Третя година

1/3

a) вступ – Ісус з’являється Петрові біля гробу

Що переживав апостол Петро, коли в п’ятницю, перше ніж заспі-вав півень, тричі прилюдно відрікся Ісуса – що Його не знає, що не має з Ним нічого спільного!? Страх, а до того ще й докори сумління, що зрадив свого Господа, його внутрішньо мучили.

В неділю рано у двері стукає Марія Магдалина, а незабаром жінки, та сповіщають: „Гріб порожній!”

Петро та інші апостоли є у глибокому смутку і страсі. Однак Петро й Іван вирішили, що самі з’ясують, якою є дійсність. Симон Петро вхо-дить до гробу... „Тоді ж увійшов й інший учень, що перший до гробу прибув, і побачив, і ввірував. Бо ще не розуміли з Писання вони, що Він має воскреснути з мертвих. І учні вернулися знову до себе.” (Ів.20,3-10). Марія ж стояла надворі перед гробом і плакала... Невдовзі вона зустрі-лася з самим Ісусом: „І пішла Марія Магдалина, щоб звістити учням: Бачила я Господа” (Ів.20,18). Зразу після цього прийшло декілька жінок, які також звіщали апостолам, що бачили Господа, що обіймали Його ноги, кланялися Йому (див.Мт.28,9-10).

Петро прагнув знову повернутися до гробу. І тут він зустрічається з воскреслим Господом! Яка це була зустріч? Петрові у вухах звучали сло-ва, якими тричі відрікся Ісуса! Погляд до Ісусового обличчя проникнув усю його істоту. Почуття вини, жалю, любові наповнили Петрове серце. Був нездатний говорити. Мабуть, спромігся тільки на жест чи тихе слово: „Господи, я тебе відрікся!” Та Ісусів погляд, повний любові, повернув мир його душі. Коли Петро знову прийшов до апостолів, перейнятий зустріччю, коротко сказав їм: „Господь дійсно воскрес. Він мені з’явився.”

б) 5 хвилин всі повторюємо: „Христос воістину воскрес і з’явився Симонові”(Лк.24,33-34).

в) 5хв. всі промовимо: „Ісусе”, а один додає: „Я тебе зрадив, я тебе відрікся.”

г) 5хв. особисто каюся за конкретні зради чи зречення Ісуса. Усвідомлюю собі, що Він є тут, Він знає мене і любить. Співаємо пісню „Єгошуа, Єгошуа”.

2/3

a) вступ – Ісус з’являється Петрові біля Генезаретського озера

Учні за наказом Ісуса повернулися до Галилеї. Петро з апостолами пішли ловити рибу. Можливо, це є ніч, перша по суботі. Цілу ніч вони трудяться і нічого не можуть зловити. Вранці Ісус стоїть над берегом. На Його слово закинули сіті і витягнули силу риби.

Коли поснідали, Ісус з любов’ю поглянув на Петра. Петро знову усвідомив свій гріх. Пригадав собі зболений погляд Ісуса на подвір’ї дому первосвященика і те, що цієї ночі він тричі відрікся Ісуса.

Тепер чує Ісусове питання: „Симоне, сину Йони, чи ти любиш Мене?” Петро є щасливий, що тепер може визнати свою любов до свого Спасителя перед іншими, і відповідає: „Так, Господи, Ти знаєш все, Ти знаєш, що Тебе люблю”. Ісус тричі запитує Петра, а він Йому тричі відповідає щирим визнанням. Ісус бачить щирість Петра і підтверджує його уряд, першого поміж братами і пастиря Ісусового стада. Говорить також про мученицьку смерть Петра, якої зазнає задля Ісуса. Божа лю-бов – агапе поєднана з Христовим хрестом.

б) 5 хвилин всі повторюємо: „Ісус запитав: «Симоне, сину Йони, чи любиш ти Мене?»”(Ів.21,15-19).

в) 5хв. всі промовимо: „Ісусе”, а один додає: „Ти знаєш все, Ти знаєш, що Тебе люблю.”

г) 5хв. особисто переживаю, що Ісус тепер є тут, що кличе мене по імені (Василь, сину Андрія) і питає мене: „Чи любиш ти ме-не?”. Співаємо „Все віддам я для Ісуса...”; роблю поклін.

(поклін)

3/3

a) вступ – Христове Вознесіння

Після свого воскресіння Ісус з’являвся 40 днів. „Він з’явився Пет-рові, потім Дванадцятьом. А потім з’явився нараз більше як п’ятистам братам...” (див.1Кор.15,5-6). На 40 день Він вознісся з Оливної гори на небо, а хмара забрала Його з-перед їхніх очей. А коли вони пильно дивились на небо, як Він віддалявся, то два мужі у білій одежі ось ста-ли при них, та й сказали: „Галилейські мужі, чого стоїте й задивляє-тесь на небо? Той Ісус, що вознісся на небо від вас, прийде так, як бачили ви, як ішов Він на небо!” (Ді.1,8-11).

Боже Слово свідчить: „Разом з Ним, з Ісусом, нас воскресив, і разом з Ним посадив на небі” (Еф.2,6). „Йду, щоб приготувати вам місце в небі” (пор.Ів.14,3). Ми маємо зарезервоване місце у небі, там є наша Батьківщина. Якби хтось подарував тобі прекрасний дім посеред чудо-вої природи, ти бажав би подивитись на цей будинок.

Усвідомлюю собі, що маю в небі приготоване місце! Я не хочу його втратити.

б) 5 хвилин всі повторюємо: „Ангели сказали: Ісус був взятий на небо” (Ді. 1,11).

в) 5хв. всі промовимо: „Ісусе”, і один додає Ісусову відповідь: „Я приготував тобі місце в небі”.

г) 5хв. переживаю, що маю приготоване місце в небі. Своїм духом вже входжу на це місце.

Пісня: „Слава, слава, радіє душа” (приспів).