III рівень (Суб'єкти України) базується на створенні реабілітаційно-відбудовних об'єктів на території Територіальних округів
Трьохрівнева система комплексної реабілітації функціонально розмежована в такий спосіб:
Основні функції | Рівні | ||
Державний | Територіальні округи | Суб'єкти України | |
Адміністративно-управлінська | Координація роботи регіональних Центрів | Керування роботою територіальних об'єктів | Організація психологічної допомоги та реабілітації |
Науково-дослідна (розробки науково-дослідної лабораторії екстремальної й кризової психології науково-дослідного центру Національного університету цивільного захисту України) | Створення основ Національної системи комплексної реабілітації | Розробка ефективних технологій психологічної допомоги та реабілітації | Аналіз ефективності методик психологічної допомоги та реабілітації |
Навчально-методична | Узагальнення досвіду в наукових і науково-популярних журналах | Проведення навчальних семінарів, видання методичної літератури | Проведення професійної перепідготовки та підвищення кваліфікації, обмін досвідом психокорекційної роботи |
Прикладна, практична | Експериментальна перевірка та практичне відпрацьовування найбільш ефективних технологій | Впровадження і адаптація нових психокорекційних методик; робота з найбільш складними учасниками надзвичайних ситуацій | Удосконалювання спеціальних психотехнік; надання допомоги учасникам надзвичайних ситуацій |
Комплексність реабілітаційних заходів передбачає три основні напрямки:
- медична реабілітація;
- психологічна реабілітація;
- соціальна реабілітація.
Медична реабілітація | Психологічна реабілітація | Соціальна реабілітація |
Мета: відновлення і поліпшення функцій органів і систем організму, що забезпечують відновлення оперативної й професійної працездатності учасників надзвичайних ситуацій Специфіка: прояву в області медичної патології Завдання: 1.Діагностика й визначення рівня функціонального стану організму 2.Лікування соматичних захворювань і наслідків травм 3. Надання допомоги при психічних розладах 4.Проведення інших відбудовних заходів | Мета: відновлення психічної рівноваги і втрачених індивідуально-психологічних характеристик особистості Специфіка: прояву в станах підвищеного ризику психічних розладів (прикордонних психічних станів) Завдання: 1.Психодіагностика актуальних психічних станів 2.Відновлення психічної діяльності 3.Відновлення індивідуально-психологічних характеристик 4.Закріплення психічних реакцій і психологічних характеристик особистості в межах норми | Мета: забезпечення соціалізації особистості і відновлення її колишнього рівня, забезпечення соціального статусу й соціального самопочуття Специфіка: прояву в соціальній сфері Завдання: 1.Забезпечення соціальних гарантій 2.Контроль над реалізацією соціальних пільг 3. Правовий захист 4.Формування позитивної суспільної думки відносно учасників надзвичайних ситуацій 5. Залучення особистості в систему соціальних відносин |
Психологічна реабілітація – найважливіший елемент відновлення психічної рівноваги емоційного стану людини. За допомогою психічного впливі стає можливим знизити рівень нервово-психічної напруженості, швидше відновити витрачену нервову енергію, зняти негативні психосоматичні прояви й, тим самим, вплинути на прискорення процесів відновлення в інших органах і системах організму. Цим відрізняється психологічний вплив від інших засобів реабілітації [1].
Можна виділити основні напрямки психологічної реабілітації психологів та рятувальників ДСНС України:
- психологічна діагностика;
- психологічне освічення;
- психологічна профілактика;
- психологічна корекція;
- психологічне консультування;
- соціально-психологічний тренінг;
- сімейна психотерапія.
Здійснення реабілітаційних заходів вимагає дотримання певних основних правил, які забезпечать досягнення ефективності та дієвості заходів, прийнятих для відновлення психічної рівноваги.
Основним принципами психологічної реабілітації є:
1. невідкладність, можливо ранній початок реабілітаційних заходів, відразу після виявлення психічних розладів;
2. єдність психосоціальних і фізіологічних методів впливу;
3. ступінчастість, послідовність і наступність реабілітаційних заходів;
4. різнобічність (різноплановість) зусиль. Реабілітаційні заходи здійснюються у декількох сферах
5. партнерство, співробітництво. Побудова реабілітаційного впливу повинне бути таким, щоб утягнути рятувальника або психолога ДСНС України, що одержав психічну травму, у відбудовний процес. У всіх реабілітаційних методах впливу стрижневим змістом є звернення до особистості психолога або рятувальника ДСНС України.
6. індивідуалізація реабілітаційних мір. Відновлення психічної рівноваги окремого психолога або рятувальника ДСНС України з урахуванням особливостей особистості, механізмів і динаміки станів.
7. відповідність реабілітаційних заходів адаптаційним можливостям людини;
8. систематичний контроль, розробка та своєчасна корекція реабілітаційних програм.
Якщо зробити розрахунок вартості Системи комплексної реабілітації на 1 учасника надзвичайної ситуації, то держава одержить тільки прибуток за рахунок:
- економії на втратах від асоціальних дій нереабілітованого учасника надзвичайної ситуації;
- економії на утриманні фахівців з ознаками ПТСР;
- виключення втрат від непродуктивної праці не реабілітованого учасника надзвичайних ситуацій;
- дохід від продуктивної праці реабілітованого учасника надзвичайної ситуації.
Висновок. Перед нами проблема, що вимагає негайного розв'язання. Сподіваюся, створення державної системи комплексної реабілітації, бажання й професійна майстерність багатьох фахівців, міжвідомча кооперація й співробітництво на місцях дозволять дозволити її з найбільшим ефектом.
ЛІТЕРАТУРА
1. Психотерапевтическая энциклопедия / под ред. Карвасарского Б.Д. . – СПб: Издательство «Питер», 2000. – 1024 с.