Б) Змістовна частина тестових завдань.

1. ЗА ВЛАСТИВОСТЯМИ ВИПАДКОВО ВИБРАНОЇ ЧАСТИНИ ДОСЛІДЖУВАНОЇ СУКУПНОСТІ МОЖНА ВСТАНОВИТИ ВЛАСТИВОСТІ

A. двох чи трьох елементів сукупності

B. окремого елемента сукупності

C. іншої сукупності

D. всієї сукупності

2. ЧИМ …… ТИП ШКАЛИ, ТИМ БІЛЬШЕ ІНФОРМАЦІЇ МОЖНА ОДЕРЖАТИ ПРО ВЛАСТИВОСТІ ОБ’ЄКТА ВИМІРЮВАННЯ.

A. нижчий

B. досконаліший

C. вищий

D. якісніший

3. ШКАЛИ НАЙМЕНУВАНЬ І ПОРЯДКУ Є

A. розрахунковими шкалами

B. числовими шкалами

C. кількісними шкалами

D. якісними шкалами

4. ШКАЛИ ІНТЕРВАЛЬНІ Й ВІДНОШЕНЬ Є

A. метричними шкалами

B. категоріальними шкалами

C. якісними шкалами

D. атрибутивними шкалами

5. ЧИМ СКЛАДНІШИЙ РІВЕНЬ ПСИХІКИ, ТИМ …… ЙОГО МОЖНА ВИМІРЯТИ

A. менш точно

B. більш точно

C. точно

D. неточно

6. АНАЛІЗ КІЛЬКІСНИХ ДАНИХ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ЯК ЗА ДОПОМОГОЮ НЕПАРАМЕТРИЧНИХ МЕТОДІВ, ТАК І ЗА ДОПОМОГОЮ БІЛЬШ СКЛАДНИХ ПАРАМЕТРИЧНИХ МЕТОДІВ, ЯКІ ВКЛЮЧАЮТЬ У РОЗРАХУНКОВІ ФОРМУЛИ

A. значення середніх арифметичних і дисперсій

B. ранги

C. частоти

D. коефіцієнти кореляції

7. ВІДПОВІДНО ДО ТИПІВ ШКАЛ ВИКОРИСТОВУЮТЬСЯ …… МІРИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ.

A. найпростіші

B. будь-які

C. однакові

D. різні

8. ДЛЯ ШКАЛ ПЕВНОГО РІВНЯ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ СТАТИСТИЧНІ МІРИ ШКАЛ …… РІВНІВ, АЛЕ НЕ НАВПАКИ

A. сусідніх

B. усіх попередніх

C. усіх наступних

D. будь-яких

9. ШКАЛА НАЙМЕНУВАНЬ (ЩЕ КАЖУТЬ: НОМІНАТИВНА, НОМІНАЛЬНА, КЛАСИФІКАЦІЙНА) ― ЦЕ ШКАЛА, ЯКА КЛАСИФІКУЄ

A. за кількісною ознакою

B. за назвою

C. за величиною

D. за порядком

10. ЯКЩО ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ ШКАЛА НАЙМЕНУВАНЬ, ТО КЛАСАМ ОБ’ЄКТІВ ДЛЯ ЇХНЬОГО ПОЗНАЧЕННЯ МОЖНА ПРИПИСУВАТИ

A. будь-які символи: словесні позначки, числа, букви чи інші знаки

B. тільки числа

C. тільки букви

D. тільки словесні позначки

11. У ПОРЯДКОВІЙ ШКАЛІ КЛАСАМ МОЖНА ПРИПИСУВАТИ

A. точку абсолютного нуля

B. дисперсію

C. середні арифметичні значення

D. словесні або числові позначення

12. ЯКЩО КІЛЬКІСТЬ РАНГІВ ДОРІВНЮЄ КІЛЬКОСТІ ВПОРЯДКОВУВАНИХ ОБ’ЄКТІВ, ТО ТАКЕ РАНГУВАННЯ НАЗИВАЄТЬСЯ

A. ранговим

B. примусовим рангуванням

C. якісним

D. кількісним

13. ДЛЯ РЕЗУЛЬТАТІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ШКАЛОЮ ПОРЯДКУ ЯК МІРУ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬ

A. моду і медіану

B. середнє арифметичне значення

C. дисперсію

D. середнє квадратичне відхилення

14. ЯКЩО ДАНІ ВПОРЯДКОВАНІ Й ВСТАНОВЛЕНО РІВНІСТЬ СУБ’ЄКТИВНИХ ІНТЕРВАЛІВ, ТО ТАКУ ШКАЛУ НАЗИВАЮТЬ ШКАЛОЮ

A. найменувань

B. порядковою

C. інтервалів

D. відношень

15. ШКАЛА ІНТЕРВАЛІВ КЛАСИФІКУЄ ЗА ПРИНЦИПОМ “БІЛЬШЕ НА ПЕВНУ КІЛЬКІСТЬ ОДИНИЦЬ ― МЕНШЕ НА ПЕВНУ КІЛЬКІСТЬ ОДИНИЦЬ”, АЛЕ НЕ ДАЄ МОЖЛИВОСТІ ПОРІВНЮВАТИ, У СКІЛЬКИ РАЗІВ ОДНА ВЕЛИЧИНА БІЛЬША ЧИ МЕНША ЗА ІНШУ, БО

A. враховує лише якісні характеристики об’єктів

B. є якісною шкалою

C. вона не має точки абсолютного нуля

D. бо має масштаб

16. ПРИ ПОБУДОВІ БІЛЬШОСТІ ІНТЕРВАЛЬНИХ ШКАЛ ЗАСТОСОВУЮТЬ ПРАВИЛО …… , ВІДПОВІДНО ДО ЯКОГО ПРИБЛИЗНО 99,72% ВСІХ ЗНАЧЕНЬ ОЗНАКИ Х ПРИ НОРМАЛЬНОМУ РОЗПОДІЛІ ПОТРАПЛЯЮТЬ В ІНТЕРВАЛ

A. множення

B. додавання

C. трикутника

D. “трьох сигм”

17. ПРИ ВИКОРИСТАННІ СТАНДАРТНИХ ІНТЕРВАЛЬНИХ ШКАЛ ЗДІЙСНЮЄТЬСЯ ПЕРЕХІД ВІД …… ДО БАЛІВ СТАНДАРТНОЇ ШКАЛИ

A. статистичних характеристик

B. “сирих” балів (первинних показників тестів)

C. середніх значень

D. мір розсіювання

18. ДЛЯ ПЕРЕХОДУ ДО СТАНДАРТНИХ ІНТЕРВАЛЬНИХ ШКАЛ ТРЕБА ЗА ДОСЛІДНИМИ ДАНИМИ ЗНАЙТИ

A. оцінки середнього арифметичного значення і стандартного відхилення

B. значення медіани

C. значення моди

D. коефіцієнта рангової кореляції Спірмена

19. СТАНДАРТНИЙ IQ-ПОКАЗНИК ОБЧИСЛЮЮТЬ ЗА ФОРМУЛОЮ

A.

B.

C.

D.

20. ПРИ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ ДАНИХ, ВИМІРЯНИХ ЗА ІНТЕРВАЛЬНОЮ ШКАЛОЮ, ЯК ХАРАКТЕРИСТИКИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТЕНДЕНЦІЇ МОЖНА ВИКОРИСТОВУВАТИ

A. дисперсію

B. коефіцієнт кореляції Пірсона

C. моду, медіану, середнє арифметичне значення

D. кореляційне відношення

21. ОСКІЛЬКИ НА РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТІВ ВПЛИВАЮТЬ РІЗНОМАНІТНІ ВИПАДКОВІ ПРИЧИНИ, ТО ОДЕРЖАНІ ОЦІНКИ ЗНАЧЕНЬ ПАРАМЕТРІВ ЧИ ЧИСЛОВИХ ХАРАКТЕРИСТИК РОЗПОДІЛІВ, А ТАКОЖ ЗРОБЛЕНІ СТОСОВНО РОЗПОДІЛІВ ВИСНОВКИ МОЖУТЬ БУТИ

A. правильними

B. помилковими

C. значущими

D. як правильними, так і помилковими

22. ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ СТАТИСТИЧНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ РЕЗУЛЬТАТІВ, ОДЕРЖАНИХ НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДАНИХ, ФОРМУЛЮЮТЬ І ПЕРЕВІРЯЮТЬ

A. наукові гіпотези

B. статистичні гіпотези

C. загальні припущення

D. тези

23. БУДЬ-ЯКЕ ПРИПУЩЕННЯ ПРО ВИГЛЯД АБО ВЛАСТИВОСТІ РОЗПОДІЛУ ДОСЛІДЖУВАНОЇ В ЕКСПЕРИМЕНТІ ВИПАДКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ НАЗИВАЮТЬ

A. науковою гіпотезою

B. артефактом

C. статистичною гіпотезою

D. висновком

24. СТАТИСТИЧНІ ГІПОТЕЗИ РОЗГЛЯДАЮТЬСЯ

A. на строгому рівні

B. парами

C. в наукових виданнях

D. в літературі

25. НУЛЬОВА ГІПОТЕЗА Є ПРИПУЩЕННЯМ ПРО …… ВІДМІННОСТІ МІЖ ПОРІВНЮВАНИМИ ЗНАЧЕННЯМИ

A. суттєві

B. нульові

C. певні

D. досить значні

26. НУЛЬОВА ГІПОТЕЗА МОЖЕ БУТИ

A. правильною чи неправильною

B. некоректно сформульованою

C. науковою

D. коректно сформульованою

27. ЯКЩО В РЕЗУЛЬТАТІ ПЕРЕВІРКИ НУЛЬОВА ГІПОТЕЗА ПІДТВЕРДЖУЄТЬСЯ, ТО КАЖУТЬ, ЩО ВІДМІННІСТЬ

A. статистично значуща

B. статистично незначуща

C. одинична

D. глобальна

28. КОНКУРУЮЧА ГІПОТЕЗА ЗАПЕРЕЧУЄ ТВЕРДЖЕННЯ

A. про суттєві відмінності

B. нульової гіпотези

C. про ненульові відмінності

D. наукової теорії

29. ЯКЩО ВНАСЛІДОК СТАТИСТИЧНОЇ ПЕРЕВІРКИ НУЛЬОВА ГІПОТЕЗА ВІДХИЛЯЄТЬСЯ, ТО ПРИЙМАЄТЬСЯ

A. альтернативна гіпотеза

B. рішення про повторне проведення експерименту

C. рівень значущості

D. основна гіпотеза

30. ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ПРАВИЛЬНОСТІ НУЛЬОВОЇ ГІПОТЕЗИ ЗАДАЄТЬСЯ

A. значення дисперсії

B. середнє арифметичне значення

C. нульовий рівень

D. рівень значущості

31. НАЙЧАСТІШЕ РІВЕНЬ ЗНАЧУЩОСТІ БЕРУТЬ РІВНИМ

A. 0,95 або 0,99

B. 0,05 або 0,01, досить рідко — 0,001

C. 10 %

D. нулю

32. СТАТИСТИЧНИМ КРИТЕРІЄМ НАЗИВАЮТЬ СПЕЦІАЛЬНО ДІБРАНУ ВЕЛИЧИНУ, …… ЯКОЇ ВІДОМИЙ

A. точний чи приблизний розподіл

B. рівень значущості

C. критерій

D. запис

33. ДЛЯ КОЖНОГО КОНКРЕТНОГО КРИТЕРІЮ ПЕРЕВІРКИ НУЛЬОВОЇ ГІПОТЕЗИ ЕМПІРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЮ ОБЧИСЛЮЮТЬ ЗА ВІДПОВІДНОЮ ФОРМУЛОЮ

A. обчислення середнього вибіркового значення

B. на основі вибіркових даних

C. з врахуванням значень спеціальних статистичних таблиць

D. або вважають рівним нулю

34. ПРИ ПЕРЕВІРЦІ НУЛЬОВОЇ ГІПОТЕЗИ ЗАЛЕЖНО ВІД ВИГЛЯДУ АЛЬТЕРНАТИВНОЇ ГІПОТЕЗИ

A. розраховуються дисперсії

B. розраховуються числові характеристики вибірки

C. критична область може бути однобічною чи двобічною

D. розраховується коефіцієнт кореляції

35. КРИТИЧНІ ТОЧКИ ДІЛЯТЬ МНОЖИНУ ВСІХ МОЖЛИВИХ ЗНАЧЕНЬ СТАТИСТИЧНОГО КРИТЕРІЮ НА ДВІ ПІДМНОЖИНИ: …… І ОБЛАСТЬ ПІДТВЕРДЖЕННЯ НУЛЬОВОЇ ГІПОТЕЗИ

A. область значень

B. область експериментальних даних

C. порожню підмножину

D. критичну область

36. ЯКЩО АЛЬТЕРНАТИВНА ГІПОТЕЗА МАЄ ВИГЛЯД , ТО КРИТИЧНА ОБЛАСТЬ Є

A. порожньою

B. двобічною

C. охоплює множину всіх емпіричних значень

D. однобічною

37. НЕВІДХИЛЕННЯ НУЛЬОВОЇ ГІПОТЕЗИ

A. доводить її абсолютну справедливість

B. це єдине правильне рішення

C. не доводить її абсолютної справедливості

D. означає, що одержано помилкові вибіркові дані

38. РІВЕНЬ ЗНАЧУЩОСТІ — ЦЕ ЙМОВІРНІСТЬ

A. відхилити нульову й альтернативну гіпотези

B. настання події

C. протилежної події

D. здійснити помилку першого роду

39. ЯКЩО В ПРАВИЛІ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ РІВЕНЬ ЗНАЧУЩОСТІ , ТО ЦЕ ОЗНАЧАЄ, ЩО

A. не більше, ніж у 5 випадках зі 100 існує ризик відхилити правильну нульову гіпотезу

B. більше, ніж у 5 випадках зі 100 існує ризик відхилити правильну нульову гіпотезу

C. більше, ніж в 1 випадку зі 100 існує ризик відхилити правильну нульову гіпотезу

D. нульова гіпотеза має бути прийнята

40. ЧИМ МЕНША ВЕЛИЧИНА РІВНЯ ЗНАЧУЩОСТІ , ТИМ ЧАСТІШЕ НУЛЬОВА ГІПОТЕЗА БУДЕ

A. визнаватися правильною

B. визнаватися неправильною

C. відхилятися

D. формулюватися набагато складніше

41. НЕПАРАМЕТРИЧНІ КРИТЕРІЇ ВИКОРИСТОВУЮТЬ ТОДІ, КОЛИ ДОСЛІДНИК МАЄ СПРАВУ З

A. дуже малими вибірками чи з якісними даними

B. дуже великими вибірками

C. коефіцієнтами кореляції

D. середніми арифметичними значеннями і дисперсіями

42. ЯКЩО ДОСЛІДЖЕННЯ БУДЬ-ЯКОЇ ВИБІРКИ НЕ ПОВ’ЯЗАНЕ З ДОСЛІДЖЕННЯМ ІНШИХ ВИБІРОК І ВИБІРКИ ФОРМУЮТЬСЯ ВИПАДКОВО, ТО ВОНИ БУДУТЬ

A. залежними

B. незв’язними.

C. досить великими

D. незначущими

43. ЧИМ МЕНШИМИ БУДУТЬ ОБСЯГИ ДОСЛІДЖУВАНИХ ВИБІРОК, ТИМ …… МОЖЛИВОСТЕЙ ДЛЯ ВИЯВЛЕННЯ ЗНАЧУЩИХ ВІДМІННОСТЕЙ

A. більше

B. менше

C. однаково

D. незалежно

44. ПРИБЛИЗНА РІВНІСТЬ ОБСЯГІВ ВИБІРОК ПРИ І ОЗНАЧАЄ, ЩО

A.

B.

C. на 2–3 більшим від обсягу іншої

D.

45. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИТЕРІЮ РОЗЕНБАУМА МАЮТЬ БУТИ РІЗНИМИ ДІАПАЗОНИ ЗМІНИ ЗНАЧЕНЬ В ОБОХ ВИБІРКАХ І ДІАПАЗОН ЗНАЧЕНЬ ОДНІЄЇ ВИБІРКИ

A. має повністю охоплюватися діапазоном значень іншої вибірки

B. не повинен повністю охоплюватися діапазоном значень іншої вибірки

C. повинен бути меншим від 100

D. повинен бути від 1 до 12

46. КРИТИЧНУ ТОЧКУ КРИТЕРІЮ РОЗЕНБАУМА ПРИ ЗАДАНОМУ РІВНІ ЗНАЧУЩОСТІ ВИЗНАЧАЮТЬ

A. за спеціальною формулою

B. за таблицею критичних значень критерію Розенбаума

C. на основі розрахунків

D. рівним 9

47. У КРИТЕРІЇ МАННА-УЇТНІ НЕ НАКЛАДАЮТЬСЯ ОБМЕЖЕННЯ НА ДІАПАЗОН ЗМІНИ ЗНАЧЕНЬ ОЗНАК В ОБОХ ВИБІРКАХ, ТОБТО

A. не має значення взаємне розміщення досліджуваних вибірок

B. має значення взаємне розміщення досліджуваних вибірок

C. емпіричне значення критерію не шукають

D. критичне значення критерію не шукають

48. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИТЕРІЮ МАННА-УЇТНІ ЯКЩО Є ОДНАКОВІ ЗНАЧЕННЯ ОЗНАКИ, ТО ВОНИ ОДЕРЖУЮТЬ РАНГ, РІВНИЙ …… ТИХ РАНГІВ, ЯКІ ВОНИ ОДЕРЖАЛИ Б, ЯКБИ БУЛИ РІЗНИМИ

A. сумі

B. середньому геометричному значенню

C. середньому арифметичному значенню

D. різниці

49. КРИТИЧНУ ТОЧКУ КРИТЕРІЮ МАННА-УЇТНІ ПРИ ЗАДАНОМУ РІВНІ ЗНАЧУЩОСТІ ВИЗНАЧАЮТЬ

A. за таблицею критичних значень критерію Розенбаума

B. за таблицею критичних значень критерію Манна-Уїтні

C. на основі універсальної таблиці

D. рівним 9

50. ЯКЩО ВИБІРКИ ЗНАЧЕНЬ ДОСЛІДЖУВАНОЇ ОЗНАКИ ОДЕРЖУЮТЬСЯ ДЛЯ ТІЄЇ САМОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИБІРКИ, ТО ВОНИ БУДУТЬ

A. різними

B. незалежними

C. однаковими

D. зв’язними

51. КРИТЕРІЙ ВІЛКОКСОНА ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДВОХ ВИМІРЮВАНЬ ДЛЯ ТІЄЇ САМОЇ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИБІРКИ, ОДЕРЖАНИХ

A. за різними методиками

B. за різними критеріями

C. різними дослідниками

D. до впливу факторів і після їхнього впливу або в різних умовах

52. ЯКЩО В ДОСЛІДЖЕННІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ КОНТРОЛЬНУ ВИБІРКУ І ПРИ ЦЬОМУ В ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІЙ ВИБІРЦІ БУДЕ ВИЯВЛЕНО ЗНАЧУЩІ ВІДМІННОСТІ, А В КОНТРОЛЬНІЙ — НІ, ТО ЦЕ

A. методика не правильна

B. може свідчити про ефективність дії факторів

C. різні результати

D. помилка експерименту

53. ЯКЩО В ДОСЛІДЖЕННІ ВИКОРИСТОВУЮТЬ КОНТРОЛЬНУ ВИБІРКУ, ТО МОЖНА ПОРІВНЮВАТИ ОКРЕМО РЕЗУЛЬТАТИ РІЗНИХ ВИМІРЮВАНЬ ДЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИБІРКИ І ОКРЕМО РЕЗУЛЬТАТІВ РІЗНИХ ВИМІРЮВАНЬ ДЛЯ КОНТРОЛЬНОЇ ВИБІРКИ ЗА

A. критеріями знаків, Вілкоксона, Пейджа, Фрідмана

B. критеріями Розенбаума, Манна-Уїтні

C. критерієм кутового перетворення Фішера

D. найрізноманітнішими критеріями

54. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ КРИТЕРІЮ ЗНАКІВ ОБСЯГ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЇ ВИБІРКИ МОЖЕ БУТИ

A. як досить малим, так і досить великим — від п’яти до трьохсот ( )

B. меншим двох

C. рівним одиниці

D. нескінченно великим

55. РАНГОВИЙ КРИТЕРІЙ ВІЛКОКСОНА ЗАСТОСОВУЮТЬ ДЛЯ ПОРІВНЯННЯ ПОКАЗНИКІВ, ВИМІРЯНИХ …… НА ТІЙ САМІЙ ВИБІРЦІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ОБ’ЄКТІВ У РІЗНИХ УМОВАХ

A. за шкалою найменувань

B. за порядковою чи кількісною шкалою

C. за дихотомічною шкалою

D. різними дослідниками

56. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАНГОВОГО КРИТЕРІЮ ВІЛКОКСОНА, ЯКЩО ДЛЯ ПЕВНОГО ЕЛЕМЕНТА ДОСЛІДЖУВАНОЇ ВИБІРКИ ЗСУВУ НЕ ЗАФІКСОВАНО, ТО ЦЕЙ ЕЛЕМЕНТ В ОБСЯГОВІ ВИБІРКИ

A. не враховується

B. враховується двічі

C. повторюється кілька разів

D. ставиться на перше місце

57. ПРИ ЗАСТОСУВАННІ РАНГОВОГО КРИТЕРІЮ ВІЛКОКСОНА ЯКЩО Є ОДНАКОВІ ЗНАЧЕННЯ АБСОЛЮТНИХ ВЕЛИЧИН ЗСУВІВ, ТО ВОНИ ОДЕРЖУЮТЬ РАНГ, РІВНИЙ …… ЗНАЧЕННЮ ТИХ РАНГІВ, ЯКІ ВОНИ ОДЕРЖАЛИ Б, ЯКБИ БУЛИ РІЗНИМИ

A. сумі

B. середньому геометричному значенню

C. різниці

D. середньому арифметичному

58. КРИТЕРІЇ ПЕРЕВІРКИ ГІПОТЕЗИ ПРО ЙМОВІРНИЙ ЗАКОН НЕВІДОМОГО РОЗПОДІЛУ НАЗИВАЮТЬСЯ

A. критеріями згоди

B. критеріями знаків

C. по-різному

D. параметричними критеріями

59. У КРИТЕРІЯХ МАННА-УЇТНІ, ЗНАКІВ І ВІЛКОКСОНА, ПОРІВНЯНО З ІНШИМИ КРИТЕРІЯМИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗНАЧУЩОСТІ ЕМПІРИЧНЕ ЗНАЧЕННЯ КРИТЕРІЮ МАЄ БУТИ МЕНШИМ, А НЕ БІЛЬШИМ ВІД ТАБЛИЧНОГО. ТОМУ, ЯКЩО …… , ТО ГІПОТЕЗУ ВІДХИЛЯЮТЬ І ПРИЙМАЮТЬ ГІПОТЕЗУ .

A.

B.

C. К=0

D. К=1

60. КРИТЕРІЙ …… ДАЄ МОЖЛИВІСТЬ ПРИ ЗАДАНОМУ РІВНІ ЗНАЧУЩОСТІ ПЕРЕВІРИТИ НА ОСНОВІ ВИБІРКОВИХ ДАНИХ УЗГОДЖЕНІСТЬ РОЗПОДІЛУ ВИПАДКОВОЇ ВЕЛИЧИНИ Х З БУДЬ-ЯКИМ ТЕОРЕТИЧНИМ РОЗПОДІЛОМ.

A. Фішера

B. згоди Пірсона

C. знаків

D. Манна-Уїтні

61. ВЗАЄМОЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ КІЛЬКОМА ВИПАДКОВИМИ ВЕЛИЧИНАМИ (ОЗНАКАМИ) ВИВЧАЄ

A. математичний аналіз

B. диференціальне числення

C. теорія кореляції

D. теорія функцій комплексної змінної

62. ФОРМУ ЗАЛЕЖНОСТІ ОДНІЄЇ ОЗНАКИ ВІД ІНШОЇ (ЧИ ІНШИХ) ВИВЧАЄ

A. диференціальне числення

B. теорія регресії

C. математичний аналіз

D. теорія функцій комплексної змінної

63. ЯК МІРУ СТАТИСТИЧНОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ДАНИХ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ШКАЛОЮ НАЙМЕНУВАНЬ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ

A. коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона

B. коефіцієнт рангової кореляції Кендалла

C. коефіцієнт рангової кореляції Спірмена

D. коефіцієнт Чупрова

64. ЯК МІРУ СТАТИСТИЧНОГО ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ДЛЯ ДАНИХ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ШКАЛОЮ НАЙМЕНУВАНЬ, ВИКОРИСТОВУЮТЬ

A. коефіцієнт Крамера

B. коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона

C. коефіцієнт рангової кореляції Спірмена

D. коефіцієнт рангової кореляції Кендалла

65. ДЛЯ РЕЗУЛЬТАТІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗА ШКАЛОЮ ПОРЯДКУ, МІРОЮ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ДВОМА ОЗНАКАМИ Є

A. коефіцієнт лінійної кореляції Пірсона

B. медіана

C. коефіцієнт рангової кореляції Кендалла

D. мода й медіана

66. ЯКЩО ПЕВНОМУ ЗНАЧЕННЮ ОДНІЄЇ ВЕЛИЧИНИ ВІДПОВІДАЄ НЕ ОДНЕ ЗНАЧЕННЯ, А РЯД РОЗПОДІЛУ ЗНАЧЕНЬ ІНШОЇ ВЕЛИЧИНИ, І ПРИ ЗМІНІ ЗНАЧЕННЯ ОДНІЄЇ ВЕЛИЧИНИ ЗМІНЮЄТЬСЯ РОЗПОДІЛ ІНШОЇ, ТО МІЖ ЦИМИ ВЕЛИЧИНАМИ ІСНУЄ

A. кореляційний зв’язок

B. слабкий зв’язок

C. функціональний зв’язок

D. статистична залежність

67. КОРЕЛЯЦІЙНА ЗАЛЕЖНІСТЬ, ПРИ ЯКІЙ ЗНАЧЕННЯ ОДНІЄЇ ЗМІННОЇ ВЕЛИЧИНИ СПАДАЮТЬ ПРИ ЗРОСТАННІ ІНШОЇ, НАЗИВАЄТЬСЯ

A. лінійною залежністю

B. функціональною залежністю

C. прямою кореляційною залежністю

D. оберненою кореляційною залежністю

68. КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ХАРАКТЕР ЗАЛЕЖНОСТІ МІЖ ОЗНАКАМИ ЗУМОВЛЮЄТЬСЯ

A. тим, що, крім взаємного впливу цих ознак, існує багато інших причин, які діють на них з різною силою

B. відмінностями між ознаками

C. неспланованістю експериментів

D. статистичною обробкою даних

69. СТУПІНЬ КОРЕЛЯЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ

A. модою

B. медіаною

C. стандартним відхиленням

D. коефіцієнтом кореляції

70. СТУПІНЬ КОРЕЛЯЦІЙНОГО ЗВ’ЯЗКУ ВИЗНАЧАЄТЬСЯ КОЕФІЦІЄНТАМИ КОРЕЛЯЦІЇ, ЯКІ НАБУВАЮТЬ ЗНАЧЕНЬ

A. лише рівних –1, 0 чи 1

B.

C. або в деяких випадках

D. або в деяких випадках

71. КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ ВВАЖАЮТЬСЯ ТІСНИМИ, ЯКЩО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА КОРЕЛЯЦІЇ

A.

B. близьке до нуля

C.

D.

72. КОРЕЛЯЦІЙНІ ЗВ’ЯЗКИ ВВАЖАЮТЬСЯ СЕРЕДНІМИ, ЯКЩО ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА КОРЕЛЯЦІЇ

A.

B.

C.

D.

73. КОЕФІЦІЄНТ ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ПІРСОНА ХАРАКТЕРИЗУЄ

A. силу будь-якого зв’язку між ознаками

B. величину розсіювання

C. силу лінійного кореляційного зв’язку між ознаками

D. середнє значення

74. ЗНАЧЕННЯ КОЕФІЦІЄНТА ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ПІРСОНА ВКАЗУЄ НА

A. відсутність зв’язку

B. існування лінійного прямого функціонального зв’язку

C. існування лінійного зворотного функціонального зв’язку

D. слабкий зв’язок

75. ЯКЩО ЗНАЧЕННЯ ВИБІРКОВОГО КОЕФІЦІЄНТА ЛІНІЙНОЇ КОРЕЛЯЦІЇ ПІРСОНА , ТО ЛІНІЙНИЙ КОРЕЛЯЦІЙНИЙ ЗВ’ЯЗОК ВВАЖАЄТЬСЯ

A. сильним

B. прямим функціональним зв’язком

C. зворотним функціональним зв’язком

D. слабким