трудову книжку з внесеним в неї записом про звільнення і остаточно з ним розрахуватися. Записи про причини звільнення в трудову книжку повинні здійснюватися у точній відповідності із формулюваннями діючого законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Днем звільнення вважається останній день роботи.